Запустити онлайн-магазин зараз нескладно: конструктори й готові платформи дозволяють зібрати робочу вітрину буквально за кілька днів. Складнощі починаються потім — коли товари викладені, кнопка «Купити» працює, а замовлень усе немає.

Просування — це не одна чарівна дія, а система з багатьох дрібниць, які працюють разом. Хтось робить ставку на пошуковий трафік, хтось — на рекламу, хтось вибудовує спільноту в соцмережах. Найкраще, коли ці канали поєднуються між собою. 

Докладних матеріалів про комплексне просування інтернет-магазину в мережі чимало — www.adwservice.com.ua/uk/prosuvannya-internet-magazynu, тож далі ми розкажемо лише про найголовніше простими словами, без води й складних термінів.

Перед стартом: чи готовий Ваш магазин до трафіку?

Перш ніж вкладати гроші в рекламу, варто чесно відповісти на одне питання: а чи готовий сам сайт приймати відвідувачів? Бо немає сенсу гнати трафік на магазин, де довго вантажаться сторінки, незрозуміла навігація або складно оформити замовлення. Це те саме, що лити воду у відро з дірками.

На що звернути увагу в першу чергу:

• Швидкість завантаження. Якщо сторінка відкривається довше 3 секунд, частина людей піде ще до того, як побачить товар. Перевірте сайт через безкоштовний PageSpeed Insights і стисніть важкі зображення.
• Зрозуміла структура. Покупець має за два-три кліки дійти від головної до потрібного товару. Логічні категорії, фільтри, пошук по сайту — це не дрібниці, а те, що прямо впливає на продажі.
• Адаптація під мобільні. Більшість українців заходять в інтернет-магазини зі смартфонів. Якщо на телефоні все «їде», Ви втрачаєте більшу частину аудиторії.
• Прості картки товару. Якісні фото з різних ракурсів, чесний опис, ціна, наявність і помітна кнопка купівлі. Чим менше зайвого — тим краще.

Зверніть увагу: перш ніж масштабувати рекламу, протестуйте весь шлях покупця самостійно — від кліку до оплати. Замовте товар як звичайний клієнт. Часто саме так знаходяться поламані форми й незручності, через які зливається бюджет.

SEO: трафік, який працює на Вас роками

Пошукова оптимізація — це гра в довгу. Результат приходить не за тиждень і навіть не за місяць, але потім органічний трафік працює на Вас постійно, без щоденних витрат на рекламу.

Кілька напрямків, з яких варто почати:

• Семантика. Зберіть запити, за якими люди шукають Ваші товари. Не тільки очевидне «купити кросівки», а й уточнення на кшталт «бігові кросівки для асфальту» чи «кросівки для бігу 44 розмір». Такі довгі запити приводять «теплу» аудиторію, готову до покупки.
• Тексти на категорії й картки. Унікальні описи замість скопійованих із сайту постачальника — те, що пошуковики цінують найбільше.
• Технічна частина. Коректний robots.txt, карта сайту, людиночитані адреси сторінок, відсутність дублів. Звучить нудно, але без цього інші зусилля можуть просто не спрацювати.
• Зовнішні посилання. Згадки про Ваш магазин на тематичних майданчиках і в оглядах поступово піднімають довіру до сайту в очах Google.

Невеликий магазин може зайнятися базовим SEO самостійно — інформації в мережі достатньо. А от для конкурентних ніш (косметика, електроніка, одяг) краще закласти бюджет на спеціаліста: тут без досвіду легко витратити півроку даремно.

Контекстна реклама: коли продажі потрібні вже зараз

Якщо SEO — це марафон, то контекст — це спринт. Оголошення в пошуку й банери починають приводити покупців буквально з першого дня, щойно Ви поповнили рекламний кабінет.

Правильно налаштована контекстна реклама для інтернет-магазину здатна окупати себе вже з перших тижнів, але є кілька умов, без яких бюджет витече в нікуди:

• Чіткі групи оголошень. Не змішуйте все в купу. Окрема кампанія під «холодильники», окрема — під «пральні машини». Так оголошення точніше відповідають запиту.
• Мінус-слова. Відсікайте нецільові покази: якщо Ви продаєте тільки нові товари, додайте в мінус «б/у», «вживані», «ремонт».
• Аналітика. Без підключеної Google Analytics і відстеження конверсій Ви просто не побачите, які оголошення приносять замовлення, а які зливають гроші.

Щодо бюджету: для старту в невеликій ніші вистачить приблизно 5 000–8 000 грн. на місяць плюс оплата роботи спеціаліста. Це дозволить зібрати перші дані, зрозуміти, які зв’язки працюють, а далі поступово масштабуватися.

Порада: не зупиняйте кампанію через два-три дні, якщо «не пішло». Алгоритмам потрібен час на навчання — мінімум один-два тижні. Передчасні зупинки й різкі зміни тільки збивають оптимізацію.

Соцмережі й контент: будьте там, де Ваші клієнти

Сьогодні люди приймають рішення про покупку не лише в пошуку — часто вони спершу бачать товар у стрічці Instagram чи TikTok, а вже потім ідуть на сайт. Тому присутність у соцмережах для багатьох ніш — це не «приємне доповнення», а повноцінний канал продажів.

Що працює на практиці:

• Живий контент замість сухих каталожних фото. Покажіть товар у використанні, зніміть короткий ролик розпакування, додайте відгук реального клієнта.
• Регулярність. Краще постити тричі на тиждень стабільно, ніж видати десять постів за день і зникнути на місяць.
• Швидка взаємодія з аудиторією. Покупець, якому відповіли за п’ять хвилин, купить охочіше за того, хто чекав на відповідь добу.
• Співпраця з мікроінфлюенсерами. Блогер із 5–10 тисячами лояльних підписників часто дає кращу віддачу, ніж дорога реклама в умовного «мільйонника».

Не обов’язково бути одразу на всіх майданчиках. Краще вибрати один-два, де реально «живе» Ваша аудиторія, і вести їх якісно, ніж розпорошуватися всюди й не встигати ні за чим.

Утримання клієнтів: повторний продаж дешевший за новий

Багато хто кидає всі сили на залучення нових покупців і забуває про тих, хто вже купив. А дарма: продати товар наявному клієнту в рази дешевше, ніж привести нового з реклами.

Прості інструменти, які допомагають повертати людей:

• Email-розсилки. Не спам, а корисні листи: добірки новинок, персональні знижки, нагадування про залишений кошик.
• Програма лояльності. Накопичувальні бали або знижка на наступну покупку мотивують повернутися саме до Вас.
• Турбота після покупки. Лист із подякою, інструкція по догляду за товаром, питання «чи все сподобалось» — дрібниці, які формують прив’язку до бренду.

Уявіть: клієнт купив у Вас каву й кавоварку. Через три тижні Ви надсилаєте йому листа з добіркою зерна та промокодом на наступне замовлення. Шанс, що він повернеться, зростає в рази — і Ви не витратили на це жодної копійки рекламного бюджету.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перша леді Олена Зеленська приїздила з робочим візитом до Волині. Там вона відвідала музей сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку, де відбувся День спільнодії “СенсоТека” в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”. Одну з локацій представив мистецький простір “Рукодвійки”, яким керують переселенки з Донеччини — Аліна Андрєєва з Часів Яру та Олена Ярошук з Маріупольського району.

Як пройшов захід, редакції Бахмут IN.UA розповіла Аліна Андрєєва.

Візит Олени Зеленської у Волинську область

15 травня в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку відбувся День спільнодії “СенсоТека” в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”. Захід відвідала перша леді Олена Зеленська.

Метою заходу було надання ментальної підтримки через мистецтво, спілкування та спільну діяльність. Для цього в музеї зібрали багато творчих локацій, де проводились різноманітні майстер-класи.

До створення однієї з локацій долучились переселенки Аліна Андрєєва з Часів Яру та Олена Ярошук з Маріупольського району, які створили в Луцьку мистецький простір “Рукодвійки”. Разом з благодійним фондом “Робимо добро дітям” вони організували “простір обіймів”, а також проводили майстер-класи з мандалотерапії і виготовленння ляльок-мотанок.

“Ці активності сприяли радості творчості та зміцненню зв’язків між учасниками. Луцька “СенсоТека” ще раз довела: навіть у складні часи підтримка, творчість і спільнота є надійними опорами”, — зазначила Аліна Андрєєва.

Окрім цього, в музеї були доступні майстер-класи з гончарства, малювання, кулінарії, каністерапії, а також працював куточок читання. Завдяки цьому територія волинського музею перетворилася на простір обіймів, ігор і антистресову зону для тих, хто шукає ментальної підтримки.

Раніше редакція розповідала історію Аліни Андрєєвої. Про її життя до війни, створення театру моди в Часів Ярі та нове життя в Луцьку читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Життя йде, а ми сидимо?”: як троє бахмутянок на Полтавщині будують усе з нуля
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• У Києві відбудеться забіг на підтримку ВПО: як долучитися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олена Хатмулліна — підприємиця з міста Костянтинівка Донецької області. Тут вона мала власний бізнес з чотирма напрямками виробництва. Через війну жінка евакуювалась на Тернопільщину, куди перевезла й виробничі потужності. В новій громаді підприємиця започаткувала власну справу — виготовлення сублімованої їжі.

Про свій переїзд, відкриття нової справи і плани на майбутнє Олена Хатмулліна розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Життя до війни і евакуація на Тернопільщину

Олена Хатмулліна родом з Костянтинівки. Тут вона займалася підприємництвом за різними виробничими напрямками: санітарно-гігієнічна продукція, миючі засоби, виготовлення мікрозелені та сублімованих овочів і фруктів.

Початок повномасштабного вторгнення не змусив жінку опустити руки і вона відкрила ще один напрямок роботи — перепелину ферму. Та коли безпекова ситуація почала погіршуватись, вона вирішила евакуюватись і вивезти виробничі потужності.

“Коли почалась повномасштабна війна, ми ще довго продовжували працювати на Донеччині. Я ще й започаткувала там невеличку перепелину ферму, тому що співробітники залишались і треба було якось їх підтримувати. Наприкінці 2022 року я вирішила евакуюватись, виїхала у Тернопільську область, місто Шумськ. З собою я забрала деяке обладнання, але остаточно ми релокувалися в жовтні 2024 року. Таке рішення ухвалила, коли остаточно зрозуміла, що навряд чи ми найближчим часом повернемось, і в Костянтинівці стало досить небезпечно”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Більшість робіт з релокації бізнесу підприємиця робила власним коштом.

Початок власної справи у новій громаді

Евакуювавшись на Тернопільщину, підприємиця змінила напрямок роботи, адже змінилась місцевість для роботи. Тому жінка вирішила шукати нові можливості для започаткування власної справи.

“Відновити власну справу і ті напрямки, які були раніше, мені не вдалося, тому що, на жаль, те, що було перспективно в нашому регіоні, нікому не потрібно тут, у західній частині України. В цих регіонів різний виробничий потенціал. Коли я все порахувала, то побачила, що просто немає сенсу відновлювати, краще і простіше започаткувати щось нове. Я почала шукати “родзинку” тут, у Тернопільській області. Шумськ — це маленьке містечко, і поблизу є багато сіл. Тому тут переважає сільське господарство, люди вирощують овочі і фрукти. Тому я подумала, що треба щось на цьому робити, тому що іншої промислової переваги я не бачила. Це було єдине, на що я могла опиратись”, — розповідає підприємиця.

Маючи деяке обладнання для сублімації овочів і фруктів, Олена Хатмулліна вирішила запустити виробництво сублімованої їжі. Але не просто фруктів чи овочів, а вже готових страв. Мотивацію жінці дав її брат-військовий, який розповів про потребу у швидкій гарячій їжі.

“Мій брат — військовий. І він постійно казав: “Придумай щось таке, щоб можна було швидко готувати, і щоб воно було смачне, як вдома, щоб можна було їсти військовим”. Так я почала експериментувати, а побратими з підрозділу мого брата стали моїми дегустаторами. Отак у мене і виник перший напрямок, який започаткувала вже на новому місці — це сублімована їжа швидкого приготування.

Цілий рік я працювала над цим напрямком. Коли я зрозуміла, саму технологію як воно має робитись і як готуватись, коли відточила всі страви, то потім почала робити документи, технічні умови, лабораторні випробування на безпечність харчових продуктів. Щоб мій продукт був безпечний. Потім я залучала грантові кошти, за які я придбала велике обладнання, що дозволило виготовляти цю продукцію в більшому об’ємі”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Робота над продуктом тривала майже рік, і в березні 2024 року його випустили в широке виробництво. Велику увагу приділили питанню безпеки продукції і лабораторним дослідженням.

“Робота над цим продуктом тривала майже рік, тому що це харчові продукти і їх потрібно було тестувати. Найважливішим було протестувати термін зберігання, щоб страви не псувалися і залишались якісними. Потім проводили лабораторні дослідження на макро- і мікробіологію, це теж був серйозний процес. І вже на початку 2024 року ми запустили інтернет-магазин і продаж через соцмережі”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Допомогу в розвитку бізнесу надала і Шумська громада. У 2023-2024 роках Олена Хатмулліна орендувала кухню у приватному кафе. Та коли виробництво почало розширюватись, на кухні не вистачало місця. До того ж приміщення виставили на продаж і в підприємиці не було гарантій, що вона зможе там лишитись.

Тоді пані Олена звернулась за допомогою в міськраду, де їй допомогли. Жінці надали в оренду кухню в закритому сільському дитсадку. В січні 2025 року підприємство переїхало туди і облаштувало кухню за стандартами.

Тренд на здорову їжу

Наразі в асортименті бренду “Пожива” є 22 страви швидкого приготування. Це перші та другі страви і лінійка веганського меню. Власниця бізнесу розповідає, що її клієнтами є переважно мандрівники та офісні працівники. Також ця продукція популярна серед військових. Їм надають знижку на придбання страв.

“Переважно це люди, які ведуть активний спосіб життя, живуть у великих містах, люди, які багато їздять у відрядження чи подорожують. Тобто ті, в яких немає часу готувати їжу. Також це офісні працівники з великих міст, які витрачають багато часу на дорогу до роботи і не хочуть витрачати багато часу для приготування їжі вдома. Також це одинокі чоловіки або жінки, які не хочуть готувати. І, звісно, військові. Для них у нас діє 20% знижки на всі страви”, — розповідає підприємиця.

Наразі мета Олени Хатмулліної — зруйнувати стереотип про те, що швидка їжа це некорисно. Навпаки, сублімовані страви підтримують тренд на здорове харчування. Їх можна вживати і дітям до року.

“Сублюмована їжа — це напрямок здорового харчування, який я популяризую. Вона не містить ні консервантів, ні хімічних домішок, ні ГМО. Тут повністю природні компоненти, так, як ви готуєте вдома. Просто вона висушена в особливий спосіб за допомогою вакууму. Зі страв випаровується волога, і коли ви додаєте окріп, вона повністю відновлює свою структуру і смакові якості. Сам спосіб приготування і метод сублімації дозволяє залишати 95% корисних речовин у страві. Наразі в суспільстві панує стереотип, що швидка їжа — це некорисна їжа. Тому ми зараз ламаємо думки, які були зацементовані роками, що швидке харчування порівнюють з “мівіною” і що це дуже небезпечно для здоров’я”, — каже Олена Хатмулліна.

Окрім готових страв, пані Олена виготовляє ще й корисні смаколики — пастилу. А в майбутньому також планує запустити лінійку дієтичного харчування на основі перепелиних продуктів.

“З Костянтинівки ми забрали обладнання з перепелиної ферми, а також закупили нове за грантові кошти. Завдяки цьому в лютому 2025 року я запустила невеличку перепелину ферму на півтори тисячі перепілок. Зараз я маю на мети популяризувати перепелині продукти, тому що, як я помітила, в західних регіонах вони не такі популярні, як були у нас на сході”, — поділилась планами підприємиця.

Читайте також:

• “Життя йде, а ми сидимо?”: як троє бахмутянок на Полтавщині будують усе з нуля
• Створила театр моди на Донеччині, а нині підтримує переселенок у Луцьку: історія Аліни Андрєєвої з Часів Яру
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!