На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України активно поширюють маніпулятивні повідомлення про утиски російськомовних дітей у школах. 8 липня проросійські медіа розповсюдили фрагмент інтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, вирвавши її слова з контексту та подаючи їх як доказ нібито утисків проти дітей, які розмовляють російською.

Детальніше про те, як саме на ТОТ використовують слова омбудсменки для пропаганди, розповіли в Кластері релокованих медіа.

Як окупанти використовують слова освітньої омбудсменки для залякування дітей

Нещодавно в російських пропагандистських медіа на окупованих територіях (ТОТ) почали розповсюджувати фрагмент відеоінтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, де вона дає поради, як уникати мовних конфліктів у школі.

У цих публікаціях зазначається, що вчителям варто уникати мовних конфліктів у школах, якщо дитина принципово відмовляється спілкуватися українською мовою під час навчання. Зокрема, вона нібито порекомендувала удавати, що вчителі й інші представники навчальних закладів просто не розуміють слів учнів.

Пояснення

В ексклюзивному коментарі для Кластеру релокованих медіа Надія Лещик пояснила, про що насправді йшлося в інтерв’ю. За її словами, мовою освітнього процесу в Україні є державна мова, і саме нею мають спілкуватися вчителі. Вона наголосила, що навіть перерва в школі вважається частиною освітнього процесу, тому і під час неї спілкування має відбуватися українською.

Вона додала, що за порушення мовного законодавства вчителям загрожує дисциплінарна або адміністративна відповідальність, тоді як для учнів такої відповідальності не передбачено.

Зазвичай омбудсменка радить вчителям уникати мовних конфліктів, однак визнає, що вони все одно трапляються — особливо в ситуаціях, коли вчителі роблять учням зауваження і нагадують про необхідність спілкуватися державною мовою.

“Наголошую: проблема виникає не тому, що хтось із дітей не володіє державною мовою на тому рівні, щоб вільно спілкуватися. Коли дитина навчається, робить помилки, використовує суржик — все це нормально, педагоги допомагають таким дітям опанувати мову. Заклади освіти співпрацюють у цьому напрямку з батьками та учнями. Проблема починається, коли хтось із учнів стає на принципову позицію і заявляє: “А я відмовляюся спілкуватися українською”. Така ситуація може призвести до відкритого конфлікту“, — каже Надія Лещик.

Омбудсменка додала, що такі ситуації трапляються, тому до неї звертаються вчителі та директори шкіл із питанням, як діяти в разі, коли діти принципово не бажають спілкуватися державною мовою під час освітнього процесу і не реагують на прохання вчителів.

“Я вважаю, що дуже важливо уникати загострення конфлікту. Один зі способів це зробити — спокійно відповісти дитині, яка “йде на принцип”, що вчитель або директор школи не зобов’язані знати іноземні мови і тому просто не розуміють, що каже учень“, — зазначає Надія Лещик.

Чому так трапляється

За її словами, така різко негативна реакція дитини на українську мову може бути викликана декількома факторами.

“Це може бути вплив соціальних мереж. Також така негативна позиція може формуватися під впливом батьків. Але можлива й конфронтація, непорозуміння у стосунках конкретно з тим учителем, який робить зауваження. Тому я і раджу уникати мовних конфліктів і розглядати кожну конфліктну ситуацію окремо, враховуючи всі обставини“, — резюмує освітня омбудсменка.

Читайте також:

• Пушилін провів прямий ефір, але проігнорував питання від бахмутян на ТОТ
• Росіяни перевіряють телефони жителів ТОТ: що шукають
• На ТОТ організували збір україномовної літератури: для чого саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України запустило застосунок екстреної допомоги “112”, який дозволяє викликати необхідні служби навіть без мобільного зв’язку.

Про це повідомив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

МВС запустило застосунок екстреної допомоги “112”

МВС презентувало застосунок екстреної допомоги “112”, який працює без мобільного зв’язку.

У разі критичної ситуації користувач здійснює дзвінок через застосунок, після чого оператор оцінює обставини та скеровує на місце відповідну службу — поліцію, рятувальників, медиків або газову службу.

Найбільш корисним застосунок є в укриттях або підвалах, де відсутній мобільний сигнал, у районах зі слабким чи нестабільним покриттям, а також під час аварій або перебоїв у роботі стільникових мереж.

“Ми будемо розширювати функціональність “112”. Серед наступних кроків — опція виклику жестовою мовою, щоб сервіс був максимально доступним для всіх користувачів. 112 — це про можливість отримати допомогу за будь-яких умов. Навіть коли інші канали зв’язку недоступні“, — зауважив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

Як завантажити застосунок

Завантажити застосунок можна за одним із посилань нижче, яке відповідає операційній системі телефону:

• для IOS — посилання;
• для Android — посилання.

Читайте також:

На що українці можуть витратити “зимову тисячу”: перелік товарів та послуг

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці час від часу мають надавати акт перевірки сімейного стану. Особливо це стосується випадків, коли необхідно звернутися за звільненням зі служби через необхідність постійного догляду за членом сім’ї, зокрема особою з інвалідністю I або II групи, тяжкохворим родичем чи за відсутності інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Детальніше про те, як отримати акт перевірки сімейного стану — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати акт перевірки сімейного стану

Від 15 липня 2025 року набули чинності зміни, якими врегульовано порядок отримання акту перевірки сімейного стану військовослужбовця. Документ є підставою для звільнення відповідно до абзаців 13 і 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Отримати акт можна двома способами. Перший — подати рапорт на ім’я командира військової частини за затвердженою формою. Другий — безпосередньо через звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання особи, яка потребує догляду. Його можна подати як особисто, так і поштою.

Для нього необхідно подати оригінали або нотаріально завірені копії наступних документів:

• форму, затверджену наказом Міністерства оборони України;
• документи, що підтверджують родинний зв’язок, наприклад, свідоцтво про народження або паспорт особи, яка потребує допомоги;
• документи, що підтверджують потребу у догляді — довідка про встановлення інвалідності I або II групи, висновок медичної комісії про потребу у постійному догляді, або інші медичні документи (витяги з історії хвороби), якщо вони підтверджують неможливість самообслуговування людини;
• документи, що підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд (свідоцтво про смерть інших родичів, документи про інвалідність родичів тощо);
• документи про склад сім’ї та спільне проживання (довідка про склад сім’ї, довідка про зареєстроване місце проживання);
• інші додаткові документи за потреби (судові рішення, довідка з соцзахисту про призначення догляду тощо).

Після надходження рапорту або заяви командир військової частини протягом трьох днів надсилає запит до ТЦК та СП. Керівник центру впродовж одного дня призначає комісію, яка перевіряє сімейні обставини, вивчає документи, відвідує місце проживання та користується державними реєстрами.

Перевірка триває до десяти календарних днів, а у разі надсилання додаткових запитів — до 15 днів. За результатами складається акт перевірки сімейного стану у трьох примірниках, які надсилають військовій частині та військовослужбовцю не пізніше ніж за п’ять днів після оформлення документа.

Загальний строк від подання рапорту чи заяви до отримання акту може сягати 24 календарних днів. Новий порядок встановлює чітку процедуру дій для військовослужбовців, які потребують звільнення за сімейними обставинами.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати військові з Часів Яра

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!