На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України активно поширюють маніпулятивні повідомлення про утиски російськомовних дітей у школах. 8 липня проросійські медіа розповсюдили фрагмент інтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, вирвавши її слова з контексту та подаючи їх як доказ нібито утисків проти дітей, які розмовляють російською.

Детальніше про те, як саме на ТОТ використовують слова омбудсменки для пропаганди, розповіли в Кластері релокованих медіа.

Як окупанти використовують слова освітньої омбудсменки для залякування дітей

Нещодавно в російських пропагандистських медіа на окупованих територіях (ТОТ) почали розповсюджувати фрагмент відеоінтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, де вона дає поради, як уникати мовних конфліктів у школі.

У цих публікаціях зазначається, що вчителям варто уникати мовних конфліктів у школах, якщо дитина принципово відмовляється спілкуватися українською мовою під час навчання. Зокрема, вона нібито порекомендувала удавати, що вчителі й інші представники навчальних закладів просто не розуміють слів учнів.

Пояснення

В ексклюзивному коментарі для Кластеру релокованих медіа Надія Лещик пояснила, про що насправді йшлося в інтерв’ю. За її словами, мовою освітнього процесу в Україні є державна мова, і саме нею мають спілкуватися вчителі. Вона наголосила, що навіть перерва в школі вважається частиною освітнього процесу, тому і під час неї спілкування має відбуватися українською.

Вона додала, що за порушення мовного законодавства вчителям загрожує дисциплінарна або адміністративна відповідальність, тоді як для учнів такої відповідальності не передбачено.

Зазвичай омбудсменка радить вчителям уникати мовних конфліктів, однак визнає, що вони все одно трапляються — особливо в ситуаціях, коли вчителі роблять учням зауваження і нагадують про необхідність спілкуватися державною мовою.

“Наголошую: проблема виникає не тому, що хтось із дітей не володіє державною мовою на тому рівні, щоб вільно спілкуватися. Коли дитина навчається, робить помилки, використовує суржик — все це нормально, педагоги допомагають таким дітям опанувати мову. Заклади освіти співпрацюють у цьому напрямку з батьками та учнями. Проблема починається, коли хтось із учнів стає на принципову позицію і заявляє: “А я відмовляюся спілкуватися українською”. Така ситуація може призвести до відкритого конфлікту“, — каже Надія Лещик.

Омбудсменка додала, що такі ситуації трапляються, тому до неї звертаються вчителі та директори шкіл із питанням, як діяти в разі, коли діти принципово не бажають спілкуватися державною мовою під час освітнього процесу і не реагують на прохання вчителів.

“Я вважаю, що дуже важливо уникати загострення конфлікту. Один зі способів це зробити — спокійно відповісти дитині, яка “йде на принцип”, що вчитель або директор школи не зобов’язані знати іноземні мови і тому просто не розуміють, що каже учень“, — зазначає Надія Лещик.

Чому так трапляється

За її словами, така різко негативна реакція дитини на українську мову може бути викликана декількома факторами.

“Це може бути вплив соціальних мереж. Також така негативна позиція може формуватися під впливом батьків. Але можлива й конфронтація, непорозуміння у стосунках конкретно з тим учителем, який робить зауваження. Тому я і раджу уникати мовних конфліктів і розглядати кожну конфліктну ситуацію окремо, враховуючи всі обставини“, — резюмує освітня омбудсменка.

Читайте також:

• Пушилін провів прямий ефір, але проігнорував питання від бахмутян на ТОТ
• Росіяни перевіряють телефони жителів ТОТ: що шукають
• На ТОТ організували збір україномовної літератури: для чого саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Упродовж вересня 2026 року з Донецької області самостійно, за допомогою влади або волонтерів евакуювалися близько 18 тисяч людей. Наразі на підконтрольній українській владі території області залишаються близько 77,5 тисячі жителів.

Про це під час брифінгу 30 вересня повідомили представники Донецької обласної військової адміністрації.

Скільки людей залишаються на Донеччині та як триває евакуація

Про актуальну ситуацію з евакуацією населення розповів начальник відділу оперативної чергової служби зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА Дмитро Петлін під час брифінгу 30 вересня.

За його словами, від початку евакуаційних заходів з області самостійно або за допомогою органів влади та волонтерів виїхали понад 1 мільйон 461 тисяча людей, серед них, понад 215,8 тисячі дітей.

На підконтрольній Україні території Донецької області наразі залишаються близько 77,5 тисячі людей. У 21 громаді, які належать до територій активних бойових дій, перебувають близько 64 тисяч людей, серед них 2556 дітей. Протягом вересня евакуювалися близько 18 тисяч людей, з яких 1 317, діти.

За словами Дмитра Петліна, темпи евакуації зростають на тлі посилення обстрілів та безпекових загроз.

“Збільшилась кількість обстрілів і загроз, і кількість людей, які прийняли рішення стосовно евакуації, збільшилась”, — сказав Дмитро Петлін.

Скільки людей залишаються у громадах Донеччини

Під час брифінгу в Донецькій ОВА також назвали актуальну кількість жителів у низці громад області:

• Краматорська — близько 30 100 людей;
• Слов’янська — близько 24 200;
• Олександрівська — близько 6 000;
• Лиманська — близько 2 100;
• Дружківська — близько 1 480;
• Святогірська — понад 1 040;
• Добропільська — близько 880;
• Костянтинівська — близько 760;
• Новодонецька — близько 730;
• Миколаївська — близько 390 людей.

Кількість населення скоротилася в Новодонецькій громаді — від початку вересня приблизно на 2100 людей. В Олександрівській громаді кількість жителів зменшилася приблизно на 1 300 людей. В ОВА пояснюють відтік населення передусім погіршенням безпекової ситуації. Зокрема, у чотирьох населених пунктах Новодонецької громади було ухвалено рішення про обов’язкову евакуацію дітей із батьками або іншими законними представниками.

До теми:

“Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Суддя Бахмутського міськрайонного суду Донецької області Ольга Федорів може продовжити роботу у Львівському апеляційному суді. 29 вересня 2026 року Вища рада правосуддя вирішила внести Президентові України подання про її призначення на посаду судді цього суду.

Про це йдеться у повідомленні Бахмутського міськрайонного суду Донецької області.

Суддю Бахмутського міськрайонного суду Ольгу Федорів рекомендували до Львівського апеляційного суду

29 вересня Вища рада правосуддя ухвалила рішення про внесення Президентові України подань щодо призначення восьми суддів до Дніпровського та Львівського апеляційних судів. Серед кандидатів до Львівського апеляційного суду — суддя Бахмутського міськрайонного суду Донецької області Ольга Федорів. Про це повідомила Вища рада правосуддя. Розгляд матеріалів щодо Федорів був запланований на пленарному засіданні ВРП 29 вересня.

До цього кандидатуру Ольги Федорів розглядала Вища кваліфікаційна комісія суддів України. У червні 2026 року вона пройшла кваліфікаційне оцінювання та набрала 760,94 бала. ВККС визнала її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

У серпні ВККС надала рекомендацію щодо призначення Ольги Федорів на посаду судді Львівського апеляційного суду. Результати конкурсу оприлюднені на сайті ВККС. Наступним етапом стало рішення Вищої ради правосуддя про внесення відповідного подання Президентові.

Що відомо про Ольгу Федорів

Ольга Федорів, яка також фігурує в документах під дошлюбним прізвищем Чопик, працює суддею з 2014 року. Указом Президента від 17 січня 2014 року її призначили суддею тодішнього Артемівського міськрайонного суду Донецької області на п’ять років. У грудні 2019 року Президент призначив її суддею цього ж суду безстроково. Згодом суд отримав назву Бахмутський міськрайонний суд Донецької області.

Після зміни територіальної підсудності справ Бахмутського суду в жовтні 2022 року Федорів відрядили до Дружківського міського суду Донецької області. Однак, як зазначається у матеріалах ВРП, справ у цьому суді вона не розглядала, оскільки перебувала у відпустках у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дітьми.

У 2025 році суддя звернулася із заявою про дострокове завершення цього відрядження та переведення до Львова. ВРП зазначала, що у Львові проживає її родина та є житло. 7 жовтня 2025 року Рада вирішила відрядити Федорів до Шевченківського районного суду Львова строком на один рік із 20 жовтня 2025 року.

Що відомо про родину судді

Згідно з останньою щорічною декларацією Ольги Федорів за 2025 рік, її чоловік — Олег Федорів. Олег Федорів працює у Львівській обласній прокуратурі. У відкритих документах ВККС його посада вказана як начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при проведенні досудового розслідування, дізнання та підтриманні публічного обвинувачення. За 2025 рік він задекларував 1,38 млн грн заробітної плати у Львівській обласній прокуратурі.

Сама Ольга Федорів за 2025 рік задекларувала 855,3 тисячі гривень зарплати від Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області та 341 тисячу гривень , від управління ДСА у Львівській області.

У декларації також зазначена нерухомість, якою суддя або члени її родини володіють чи користуються. Зокрема, Федорів задекларувала частки у двох квартирах у Львові площею 50 та 46,9 м². Також родина має право безоплатного користування квартирою площею 42,3 м², яка належить Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону, та квартирою площею 56,8 м², власницею якої є інша особа. Чоловік судді також має частку в житловому будинку площею 202 м² в Івано-Франківській області.

За результатами кваліфікаційного оцінювання ВККС дійшла висновку, що Ольга Федорів підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, зокрема за критеріями професійної етики та доброчесності. Тепер, після рішення Вищої ради правосуддя від 29 вересня, подання щодо призначення Ольги Федорів суддею Львівського апеляційного суду має бути внесене Президентові України.

До теми:

Дві квартири, мільйонна зарплата і готівка у валюті: що декларує бахмутська суддя Ольга Конопленко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!