На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України активно поширюють маніпулятивні повідомлення про утиски російськомовних дітей у школах. 8 липня проросійські медіа розповсюдили фрагмент інтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, вирвавши її слова з контексту та подаючи їх як доказ нібито утисків проти дітей, які розмовляють російською.

Детальніше про те, як саме на ТОТ використовують слова омбудсменки для пропаганди, розповіли в Кластері релокованих медіа.

Як окупанти використовують слова освітньої омбудсменки для залякування дітей

Нещодавно в російських пропагандистських медіа на окупованих територіях (ТОТ) почали розповсюджувати фрагмент відеоінтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, де вона дає поради, як уникати мовних конфліктів у школі.

У цих публікаціях зазначається, що вчителям варто уникати мовних конфліктів у школах, якщо дитина принципово відмовляється спілкуватися українською мовою під час навчання. Зокрема, вона нібито порекомендувала удавати, що вчителі й інші представники навчальних закладів просто не розуміють слів учнів.

Пояснення

В ексклюзивному коментарі для Кластеру релокованих медіа Надія Лещик пояснила, про що насправді йшлося в інтерв’ю. За її словами, мовою освітнього процесу в Україні є державна мова, і саме нею мають спілкуватися вчителі. Вона наголосила, що навіть перерва в школі вважається частиною освітнього процесу, тому і під час неї спілкування має відбуватися українською.

Вона додала, що за порушення мовного законодавства вчителям загрожує дисциплінарна або адміністративна відповідальність, тоді як для учнів такої відповідальності не передбачено.

Зазвичай омбудсменка радить вчителям уникати мовних конфліктів, однак визнає, що вони все одно трапляються — особливо в ситуаціях, коли вчителі роблять учням зауваження і нагадують про необхідність спілкуватися державною мовою.

“Наголошую: проблема виникає не тому, що хтось із дітей не володіє державною мовою на тому рівні, щоб вільно спілкуватися. Коли дитина навчається, робить помилки, використовує суржик — все це нормально, педагоги допомагають таким дітям опанувати мову. Заклади освіти співпрацюють у цьому напрямку з батьками та учнями. Проблема починається, коли хтось із учнів стає на принципову позицію і заявляє: “А я відмовляюся спілкуватися українською”. Така ситуація може призвести до відкритого конфлікту“, — каже Надія Лещик.

Омбудсменка додала, що такі ситуації трапляються, тому до неї звертаються вчителі та директори шкіл із питанням, як діяти в разі, коли діти принципово не бажають спілкуватися державною мовою під час освітнього процесу і не реагують на прохання вчителів.

“Я вважаю, що дуже важливо уникати загострення конфлікту. Один зі способів це зробити — спокійно відповісти дитині, яка “йде на принцип”, що вчитель або директор школи не зобов’язані знати іноземні мови і тому просто не розуміють, що каже учень“, — зазначає Надія Лещик.

Чому так трапляється

За її словами, така різко негативна реакція дитини на українську мову може бути викликана декількома факторами.

“Це може бути вплив соціальних мереж. Також така негативна позиція може формуватися під впливом батьків. Але можлива й конфронтація, непорозуміння у стосунках конкретно з тим учителем, який робить зауваження. Тому я і раджу уникати мовних конфліктів і розглядати кожну конфліктну ситуацію окремо, враховуючи всі обставини“, — резюмує освітня омбудсменка.

Читайте також:

• Пушилін провів прямий ефір, але проігнорував питання від бахмутян на ТОТ
• Росіяни перевіряють телефони жителів ТОТ: що шукають
• На ТОТ організували збір україномовної літератури: для чого саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Естонська рада у справах біженців (ERC) анонсувала відкриття короткострокової онлайн-реєстрації на отримання багатоцільової грошової підтримки. Програма спеціально створена для допомоги мешканцям пріоритетних важкодоступних територій, які найбільше страждають від наслідків бойових дій.

Про це йдеться на офіційному сайті ERC.

Грошова допомога від Естонської ради

Організація пропонує фінансову підтримку в розмірі 3 600 гривень на кожну особу в родині. Ці кошти виплачуватимуться щомісяця протягом трьох місяців.

Оскільки ресурси обмежені, допомога спрямована виключно на людей, які перебувають у найбільш вразливому економічному чи соціальному становищі. Пріоритет під час відбору надаватиметься таким категоріям:

• сім’ям з дітьми до 18 років, де вихованням займається лише одинока мати або одинокий батько;
• багатодітним родинам (троє і більше дітей віком до 18 років);
• сім’ям, які виховують малюків віком до двох років;
• родинам, що складаються виключно з людей похилого віку (всі члени родини старші 60 років);
• сім’ям, де є особи зі спеціальними потребами щодо здоров’я (люди з інвалідністю І чи ІІ групи, особи з важкими хронічними захворюваннями або ті, хто потребує високовартісного лікування).

Важливі обмеження та винятки з правил

Для забезпечення справедливого розподілу коштів гуманітарні організації працюють спільно та ретельно перевіряють списки отримувачів. Якщо ваша родина протягом останніх трьох місяців вже отримувала аналогічну фінансову допомогу (3 600 гривень на місяць) від іншої міжнародної організації, виплати від ERC на цей період не призначать.

Загальне правило передбачає, що допомога від Естонської ради надається лише один раз на рік. Повторне звернення можливе через шість місяців виключно у тому випадку, якщо родина зіткнулася з новою критичною проблемою (наприклад, сталася повторна евакуація або хтось із членів сім’ї отримав інвалідність).

Водночас ці часові обмеження повністю знімаються, якщо:

• ви були нещодавно переміщені чи примусово евакуйовані;
• ви безпосередньо постраждали від російських обстрілів протягом останніх 30 днів.

Де та коли відбудеться реєстрація

Реєстрація проходитиме виключно в онлайн-форматі за посиланням та буде відкритою лише один день.

Подати заявку можна буде у неділю, 29 березня, у проміжок часу з 10:00 до 16:00. Доступ до спеціальної форми за посиланням відкриють саме в ці години.

Програма розрахована на мешканців важкодоступних територій чотирьох областей: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. У разі схвалення заявки, кошти можна буде отримати зручним для вас способом: прямим переказом на банківський рахунок або ж готівкою через відділення банків чи Укрпошти.

Читайте також:

ВПО у Краматорському районі можуть отримати гроші на комуналку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!