Бахмутянин Сергій Дмитрієв від початку повномасштабного вторгнення був волонтером у рідному місті, до війни чоловік також викладав танці дітям. Саме вони надихнули знову повернутися до справи свого життя, попри війну. Заради дітей і їхнього світлого майбутнього бахмутянин щодня працює на перемогу.
Редакція «Бахмут IN.UA» поспілкувалися з Сергієм Дмитрієвим та дізналася його історію. Чоловік народився та виріс у Бахмуті, танцями захопився ще будучи підлітком, з 15 років, а зараз сам навчає дітей у цій віковій категорії.
«Так склалося, що там де я навчався потім став викладати й сам. Це Бахмутський міський Центр дітей та юнацтва, з 2006 року я там викладаю. Почав потрішки тренувати дітей. В кімнаті школярів «Мрія» також я працював педагогом-організатором, та керівником гуртка по брейк-дансу. До 2022 року, до повномасштабної війни я працював у Бахмуті. В перших числах березня ми з родиною евакуювалися», — розповідає Сергій Дмитрієв.
До слова, герой зазначає, що на базі кімнати школярів «Мрія» у місті спочатку облаштували волонтерський центр. Сергій також допомагав людям, роздавав їжу, речі, тощо. Герой наголошує, що рішення евакуюватися прийняли сім’єю, адже в Бахмуті ставало небезпечно. Товариш Сергія запропонував їхати до Вінниці, однак там родина не зупинилася, вирішили прямувати далі, до Житомирщини. Наразі пан Сергій з родиною живуть у Бердичиві, тут бахмутянин знову почав викладати танці, — охочих вистачає, ділиться герой. Однак, спочатку про повернення до танців не було думок.
Пан Сергій з вихованцями взяли участь у фестивалі “Beat em up fest” у місті Бердичів. Фото: Сергій Дмитрієв, Фейсбук
«Я почав шукати студії для доньки, я її знайшов. Тут у місті брейку, як такого танцю немає, але є інші сучасні напрямки, на кшталт хіп-хопу та електро. Власне, так все й закрутилося, я почав тренуватися, потім відбувся майстер-клас, згодом мені запропонували бути суддею на вокальному фестивалі. Власники студії, теж переселенці, запропонували мені вести гурток у них. Брейку не було, тож потрішки набирали дітей. Загалом, вже більше як місяць я веду гурток», — каже герой.
Окрім роботи у Бердичеві чоловік ще проводить дистанційні заняття у Бахмутському міському Центрі дітей та юнацтва. Сергій каже, що завдяки карантинному досвіду, заняття онлайн проводити тепер легше. Уроки планують за допомогою платформи Classroom. Щоб ділитися натхненням, разом з учнями викладач створив телеграм-канал.
«Основна мета каналу — підтримка дітей. Завдяки цьому у нас є більше комунікація з учнями. Наші заняття ми проводимо по відеозв’язку. З усіма одразу дітьми проводити уроки не вдається, у когось немає світла, зв’язку чи інтернету. Натхнення для занять я черпаю з міжнародних танцювальних фестивалів, чемпіонатів. Діти також діляться у телеграмі відеороликами, які їм сподобалися, ми стараємося це відтворити на уроці. Учні записують свої уроки, ми переглядаємо, щось коректуємо, щось додаємо», — пояснює тонкощі дистанційного навчання викладач брейк-дансу
Більшість учнів пана Сергія знаходяться в Україні, навіть, ті які виїхали, вже повернулися додому, каже герой. Бахмутянин ділиться, що більшість теперішніх його вихованців разом з ним тренуються з семи років. Навіть труднощі не зупиняють дітей.
Сергій провів майстер-клас для вихованців та для дітей переселенців в танцювальній школі “Urban play” м.Бердичів. Фото: Сергій Дмитрієв, Фейсбук
«Звісно, що проблема це місце, вдома важко знайти потрібно площу, щоб танцювати, а студії не всі мають можливість відвідувати. В мене така ж сама ситуація, в домі двоє дітей, а я танцюю, ще й знімаю. Але я вважаю так, якщо є бажання — можливість можна знайти», — з посмішкою каже пан Сергій.
Кожного місяця бахмутянин робить своєрідний звіт у соцмережах. Зі згоди батьків та дітей публікує мотиваційні відеоролики з тренуваннями вихованців. Пан Сергій пригадує, що зараз оглядаючись назад, не міг уявити, що знову повернеться до улюбленої справи — танців.
«Мені здавалося, що танці, це щось таке світле, добре, а настали такі часи темні. Навіть думки були, що можливо я не тим займався. Танцювати зовсім не хотілося, але я продовжував викладати, попри апатію та зневіру. Зараз, коли мені так допомогли місцеві, я бачу їхнє бажання займатися танцями і хочу ще більше працювати й викладати дітям. Зберегти себе заради дітей, які зараз і які будуть, ще більше навчати та ділитися досвідом. Нас хотіли зламати, але не вийшло. Ми переможемо! — запевняє пан Сергій.
Фото: Сергій Дмитрієв, Фейсбук
Читайте також: Одна зі столичних вулиць носитиме ім’я бахмутянинаОдна зі столичних вулиць носитиме ім’я бахмутянина
Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
