“Встигла прикрити сина”: згадуємо трагедію вокзалу Краматорська зі слів очевидців

Семаковська Тетяна 11:22, 8 Квітня 2024
Удар по вокзалу Краматорька
Краматорьк, 8 квітня 2022 рік / фото з відкритих джерел

8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

277761544 521316189550940 8798427172658148021 n 5920a

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

278324463 573396107168493 5881160307866702247 n 6f3a7

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Вокзал у Краматорську після російського терору / фото з відкритих джерел

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

  • тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
  • обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
  • зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

У такі моменти приходить розуміння, що нічого окрім життя не має значення. Ти не згадуєш про речі, документи або техніку. Найдорожче, що в тебе є – діти та родина,

кажуть у коментарі // бахмутяни

    Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У якому випадку переселенці змушені повертати виплати ВПО: власний досвід 

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:20, 13 Жовтня 2025
Грошова допомога ВПО / фото ілюстративне, iStock

В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному розмірі.

Редакція Бахмут IN.UA розкриває проблему на прикладі досвіду власного журналіста та пояснює, чи дійсно держава може вимагати повернення допомоги та кого це може стосуватися.

Виплати ВПО: чи зобов’язані переселенці повертати гроші державі

В Україні продовжує реалізовуватися програма допомоги ВПО, в межах якої переселенці отримують грошові виплати з державного бюджету. Претендувати на грошову допомогу від держави можуть ті українці, які переїхали з територій, де були або тривають бойові дії, з тимчасово окупованих громад та громад під блокадою.

Після завершення строку надання грошової допомоги, переселенці можуть продовжити отримувати виплати. Їх можна поділити на три основні категорії:

Перша — особи, яким виплати продовжуються автоматично, без необхідності додаткових звернень:

  • непрацездатні особи, які отримують пенсію до 9 444 гривні;
  • особи з інвалідністю I чи II групи;
  • діти з інвалідністю віком до 18 років;
  • діти, яким не встановлено інвалідність, проте які мають тяжкі захворювання з цього Переліку;
  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Друга — українці, яким можуть продовжити виплати яким виплати за заявою, поданою “на себе”:

  • дитина до 18 років, яка прибула без супроводу законного представника;
  • патронатний вихователь;
  • вагітна жінка після 30-го тижня вагітності;
  • особа з інвалідністю ІІІ групи;
  • особа, яка втратили працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу відповідно до законодавства, та інші.

Третя — переселенці, яким виплати продовжуються на сімʼю за заявою одного з членів сімʼї:

  • з дітьми до 18 років (студентами денної або дуальної форми навчання до 23 років), за умови, що дорослі у таких сімʼях є зайнятими: працюють, провадять підприємницьку діяльність, зареєстровані як безробітні або як особи, що шукають роботу;
  • у складі якої є тільки непрацездатні особи;
  • у складі якої є особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3 років;
  • особа віком від 55 років, яка є зайнятою, та інші.

При цьому, відповідно Порядку надання допомоги на проживання ВПО, отримувач грошової допомоги зобов’язаний  протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо ВПО не зробить цього вчасно, то держава може почати вимагати повернення коштів, неправомірно отриманих після зміни статусу. 

Після виявлення факту переплати орган соціального захисту населення встановлює суму надміру отриманих коштів і протягом 30 робочих днів зобов’язаний повідомити про це отримувача — надсилають листа поштою або через електронні засоби зв’язку.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повертає помилково нараховані кошти у встановлений строк добровільно, орган соціального захисту має право звернутися до суду для їх примусового стягнення.

Досвід журналіста Бахмут IN.UA

Журналіст редакції Бахмут IN.UA також зіткнувся з проблемою повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Раніше він отримував цю виплату як студент денної або дуальної форми навчання. Загальна сума допомоги для його сім’ї становила 9 000 гривень на місяць.

Згодом представники органів соцзахисту повідомили, що він має повернути 18 000 гривень. 

“Це стало несподіванкою, а у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) запевняли, що система виплат працює автоматично: коли людина втрачає статус студента, нарахування припиняються самостійно”, — каже працівник.

Однак цього не сталося, і допомога продовжувала надходити. Коли ж помилку виявили, соціальні служби вимагали повернути отримані кошти. Державні органи запропонували компроміс — поступове погашення боргу. Тепер із 7 000 гривень, які сім’я ВПО продовжує отримувати щомісяця, половину, 3 500 гривень — автоматично утримують, доки борг не буде повністю сплачено.

Щоб упевнитися, що отримані виплати не стануть боргом, варто перевіряти інформацію. Єдине надійне джерело підтвердження — це звернення до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Там можуть надати актуальні дані щодо нарахувань, можливих переплат чи змін у програмі допомоги для ВПО.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як отримати дозвіл на зброю через “Дія” у 2025-2025 роках: покроковий гід

Семаковська Тетяна 15:34, 6 Жовтня 2025
У Дії можна отримати дозвіл на зброю онлайн / фото ілюстративне, iStock

На початку 2025 року в застосунку “Дія” з’явилася можливість оформити дозвіл на зброю. Тепер же ця функція має попит серед українців.

Детальніше про те, як подавати заяву на отримання дозволу на зброю через “Дію” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати дозвіл на зброю через “Дія”

На початку 2025 року в “Дія” з’явилася нова функція, яка дозволяє охочим подати заявку, щоб отримати дозвіл на зберігання, носіння або купівлю зброї. Також вона передбачає можливість згенерувати витяг із Єдиного реєстру зброї. При цьому раніше документальний дозвіл на зброю можна було отримати лише в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ.

Для того, щоб в “Дії” з’явився дозвіл на зброю, потрібно:

  • відкрити “Дію”, перейти у розділ “Документи”;
  • знайти “Додати документи” та обрати “Дозвіл на зброю”.

Для того, щоб отримати витяг про володіння зброєю з Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ), потрібно:

  • натиснути на три крапки біля дозволу в “Дії”;
  • Або ж перейдіть у розділ “Сервіси” та знайти “Довідки та витяги”.

Хто може отримати дозвіл на зброю

Процедура отримання дозволу на зброю в Україні під час воєнного стану регулюється наказом № 170. При цьому вказана процедура напряму пов’язана з віком потенційного отримувача документа. Наразі в Україні можна отримати дозвіл:

  • з 18 років на придбання холодної чи пневматичної зброї, а також придбання та зберігання (носіння) газових пістолетів;
  • з 21 років на мисливську гладкоствольну зброю (рушниці чи дробовики);
  • з 21 років на травматичну зброю (стосується лише для певної категорій громадян залежно від займаної посади та виконання службових обов’язків);
  • з 25 років на мисливську зброю з нарізним дулом (гвинтівка AR-15 чи АК-47/АК-74).

Які документи потрібні

Для того, щоб отримати дозвіл на зброю, потрібно надати наступний перелік документів онлайн (через сайт МВС) або особисто (в поліції):

  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • медична довідка (форма 127/о, яку видають у поліклініці після огляду терапевта, психіатра та нарколога);
  • сертифікат із курсів поводження зі зброєю;
  • довідка про несудимість (її можна швидко отримати через додаток “Дія”).

Документ створюватиметься протягом 30 днів, під час яких правоохоронці перевірятимуть те, чи має громадянин або громадянка право на дозвіл.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

У якому випадку переселенці змушені повертати виплати ВПО: власний досвід 

В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному […]

16:20, 13.10.2025 Скопіч Дмитро

Як отримати дозвіл на зброю через “Дія” у 2025-2025 роках: покроковий гід

На початку 2025 року в застосунку “Дія” з’явилася можливість оформити дозвіл на зброю. Тепер же ця функція має попит серед українців. Детальніше про те, як […]

евакуація
Важливо

“Не залишати на ланцюгах та не закривати”: поради рятівника UAnimals щодо евакуації тварин

На Донеччині триває евакуація. З регіону активно виїздять цілими родинами, часто мешканці області забирають з собою і домашніх улюбленців. Якщо ж варіанту забрати домашніх чи […]

Фізична ідентифікація пенсіонерів у 2025 році: хто має пройти та як це зробити

На сайті Пенсійного фонду України наголошується: усі одержувачі пенсій і соціальних виплат мають проходити фізичну ідентифікацію. Це необхідно для того, щоб перевірити, чи отримує пенсію […]

15:10, 23.09.2025 Скопіч Дмитро

Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки в Україні

Сьогодні через війну бахмутяни розкидані по різних областях України, попри те людям намагаються надавати необхідну підтримку. Для цього організували центри та осередки для ВПО, де […]