8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З січня 2026 року тисячі українських пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) або пенсіонерами з ТОТ, які наразі перебувають за кордоном, лишаться без пенсії. Причина — масове припинення виплат Пенсійним фондом України (ПФУ) через вимогу підтвердити неодержання пенсії від рф. Правозахисники з ГО “Громадський холдинг “Група Впливу” називають ситуацію катастрофічною. Наразі вони закликають підтримати відкрите звернення щодо поновлення пенсій.

Редакція поспілкувалася з Тетяною Дурнєвою, головою правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу” та з’ясувала деталі.

Припинення виплат пенсій на ТОТ

Корінь проблеми ховається у Постанові Кабміну №299, ухваленій ще у 2025 році. Згідно з документом, до 31 грудня 2025 року ПФУ мав отримати від пенсіонерів підтвердження того, що вони не отримують пенсію від російської федерації.

За словами Тетяни Дурнєвої, логіка постанови мала б стосуватися лише тих громадян, які фізично проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Однак на практиці норму застосували до всіх, чиє пенсійне забезпечення прив’язане до справ, що залишилися на окупованих територіях, незалежно від фактичного місця проживання. Це зокрема, вплине й не пенсіонерів з Бахмута, адреса реєстрації яких фактично є в тимчасово окупованому місті. Хоча ПФУ має дані з довідок ВПО, що люди фактично зареєстровані вже в інших містах.

Багато з пенсіонерів проходили ідентифікацію через “Дію” або особисто в Пенсійному фонді, але не були поінформовані про необхідність окремо підтверджувати факт неотримання пенсії від рф. У результаті в січні людям масово зупинили виплати без попередження та адресного повідомлення.

“І власне, в яких ситуаціях опинились люди? Наприклад, внутрішньопереміщена особа виїхала у 2014 році з окупованої території. В 2023 році вона, проживаючи на підконтрольній території, оформила пенсію. Тобто, стала пенсіонером, оформила пенсію в Києві. І на неї так само поширюється ця норма, що є абсурдом, тому що людина навіть не була пенсіонером, коли проживала на тимчасово окупованій території. Ця людина, оформлюючи пенсію в Києві, взагалі не вважала, що норма буде поширюватись на неї. Або пенсіонери, які виїхали за кордон, але у них реєстрація місця проживання на тимчасово окупованій території. Люди, які знаходяться за кордоном, взагалі фактично в інформаційному вакуумі.

І вони знали, що вони проходять ідентифікацію раз на рік, що було дуже широко інформаційно повідомлено. І проходячи ідентифікацію через, наприклад, портал Дія, вони не були повідомлені про те, що їм треба ще поставити галочку про не отримання пенсії від РФ. Відповідно, таким людям також зупинили пенсію. Є випадки, коли пенсії зупинені, просто переселенцям, які проходять ідентифікацію і були фізично в пенсійному фонді, на підконтрольній території протягом цього року”, — каже Тетяна Дурнєва.

Вона додає, що фактично пенсійний фонд у січні просто перестав виплачувати людям пенсії без жодного попередження і без пояснення, що потрібно зробити, аби цього уникнути.

Вона також звернула увагу на складні умови, у яких пенсіонери намагаються розв’язувати проблему. Навіть попри продовження годин прийому громадян, ситуація не покращилася: відключення електроенергії, відсутність стабільної роботи систем, повітряні тривоги та морози унеможливлюють нормальний прийом людей. Під час тривог відвідувачів просять вийти на вулицю, де вони змушені чекати невідомо скільки часу.

“Люди чекають, тому що не знають, скільки триватиме ця тривога, вони залишаються на вулиці в таких погодних умовах, чекаючи, коли їх запустять і сподіваючись, що коли їх запустять, то буде електрика.

Враховуючи, що це вразливі категорії населення, що це здебільшого люди старшого віку, або одинокі, або люди з інвалідністю, то це все викликає тільки сором, що держава поставила стареньких людей в таке становище, не виконавши своє зобов’язання і не давши можливість нормально людям дати відгук на цю норму”, — підкреслила правозахисниця.

Чи можливо відновити виплати пенсії?

Організація “Група впливу”, яка багато років займається захистом прав постраждалих від війни, ще у грудні зверталася до Пенсійного фонду з проханням пояснити масштаби проблеми та відтермінувати застосування норми. Питання також підіймалося на координаційних нарадах за участі міністерств і відомств.

Наразі організація публічно звернулася до прем’єр-міністерки, Мінсоцполітики та очікує спільної наради за участі Пенсійного фонду й Офісу омбудсмана. Крім того, людей закликають підписати відкрите звернення, аби поновити пенсії. Правозахисники застерігають, що процес поновлення виплат може затягнутися, адже формально це вже інша процедура.

До теми:

Які пенсії передбачені в Україні у 2026 році: детальне пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні статус учасника бойових дій (УБД) передбачає не лише персональні преференції для військовослужбовця, а й розширений пакет соціальних гарантій для членів його родини. У 2026 році законодавство чітко визначає перелік пільг, на які можуть розраховувати дружини та діти захисників.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала роз’яснення щодо того, хто належить до членів сім’ї пільговика та як скористатися державною підтримкою.

Хто з родичів має право на пільги за законом

Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України, членами сім’ї вважаються особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки. У контексті соціального захисту ветеранів війни, до членів родини УБД належать:

• дружина або чоловік;
• неповнолітні діти віком до 18 років;
• непрацездатні батьки;
• повнолітні діти з інвалідністю (з дитинства I та II групи або особи з інвалідністю I групи);
• особи, які перебувають під опікою чи піклуванням учасника бойових дій та проживають разом із ним.

Пільги на комунальні послуги для дружин УБД

Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає суттєві знижки на оплату житлово-комунальних послуг для родин військовослужбовців.

Основні види знижок:

• 75% знижка на оплату житла (квартплату) в межах встановлених норм.
• 75% знижка на комунальні послуги (газ, електроенергію, водопостачання тощо). Для осіб з інвалідністю така знижка може становити 100%.
• 75% знижка на паливо для будинків, що не мають централізованого опалення.

Важливо знати про норми площі: при розрахунку знижки на опалення (зокрема газове) враховується площа 21 кв. м на кожну особу, яка має право на пільгу, та додатково 10,5 кв. м на всю сім’ю. Для сімей, що складаються виключно з непрацездатних осіб, знижка на газ для опалення розраховується на подвійний розмір норми: 42 кв. м на особу та 21 кв. м на сім’ю.

Державна підтримка та пільги для дітей

Діти учасників бойових дій мають окремий пакет соціальних гарантій, який допомагає знизити фінансове навантаження на родину у сферах освіти та відпочинку:

• право на першочергові місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах (садочках) за місцем проживання. Під час навчання у ВНЗ, ПТУ чи коледжах на денній формі діти мають право на переведення на бюджетні місця;
• студенти-діти УБД мають право на отримання соціальної стипендії (за умови відсутності академічної заборгованості) та безоплатне або пільгове проживання у гуртожитках;
• держава забезпечує першочергове право на отримання путівок до дитячих оздоровчих таборів та закладів відпочинку.

Як оформити пільги: алгоритм дій

Для того, щоб дружина учасника бойових дій могла скористатися передбаченими законом знижками, необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України.

Необхідні документи:

• заява про надання пільг;
• довідка про склад сім’ї (у якій зазначено всіх непрацездатних родичів, дітей та дружину);
• копія посвідчення учасника бойових дій.

Після опрацювання заяви відомості про членів родини вносяться до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, що дозволяє автоматично нараховувати знижки на комунальні рахунки.

Читайте також:

Пільги на комунальні послуги для УБД 2026: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!