Кров, вода, сіль: підлітки з Соледара разом з митцями поєднали природу, людину і час

Семаковська Тетяна 21:38, 10 Лютого 2021

1 448c3Учасниці арт-резиденції «Заземлення» долучили до презентації свого творчого доробку глядачів. Підлітки допомогли завершити формування інсталяції, додавши до кристалів солі та води штучну кров. Що таким чином хотіли сказати митці – Ірена Тищенко і Тетяна Павлюк, які враження вони отримали від перебування у Соледарі – читайте далі.

Старшокласники та першокурсники місцевого професійно-технічного коледжу прийшли на зустріч із мистецьким дуетом з Києва @shallow_wat та @some_static_pictures – Іреною Тищенко і Тетяною Павлюк. Художниці презентували відеороботу та інсталяцію, створені в рамках арт-резиденції «Заземлення». Для інсталяції вони використали штучну кров, воду і кристали солі.

0c213210 206f 4dab bd2e e5c8b1af8b0e 7bf81

3 3c399

«Матеріал, що візуалізує людство – штучна кров, час – це вода, а сіль уособлює природу, яку людина споконвіку використовувала як засіб покращення власного життя», – пояснюють учасниці арт-резиденції «Заземлення», організованої платформою культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ, Тетяна Павлюк та Ірена Тищенко.

Останній компонент

Поєднати ці компоненти в інсталяції художницям допомогла молодь, присутня на презентації.

«Ми не звикли працювати з підлітками, але, на наш подив, вони доволі відкрито сприйняли все, що ми їм розповідали. Вони мають власну думку про те, що таке сучасне мистецтво, – розповідає Тетяна Павлюк. – Ми мали додати до інсталяції останній компонент – штучну кров, але не могли вирішити, як саме її задіяти. Тож запропонували підліткам зробити це під час презентації. І вони зробили це так, що ми би краще не зробили».

d2841db4 0b5a 4748 94e9 79f470419de7 50706

Зрозуміти контекст допомагали мешканці Соледару і Бахмуту

Щоб створити проєкт, який складається з тексту, відеоарту та інсталяції, художниці максимально занурились у середовище. У цьому їм допомагали місцеві жителі – як культурні менеджери, художники й активісти, так і випадкові співрозмовники на вулицях міста. Асистента для зйомок відео художниці теж знайшли серед місцевих.

«Нам дуже допомогли місцеві експерти – Михайло Кулішов та Галина Олійникова, ми з ними багато спілкувалися, вони відповідали на всі запитання, що стосувалися і ситуації з природою, і питань про те, як живуть люди. Ми багато спілкувалися і з місцевими жителями. Мали зустрічі з директоркою Будинку культури, з бібліотекарями, розпитували їх про життя у місті. Відвідували магазини, різні заклади, спостерігали за людьми. Резиденція – це така штука, що навіть поїздка у громадському транспорті може багато дати в плані розуміння місцевого контексту», – пояснює Тетяна Павлюк.

Художниці розповідають, що також планували провести час із шахтарями, але, на жаль, їм це не вдалося. Натомість вони змогли поспілкуватися з художниками у Бахмуті.

«Ми були вражені рівнем їхньої творчості – і технічним, і концептуальним», – діляться вони.

be6b23ea a309 4f70 89d3 518c749b6b8c 4b289

14cfb371 8872 4145 a953 2e3f77a0a47a 4559e

Життя, попри війну

Готуючись до резиденції, Тетяна Павлюк та Ірена Тищенко багато читали про Соледар, передивилися велику кількість відео, але скласти для себе якусь єдину картину про цю місцевість змогли вже на місці.

«Ми знайшли багато інформації про підприємства, про те, як це важливо, але нічого не знайшли про людей, про їхню діяльність, про саме життя у місті. Про це ми дізналися вже під час резиденції, –  пояснює Тетяна Павлюк. –  Чим ми були вражені? Що тут дуже спокійні люди – що в Соледарі, що в Бахмуті. Вони нікуди не поспішають. Ми побачили людей, яким життя у цих містах приносить справжнє задоволення. І що на Донбасі є життя, попри війну».

Художниці додають, що під час презентації поцікавилися у підлітків, хто хоче поїхати з міста після завершення навчання. «Лише половина сказала, що хоче. Є щось, що їх тут тримає», – говорить Тетяна.

За словами художниць, сучасне мистецтво в маленьких містах може бути корисним. «Не тільки як щось, що формує глядацький досвід і підвищує культурний рівень, а й просто як прецедент для більшого спілкування людей, для формування спільноти. І ми вдячні ІЗОЛЯЦІЇ, що вона робить такий проєкт. Це дуже важливо», – підсумували Ірена Тищенко і Тетяна Павлюк.

Нагадаємо, платформа культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ виїхала з Донецька у 2014 році. Спочатку культурний фонд розмістився у Києві, але влітку 2020-го повернувся на Донбас, у місто Соледар. Резиденція для митців «Заземлення», яка триватиме  до серпня, стала першим масштабним проєктом фонду на новому місці. Її мета  – привернути увагу до екологічних і соціальних проблем у регіоні, спровокованих людською діяльністю.

Усі новини проєкту читайте на сайті Фонду ІЗОЛЯЦІЯ

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

Семаковська Тетяна 10:00, 8 Червня 2025
Книгарня “Еней” у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги — вони знаходили простір для спілкування, нових ідей та живого зв’язку з українською літературою.

Детальніше про те, як саме з’явилася єдина книгарня в Бахмуті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Книгарня “Еней”: історія

У 2015 році колишній боєць батальйону “Донбас” Володимир Дериведмідь, після звільнення Бахмута від сепаратистів, вирішив, що боротьба за Україну триває не лише на полі бою. На його думку, окупація відбувалася не лише територіально — важливою була й інформаційно-культурна складова. Саме тому Володимир продовжив свою боротьбу вже на культурному фронті, створивши книгарю в Бахмуті.

Назву для книгарні вигадувати не довелося. Ідея поширення української книги була натхненна одним із його побратимів — Антоном Цедиком з псевдонімом “Еней”. Чоловік був родом із Полтави, захоплювався історією, сповідував рідновір’я. Він загинув під час виходу з Іловайського котла. За словами Володимира, в останній бій добровольцям наказали брати лише зброю, але Антон узяв із собою ще й книжку — бо вважав її не менш потужною зброєю, ніж автомат.

Після відкриття книгарні, яку Володимир присвятив пам’яті Антона “Енея” Цедика, на фасаді з’явилося гасло: “Книги важливіші за танки”.

Особливості книгарні

Стенд з різною україномовною літературою для дітей / фото Бахмут IN.UA

Щоб привернути увагу до книгарні, на фасаді Володимир розмістив українські прапори. Згодом на фасаді з’явилися й портрети загиблих побратимів — як пам’ять про тих, хто не повернувся, і як нагадування, що війна ще не закінчилася.

У книгарні робився акцент на дитячій та історичній літературі — аби привчати дітей до читання українською мовою та спонукати дорослих краще пізнати власну історію. Також у магазині мали попит вишиванки, які охоче купували містяни.

Сервіс надавався виключно державною мовою. Її, на жаль, спочатку сприймали неоднозначно, проте, часом і містяни, і переселенці з тимчасово окупованих територій таки переходили з власником на українську.

Паралельно з реалізацією книг та вишиванок Володимир Дериведмідь влаштовував для дітей читання українських віршів напам’ять, натомість діти отримували подарунки. 

Закриття книгарні

Перший власник Володимир Дериведмідь вимушений був поїхати з міста у 2020 році, хоча закривати книгарню він не хотів. Саме тому він вирішив знайти людину, яка б могла продовжити його справу. Приблизно у той же час розпочався карантин, який сильно позначився на фінансовому становищі, адже виник через низький попит на книги. Вже у листопаді 2021 року єдина книгарня Бахмута зачинилася, а більшість книг з неї передали різним сільським бібліотекам.

Примітка. Матеріал створено з архівних спогадів журналістки Марії Лященко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Семаковська Тетяна 10:58, 26 Грудня 2022

Screenshot 248 2ce70Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

258850190 993441414568005 1502640504527379887 n 5c199

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги […]

Screenshot 248 2ce70

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

321985378 677659760569035 1904589059869008290 n 4c887

Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення […]

photo 2022 12 23 16 34 05 1047b

Поліцейські «Білі янголи» вивезли з Бахмута родину з дітьми

Сьогодні, 23 грудня, поліцейські врятували з-під обстрілів багатодітну родину з Бахмута. Троє дітей з батьками вивезли у безпечне місце. Про це повідомляє поліція Донеччини.

Screenshot 243 f5773

У Бахмут волонтери привезли цукерки та подарунки для дітей

Волонтери на чолі з Інною Гайдай вирішили зробити свято для бахмутян та дітлахів. До громади привезли шоколадні цукерки, закуплені на кошти небайдужих.