Уряд зробив декілька заяв про те, що планується реформування професійно-технічної освіти, а створення освітніх центрів. Як нам підтвердили в Департаменті освіти та науки нововведення поки не планують впроваджувати в Донецькій області. Ми вирішили зробити запит, щоб проаналізувати показники діяльності існуючих в місті професійних ліцеїв. Скільки грошей витрачається з бюджету на утримання закладів, скільки там навчається студентів, яку стипендію вони отримують і як зараз розвиваються колишні училища, читайте в матеріалі.
Ми не можемо виміряти ефективність робити навчального закладу з точки зору якості освіти їх випускників, це скоріше буде суб’єктивна думка, або журналістів, або наших спікерів. Чи відповідають випускники училищ сучасним вимогам роботодавців, скільки з них продовжують працювати за отриманою спеціальністю, чи взагалі є актуальними для сучасного ринку праці спеціальності за якими випускають студентів училищ та ліцеїв? Нам не відповісти на ці питання в рамках одного матеріалу, тому ми вирішили говорити мовою цифр. Дані, що наводяться в матеріалі, ми отримали у відповідь на запит від Департаменту освіти і науки Донецької області.
Кошти витрачені на зарплату та комунальні послуги – субвенція з обласного бюджету та субвенція місцевим бюджетам з державного бюджету:
«Бахмутський центр професійно-технічної освіти» – 2018-й рік 10 мільйонів 962тисячі гривень, 2019-й рік (станом на 1.10.2019) – 17 мільйонів шість тисяч гривень
«Бахмутський аграрний ліцей» – 2018-й рік 10 мільйонів 446 тисяч гривень, 2019-й рік (станом на 1.10.2019) – 8 мільйонів 262 тисячі гривень.
Видатки на придбання обладнання та матеріалів значно менші:
«Бахмутський центр професійно-технічної освіти» – 2018-й рік 713,1 тисячі гривень, 2019-й рік (станом на 1.10.2019) – 182,7 тисяч гривень
«Бахмутський аграрний ліцей» – 2018-й не було, 2019-й рік (станом на 1.10.2019) – 449,5 тисяч гривень.
В центрі професійно-технічної освіти навчається 470 осіб, з них 441 студент отримує стипендію. Розмір академічної стипендії 490 гривень, діти-сироти отримують 1180 гривень.
В аграрному ліцеї навчається 319 осіб.
У жовтні сума профінансованих на стипендії склала:
«Бахмутський центр професійно-технічної освіти» – 259,4 тисячі гривень, тобто за рік це близько 3 мільйонів гривень
«Бахмутський аграрний ліцей» – 152,9 тисяч гривень, за рік це близько 1,8 мільйонів гривень.
На наше питання «Які заходи вживаються керівниками закладів для їх розвитку?» ми отримали відповідь, з якої видно, що в училищах по різному розуміють питання розвитку. Для одного директора це тільки ремонт, для іншого це відкриття нових спеціальностей для підвищення конкурентно-спроможності закладу, пошук форм для практики студентів та громадської відповідальності студентів.
Правда в центрі професійної освіти відбувалось покращення умов навчання для швачок. В рамках державної програми було виділено 330 тисяч гривень на оновлення навчальної бази – відкрито навчальний центр «Швачка, кравець, закрійник».
Навчальні заклади отримують власний прибуток
Ми поцікавились на яких умовах працюють директори і яку зарплатню отримують. Обидва директори працюють за контрактами, які спливають у 2021 році. Зарплатня Олександра Баранова значно вища ніж в Олени Канделюк.