В конце августа Апелляционный суд Донецкой области в третий раз отказал в ходатайстве военной прокуратуры о продлении меры пресечения и переноса в другой суд рассмотрение дела. Головкина, после почти двух лет нахождения в СИЗО №6, вернулась домой, сейчас восстанавливает свое здоровье, ожидает слушания дела по сути, планирует возобновить общественную и консалтинговую деятельности.

Почти два года рассматривалось дело о подозрении бывшего заместителя председателя Бахмутской РГА в получении неправомерной выгоды в особо крупном размере. Из 23 только 13 месяцев рассматривали дело по сути, остальные судебные заседания были по мере пресечения.

Головкину не отпускали ни под домашний арест, ни за внесение залога, ни под поручительство, а в конце августа женщину посреди ночи выпустили из СИЗО, даже без расписки о не выезде.

«Председательствующая судья – Лариса Радченко в июле пошла в отставку, остались Лилия Шевченко и Лилия Хомченко. На протяжении всех этих двух лет то у них самоотвод были, то больничные, то отпуска, шесть судей поменялось, и они просто затягивали дело. И вот, в в августе три раза, в апелляции рассматривали их ходатайство о переносе в другой суд. Но я считаю, что это нарушает мои права – двое судей почти год слушают мое дело, а любой другой суд – это все сначала! Апелляция удовлетворила мои требования», – рассказывает Елена Головкина.

29 августа закончилась мера пресечения, в 24.00 принесли ходатайство о продлении меры пресечения, но были нарушены законодательные сроки – положено уведомлять за 5 дней до окончания срока, добавляет Елена Головкина.

«Действительно, Апелляционный суд Донецкой области определил подсудность нашему  Артемовскому горрайонному суду. Меру пресечения не продлили потому, что это обязан делать суд первой инстанции. В связи с тем, что уполномоченный состав судей (Нина Меденцева, Лилия Шевченко, Лилия Хомченко) не собрался – кто на больничном, кто в отпуске,  да и само дело гуляло по разным инстанциям, меры пресечения у Головкиной сейчас нет», – подтвердила Оксана Ужакова, пресс-секретарь Артемовского горрайонного суда.

Пока председательствующая судья – Нина Меденцева на больничном, следующее заседание пока не назначено.

Елена Головкина находится дома в Бахмуте, отдыхает, выздоравливает, набирается сил, ожидает последующие заседания суда, в дальнейшем планирует зарегистрироваться в Центре занятости и продолжать общественную и консалтинговую деятельности.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!