Громадське здоров’я – дуже широке поняття, яке охоплює і ситуацію із захворюваністю, і стан профілактики, і тенденції, і контроль та попередження захворюванням. В рамках євроінтеграції планується довести українські стандарти до європейських. Що саме треба робити, які успіхи та перешкоди є на цьому шляху читайте в матеріалі.

План дій: що має зробити Україна в сфері громадського здоров’я? 

Україна має розпочати системні зміни в сфері громадського здоров’я, не лише запобігаючи епідеміям – тобто активному розповсюдженню інфекційних захворювань, але і нарешті, приділити увагу неінфекційним захворюванням, які спричиняють високу смертність населення. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України ситуація с рівнем захворюваності в Європі значно краща ніж в Україні.

В Україні неінфекційні захворювання (такі як серцево-судинні, онкологічні, хронічні респіраторні захворювання та діабет) є причиною 86% усіх смертей. Найбільше українців помирає саме від серцево-судинних захворювань – ССЗ – близько півмільйона щорічно, що становить 67% у структурі загальної смертності. В переважній більшості – це чоловіки працездатного віку. ССЗ є причиною 45% смертей у структурі загальної смертності в країнах Європи та 37% смертей у країнах ЄС[1].

Відповідно до вимог Угоди про асоціацію, Україна має актуалізувати національне законодавство у сфері громадського здоров’я за декількома напрямками, а саме: боротьба з тютюнопалінням, інфекційні хвороби, кров, а також окремий напрямок “тканини, клітини та органи”.

Читайте також: Як зібрати кров за європейськими стандартами і чому треба створювати клуби донорів?

Такі розділи громадського здоров’я, як психічне здоров’я (включно із наркотичною залежністю), попередження травматизму та пропагування безпеки, ракові захворювання та боротьба з вживанням алкоголю, визнаються пріоритетними, але для впровадження не потребують розробки та затвердження додаткових законодавчих та нормативно-правових актів.

Інфографіка з сайту Європейської правди. Розділ Навігатор реформ.

В Європі страхові кампанії роблять знижки відвідувачам фітнес-клубів

«Підписавши Угоду, ми взяли на себе забов’язання – це і підвищення рівня вакцінації, і реформа Служби крові,боротьба з тютюнопалінням. І в цьому розділі нам треба працювати на упередження, для цього і створено Центр громадського здоров’я при Міністерстві охорони здоров’я. Щоб люди менше хворіли в регіонах такі центри мають бути розгалужені. Їх завдання популяризація здорового способу життя, профілактика ССЗ. Мені наприклад подобається, що в країнах Європи страхові компанії роблять знижки для клієнтів, що мають абонемент у фітнес-клубах. В нас дуже висока захворюваність на онкологію і нам потрібно організувати якісні дослідження і раннє виявлення цієї неінфекційної хвороби – це теж боротьба з неінфекційними захворюваннями», – пояснює керівник БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич.

Так у напрямку ракових захворювань, основними завданнями для України є:

• запровадження програм обстеження на виявлення ракових захворювань, реєстрація та опрацювання даних обстеження, запровадження нових тестів на виявлення захворювань, враховуючи результати міжнародних досліджень.
• запровадження комплексного підходу до діагностики ракових захворювань, заснованого на кращих практиках держав — членів ЄС.

Щоб зрозуміти як ситуація з лікуванням та діагностикою онкологічних захворювань складається в Бахмуті, ми звернулись до лікаря-онколога Теімураза Агумаву.

У причинах смерті населення в Україні онкологічні захворювання другі після серцево-судинних. А за рівнем поширення захворювання наша країна займає друге місце в Європі.

«Профілактика ракових захворювань поділяється на три напрямки: первинна, вторинна, третинна. Первинна спрямована на попередження захворювання, вторинна – попередження смерті від раку шляхом ранньої діагностики. Третинна – профілактика рецидивів. Оскільки перемогти це захворювання людина на сьогодні не спроможна, наше основне завдання зустрічати рак на ранніх стадіях», – каже Агумава.

Інфографіка з сайту Центру Громадського здоров’я МОЗ Ураїни

Лікар пояснює, що для профілактики онкологічних захворювань, потрібно хоча б раз на рік приходити на огляд до свого сімейного лікаря. Якщо в нього виникне якась підозра на ранніх стадіях захворювання вірогідність успішного лікування дуже велика. Наприклад, по раку молочних залоз процент пацієнток, які виліковуються на І-й стадії підвищився до 95%.

На думку Агумави в Бахмуті є вся низка необхідного діагностичного обладнання, працює своя гістологічна лабораторія.

Провідну роль у діагностиці займає рентгенологічне дослідження. У відділенні рентгенології працює цифровий флюорограф, цифровий рентген апарат, мамограф, цифровий томограф.

Як повідомив завідуючий рентгенологічним відділенням Юрій Котляр, переоцінити важливість флюорографічного дослідження не можливо. Таким чином можна побачити всі патології грудної клітини та черевної порожнини, тому важливо працездатному населенню проходити таке дослідження один раз на рік. Якщо лікарі підозрюють відхилення від норми, роблять оглядовий знімок грудної клітини за яким, пацієнта направляють до спеціаліста, або у суперечних питаннях на комп’ютерний томограф.

Комп’ютерний томограф з’явився у місті п’ять років тому, зараз лікарі, що приймають на ньому пацієнтів працюють з навантаженням 137%. Обладнання використовують для уточнення діагнозів та виявлення різного роду патологій.

Які зміни відповідно до Угоди вже відбулися?

На жаль, зробивши гарний старт у листопаді 2014 року, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), яке відповідає за адаптацію законодавства України до законодавства ЄС у сфері громадського здоров’я, значно збавило темп у 2016 та 2017 роках. За цей період мали адаптувати вісім положень, на практиці вдалося лише три.

Вдалося затверди перелік інфекційних захворювань, щоб уніфікувати процедури визначення випадку інфекційних хвороб в Україні та ЄС. Це дасть можливість отримувати співставну інформацію щодо рівня захворюваності під час звітування та обміну інформацією на європейському рівні.

«Але зазначені рішення не реалізуються в повному об’ємі. Після ліквідації Кабінетом Міністрів України Державної санітарно-епідеміологічної служби України у сфері контролю за забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя виник вакуум. Через неузгодженість із положеннями законодавства (законів), якими визначено повноваження органів виконавчої влади, неповноцінно функціонує система звітування про випадки інфекційних хвороб, відсутні чіткі механізми реагування на надзвичайні події у сфері громадського здоров’я, зокрема на спалахи та епідемії інфекційних хвороб»,  -йдеться в останньому аналітичному звіті про стан виконання Угоди про асоціацію аналітиків громадської організації «Український центр європейської політики».

Відповідна робота в цьому напрямку проводиться, але дуже повільно.

Фінансування програм громадського здоров’я та заходів боротьби з епідеміями не менше 5% від суми видатків на охорону здоров’я

Нещодавно розпочалось громадське обговорення Закону «Про систему громадського здоров’я», який має на меті створити єдину систему профілактичної медицини. Пріоритетом розвитку такої системи є принцип, при якому інтереси здоров’я мають враховуватися в усіх сферах державної політики. 

На сторіночці Центру громадського здоров’я МОЗ України в Фейсбуці постійно оновлюється інформація про діяльність закладу та даються поради для здоров’я.

У супровідній записці до законопроекту, який виставлений до громадського обговорення, вказано ті новації, які будуть запроваджені у системі охорони здоров’я у випадку ухвалення цього законодавчого акту.

• Передусім буде впроваджено 10 оперативних функцій громадського здоров’я ВООЗ, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення, збільшення тривалості та покращення якості життя, попередження захворювань, продовження активного, працездатного віку та заохочення до здорового способу життя.
• Відбудеться чіткий розподіл функцій та повноважень Кабінету Міністрів України, МОЗ України та інших органів влади в системі громадського здоров’я.
• Буде створено Національну раду України з питань громадського здоров’я. Рада виконуватиме функції постійного консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України з питань громадського здоров’я. Мета її діяльності – реалізація принципу врахування інтересів громадського здоров’я в усіх сферах державної політики.
• Буде запроваджено модель управління системою громадського здоров’я за принципом субсидіарності, коли повноваження прийняття рішень надаються органам місцевої влади, що дасть можливість оперативніше вирішувати питання.
• Вводиться принцип регіональної екстериторіальності. Це означає, що в кожній області функціонуватиме регіональний центр громадського здоров’я, який буде опікуватися питаннями збереження здоров’я населення, проведення епідеміологічного нагляду, профілактикою хвороб та здійснюватиме заходи боротьби з епідеміями. Окремо буде врегульовано діяльність Національного та регіональних центрів громадського здоров’я.
• Будуть встановлені європейські підходи до проведення епідеміологічного нагляду, який буде охоплювати не тільки інфекційні хвороби, а і неінфекційні захворювання, які щороку в Україні зумовлюють 86% летальних випадків.
• Закон врегулює питання кадрового та наукового забезпечення системи громадського здоров’я.

Важливо, що закон передбачає виділення на фінансування державних програм громадського здоров’я та заходів боротьби з епідеміями не менше 5% від суми видатків на охорону здоров’я.

В Бахмуті важливість профілактики мають усвідомити в першу чергу пацієнти

Передусім «громадське здоров’я» як категорія в рамках реформи охорони здоров’я пліч-о-пліч йде з категорією «профілактика і запобігання». І сама суть реформи громадського здоров’я полягає у запровадженні принципу «Здоров’я в усіх стратегіях».

На жаль пацієнти дуже рідко приходять консультуватись для того, щоб запобігти захворюванню, частіше звертаються вже після того, як з’являється фізичний біль, принаймі дискомфорт. Про це каже лікар-терапевт, завідувач амбулаторії №1 Центру первинної медичної допомоги Бахмута (ЦПМДБ) Тетяна Тімоніна. Поговорити про стан здоров’я пацієнта зазвичай виходить під час роботи пересувного флюорографа, коли пацієнти приходять поміряти тиск у кабінет до лікарської медицини. Інколи на консультацію приходять люди, що мають важкі захворювання в родині – онкологію, цукровий діабет тощо.

Заступник головного лікаря Центру первинної медичної допомоги Бахмута, колишній директор міського Центру здоров’я Ольга Литвин, каже, що в центрі первинної допомоги громадське здоров’я зачіпає питання вакцинації, це в першу чергу пояснення батькам умов і необхідності вакцинації для створення колективного імунітету. Інформаційні кампанії проводяться в поліклініці та на сторіночках сайту і в соцмережах. Найближчим часом разом з координаторами руху «Сильні громади» буде проведено фотовиставку для підвищення уваги батьків до цього питання.

Фото Романа Потапенко.

«Вакцинація є найдієвішим методом профілактики ряду інфекційних хвороб. На жаль, маємо дуже низький рівень охоплення вакцинацією населення, до речі, ми це обговорювали на останній зустрічі з представниками Євросоюзу. Для України це один із пріоритетів – підвищити рівень імунізації населення, і показати європейським країнам, що Україна є безпечною. У нас зараз є всі вакцини, відповідно до календаря щеплень. Вже припинилися перебої з постачанням, які почалися в 2014 році до введення міжнародних закупівель. Уряд затвердив трирічне планування закупівель вакцин, і розрахунки у нас зараз відбуваються, відповідно до методики ВООЗ і Дитячого фонду ЮНІСЕФ», – розказала в інтерв’ю каже УНІАН заступник міністра охорони здоров’я України з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина.

У Центрі первинної медичної допомоги Бахмута підтверджують, що перебоїв з вакциною немає, і нагадують, що інформацію про наявність вакцин постійно оновлюють на своєму сайті.

Долар в профілактику – 7 доларів прибутку

В нещодавній доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка стосується вигоді від інвестицій, направлених на профілактику неінфекційних захворювань (НІЗ) зазначається, що на кожен долар, витрачений на розширення боротьби з НІЗ в країнах з низьким рівнем доходів і рівнем доходів нижче середнього суспільство отримає прибуток у розмірі не менше 7 доларів за рахунок зростання зайнятості, продуктивності і тривалості життя.

Завдяки простим заходам світ може до 2030 року зменшити на одну третину передчасну смертність від неінфекційних захворювань. 

Такі заходи стосуються, наприклад, попередженню тютюнопаління. Але, як ми вже писали, законопроекти відповідно до яких в рамках Угоди, має бути заборонено розміщення цигарок в вітринах магазину, вимоги до оформлення упаковки для зменшення її привабливості, охорона від диму в громадських місцях тощо, досі лежать на розгляді в Верховній Раді. Хоча за інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України вживання тютюну – один із основних факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань та друга, після високого кров’яного тиску, причина серцево-судинних захворювань (ССЗ).

В Україні 23% дорослих (15 років та старше)[2] та 14,9% молодих людей (13-15 років)[3] є споживачами тютюнових виробів. Щороку від хвороб, спричинених курінням помирає близько 85 000 наших співгромадян (з них 50 000 від ССЗ, викликаних курінням).  Це становить 12% від загальної смертності: 82 тисячі чоловіків (24% загальної смертності чоловіків) і 3 тисячі жінок (1% загальної смертності жінок). Українські курці втрачають, в середньому, 16 років життя, порівняно з некурцями[4]. При тому, що очікувана середня тривалість життя при народженні для українців становить 71,3 роки (66,3 для чоловіків та 76,1 для жінок). У Європейському регіоні вона становить 76,8 загалом (73,2 для чоловіків та 80,2 для жінок)[5], у країнах ЕС – 80,6 загалом (78,0 для чоловіків та 83,4 для жінок)[6].

Такі законодавчі зміни, особливо в матеріальному забезпеченні профілактичних заходів,  мають стати шляхом до системних змін. Держава має створити умови, але важливою складовою успіху в цій сфері все ж таки залишається відповідальність людини за своє життя.  

«Ні у кого не викликає сумніву, що один раз на рік потрібно міняти масло в машині. Чому це вважається нормою, а візит до лікаря викликає страх? Просто люди повинні ходити в лікарню, здійснюючи банальний профілактичний візит до лікаря один раз на рік, таким чином можна вберегти себе від запущених стадій онкології та інших небезпечних захворювань з високою смертністю», – підсумовує лікар-онколог Бахмутьскої ЦРБ Теімураз Агумава.

Більше інформації по статистичним данним за позначками:

[1] http://www.ehnheart.org/images/CVD-statistics-report-August-2017.pdf

[2] https://www.kiis.com.ua/materials/pr/20170904_GATS/UKR_GATS_2017_FACT_SHEET_UA_web.pdf

[3] https://nccd.cdc.gov/GTSSDataSurveyResources/Ancillary/DataReports.aspx?CAID=1

[4] http://gas.ctsu.ox.ac.uk/tobacco/SMK_P5_6.pdf

[5] http://www.who.int/gho/publications/world_health_statistics/2016/en/

[6] https://data.worldbank.org/indicator/SP.DYN.LE00.IN?end=2016&locations=EU&start=1960&view=chart

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та “Європейською правдою”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!