“Куріння вбиває” – скільки раз на добу ми стикаємось з цим написом?! Страшні попередження – картинки, що показують, наскільки тютюн шкодить здоров’ю, сьогодні є на кожній пачці цигарок, агітація з боку медиків починається ще зі шкільного віку, постійно зростаючі ціни на цигарки. Все це мало б вже якось вплинути на курців, але ж на практиці виявляється, що такі заходи в нашій країні не дуже ефективні. Україна в рамках імплементації Угоди про асоціацію з ЄС має виконати низку зобов’язань у сфері охорони здоров’я, стосовно тютюнопаління. У листопаді 2016 року настав дедлайн з імплементації Директив по тютюну, однак цей процес завмер на місці. Причиною громадські активісти називають відсутність політичної волі та тютюнове лобі.
Як держава адаптується до Європейської політики боротьби з тютюнопалінням
Відповідно до зобов’язань, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, у сфері громадського здоров’я, в аспекті, що стосується тютюну, до листопада 2016 року Україна мала імплементувати дві Директиви. Перша стосується виробництва та реалізації тютюнових виробів (№2001/37/ ЄС від 05.06.01). Друга вимог про рекламу і спонсорство тютюнових виробів (№2003\13\ЄС від 26.05.03).
Але ж ці дві Директиви були чинними на момент підписання Угоди про асоціацію, однак тепер перша з них вже скасована.
Натомість у травні 2014 року чинності набула Директива №2014/40/ЄС, яка містить більш прогресивні положення, орієнтовані на збереження громадського здоров’я в аспекті тютюнопаління.
Водночас ситуація з тютюновими директивами в країнах ЄС дещо відмінна від нашої.
“Вони йшли до імплементації Директиви 2014/40/ЄС протягом восьми років, спершу заклавши основу для її прийняття Директивою 2001/37/ЄС, що дала час для всіх зацікавлених сторін змінити свою діяльність відповідно до нових правил, які не стали несподіванкою, а впроваджувалися поступово”, – висловлює аргументовану позицію юрист з права ЄС ГО “Український центр європейської політики” Олена Степаненко.
Деякі громадські активісти стверджують, що цілком логічним видається імплементація чинної Директиви, а не тієї, від якої вже відмовився Євросоюз.
Однак українські політики, схоже, мають дещо іншу думку – не імплементуючи жодну з них. Наразі є два законопроекти, спрямовані на імплементацію євроінтеграційних зобов’язань щодо тютюну: №2430-1 – зареєстрований першим, знаходиться у податковому комітеті і відповідає вже скасованій Директиві №2001/37/ЄС. Другий – №2820 – знаходиться у комітеті з питань охорони здоров’я і відповідає новій Директиві №2014/40/ЄС.
Спробуємо проаналізувати ці законопроекти і подивитись, чим же вони відрізняються?
Зміна маркування на пачках сигарет: застережливий малюнок майже на всю пачку
Законопроект №2820 “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну” впроваджує основні положення двох Директив, по яких ми маємо євроінтеграційні зобов’язання, термін яких настав ще у листопаді 2016 року. Передусім він змінює маркування на пачках сигарет. Якщо раніше з одного боку мав бути напис-попередження, а з іншого – графічне зображення розміром не менше 50%, то зараз це мають бути графічні зображення, не менше ніж 65% від розміру, з обох боків. Зображення мають змінюватись щороку, оскільки інакше людина звикає і вже не сприймає загрозливих зображень.
Фото з сайту Громадське Черкаси – hromadske.ck.ua
Електронні сигарети – не менша загроза ніж класичні цигарки
Дуже важливо, що законопроект №2820 регулює обіг і засобів, які «парять», а не «палять», шкода від речовин яких ще не вивчена.
За словами представників ГО «Життя», на сьогодні понад 200 тисяч українських підлітків (майже кожен п’ятий) курять електронні сигарети через відсутність вікових обмежень на продаж цих пристроїв доставки нікотину.
“В Україні відбувається неконтрольоване розповсюдження електронних сигарет, що спровокувало значне зростання кількості користувачів цих пристроїв, насамперед, серед підлітків. Наразі відсутній будь-який державний контроль за вмістом та маркуванням електронних систем доставки нікотину. Нещодавно були зафіксовані випадки травматизму через вибухи е-сигарет та отруєння невідомим вмістом заправних рідин серед школярів”, – розповіла Лілія Олефір, виконавча директорка ГО “Життя”.
Крім цього, законопроект забороняє тютюнові вироби з ароматизаторами та характерним смаком, регулює продаж електронних сигарет, а також повністю забороняє рекламу е-сигарет та тютюнових виробів в інтернеті. Запроваджується звітність представників тютюнової індустрії до Міністерства охорони здоров’я про складники тютюнових виробів.
“Важливим моментом є також заборона публікувати на пачках рівні смол та нікотину. Адже це вводить споживачів в оману, і вони переконані, що сигарета з “меншим” рівнем нікотину чи смол буде не такою шкідливою. Насправді це не так, і в ЄС подібні дані зазначати на пачках заборонено. Адже і не факт, що вказані цифри правдиві. І отримана доза шкідливих речовин є різною залежно від багатьох факторів, наприклад, від стилю куріння”, – коментує Оксана Тотовицька, медіа-координатор ГО «Життя».
На відміну від цього законопроекту, законопроект № 2430-1 передбачає лише мінімальні зміни, що регулюють норми нікотину та смоли у сигаретах та запроваджує визначення тютюну для перорального застосування.
Тому природно, що при набранні чинності законопроекту №2820 тютюнова індустрія дуже постраждає. Адекватно проінформований про наслідки споживач, імовірно, відмовиться від паління чи обмежить його – а це втрати для тютюнової індустрії. Тому опір законопроекту цілком прогнозований і природний.
Антитютюнове законодавство підтримує МОЗ
“Захист громадського здоров’я має пріоритет над будь-якими корпоративними інтересами. Ми закликаємо парламентарів прийняти законопроект №2820, який відповідає сучасним європейським вимогам захисту здоров’я людей від шкідливого впливу тютюну. Це допоможе нам створити умови, коли молодь не буде починати курити. Пора нам усім жити здоровим життям та попередити захворювання, ніж потім їх лікувати”, – наголосила доктор Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України.
Інший важливий законопроект- № 4030а пропонує заборонити розміщувати сигарети у вітринах магазинів, удосконалити захист українців від тютюнового диму в громадських місцях та запровадити механізми контролю за виконанням антитютюнового законодавства. Він зареєстрований пізніше у ВРУ, однак так само ігнорується парламентом.
Фото з сайту Громадське Черкаси – hromadske.ck.ua
Як бахмутяни ставляться до проблеми тютюнопаління?
Всі опитанні під час напису цього матеріалу курці зауважили, що тютюнопаління – це їх вибір і вони цього не соромляться, але чомусь практично кожен попросив не вказувати його прізвище та посаду, що красномовно свідчить про реальне ставлення до тютюнопаління цих людей.
«За даними ЮНІСЕФ, кожен восьмий підліток в Україні курить, а понад 230 людей щодня помирають від раку легень чи інших хвороб, що спричинені курінням. Тютюнова індустрія системно використовує вітрини магазинів для стимулювання продажу сигарет дітям. А до самих тютюнових виробів додають ароматизатори і пакують їх у яскраві упаковки. Це сприяє доступності сигарет та спонукає дітей починати курити», – повідомляють у ГО «Життя».
Тож, нещодавно у Бахмуті в одному з супермаркетів на виході біля кас з’явилася велика та яскрава вітрини з цигарками. Але курці зазначають, що незалежно від того, є вона там, чи ні, забути купити цигарки просто не реально. Натомість люди, які не палять, до такої агресивної реклами ставляться вороже:
“В мене двоє дітей. Звичайно я постійно проводжу з ними бесіди щодо шкоди тютюнопаління, але коли вони бачать таку “рекламну красу”, це однозначно впливає на їх свідомість. Мене це бісить. Що гарного у тютюні? Навіщо його взагалі рекламувати, якщо ця звичка веде до таких жахливих наслідків. Я вважаю, що цигарки мають продаватися в окремих спеціальних магазинах, щоб бачити їх могли тільки ті, хто такі згодився палити”, – каже бахмутянка Олена Смірнова.
А ось продавець цигарок без акцизу, тобто контрабандного товару, Андрій на питання, чому зайнявся таким бізнесом та чи розуміє, що продає людям, відповідає з цинічною посмішкою:
“Я виходжу зі своїм товаром на ринок всього на кілька годин раз у тиждень. Мої цигарки дешевші за акцизні, тому їх миттєво розбирають блоками. Наскільки це шкідливо нехай думають ті, хто їх курить. Я так скажу, курці та “випівохи” найбагатші люди, бо скільки ціну на алкоголь та тютюн не піднімають, вони все одно п’ють і курять. То чому ж мені цим не скористатися?!”, – так вважає чоловік, який продає в Бахмуті цигарки невідомого виробництва.
Дмитро впевнений, що, якщо він почав курити не в підлітковому віці, то проблем у нього значно меньше, за тих хто зробив першу тягу у 14-15 років:
“Раніше я надавав перевагу вейпу. Бо багато часу проводив в автівці, а коли куриш вейп не має запаха. Наскільки це шкідливо для здоров’я? Не знаю – ніколи не стикався з такими даними. Та я розумію, що це шкідливо. Тютюнопаління в любому прояві шкідливе, звичайно, але поки немає проблем зі здоров’ям кидати курити наміру не маю”,- розповідає Дмитро.
Доречі, проблемами зі здоров’ям, які б зупинили куріння цей молодик вважає часті бронхіти, запалення легенів тощо. Та зазначає, що взимку курить меньше, бо холодно виходити на балкон і саме це мотивує знизити кількість викурених за день цигарок.
Вейп та електронні цигарки
На питання “вейп це” не багато зуміють яку дати відповідь. Слово англійського походження «vape» не має строгого трактування, оскільки є похідним від «vapour», що означає пар. Найбільш відомий переклад звучить як: “це процес вдихання і видихання пара, виробленого електронною сигаретою або схожим пристроєм”, це ж стосується й електронних цигарок.
Випаровування відбувається за рахунок акумуляторного нагрівання спіралі в атомайзері, та в свою чергу нагріває найбільш значущу частину – картридж з рідиною, що утворює пар. Регулюючи тиск, вейпер вдихає пар, наслідуючи процесу куріння. Тобто людина замість диму видихає пар, який нібито є більш безпечним та немає канцерогенних речовин, яких багато в тютюновому димі. Однак, на переконання Лілії Оліфер, координатора проектів Українського центру контролю над тютюном громадської організації “Життя”, на сто відсотків стверджувати, що електронні сигарети безпечніші за звичайні, не можна, оскільки поки що ніхто не знає, як себе почуватимуть користувачі електронних сигарет після 10-20 років куріння.
Сергій вже п’ять років курить електронну сигарету, та вважає що куріння у такий спосіб є безпечнішим, але одразу ж зізнається, що у великих компаніях, коли є алкоголь, він все одно переходить на звичайні цигарки:
“Електронна сигарета не має запаху, вона більш приваблива для мене. Та інколи хочеться покурити саме звичайні цигарки. Я собі не відмовляю в цьому. Шкідливо? А дихати повітрям, ураховуючи, скільки всього вибрасується сьогодні в нього, вибачте, не шкідливо. Це мій вибір, я ж нікого не переконую, що це правильно”, – каже Сергій.
Ще один поціновувач Вейпу, Валерій вважає, що завдяки випаровуванню, він отримує значно менше шкідливих речовин:
“Я розумію, що і це шкідливо, але ж я отримаю чистий нікотин, без всяких домішок, і можу “вейпити” у різних місцях нікому не заважаючи, бо немає цього запаху”, – розповідає Валерій. Але де взяв інформацію, що це не так шкодить здоров’ю, сказати не може. Просто, так вважається.
Щодо підлітків, то вейп став в них дуже популярним. Для того, щоб придбати електронну сигарету не треба дозволу чи повноріччя. Артур, учень 11 класу місцевої школи, розповідає як торік купив собі вейп:
“Я заказав вейп на одному з сайтів, але, коли розраховувся, батькам прийшла копія чеку. Мати зачинила мене вдома на декілька днів, був великий скандал. Але я все одно вважаю, що нічого страшного у вепі нема. Інколи беру в друзів електронну сигарету та курю”, – каже Артур.
На що зважають самі курці
Наразі в Україні на пачці цигарок зображені страшні малюнки, написи, вказано рівень шкідливих речовин, та багато кому з курців це навіть не цікаво:
“Я не дивлюся на те, що там пишуть. Навіщо? Я все одно не розумію, про що йде мова. Тож – курю і курю. Хай малюють бознащо, й ж не з естетичних поглядів купую цигарки”, – каже Денис.
А ось його друг Дмитро зазначає, що такі дописи на пачках більш лякають та застерігають, можливо тих, хто тільки має намір приєднатися до світу курців:
“Коли ти вже куриш якийсь час, то вже все одно, що там і як, на мою думку. Але, якщо починати, то такі дописи, мабуть, все ж стримують жагу до куріння”.
Утім, на думку експертів, оформлення упаковки все ж відіграє роль у просуванні сигарет. Зважаючи на те, що у світі все активніше почали забороняти форми реклами тютюну, упаковка швидко перетворилася на найважливіший рекламно-пропагандистський інструмент, орієнтований на курців. Про це пише Всесвітня організація охорони здоров’я. Якщо ж упаковку позбавити художнього оформлення та глянцю, а також прибрати всі елементи, що вводять в оману споживача, ви отримуєте не що інше, як пачку смертельно небезпечного продукту, що викликає залежність і стає причиною смерті мільйонів людей щорічно. Йдеться в матеріалі Громадського.
Тому у світі почали переходити на просту (стандартизовану) упаковку. Очолила цей рух та стала першою Австралія.
Розвинені держави використовують сірі, непривабливі пачки сигарет. В деяких країнах забороняють рекламу
Перехід на просту упаковку в Австралії дав такий результат:
- ймовірність того, що курці принаймні раз на день подумають про відмову від куріння або розглядатимуть відмову як пріоритетну життєву мету зростає на 81%;
ймовірність того, що куріння сигарет приноситиме їм менше задоволення, зростає на 70%; - ймовірність того, що вони будуть думати, що якість сигарет погіршилася, зростає на 66%.
Європейські країни також поволі переходять на просту упаковку. Зокрема Словенія ухвалила закон, який запроваджує страшні однотипні пачки сигарет та забороняє всі форми реклами і спонсорства тютюну. Там сигарети продають в однотипних упаковках темно-оливкового кольору із великими зображеннями хвороб, спричинених курінням. При цьому на упаковках відсутні логотипи, а назви брендів пишуть однаковим шрифтом. Ці вимоги до маркування є навіть суворішими, ніж передбачає європейська директива.
Фото з сайту Громадське Черкаси – hromadske.ck.ua
Профілактика у Бахмуті
За даними Управління охорони здоров’я Бахмутської міськради, на статистична картина по захворюванню дихальних шляхів в 2017 році виглядає так:
- туберкульоз 30 захворювань;
- захворювання органів дихання (бронхіти, хронічні захворювання) 2766 з них підлітки та дорослі 2106
- онкологічні захворювання органів дихання 121 випадок – 4,1% від загальної кількості онкологічних захворювань.
Аналізу причин захворювань та кількості курців у Бахмуті немає.
За словами ж головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги міста Бахмут, Світлани Шабаліної, терапевти та сімейні лікарі постійно проводять роз’яснювальну роботу серед пацієнтів щодо шкідливості тютюнопаління. На сайті ЦПМСД та офіційному сайті міської ради Бахмута постійно розміщуються матеріали, що закликають відмовитись від шкідливих звичок.
А Наталя Дроздова, директор загальноосвітньої школи №10 наголошує, що в школах Бахмуту заборонені любі прояви тютюнопаління:
“Ніякі цигарки неприпустимі, хай хоч вейп. Ми постійно проводимо профілактичну роботу серед учнів та батьків з цього приводу. Це й на батьківських зборах, і на класному часі, і на спеціальних уроках з представниками громадських організацій тощо. Тому, звичайно, до школи заборонено приносити любі цигарки”, – каже Наталя Дроздова.
Що може змусити кинути курити?
Всі опитані нами курці зазначають, що кинути палити їх може змусити тільки власне здоров’я, реальні проблеми з ним. Тобто наслідків люди не те що не бояться, а й навпаки чекають, і це єдина умова кинути палити:
“Я почав курити ще у восьмому класі, курив все життя, а в 67 років в мене діагностували рак легенів. Мені дуже пощастило, бо це була перша стадія. Перед операцією я кинув палити раз і назавжди. Все пройшло вдало. Моя дочка була постійно зі мною, але її мій приклад не змусив кинути палити. Це для мене загадка – вона ж побачила, що куріння – це реальний шлях до раку легенів, але каже, що тільки коли власне в неї будуть проблеми, тоді і кине курити. Це сумно. Вважаю, що боротьба з тютюнопалінням має більш агресивно вестися на загальнодержавному рівні”, – каже Володимир Ілліч, мешканець Бахмуту.
Начальник Управління охорони здоров’я, за спеціальністю лакар-нарколог Олена Миронова, теж каже, що боротьба з курінням це дуже важкий процес і на її думку вплинути на пацієнтів може тільки хвороба.
«І з досвіду можу сказати, що пацієнти, які поправили здоров’я часто повертаються до шкідливої звички».
Тож, курити чи ні, поки має визначатись власне сам тютюноспоживач, але ті законопроекти та директиви, що Україна має прийняти відповідно до Угоди – мають його до цього підштовхнути. Нажаль сьогодні забов’язань перед нашими європейськими партнерами та зусиль громадськості, проти тютюнового лобі для прийняття цих законів виявляється не достатньо.
Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та “Європейською правдою”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
