Вже два роки в місті існує Міжвідомча координаційна рада з питань охорони культурної спадщини. До функцій цього дорадчого органу входить розгляд пропозицій про проведення заходів щодо охорони об’єктів культурної спадщини. Це саме те, чого чекає активна громадськість останні декілька місяців, спостерігаючи за забудовою біля історичної будівлі. Чи планують члени ради підтримати заклики бахмутян?
Чому архітектурна пам’ятка перетворилась з перлини Донеччини на просто «об’єкт»
Будівництво МАФу впритул до старовинної будівлі в Бахмуті викликало нерозуміння і навіть обурення у жителів міста, активістів. В Управлінні муніципального розвитку Бахмутської міськради стверджують: порушень закону України в будівництві немає, а будівля не має особливого статусу. Хоча таж сама будівля Азово-Донського банку 6 років тому увійшла в 10-ку кращих архітектурних об’єктів Донецької області.
Як же всього за шість років з будівлі культурної спадщини обласного значення будівля Азово-Донського банку перетворилася в “просто об’єкт”? Адже в червні 2012 року саме міська рада Бахмута, тоді ще Артемівська, подавала для участі в обласному конкурсі до 80-річчя утворення Донецької області три об’єкти культурної спадщини. Ось, що про це писав Сайт міста Артемівска:
“Обласний конкурс на кращий історико-архітектурний об’єкт культурної спадщини« Збережемо Донбас спадкоємцям» Управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації оголосило вперше. Завданням конкурсу було виявлення унікальних історико-культурних об’єктів та пропаганда історико-культурної спадщини регіону.
Артемівськ подав три заявки: будівля краєзнавчого музею початку ХХ століття, Свято-Миколаївський храм 1798 року побудови і будівля «ПриватБанку», розташоване на вулиці Радянській. У десятку як об’єкт культурної спадщини потрапило саме останнім будинок, побудований в 1901 році як Бахмутський філія Азово-Донського банку, найбільшого на той час в Росії “.
І будинок Азово-Донського банку в Бахмуті увійшов в ТОП-10 об’єктів культурної спадщини Донецької області. Разом з державним історико-архітектурним заповідником в Святогірська, меморіальним комплексом «Саур-Могила», залізничним вокзалом станції Ясинувата.
Наприкінці червня активісти Бахмута провели акцію біля будівлі міськради проти спорудження МАФу поруч з об’єктом культурної спадщини – будівлею, побудованою в 1901 році як філія Азово-Донського банку.
“Ви стерли обличчя міста! “, – зверталася до чиновників Бахмутського міськради мешканка міста Наталія Жукова. А Наталя Отюніна, начальник Управління муніципального розвитку Бахмутського міськради, відповіла, що все законно і ніяких порушень її управління поки не зафіксувало.
Свої права на МАФ не приховує Сергій Трущін, депутат міської ради, директор КП “Бахмут-вода”. В розмовах з активістами він наполягає, що при будівництві є порушень не було. Активно піднімає це питання в Фейсбуці та публічно активіст Віктор Буслов, який пише і про порушення архітектурно-будівельних норм і порушення Закону про охорону культурної спадщини.
Активісти наголошують на тому, що при будівництві тимчасової споруди не мали б заливати фундамент, але він був. Замість двох споруд стоїть одна. Чи є під МАФом фундамент чи скільки там споруд, зараз органи місцевого самоврядування перевірити не можуть, пояснюють, що за законом тільки через півроку. Хоча активісти і стверджують, що мають фото та відеодокази неправомірної забудови. Начебто, все законно, а ті, кого не влаштовує цей кіоск біля об’єкта культурної спадщини, можуть проводити акції, звертатися в суд, що власне громадськість і обіцяє зробити.
Чому на будівлю не поширюється Закон України про охорону культурної спадщини?
Повернемося до процедур та нормативних актів. В міськраді повідомляють, поки будівля не внесена в Державний реєстр нерухомих пам’яток України немає ніякої різниці в якому році вона збудована і в яких рейтингах перемагала, яка в неї архітектура.
Доречи в Бахмутському краєзнавчому музеї ми дізнались, що за часів Радянської влади будівля за адресою колишнього Азово-Донського банку була внесена в перелік об’єктів архітектурної спадщини, і увійшла в державні реєстри. В музеї навіть є збірник, в якому можна пересвідчитись про її окремий статус.
Голова Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони культурної спадщини Бахмутської міської ради Вікторія Точена говорить, що для того, щоб подати будівлю до Державного реєстру треба мати паспорти, а їх в Бахмуті немає. Все що було залишилось в Донецьку, електронного реєстру немає. Документи є тільки на пам’ятники, їх зробили ще в радянські часи. За часи незалежності цим питанням не займались. Чому не займались вона сказати не може, бо працює нещодавно і взагалі то питання відділу архітектури.
Точена заявила, що найближчим часом у зв’язку з пильною увагою громади до питання охорони культурної спадщини буде зібрана координаційна рада і вона як голова внесе пропозицію провести інвентаризацію всіх об’єктів культурної спадщини. Пропозицію передадуть на виконком, і коли вона буде підтримана, почнуть складати список існуючих історичних будівель, вивчати і описувати їх стан, щоб зрозуміти чи збереглася автентичність, бо інакше внесення до Держреєстру не може бути і мови.
Нещодавно на сторіночці Наталі Жукової з’явилося повідомлення з витримкою з паспорту на історичну будівлю.
Після того як буде зрозуміло скільки будівель ми зможемо подати в Державний реєстр будуть рахувати скільки на це потрібно грошей, бо жодна будівля немає паспортів, які за словами Точеної коштують немало. І якщо буде прийнято рішення про виділення коштів процес можна починати.
Цілком зрозуміло що це справа не одного року і за цей час історичні будівлі можна обліпити МАФами, чи вони просто не витримають часу і розваляться, якісь термомодернізують та спилять всі прикраси як це було з будинком Абрамовичей по Незалежності, 75 чи будівлею залізничного вокзалу. Але як пояснила Голова Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони культурної спадщини Вікторія Точена ніякими внутрішніми рішеннями обмежити правила використання історичними будівлями не можна, оскільки це буде порушення закону і втручання у господарські справи власників та балансоутримувачів.
