Писатель, художник и наш блогер Николай Фоменко снова радует нашу редакцию и пользователей Общественного медиапортала своим творчеством. Внимание писателя к деталям позволяет читателю проникнуться атмосферой сюжета и стать его соучастником, наблюдая за за жизнью героев, мы проникаем в мир человеческих ценностей. На этот раз мастер приготовил нам историю о влюбленном музыканте, который ждет свою возлюбленную. 

КОНЦЕРТ

Володя дал ей две контрамарки. Она обещала придти с подругой. Он запомнил ряд и место и ещё в пустом зале отыскал глазами эту точку. Потом он выглядывал из-за занавеса. В зале уже стоял неясный шум: кашель, разговоры, хлопанье кресел. Её не было. Он ушёл в глубину сцены. Сосредоточился на звуках гитары — у него была настоящая испанская гитара с сочным коротким звучанием, самая подходящая для фламенко. Он поджал ногу, упёршись в стену подошвой, чтобы гитара легла на колено. На нём была чёрная рубашка с блестящими запонками из горного хрусталя, подаренные отцу кем-то на день Советской армии и двадцать лет пролежавшие в стеклянном футляре вместе с заколкой для галстука. Чёрные волосы, собранные на затылке, глаза, как две сливы и полные губы, сомкнутые в сосредоточенности. Он трогал струны, подкручивал колки, слегка хмурясь. Потом резко опустил гитару, прошёл по сцене к занавесу и снова посмотрел в зал. Её не было. Зал заполнился на половину, но её всё не было.

— Володя, вы тут? Выступаете после танцевального коллектива. Пятым номером. Запомните, пятым, — сказала женщина с листком в руке.

—Хорошо. — Он снова отодвинул ладонью край занавеса. Нет. Повернулся и ушёл со сцены в узкий коридор. На низенькой скамейке сидели девочки-танцовщицы. Костюмер бегала взад, вперёд, женщина с листком заходила в разные комнаты, поднималась на сцену и снова шла по коридору.

— Стул для гитариста приготовили? Василий Петрович, принесите стул. Какой, какой? Хороший, чтобы не развалился. Девочки не оставляйте здесь вещи. Как, куда? В девятнадцатую. Володя, вам мягкий стул?

— Всё равно.

— Василий Петрович, возьмите у меня. Да, там открыто.

Володя ушёл в конец коридора к красному огнетушителю. Стал в прежнюю позу, подошвой к стене и продолжил настраивать гитару. Он был похож на восковую фигуру какой-нибудь знаменитости из музея Тюссо. Ярко сверкали запонки.

— Все минусовки у Саши.

— Девочки у меня заколка выпала.

— Ищи где-нибудь под скамейкой.

— Володя, как договаривались, две пьесы.

Он кивнул головой, не отрывая глаз от грифа.

— Много народа?

— Нормально по нынешним временам. Начинаем. Девочки, мальчики, начинаем. Ксюша, приготовились. Василий Петрович, открывайте.

Ксюша провела ладонью по животу, вытянулась и, надев на лицо улыбку, пошла на авансцену. Она объявила первый номер программы.

Танцовщицы собрались у входа на сцену. Стояли гуськом. Несколько девочек, волнуясь, мяли пальцы.

— Девочки спокойно, спокойно, не волноваться. Володя, стул за кулисой. Сам вынесешь или чтобы кто-то…

— Сам.

— Ксюша, девочки, поехали.

После каждого номера в зале жиденько хлопали.

Девочки выскакивали со сцены в коридор одна за другой, запыхавшиеся, с лицами в красных пятнах.

— Пако де Люсия, хабанера, — объявила Ксюша.

Володя выхватил из-за кулисы стул и направился к микрофонной стойке. Он сел. Перекинул через голову ремень, направил на гитару микрофон, выпрямился и посмотрел в зал. Рядом с нею сидел в свитере коротко стриженный, круглолицый с выступающими скулами. Его рука была продета под её руку и ладонь лежала на подлокотнике сверху её ладони. Их пальцы переплелись. Она спокойно смотрела на сцену.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!