Про важливість історико-культурологічної тематики для наукової і педагогічної громадськості як Донецького краю, так і інших регіонів України, свідчить те, що чисельність учасників і географія читань щороку розширюється. Так, цього року у читаннях взяли участь більш, ніж 50 учасників з різних регіонів України. Це викладачі і студенти не лише Горлівського ін’язу, а й інших українських вишів – Києва, Вінниці, Одеси, Кривого Рога, Маріуполя, Слов’янська, Покровська. Окрім того, конференція об’єднала вчителів, учнів, керівників і вихованців Малої академії наук, працівників музеїв з сімнадцяти населених пунктів Донецької області.

Історико-культурологічні читання вже стали традиційними для культурного життя міста. Вони третій рік поспіль були проведені спільними зусиллями Горлівського інституту іноземних мов, Свято-Борисо-Глібської парафії м. Часів Яр Української православної церкви та Часівоярського промислового історико-краєзнавчого музею ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат». 

За встановленою традицією, перед початком конференції у Свято-Борисо-Глібському храмі відбувся молебен першим вітчизняним св. князям-страстотерпцям Борису і Глібу, які й дали назву читанням.

 

Доповіді учасників читань охопили широке коло питань історико-релігійного, історичного, філософського, педагогіко-методичного та правового напрямів. Серед багатьох цікавих доповідей, представлених увазі присутніх на пленарному засіданні, значний інтерес викликав виступ Ігоря Корнацького, завідуючого відділом обліку фондів Бахмутського краєзнавчого музею. Корнацький виступив з доповіддю «Підпільний монастир у Горлівці (1926 – 1945)»

Також привернули увагу присутніх виступи викладачів Горлівського інституту іноземних мов – професора Галини Докашенко та доцента Сергія Євсеєнка, керівниці наукового гуртка Малої академії наук ЦПР м. Краматорськ Наталії Овсяннікової.  

Кандидат історичних наук Сергій Євсеєнко виступив з доповіддю «Перші православні храми на території південного Подінців’я Донеччини в ХVII –XVIII ст.»

Наприкінці читань участники були нагороджені дипломами і подарунками. В заключному слові голова оргкомітету, доктор історичних наук Галина Докашенко висловила побажання, щоб кількість учасників і географія читань щороку продовжували зростати. Учасники читань одержали від оргкомітету дипломи, а їхні керівники – подяки

Можна говорити про те, що Борисоглібські читання цього року стали майданчиком для апробації наукових розвідок та набуття досвіду для науковців, педагогів, учнівської та студентської молоді Донецького краю.

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!