Свої доклади і тези про дослідження Бахмутського краю і регіону представили науковці, краєзнавці, студенти, школярі. «Бахмутська старовина: краєзнавчі дослідження – 2017» – це перша наукова конференція, яка відбулася на базі краєзнавчого музею, учасники і організатори вирішили, що захід має стати традицією.
Організаторами заходу виступив також Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «ДДПУ», Бахмутський міський осередок Донецької обласної організації краєзнавців України.
Програма конференції складалася з двох секцій, в яких учасники представили свої доклади. Перша «Бахмутський край з найдавніших часів до кінця ХІХ ст.», друга «Регіональна історія в контексті державотворчих процесів ХХ-початку ХХІст». Окремим розділом виділили секцію «Музеєзнавство. Музейна справа», яку освітили наукові співробітники музею і викладачі Горлівського інязу.
«22 виступаючих з 11.00 до 16.00. Я б написала про кожного. Обов’язково буде збірка публікацій. З лірикою літературного краєзнавства, детективом археологів, пригодами історичної геології, сімейними сагами. Сумнівів немає, видаємо!», – відмітила по закінченню конференції директор Бахмутського краєзнавчого музею Олена Смирнова.
Автор докладу «Історія заснування та функціонування Бахмутського тюремного замку на статистичних матеріалах (ХІХ-ХХст)» Максим Меценко, магістрант Горлівського інязу розказав, що важливість таких заходів вкрай важлива особливо зараз:
«Враження від власної участі – позитивні, так як є можливість самореалізації! Такі заходи потрібні, особливо в нинішній час! Конференції треба проводити не один раз на рік, а частіше. Особливо важливо залучати вчителів історії з докладами!».
Своїми враженнями від першої науково-краєзнавчої конференції поділився зберігач фондів Часовоярського промислового історико-краєзнавчого музею Валерій Богуненко:
«Конференція відбулася на достатньо високому рівні, завдяки концентрації наукових сил. Були запропоновані цікаві доклади різноманітної спрямованості, як стосовно теоретичних питань сучасних краєзнавчих досліджень, так і результати досліджень у різних сферах історії краю – соціально-політичної, економічної, гуманітарної».
Враховуючи те, що з кожним роком кількість учасників і доповідачів безумовно буде підвищуватися, в якості пропозицій на майбутнє Богуненко також відзначив, можливість впровадити паралельну роботи секцій і важливість дотримання регламенту. Плануючи наступні конференції можна урізноманітнити програму, включивши до складу конференції екскурсії, перегляд фільмів на краєзнавчу тематику тощо.
Важливо, що традиція розпочалася, організатори змогли залучити і зацікавити досвідчених науковців і молодь, яка тільки починає робити перші кроки в науці.
