В Україні активно запроваджується система доступу кожного до електронних баз відкритих даних. Однією з таких є національний портал відкритих даних. Це найбільша платформа, де планується збирати всю публічну інформацію, яка запрацювала ще в квітні 2016 року. Однак, розпорядники інформації не поспішають її наповнювати. У Бахмуті лідером серед користувачів такого порталу є Управління праці та соціального захисту населення.
Протягом 2015 – 2016 років в Україні відбулось декілька важливих подій, які засвідчили зростання готовності до відкриття даних в Уряді, громадянському суспільстві та бізнесі. Запрацювала система електронних державних закупівель «Prozorro», офіційний портал публічних фінансів, портал відкритих даних Верховної Ради України, національний портал відкритих даних, система електронного декларування чиновників.
Завдяки таким змінам Україна вперше потрапила до міжнародного рейтингу відкритості державних даних GlobalOpenDataIndex, де за підсумками 2015 року зайняла 54 місце з 122 держав. Найкращі оцінки Україна отримала за категоріями «національна статистика» (75%) та «реєстр землевласників» (60%). Найгірші — за категоріями «якість води» (5%), «національні карти» (0%), «забруднення навколишнього середовища» (0%).
Координатори руху «Сильні громади» вирішили приділити увагу національному порталу відкритих даних та розібратись, хто з бахмутських розпорядників інформації активно користується цим порталом.
Прийнятий ще у травні 2011 року Закон України «Про доступ до публічної інформації» гарантував право кожному громадянину на отримання суспільно важливої інформації та визначав процедури доступу до подібної інформації. Однак, вимог щодо форматів публікації інформації Закон не передбачав.
На сьогодні, завдяки змінам у цьому Законі, розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
Відповідно до Положення, затвердженого Кабміном України, кожен з розпорядників інформації повинен дотримуватись формату набору даних, які підлягають оприлюдненню. Так, усі розпорядники інформації повинні публікувати свою організаційну структуру, звіти про використання бюджетних коштів, плани закупівель, переліки адміністративних послуг та інше. Кожна державна установа має встановлений законом набір даних.
Органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати перелік суб’єктів та об’єктів комунальної власності та їх фінансову звітність; перелік земельних ділянок комунальної власності, які можуть бути передані в користування;перелік перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту та маршрути перевезення;перелік розповсюджувачів реклами та інше.
Для того, щоб знайти на порталі дані, які стосуються діяльності органів влади певного міста, достатньо просто ввести у рядок пошуку назву населеного пункту. Веб-порталом відкритих даних у Бахмуті користується лише Управління праці та соціального захисту населення і Артемівська податкова інспекція. Управління праці оприлюднило свою структуру, перелік послуг, річні плани закупівель. Податкова інспекція також наповнює веб-портал: опублікована структура, звіти використання бюджетних коштів,переліки адміністративних послуг.
Бахмутська міська рада не публікує таку важливу інформацію для громади як перелік пасажирського автотранспорту та його маршрути, не показує інформацію про діяльність комунальних підприємств та все інше, що встановлено Постановою Кабміну.
Якщо б усі розпорядники інформації дотримувались своїх обов’язків, то виграли б від цього усі: чиновники скоротили час на видачу відповідей за запитами на отримання публічних даних, бізнес отримав аналіз торгового потенціалу міської території, громадські активісти мали дані про активність на різних рівнях діяльності держави та у повній мірі контролювати її діяльність.
На жаль, створення порталу відкритих даних – лише перший етап у процесі реалізації намірів держави надати суспільству доступ до відкритих даних, бо наступним, найскладнішим процесом є заповнення порталу.
Зазначимо, у ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення йдеться про те, що «несвоєчасне надання інформації відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішенням» і «Про засади запобігання і протидії корупції» тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 850 грн)». За повторне порушення впродовж року, за яке особу вже було притягнуто до відповідальності передбачено від 850 до 1360 грн.
Тому необхідно закликати чиновників додавати усю законодавчо встановлену інформацію на портал у повному обсязі та відповідно до періоду їх реального надходження.
