Бахмут у 2017 році — тихе й спокійне місто на Донеччині, де вирувало активне громадське життя. Майже кожне свято супроводжувалося численними культурними та розважальними заходами. День вишиванки у Бахмуті не став винятком.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким був День вишиванки у 2017 році та як його відзначили бахмутяни.

День вишиванки у Бахмуті 2017

День вишиванки — одне з тих свят, до якого в Бахмуті підходили з особливим ентузіазмом. У місті організовували безліч заходів, серед яких був справжній парад вишиванок. Проте 2017 року погода внесла свої корективи — через дощ довелося скасувати низку активностей.

Основна частина святкової програми відбулася у приміщенні Народного дому: на першому поверсі розмістили виставки та торгові стенди, а на другому — концерт. Програму скоротили.

Більшу частину концерту присвятили підбиттю підсумків екологічної акції: відбулося дефіле у костюмах із вторинної сировини, нагородження переможців та презентація фотоконкурсу. Наприкінці пролунали кілька пісень — лише частина великої програми колективу Народного дому. Основними глядачами та учасниками заходу були школярі та представники освітніх закладів.

Окрім офіційної частини від міськради, волонтери ГО “Бахмут Український” організували показ фільму “Спадок нації” і привітали новонароджених у пологовому будинку, подарувавши їм перші вишиванки.

Варто зазначити, що події, присвячені Дню вишиванки, об’єднали зі святкуванням Всесвітнього дня вишиванки та екологічною акцією. Через це виникла певна плутанина: хтось прийшов на екологічний флешмоб, а хтось — на свято традиційної української сорочки, де паралельно говорили про кількість сміттєзвалищ в Україні.

Читайте також:

• Палац Культури у Часів Ярі: якою була історична споруда
• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Швейна фабрика: як в Бахмуті з’явився район 8 березня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

 

У 2018 році бульвар Металургів реконструювали та змінили назву на Козацький. Тут часто прогулювалися бахмутяни, робили фото біля скульптури Козака-солевара з мішком солі та мушкетом.

Редакція Бахмут IN.UA згадує, як виглядав бульвар Металургів у 2018 році.

Бульвар Металургів Бахмут

Бульвар Козацький у 2018 році оновили, встановили обмежувачі швидкості, поставили клумбу, почистили територію.

В центрі бульвару створили кругову клумбу, на яку висаджували квіти-однолітки, основну частину скверу займали кущі троянд, їх налічували понад 4 тисячі.

Сквер Козацький оновили у 2018 році, у листопаді тут збирались бахмутяни на урочисте відкриття. Це місце мешканці Бахмута згадують з теплотою.

Читайте також:

• Світлодарськ до війни: як виглядало місто у липні 2021 року
• Ностальгічний та тихий Бахмут: як виглядало місто у червні 2018 року
• Васюківка до війни: як виглядало селище у серпні 2019 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутянка Ірина Тесленко поділилась спогадами про Солоний карʼєр на виїзді з Бахмута. З дозволу авторки, редакція публікує текст.

***

Є одне на світі озеро, з яким повʼязано безліч приємних спогадів. Перший спогад — як я сиджу на березі, читаю “Тигролови” зі списку літньої літератури та слухаю як на фоні ллються розмови моєї ще повної сімʼї. І книга чудова, і погода така, що від води йде приємна свіжість, а далі в степу стоїть “звук спеки”, повітря гойдає від розжареного піску, а цвіркуни перебивають один одного.

Другий спогад більш ранній. Я ще в зовсім юному віці, бовтаюсь у воді. Я органічно відчувала себе у водному оточенні, нагадуючи загоріле жабеня. Раз за разом, я оберталась на берег, і чим ближче сонце було до обрію, тим активніше я кувиркалась в воді, бо розуміла, що скоро пора додому.

Вода в цьому озері трішки солона, а дно повністю біле від глини. Ступаючи ногами на дно, глина приємно пробирається крізь пальці, але виходити з озера важко, бо глина мокра та слизька, і тонкий очерет часом слугував природною рукою, яка простягала долоню відпочивальникам.

Як і підказувало моє чуття, незабаром з берега донеслось: “Ірііііішкаааа”. Мама почала збирати речі та щось розповідати про сині губи. Я не відчувала, що губи сині, і знала, що маю ще кілька хвилин, поки збереться подстілка.

Дитяча натура не хотіла вилазити з води, і в гру вступає тато. Стоячи у традиційній позі, яку я смішно перейняла у дорослому віці, тобто з руками в боки, татові треба було лише махнути рукою, підняти брови та крикнути: “Малиха”! Прийдеться вилазити, інших попереджень не буде

І от з рукою очерета, синіми губами та довольною пикою я вилажу з води. Ще попереду буде морозиво, а може заїдем забрати сестру з курсів (чи то вступних, чи то водійських), а ще шовковицю десь подовбати по вулиці. Ще купа справ.

У 2025 році мені легше побувати на Мальдівах, ніж на тому озері. Але, я б обрала не Мальдіви. ……..липень 2025 року. Солоному карʼєру на виїзді з міста, який подарував так багато спогадів.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!