8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!