8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

8 квітня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 8 квітня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 квітня 2026 року Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) повністю оновлює підхід до надання фінансової підтримки в Україні. Головна новація стосується розміру виплат, зокрема, йдеться про скасування єдиного стандарту та введення індивідуального підходу.

Про це повідомили представники УВКБ ООН.

Грошова допомога від УВКБ ООН: нові правила

До квітня цього року програма передбачала стандартну виплату для всіх затверджених категорій — 10 800 гривень на людину (сума покривала тримісячний період). Відтепер фінансова допомога стала диференційованою.

Згідно з новими правилами, вже з 1 квітня 2026 року розмір підтримки становитиме:

• 12 300 гривень (виплата за три місяці) — для людей, які евакуюються або були змушені покинути свої домівки поблизу лінії фронту;
• 12 300 гривень (виплата за три місяці) — для громадян, які безпосередньо постраждали від ворожих обстрілів;
• 1 800 гривень на людину щомісяця — для жителів, які продовжують проживати поблизу лінії фронту. Це абсолютно новий тип допомоги, який раніше не надавався;
• від 2 000 до 3 000 гривень на людину щомісяця — для вразливих переселенців (ВПО), які перебувають у цьому статусі понад пів року та мають законне право на державну допомогу, але з певних причин не мають до неї доступу. Це також нова програма підтримки.

Крім того, УВКБ ООН продовжить фінансово підтримувати вразливі родини, які повернулися до своїх постійних місць проживання після вимушеного переміщення по Україні або з-за кордону.

Оновлені критерії відбору

Після 1 квітня 2026 року претендувати на фінансову допомогу зможуть такі категорії населення:

• родини, чиє житло було пошкоджене бомбардуваннями або стало непридатним для життя через бойові дії;
• сім’ї, які втратили близького родича внаслідок ракетного удару чи атаки безпілотників;
• домогосподарства, де хтось із членів родини потребує лікування або був госпіталізований через атаки ракет чи БпЛА;
• евакуйовані жителі з територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій;
• вразливі ВПО, які перемістилися протягом останніх шести місяців;
• вразливі громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, але повернулися в Україну протягом останніх 12 місяців і безперервно перебувають тут щонайменше три місяці;
• вразливі ВПО, які протягом останнього року повернулися до свого постійного місця проживання і знаходяться там не менше трьох місяців.

Як визначатимуть пріоритетність

Для переселенців та людей, які повернулися додому, запроваджено додаткове оцінювання. Гуманітарні організації проводитимуть спеціальне опитування, щоб визначити, хто потребує коштів найперше.

Під час оцінювання враховуватимуть рівень небезпеки (близькість до лінії зіткнення), умови проживання (місто чи село), розмір родини, її соціально-економічний стан, а також наявність у сім’ї дітей, людей cтаршого віку чи осіб з інвалідністю.

Перевірка на дублювання та винятки з правил

Організатори наголошують: отримати один і той самий вид грошової допомоги від різних благодійних фондів одночасно неможливо. Гуманітарні місії координують свої бази даних, щоб уникнути подвійних виплат.

Проте існують винятки. Якщо родина евакуювалася або постраждала від обстрілів, ви можете отримати допомогу, навіть якщо раніше вже отримували виплати. При цьому діє ліміт: допомога у зв’язку з евакуацією чи обстрілами надається максимум два рази протягом одного року.

Остаточне рішення про нарахування коштів ухвалюється лише після проходження повної реєстрації, яку здійснює офіційний партнер УВКБ ООН — благодійний фонд “Право на захист”.

Читайте також:

До 14 400 гривень на дитину: як отримати нову грошову допомогу від “СОС Дитячі Містечка”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!