8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!