8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні роботодавці та приватні підприємці зобов’язані регулярно сплачувати єдиний соціальний внесок за себе та своїх працівників. Цей платіж формує фонд для надання соціальної допомоги громадянам у випадках безробіття, захворювань або для забезпечення пенсійних виплат.

Детальніше про те, що таке ЄСВ та скільки доведеться платити в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

ЄСВ: сутність та категорії платників

Єдиний соціальний внесок є регулярним і обов’язковим страховим платежем. Його перераховують працедавці за найманий персонал, а також підприємці, що ведуть професійну діяльність. До переліку платників належать:

• роботодавці;
• фізичні особи-підприємці на загальній або спрощеній системі оподаткування;
• особи, які отримують дохід від незалежної наукової, літературної, художньої, освітньої, викладацької, медичної чи юридичної діяльності;
• фермери, які не підлягають іншим видам страхування;
• громадяни, які добровільно беруть участь у системі державного соціального страхування;
• виконавчі служби.

Ставка та ліміти фінансування

Основна ставка внеску залишається фіксованою на рівні 22 відсотків. Для роботодавців базою нарахування є сума заробітної плати співробітників, а також різноманітні грошові винагороди. Підприємці розраховують суму платежу залежно від власного доходу.

Мінімальний та максимальний пороги внеску прив’язані до розміру мінімальної заробітної плати. У 2026 році для фізичних осіб-підприємців діють такі правила розрахунку:

• платники єдиного податку визначають базу нарахування самостійно в межах встановлених лімітів;
• мінімальний щомісячний платіж становить 1 902,34 гривні;
• максимальна база для нарахування фіксується на рівні 172 940 гривень;
• підприємці на загальній системі, члени фермерських господарств та самозайняті особи сплачують 22 відсотки від фактичного прибутку, але не менше ніж 1 902,34 гривні за місяць, у якому був отриманий дохід.

Графік розрахунків

Законодавство вимагає перераховувати страховий платіж щомісяця. Звітність та безпосередня сплата здійснюються до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Останнім днем для проведення фінансової операції вважається 19 число відповідного місяця.

Читайте також:

Виплати для ВПО: кому необхідно подати заяву до 1 червня для отримання коштів за попередні місяці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

В Україні оновили порядок видачі документів, що підтверджують статус членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти під час служби. Відтепер для отримання посвідчення за наявності відповідного рішення суду не потрібно проходити військово-лікарську комісію.

Детальніше в матеріалі Бахмут IN.UA

Оформлення посвідчень для родин загиблих та зниклих безвісти військових

Уряд затвердив зміни до постанови, яка регулює процедуру видачі посвідчень сім’ям військових. Ключове нововведення стосується юридичного підтвердження факту смерті та спрощує процес збору документів для родичів.

Згідно з оновленими правилами, якщо суд оголосив військовослужбовця померлим або встановив юридичний факт його загибелі, родичам більше не потрібно отримувати додаткову постанову військово-лікарської комісії. Ця норма діє і в тих випадках, коли людина до рішення суду офіційно мала статус зниклої безвісти.

Отримане посвідчення є основним документом, який підтверджує відповідний статус члена сім’ї. Саме на його підставі родичам надаються пільги, гарантії та компенсаційні виплати, які передбачені законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Для оформлення документа родичам необхідно зібрати встановлений перелік паперів та звернутися до уповноважених органів.

Видачею посвідчень родинам своїх військовослужбовців займається безпосередньо Національна гвардія України. З моменту переходу цих повноважень до відомства, фахівці вже оформили та видали понад 5 500 відповідних документів. Робота з прийому звернень та видачі посвідчень триває.

Читайте також:

Пільги на навчання для дітей ветеранів: уряд спростив процедуру оформлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!