8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи пенсійного віку мають право на автоматичне продовження державної допомоги на проживання, якщо розмір їхньої пенсії не перевищує встановлений ліміт. При цьому сукупний дохід родини не береться до уваги.

Про це повідомили юристи з Юридичного порадника ВПО.

Виплати для пенсіонерів-ВПО

Згідно з порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, виплати автоматично продовжуються на наступний шестимісячний період тим пенсіонерам, чия пенсія у 2026 році не перевищує 10 380 гривень. Головною умовою для цієї категорії є саме розмір індивідуальної виплати. Сукупний дохід сім’ї у такому випадку не враховується. Відповідно, якщо один із подружжя отримує пенсію, яка перевищує вказаний ліміт, це не позбавляє іншого з подружжя з меншою пенсією права на державну допомогу.

Додатковою умовою для отримання коштів є відповідність “майновим” критеріям. Окрім пенсіонерів з визначеним рівнем доходу, право на автоматичне продовження виплат мають:

• особи з інвалідністю першої чи другої групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років та діти з тяжкими захворюваннями без встановленої інвалідності за наявності документального підтвердження;
• діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа віком до 23 років;
• батьки-вихователі, прийомні батьки та опікуни.

Відсутність автоматичного нарахування коштів не означає втрату права на допомогу. Якщо виплату не продовжили, переселенцям необхідно подати відповідну заяву. Звернутися можна до органів Пенсійного фонду України особисто або онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ, а також до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг.

У разі отримання відмови у призначенні або продовженні виплат на проживання необхідно вимагати письмове рішення. Наявність офіційного документа про відмову дозволить переселенцям оскаржити такі дії в адміністративному або судовому порядку.

Читайте також:

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло через зростання доходів ВПО: відповідь юристів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи можуть втратити право на користування тимчасовим соціальним житлом через збільшення офіційних доходів. Законодавство передбачає розірвання договору найму, якщо фінансовий стан сім’ї дозволяє орендувати нерухомість на загальних умовах.

Детальніше про ситуацію розповіли юристи з Юридичного порадника для ВПО

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло у ВПО

Власник соціального житла має право ініціювати розірвання договору та виселення родини без надання іншого приміщення. Це відбувається у тому випадку, коли доходи сім’ї зростають до рівня, достатнього для укладання договору оренди звичайного житла, яке не належить до соціального фонду.

Законодавство не встановлює фіксованої суми доходу, після якої особа втрачає право на соціальне житло. Цей показник розраховується індивідуально і залежить від поточного розміру прожиткового мінімуму та вартості оренди нерухомості у конкретному населеному пункті.

Мінімальну вартість оренди квадратного метра житла встановлюють органи місцевої влади. Якщо органи місцевого самоврядування не публікують ці дані у відкритому доступі, інформацію можна отримати через запит на публічну інформацію до міської ради. Якщо сукупний дохід родини дозволяє самостійно винаймати житло, договір оренди соціального приміщення можуть розірвати.

Як держава контролює фінансовий стан орендарів

Органи місцевого самоврядування здійснюють щорічний моніторинг доходів осіб, які проживають у соціальному житлі. Перевірка за попередній рік базується на довідках про доходи орендаря та членів його родини, а також на даних про майно, що перебуває у їхній власності.

Інші підстави для виселення

Законодавство визначає додаткові умови, за яких договір найму соціального житла може бути розірваний без надання іншого приміщення. Це відбувається у таких випадках:

• отримання або придбання родиною іншого житла;
• виявлення доказів надання документів із недостовірними даними щодо фактичних доходів; відсутність плати за користування житлом протягом шести місяців;
• систематичне порушення правил користування приміщенням, громадського порядку або прав сусідів;
• використання житла не за призначенням, його псування чи руйнування;
• недотримання умов договору після письмового попередження.

У разі відмови добровільно звільнити соціальне житло, процедура виселення здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Читайте також:

Підтвердження трудового стажу без документів: як ВПО відновити дані про роботу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!