8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Основний перехідний період для масового оцифрування трудових книжок в Україні завершився 10 червня 2026 року. Попри це, значна кількість українців ще не оцифрувала свої документи.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, для чого потрібен цей перехід та до кого звертатися.

Навіщо потрібне оцифрування трудової книжки

Головна мета переведення документів у цифровий формат — збереження даних та захист від їх втрати. В електронному вигляді інформацію про стаж простіше зберігати, а ризик знищення фізичного носія зводиться до нуля.

Особливої актуальності це набуло в умовах війни, коли паперові документи часто губляться під час евакуації або стають недоступними на окупованих територіях. Електронна трудова книжка дозволяє отримати доступ до відомостей про стаж з будь-якого куточка світу, де є доступ до інтернету.

Як відбувається оцифрування через роботодавця

Якщо ви офіційно працевлаштовані, процедуру оцифрування може взяти на себе відділ кадрів або бухгалтерія вашого підприємства.

Процес виглядає наступним чином:

• роботодавець сканує або фотографує всі сторінки трудової книжки, що містять записи;
• відповідальна особа заповнює спеціальну електронну форму на вебпорталі електронних послуг ПФУ;
• заявка підтверджується цифровим підписом підприємства та відправляється на обробку.

Як оцифрувати трудову книжку самостійно

Якщо ви наразі не працюєте або просто хочете проконтролювати процес особисто, зробити це можна онлайн за кілька кроків:

• зайдіть на портал електронних послуг ПФУ та увійдіть в особистий кабінет за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або через систему BankID;
• відскануйте або якісно сфотографуйте всі заповнені сторінки вашої трудової книжки. Важливо, щоб зображення були кольоровими, чіткими, а всі записи — читабельними;
• у розділі “Відомості про трудові відносини” заповніть онлайн-форму, перевіривши коректність автоматично підтягнутих даних.
• прикріпіть підготовлені скани або фотографії документів до заяви;
• підпишіть звернення електронним підписом та надішліть його до ПФУ.

Після того, як Пенсійний фонд опрацює заявку, ваша трудова книжка з’явиться в електронному форматі в особистому кабінеті. З цього моменту паперовий оригінал для підтвердження стажу більше не буде обов’язковим.

Читайте також:

Скільки коштує споживчий кошик у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава регулярно перевіряє дані внутрішньо переміщених осіб для ухвалення рішення щодо продовження фінансової допомоги на проживання. Цей процес відбувається шляхом електронного обміну інформацією між відомствами та звірки з державними реєстрами.

Детальніше про те, чому можуть скасувати виплати ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як працює механізм перевірки даних

Міністерство соціальної політики передає дані про отримувачів допомоги до Міністерства фінансів. Надалі інформація проходить перевірку через спеціальну інформаційно-аналітичну платформу. Отримані результати електронного моніторингу надсилаються до Пенсійного фонду України для фінального опрацювання.

Фінансова допомога для переселенців скасовується, якщо під час її отримання виявлено певні фінансові операції або невідповідності правилам. Виплати припиняються через такі причини:

• придбання нового автомобіля — якщо з року випуску транспортного засобу минуло менш як п’ять років (це правило не поширюється на мопеди та причепи);
• здійснення великих покупок — якщо витрачено понад 100 тисяч гривень на земельну ділянку, квартиру, будинок, цінні папери або інші фінансові інструменти;
• наявність значних заощаджень — якщо сума на депозитному рахунку перевищує 100 тисяч гривень (до цієї суми не додаються одноразові виплати від держави);
• купівля іноземної валюти — якщо придбано готівкову чи безготівкову валюту або банківські метали на загальну суму понад 100 тисяч гривень;
• володіння житловим приміщенням — якщо воно розташоване на безпечній території, яка не входить до переліку зон бойових дій або окупації;
• перебування на державному утриманні — якщо особа повністю забезпечується в державних закладах або перебуває у місцях позбавлення волі;
• тривале перебування за кордоном — якщо отримувач перебуває за межами країни понад 30 днів підряд або 60 днів сукупно протягом періоду виплат.

Дії у разі відмови або помилки

Якщо перевірка виявляє невідповідність правилам, уповноважену особу повідомляють про підстави для припинення виплат (за наявності технічної можливості).

Отримувач має право оскаржити це рішення або виправити дані:

• подання підтвердних документів — у разі незгоди з відмовою можна звернутися до Пенсійного фонду або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання, надіславши документи поштою чи електронним зв’язком;
• виправлення помилок — якщо в персональних даних, номері банківського рахунка чи категорії отримувача виявлено неточність, коригування цієї інформації проводить безпосередньо Пенсійний фонд.

Читайте також:

Скільки коштує споживчий кошик у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!