8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Процедура вступу до школи у 2026 році передбачає подачу заяв як в онлайн, так і в офлайн форматах. Батьки можуть скористатися цифровими сервісами для реєстрації дітей, а для внутрішньо переміщених осіб діють спрощені умови подачі документів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зарахування до 1 класу у 2026 році: які документи потрібні

Згідно з оновленими правилами, процес подачі документів у 2026 році є гнучким. Батьки мають змогу подати паперові копії особисто у закладі освіти або заповнити електронну заяву дистанційно через систему АІКОМ, портал school.isuo.org чи застосунок “Дія”. Для зарахування до 1 класу необхідно підготувати:

• заяву про зарахування, яку подає один з батьків або законний представник;
• свідоцтво про народження дитини;
• медичну довідку № 086-1/о, яка вимагається виключно у випадку вибору очної або змішаної форми навчання;
• документ для підтвердження місця проживання, якщо родина претендує на першочергове зарахування за територією обслуговування навчального закладу.

При поданні електронної заяви через портал “Дія” або систему онлайн-реєстрації достатньо вказати реквізити свідоцтва про народження дитини, такі як серію, номер та дату видачі. Після цього система автоматично верифікує документ через державні реєстри. Присутність дитини під час подачі документів не є умовою для її зарахування до закладу освіти. Відповідальний працівник закладу перевіряє внесені відомості у системі АІКОМ, а при поданні заяви особисто або поштою — самостійно вносить реквізити документів до системи для перевірки.

Документальне підтвердження місця проживання

Для отримання права на першочергове зарахування до школи за територією обслуговування батькам необхідно надати документ, що підтверджує місце проживання дитини або одного з законних представників. До цього переліку належать:

• паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина, посвідка на постійне чи тимчасове проживання, посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового чи тимчасового захисту, а також довідка про звернення за захистом в Україні;
• довідка про реєстрацію місця проживання;
• довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• документ, що засвідчує право власності на відповідне житло, зокрема свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або договір купівлі-продажу;
• рішення суду про надання права на вселення до житлового приміщення, визнання права користування або права власності, яке набрало законної сили;
• документ, що засвідчує право користування житлом, наприклад, договір найму чи оренди;
• довідка про проходження служби у військовій частині;
• акт обстеження умов проживання;
• інший офіційний документ із інформацією про місце проживання.

Особливості подачі документів для дітей-переселенців

Для внутрішньо переміщених осіб діє спрощена процедура зарахування. Наявність довідки про взяття на облік як ВПО надає дитині право на першочергове зарахування до школи за місцем фактичного перебування. Реквізити довідки вносяться до системи АІКОМ, яка здійснює автоматичну перевірку документа через Єдину інформаційну базу даних про ВПО. Додаткові паперові підтвердження від батьків не вимагаються.

Діти зі статусом ВПО або особи, які мають посвідчення біженця, зараховуються до навчального закладу навіть за відсутності свідоцтва про народження чи медичної довідки № 086-1/о. У разі відсутності свідоцтва про народження керівництво школи зобов’язане прийняти дитину та невідкладно поінформувати орган опіки і піклування за місцезнаходженням навчального закладу для допомоги в оформленні відповідного документа. У випадку відсутності паперового табеля чи виписки оцінок школа має право встановити рівень знань дитини самостійно або визнати результати на основі довідки з тимчасового закладу освіти. Письмова згода батьків на обробку персональних даних для системи АІКОМ не потрібна.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій запустили другий етап послуги з отримання житлового ваучера. Процес від подання заяви до бронювання 2 мільйонів гривень на купівлю житла став повністю цифровим і доступним у смартфоні.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як відстежувати житловий ваучер

Раніше заявники мали можливість лише подати заяву, проте зараз через застосунок можна відстежувати всі етапи розгляду та результати онлайн.

Система надсилає миттєве сповіщення відразу після присвоєння ваучера, що скасовує необхідність телефонувати до установ чи очікувати на листи. Також користувачі отримують офіційний витяг з РПЗМ із даними ваучера безпосередньо в застосунку “Дія”. Щоб подати заяву про фінансування житла, достатньо натиснути відповідну кнопку в програмі.

Умови отримання послуги

Подати заяву можуть громадяни, які одночасно відповідають низці критеріїв:

• мають статус ВПО;
• мають статус УБД або ОІВВ, який був отриманий під час АТО/ООС або після повномасштабного вторгнення;
• мають зареєстроване місце проживання на ТОТ;
• проживають на підконтрольній території та не мають там власного житла (виняток становлять випадки непогашеної іпотеки або розташування житла в зоні активних бойових дій);
• не отримували компенсацій у програмі “єВідновлення” та не подавали заяв на інші житлові програми.

Вимоги щодо відсутності житла та неотримання державної допомоги поширюються також на дружину чи чоловіка та дітей заявника.

Процедура бронювання коштів

Для подання заяви на бронювання фінансування необхідно виконати такі кроки:

• оновити застосунок “Дія” до останньої версії;
• відкрити розділ “Документи” та обрати “Житловий ваучер”;
• натиснути на позначку з трьома крапками, вибрати “Використати ваучер”, а потім — “Забронювати кошти”;
• очікувати на розгляд звернення.

Після успішного бронювання коштів заявник має 60 днів на придбання житла. Якщо протягом цього терміну угода не відбулася, заява анулюється. У такому разі громадянин зберігає право забронювати кошти повторно.

Читайте також:

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!