8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Частина українських працівників має перевести свої паперові трудові книжки в електронний формат до 10 червня 2026 року. Вимога насамперед стосується громадян, які розпочали трудову діяльність до 1 січня 2004 року.

Детальніше про те, кому треба пройти процедуру оцифрування трудових книжок та що буде у разі запізнення — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Оцифрування трудових книжок до 10 червня

Завантажити скан-копії паперового документа на вебпортал Пенсійного фонду України може як сам працівник, так і його роботодавець. Щоб перевірити стан оцифрування, необхідно авторизуватися в особистому кабінеті на сайті ПФУ та виконати наступні кроки:

• обрати в меню розділ “Електронна трудова книжка”;
• відкрити вкладку “Скан-копії трудової книжки” для перевірки факту завантаження документів;
• перейти до вкладки “Відцифрована ЕТК”, щоб побачити вже готові результати обробки.

Як підтвердити стаж у разі втрати документів через війну

Якщо паперова трудова книжка була втрачена внаслідок бойових дій, для підтвердження страхового стажу можна використати інші офіційні документи:

• трудові договори;
• відомості про нарахування заробітної плати;
• довідки з місця роботи;
• виписки з наказів.

У ситуаціях, коли підприємство перебувало в окупації або в зоні бойових дій і всі архіви повністю знищено, стаж підтверджується показами щонайменше двох свідків. Свідки зобов’язані надати власні документи, які доводять факт спільної праці в цій організації в один і той самий період.

Наслідки пропуску дедлайну

Якщо працівник або роботодавець не встигнуть завантажити документи до 10 червня 2026 року, жодних санкцій або втрати даних не передбачено. Пенсійний фонд України продовжуватиме приймати скан-копії трудових книжок та документи для підтвердження стажу й після завершення цього терміну.

Читайте також:

Оформлення пенсійного посвідчення у 2026 році: інструкція та перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціальний захист військовослужбовців є пріоритетним напрямом державної політики в умовах воєнного стану. Система фінансового забезпечення складається не з однієї загальної суми, а поділяється на базове грошове забезпечення та додаткові бойові винагороди, які нараховуються за різними правилами.

Детальніше про те, в чому різниця між бойовими виплатами для військових та грошовим забезпеченням — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошове забезпечення: база та премії

Грошове забезпечення — це основа фінансової підтримки, яка виконує роль щомісячної заробітної плати військового. У 2026 році мінімальний рівень цієї бази становить 20 130 гривень. Ця сума є сталою і не залежить від участі в бойових діях.

До постійних складових грошового забезпечення входять:

• посадовий оклад;
• оклад за військовим званням;
• надбавка за вислугу років.

Крім того, військові отримують змінні складові: надбавки за особливості проходження служби (до 100% посадового окладу), доплати за роботу з державною таємницею, наукові ступені, а також премії. Важливо, що щомісячна премія не може бути меншою за 10% посадового окладу. Грошове забезпечення виплачується одним платежем за попередній місяць, без поділу на аванс і залишок.

Бойові та додаткові винагороди для військових

Додаткові винагороди, так звані “бойові”, стимулюють військових залежно від місця виконання завдань та ступеня ризику для життя. Вони не є частиною постійного грошового забезпечення і мають тимчасовий характер.

Система стимулювання передбачає такі суми:

• 100 000 гривень — за безпосередню участь у бойових діях на лінії зіткнення. Виплата зберігається на період стаціонарного лікування після поранення, а також у разі перебування в полоні чи інтернуванні;
• 70 000 гривень — накопичувальна одноразова виплата за кожні сумарні 30 днів виконання бойових завдань на першій лінії або в тилу ворога;
• 50 000 гривень — для осіб, які виконують завдання у штабах угруповань військ на передовій;
• 30 000 гривень — за виконання спеціальних завдань поза зоною зіткнення (розмінування, ППО критичних об’єктів тощо).

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 7 травня 2026 року, ці винагороди мають разовий характер, тому на них не нараховується компенсація за порушення строків виплати.

Одноразова грошова допомога при звільненні

При звільненні зі служби за станом здоров’я на підставі висновку ВЛК військовим виплачується одноразова грошова допомога (ОГД). Правила її нарахування відрізняються залежно від виду служби.

Для кадрових військових та контрактників ОГД розраховується як 50% місячного грошового забезпечення за кожен рік служби. Мобілізовані отримують 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний місяць, але не менше 25% загального місячного забезпечення.

Під час воєнного стану діє пільгове обчислення вислуги років: один місяць участі в бойових діях зараховується як три місяці служби. Це суттєво збільшує суму ОГД.

До розрахункової бази ОГД входять оклади за посадою та званням, надбавка за вислугу років і премії. Проте додаткові винагороди (30, 50, 70 або 100 тисяч гривень) до цієї бази не включаються.

Виплати при пораненні та інвалідності

Якщо внаслідок служби військовий втрачає працездатність, йому призначається виплата, прив’язана до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року:

• за I групу інвалідності (захист Батьківщини) — 400 прожиткових мінімумів;
• за II групу — 300 прожиткових мінімумів;
• за III групу — 250 прожиткових мінімумів.

У разі часткової втрати працездатності виплачується до 70 прожиткових мінімумів залежно від відсотка, встановленого МСЕК.

Додаткові обов’язкові виплати при звільненні

У день виключення зі списків частини військовому також зобов’язані виплатити:

• грошове забезпечення за поточний місяць; . компенсацію за невикористані дні щорічних і додаткових відпусток (включаючи 14 днів для УБД);
• грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Якщо військовий звільняється за станом здоров’я, має понад 10 років вислуги, але не має права на пенсію за вислугу років, йому протягом року після звільнення виплачуватимуть щомісячну допомогу в розмірі окладу за військовим званням.

Читайте також:

Вступ до військових вишів у 2026 році: умови зарахування та забезпечення курсантів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!