8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діють оновлені програми соціальної підтримки родин із дітьми. Розміри державної допомоги розраховуються з урахуванням показників бюджету на 2026 рік, де прожитковий мінімум на одну особу становить 3 209 гривень, для дітей до 6 років — 2 817 гривень, а для вікової категорії від 6 до 18 років — 3 512 гривень.

Детальніше про те, скільки можуть отримувати діти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога при народженні та догляду за дитиною

Після народження дитини родина має право на одноразову державну виплату в розмірі 50 тисяч гривень. Також передбачена щомісячна допомога для догляду за дитиною до одного року, яка становить 7 тисяч гривень. Якщо сім’я виховує дитину з інвалідністю, ця сума зростає до 10 500 гривень на місяць.

Для вагітних жінок, які не мають страхування, передбачена допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Вона охоплює період 70 днів до пологів та 56 днів після них. У разі ускладнень або народження кількох дітей післяпологовий період збільшується до 70 днів. Для жінок, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виплата розрахована на 180 календарних днів.

Залишається актуальною програма “Пакунок малюка”. Батьки можуть отримати натуральну допомогу або обрати грошову компенсацію, розмір якої становить 8 451 гривню. Оформити її необхідно не пізніше ніж через рік після народження дитини.

Програми для працюючих батьків

Для підтримки батьків, які повертаються на роботу після досягнення дитиною однорічного віку, діє програма “єЯсла”. Вона передбачає щомісячну фінансову допомогу^

• 8 тисяч гривень для звичайних родин;
• 12 тисяч гривень для сімей, які виховують дитину з інвалідністю.

Виплати призначаються з місяця, наступного після досягнення дитиною одного року, і можуть надаватися до досягнення нею трирічного віку.

Окрім цього, діє програма “Муніципальна няня”, яка частково компенсує витрати на послуги догляду за дітьми для визначених категорій сімей. Розмір відшкодування розраховується на основі погодинної мінімальної заробітної плати.

Виплати окремим категоріям родин

Фінансова підтримка одиноких матерів залежить від сумарного доходу сім’ї. Її максимальний розмір відповідає прожитковому мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років та 3 512 гривень для дітей віком від 6 до 18 років.

Гарантовані розміри аліментів у 2026 році становлять^

• мінімум 1 408,50 гривні для дітей до 6 років;
• мінімум 1 756 гривень для дітей від 6 до 18 років.

Максимальні розміри аліментів можуть сягати 28 170 та 35 120 гривень відповідно.

Для опікунів та піклувальників сума допомоги дорівнює 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а для дітей з інвалідністю — 3,5 прожиткового мінімуму. Якщо дитина вже отримує інші виплати, держава покриває різницю.

Багатодітні родини отримують щомісячну виплату в розмірі 2 100 гривень на третю та кожну наступну дитину віком до шести років. Соціальна допомога дітям з інвалідністю розпочинається від 1 816,50 гривні та може збільшуватися залежно від групи і потреб у догляді.

Допомога дітям-ВПО та тим, хто повернувся з окупації

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають право на щомісячну допомогу в розмірі 3 тисяч гривень. У 2026 році правила нарахування оновили: виплати дітям можуть призначатися незалежно від доходу батьків за умови відповідності іншим критеріям програми.

Також держава виплачує окрему одноразову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень на кожну дитину, яка повернулася з тимчасово окупованих територій або після примусової депортації.

Читайте також:

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Студенти, які вступили на контрактну форму навчання у 2026 році, мають можливість перевестися на вільні бюджетні місця. Ця процедура доступна для певних категорій вступників за умови виконання встановлених вимог. Процес переведення залежить від наявності пільг, конкурсного бала та дотримання строків подання документів.

Детальніше про те, як перевестися на бюджет у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Переведення на бюджет у 2026 році

Закон України “Про вищу освіту” визначає умови, за яких студент може претендувати на місця державного замовлення. Для цього вступник має відповідати таким базовим критеріям:

• бути вже зарахованим на контрактну форму на відповідну спеціальність;
• не мати у заяві обмеження щодо участі виключно в конкурсі на контракт;
• не отримувати раніше рекомендації на зарахування на бюджет.

Обов’язкове переведення незалежно від наявності місць

Держава гарантує обов’язкове переведення на бюджет для окремих категорій громадян. Зарахування відбувається незалежно від конкурсного бала, а за відсутності вільних місць заклад освіти може отримати додаткові. До цієї групи належать:

• діти загиблих військових, поліцейських, учасників Революції Гідності або воєнних дій за кордоном;
• особи, позбавлені волі внаслідок збройної агресії;
• діти учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни;
• особи, батьки яких загинули під час військової служби або виконання службових обов’язків.

Переведення за наявності вільних місць

Інші пільгові категорії розглядаються для переведення виключно за наявності вакантних бюджетних місць. До них належать:

• особи з інвалідністю I, II груп та діти з інвалідністю;
• чорнобильці та їхні неповнолітні діти першої і другої категорій;
• шахтарі або їхні діти за наявності необхідного стажу роботи;
• діти-сироти та особи, позбавлені батьківського піклування;
• внутрішньо переміщені особи та жителі територій активних або можливих бойових дій;
• діти з багатодітних сімей, де виховується від п’яти дітей;
• вступники з підтвердженою інвалідністю, які брали участь в основній або додатковій сесії НМТ.

Вимоги до конкурсного бала

Для пільговиків, які не підлягають обов’язковому переведенню, діють обмеження щодо конкурсного бала. Перехід на бюджет можливий, якщо бал вступника нижчий за прохідний не більше ніж на 15 балів. Для спеціальностей із особливою державною підтримкою розрив може становити до 25 балів. До таких напрямків належать педагогічні, природничі, математичні, аграрні та інженерні спеціальності, які фіксуються в наказах про порядок прийому.

Якщо на вакантне місце претендують кілька осіб із пільгами, пріоритет надається студенту з вищим конкурсним балом.

Алгоритм дій для студента

Для ініціювання процесу переведення студент має виконати кілька кроків:

• подати документи на контракт та бути зарахованим;
• надати приймальній комісії копії документів, що підтверджують наявність пільг;
• очікувати повідомлення щодо рішення до 18 серпня.

У разі нестачі місць заклад вищої освіти має право звернутися до державного замовника з проханням виділити додаткове фінансування. Документи, подані студентами після 18 серпня, розглядатимуться виключно в межах залишку вільних місць.

Читайте також:

Підвищення стипендій у 2026 році: які виплати отримуватимуть студенти у новому навчальному році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!