8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військово-лікарська комісія (ВЛК) визначає придатність військовозобов’язаних і військовослужбовців до проходження служби за станом здоров’я. У разі якщо ВЛК визнає військового непридатним до подальшої служби, він має право ініціювати процедуру звільнення.

Детальніше про те, як саме подати рапорт на звільнення зі служби — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як написати рапорт на звільнення, якщо після ВЛК вас визнали непридатним до служби

Звільнення військовослужбовців за станом здоров’я передбачене Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Згідно зі статтею 26 цього закону, звільнення здійснюється:

• у запас — якщо військовослужбовець не досяг граничного віку перебування в запасі та визнаний ВЛК непридатним до служби з переоглядом через 6–12 місяців;
• у відставку — якщо військовослужбовець досяг граничного віку перебування в запасі або визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як розпочати процедуру звільнення

Для звільнення з військової служби необхідно подати рапорт командиру військової частини. У рапорті вказуються причини звільнення за станом здоров’я з описом наявних захворювань, травм або поранень та часу їх виникнення. До рапорту додаються медичні документи, що підтверджують стан здоров’я.

Разом із рапортом подається прохання про направлення на проходження ВЛК для встановлення непридатності до військової служби.

Після погодження командиром військовослужбовець отримує направлення на ВЛК, яке підписується відповідними посадовими особами штабу або кадрового органу.

Документи для проходження ВЛК

Під час проходження ВЛК подаються:

• медична книжка;
• військовий квиток;
• фотокартка 3×4 см без головного убору (для амбулаторного огляду);
• службова характеристика;
• медична характеристика (у воєнний час подається за можливості).

У разі огляду з приводу поранень, травм, контузій або каліцтв, отриманих під час служби, додатково подається довідка про обставини їх отримання. Допускається подання завірених копій таких документів.

Оформлення звільнення

Після проходження ВЛК військовослужбовець отримує висновок про непридатність до служби. За потреби ВЛК може ухвалити постанову про тимчасове звільнення від виконання службових обов’язків строком до 30 календарних днів.

Висновок ВЛК надсилається до військової частини, де служба персоналу оформлює документи для звільнення та передає їх посадовій особі, уповноваженій ухвалювати відповідне рішення.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає посаду та виключається зі списків особового складу частини. Протягом п’яти днів після звільнення необхідно прибути до ТЦК та СП за обраним місцем проживання для взяття на військовий облік.

Як оформити рапорт на звільнення

У рапорті зазначаються:

• повне ім’я та посада командира, якому він адресується;
• назва документа — “Рапорт”;
• прізвище, ім’я, по батькові, посада та військове звання військовослужбовця;
• прохання про звільнення з військової служби за станом здоров’я з посиланням на відповідну норму закону;
• зазначення ТЦК та СП, до якого військовослужбовець має бути направлений для взяття на облік;
• інформація про відсутність претензій до військової частини та командування;
• перелік доданих документів;
• дата та підпис.

Ознайомитися з прикладом документа можна за посиланням.

Рапорт подається через встановлений порядок підпорядкування та є підставою для запуску процедури звільнення після рішення ВЛК.

Читайте також:

Затримка виплат військовим: куди звертатися у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці Збройних сил України (ЗСУ) отримують грошове забезпечення, яке складається з основних виплат і додаткових винагород. До них належать посадові оклади, доплати за участь у бойових діях, виплати за поранення, лікування чи реабілітацію. Проте, інколи можлива затримка або нарахування не в повному обсязі. В такому випадку потрібно звертатися до командування або фінансових установ.

Детальніше про те, чому можуть виникати затримки у випалах військових та куди саме звертатися — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Коли мають надходити виплати військовим

Основне грошове забезпечення військовим виплачується за попередній місяць служби до 20 числа наступного місяця. Найчастіше кошти надходять у період з 7 по 15 число. Якщо гроші перераховані військовій частині після 20 числа, виплата здійснюється протягом трьох днів з моменту їх надходження.

Додаткові грошові винагороди — зокрема за участь у бойових діях або за час лікування після поранення — зазвичай виплачуються після 20 числа наступного місяця, після того як кошти надійдуть до військової частини. Перевищення цих строків вважається затримкою.

Основні причини затримок

Затримки або неповні виплати можуть виникати через:

• відсутність або несвоєчасне надходження коштів з бюджету;
• помилки або неналежне оформлення запитів на виплати з боку військових частин;
• переведення військовослужбовця між частинами, тривалі відрядження або зміни статусу служби, що спричиняють збої в бухгалтерському обліку;
• несвоєчасне подання або втрату документів, які підтверджують право на додаткову винагороду, зокрема бойові виплати 70 або 100 тисяч гривень.

Також можливі затримки через помилки в нарахуванні, оскільки грошове забезпечення має багато складових.

Що робити у разі затримки виплат

У разі відсутності або затримки виплат військовослужбовцю рекомендовано:

• з’ясувати причину затримки — чи вона має загальний характер на державному рівні, чи виникла на рівні конкретної військової частини;
• уточнити у фінансовій службі або командування, з якої причини виникла затримка та коли очікується виплата;
• у разі затримки на рівні військової частини подати скаргу, зазначивши військове звання, ПІБ, номер частини та період затримки.

Скарги можна подати через:

• гарячу лінію Міністерства оборони України — 1512;
• електронну пошту МОУ: [email protected];
• фінансовий департамент МОУ — +380 (44) 271 3626;
• урядову лінію через офіційну форму звернення.

Якщо затримується премія або бойові виплати

У випадку затримки премії необхідно з’ясувати, чи має вона масовий характер у підрозділі, чи стосується лише окремого військовослужбовця. Якщо виплату не отримує одна особа, це може бути пов’язано з дисциплінарними стягненнями або іншими підставами для позбавлення винагороди.

Рішення про позбавлення грошових виплат може бути оскаржене до вищого командування або в судовому порядку.

Бойові виплати найчастіше затримуються через неналежне або несвоєчасне оформлення підтвердних документів, зокрема щодо участі в бойових діях чи факту поранення.

Читайте також:

Пенсія учасникам бойових дій у 2026 році: суми виплат і перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!