8 квітня 2022 року російська армія завдала удару по залізничному вокзалу Краматорська. Донеччина тоді була в розпачі — десятки загиблих, сотні поранених. Жах відчули не лише українці, а й мешканці всього світу. Тоді нам вдалося взяти інтерв’ю у родини з Бахмута, яка в той день перебувала на вокзалі та на власні очі побачила трагедію — їх спогади читайте в матеріалі.

Наша кореспондентка Софія Бамбуля зустрілась з сімейною парою в Хмельницькому, щоб поговорити про все, що відбулось, герої попросили не вказувати імен та прізвищ. Чоловік з дружиною були дуже привітними та відкритими. Зустрівши їх на вулиці або говорячи на іншу тему, ніколи не зрозумієш, що їх сім’я пережила такі події.

Удар по вокзалу Краматорька

Фото с залізничного вокзалу у Краматорську зроблене 8 квітня / фото з відкритих джерел 

“Ми вирішили евакуюватись родиною до Хмельницького за два дні до трагедії. Приїхали на краматорський вокзал ще в четвер та чекали на потяг в неймовірно довгій черзі. Взагалі на кожний потяг своя черга, яка формується в окремому місці. На Хмельницький — була на вулиці, біля волонтерського шатра з чаєм та водою. Спочатку нам сказали, що потяг повинен прибути о першій, потім перенесли на третю, але о третій посадку не оголосили. В решті решт о пів на сьому нам повідомили, що за технічних причин потяг не приїде сьогодні до Краматорську та евакуація за цим напрямом не відбудеться. Нас попросили покинути вокзал”, — згадує жінка.

Родина була не готова до такого розвитку подій. Вони не знали куди їхати та де шукати притулок на ніч. Вимушеним переселенцям запропонували переночувати в одному з міських прихистків, але людей будо дуже багато, тому родина вирішила не чекати чи вистачить їм місця. Пригадали про далеких знайомих, які могли прихистити.

Важко передати словами емоції, які кожного дня відчувають люди, які чекають на евакуацію: страшна втома від постійного очікування, шумний натовп в якому важко знаходитись. На той момент вони ще не знали, який іспит чекає на їх родину наступного дня.

Фото надане родиною бахмутян, зроблене 7 квітня під час евакуації на вокзалі у Краматорську.

“Наші друзі так оптимістично розповідали про свій досвід евакуації: зібрали речі, прийшли на вокзал, сіли в потяг, а через декілька годин були вже в новому місті. В нашій уяві також було все дуже легко, поки не почали перевіряти на практиці”, — згадує бахмутянка.

Наступного дня родина вирішила ставати в чергу на Львівський напрямок, що врешті решт і врятувало їх від поранень:

“Черга на цей потяг формувалась поблизу та в самому вокзалі. Волонтери виводили групи по сто осіб та саджали у вагон”, — каже бахмутянка.

Жінка додає, що їх родину врятувало те, що вони знаходились у вокзалі під стіною. Там не було чутно гулу або шуму.

“Просто в один момент ніби навпіл зламалась велика гілка або бахнула петарда, а через мить полетіли вінка. Ми встигли посадити молодшу доньку під лавку, прикрити старшого сина собою та схопити за шкурку кота, який неймовірним чудом миттєво виліз з ошийника. Перші секунди була тиша. Ні паніки, ні істерики – тільки зібраність та злагодженість дій. У цей момент немає часу панікувати”, — ділиться голова родини.

А вже потім був плач дітей, кров і непорозуміння, розпач.

Краматорський вокзал жертви

Служба безпеки України повідомила, що тоді під час удару по вокзалу Краматорська, росія забрала життя 61 людини, ще 121 отримала поранення. За даними Human Rights Watch, кількість жертв не менша за 58 (різниця може бути пов’язаною з труднощами ідентифікації фрагментарних решток). 38 людей загинули одразу, решта — згодом у лікарні. Серед загиблих було 7 дітей.

“Там був хлопець, молодий, може років 20-25. Він так кричав, було стільки крові: напевно один з осколків задів артерію. Ми встигли зробити йому джгута, щоб стало трішки легше. А ще маленький хлопчик, що був біля нас… Його мама вийшла на перон, а він не розумів що робити. Ми почали телефонувати цій жінці, щоб вона забрала дитину. Все, що я почув у трубку: ридання та фразу, яка пробиває до мурах: “Я не можу, в мене роздроблена нога”. А ще дівчинка, зовсім юна. Їй прилетіло скло в лице. Було так багато крові, напевно, в неї розрізало губу”, — пригадує подружжя з того дня.

З огляду пережитого родина радить під час евакуації дотримуватися таких правил:

• тримайтесь якомога далі від натовпу й майте мінімум два шляхи виїзду;
• обов’язково сфотографуйте своїх дітей на вокзалі, бо ймовірність, що в паніці ви згадаєте в чому вони були, дуже низька,
• зробить дітям записки з ім’ям, адресою та кількома номерами телефонів.

“Краще підготуватись і не скористатися, ніж у критичний момент цього не буде”, — наголошує чоловік.

Відповідаючи на питання “Що змінилось для вас після того дня?”, бахмутяни кажуть, зрозуміли, що найголовніше – зберегти своє життя та життя своєї родини. У критичній ситуації матеріальні речі всього лише речі, які можна замінити.

    Читайте також:

• 10-тисячний мітинг в Донецьку та вбивство Чернявського: історія спротиву
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому
• Шлях Дмитра Чернявського: як жив та за що боровся Герой України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні 20 травня розпочалася основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року. Цьогорічне тестування проходитиме за вже знайомим форматом, проте з дотриманням посилених заходів безпеки та можливістю скласти іспит у багатьох країнах світу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Старт основної сесії НМТ 2026

За інформацією міністра освіти і науки Оксена Лісового, на складання НМТ у 2026 році зареєструвалися понад 355 тисяч осіб. Це на 43 тисячі більше порівняно з минулим роком. Значну частину становлять випускники минулих років — понад 100 тисяч осіб.

Основна сесія стартує 20 травня і триватиме майже щодня до кінця червня. Додаткову сесію заплановано провести у липні.

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко повідомила, що кардинальних змін у структурі тесту не відбулося. Учасники складатимуть чотири предмети:

• українську мову;
• математику;
• історію України;
• один предмет на власний вибір.

Тестування складатиметься з двох блоків, між якими передбачена 20-хвилинна перерва. Єдина зміна стосується фізики: після аналізу минулорічних результатів останню частину тесту з цього предмета дещо спростили.

Тестування за кордоном

Для українців за кордоном тимчасові екзаменаційні центри облаштовані у 54 містах на території 32 країн. Найбільше учасників очікується у Польщі, Німеччині та Чехії. Іспити також пройдуть у США, Канаді, країнах Європи та на Кавказі.

В УЦОЯО наголошують, що правила проведення тестування та принципи оцінювання залишаються абсолютно однаковими незалежно від країни, де учасник складає іспит.

Що можна брати з собою на іспит

У день тестування вступник зобов’язаний мати при собі:

• документ, що посвідчує особу (паспорт або ID-картку, можна використовувати застосунок “Дія”);
• завантажений та роздрукований сертифікат учасника НМТ;
• запрошення на тестування (дозволяється в електронному форматі).

Додатково дозволено взяти з собою воду, легкий перекус та ручку для записів на чернетці.

Заборони на тестуванні

До екзаменаційного центру суворо заборонено приносити:

• мобільні телефони;
• навушники;
• флеш-накопичувачі;
• шпаргалки;
• будь-які інші технічні пристрої.

У пунктах проведення іспитів чергуватиме поліція охорони. У разі виявлення у вступника гаджета або заборонених матеріалів, його тестування буде негайно припинено.

Дії у разі повітряної тривоги

У зв’язку з війною на тестуванні діють посилені заходи безпеки. У разі оголошення повітряної тривоги всі учасники зобов’язані:

• зупинити роботу та перейти в укриття;
• чітко виконувати інструкції персоналу центру;
• перебувати в укритті до сигналу відбою тривоги.

Як дізнатися результати та інформацію про іспит

Запрошення з датою, часом і місцем проведення тестування розміщені в персональних кабінетах учасників з 10 травня.

В УЦОЯО підкреслюють, що інформація про НМТ не надсилається через SMS або електронні листи. Усі актуальні дані доступні лише в офіційних особистих кабінетах. Адреси екзаменаційних центрів заборонено поширювати з міркувань безпеки. Учасників просять не довіряти сумнівним Telegram-каналам, які обіцяють “швидкий доступ” до інформації.

НМТ проходить у комп’ютерному форматі. Одразу після завершення роботи учасники побачать свої тестові бали на екрані. Згодом ці бали будуть переведені у 200-бальну шкалу, а офіційні результати з’являться в особистих кабінетах протягом кількох днів.

Читайте також:

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло через зростання доходів ВПО: відповідь юристів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє програма оздоровлення та відпочинку дітей. Послуги оплачуються з державного бюджету. Право на безоплатне оздоровлення мають діти пільгових категорій, зокрема діти військовослужбовців, внутрішньо переміщені особи та діти з малозабезпечених родин.

Детальныше про те, хто може скористатися програмою безплатного оздоровлення дітей, розповіли представники Юридичного порадника для ВПО

Хто може взяти участь у програмі оздоровлення

Державна програма поширюється на дітей віком від 7 до 18 років. Зокрема, право на оздоровлення мають:

• діти військовослужбовців ЗСУ, Держприкордонслужби, Нацгвардії, ДСНС та поліцейських;
• діти внутрішньо переміщених осіб;
• діти звільнених з військової служби, ветеранів війни та загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти учасників бойових дій;
• діти осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення під час бойових дій;
• діти, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення;
• рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають у дитячому будинку сімейного типу чи прийомній сім’ї;
• діти з інвалідністю, здатні до самообслуговування;
• діти з багатодітних та малозабезпечених сімей.

Які заклади надають послуги

Оздоровлення дітей здійснюють заклади, розташовані у:

• Волинській;
• Закарпатській;
• Івано-Франківській;
• Львівській, Рівненській;
• Тернопільській;
• Хмельницькій;
• Чернівецькій областях.

Це можуть бути дитячі табори, які працюють як у літній чи зимовий періоди, так і протягом усього року. Обов’язковою умовою є наявність укладеного договору про оплату послуг між закладом та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.

Як отримати послугу з оздоровлення

Для того, щоб відправити дитину на відпочинок, одному з батьків необхідно:

• подати визначений пакет документів, визначений п. 14, до структурного підрозділу адміністрації, міської, селищної або сільської ради за місцем реєстрації чи фактичного проживання (для ВПО);
• отримати довідку про можливість отримання дитиною послуг з оздоровлення. Документ дійсний протягом 3 місяців;
• обрати заклад із переліку тих, що мають договір із Фондом, та звернутися до керівника закладу через електронні засоби комунікації для отримання згоди. Для цього необхідно надіслати копії паспорта одного з батьків, документа дитини та довідки;
• отримати від закладу згоду та підтвердження;
• отримати медичну довідку на дитину за формою № 079/о;
• привезти дитину до закладу та укласти договір у день прибуття, надавши всі оригінали документів та медичну довідку.

Послуга надається дитині безоплатно один раз на рік. Батькам не потрібно самостійно оплачувати відпочинок, оскільки заклад передає відомості до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який і здійснює оплату.

Читайте також:

Нові правила виїзду: уряд скасував останні обмеження на перетин кордону для жінок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!