Працюю он-лайн і живу за кордоном: як уродженці Бахмута поєднують роботу і подорожі світом

Семаковська Тетяна 15:15, 31 Жовтня 2020

999 97173Ми зібрали два вас три надихаючі історії людей, які не зважаючи на постійну зайнятість, знаходять можливість подорожувати. Вони не вважають себе цифровими кочівниками, які постійно подорожують, цінують домашній затишок, хоча у пошуках самореалізації і нових емоцій, готові змінювати країну проживання.

Пандемія затримала у Таїланді

Марина Височина одинадцять років я працює художницею і меморіальною дизайнеркою. Надає послуги для ритуальних організацій країн СНД. Її робота не прив’язує до місця, але вимагає багато часу проводити поруч з ноутбуком. В останні півтора року будинком Марини став острів Панган в Таїланді.

«Я люблю осілий спосіб життя і за весь цей час подорожувала звідси тільки в Шрі-Ланку і на найближчі острови. У листопаді планую відвідати Бангкок і північ Таїланду», – розказує дівчина.

Каже, що додому збиралася летіти у квітні, вже купила квиток, але потім ковід, закриття кордонів, скасування рейсів. Вважає, що порівняно з Бахмутом перечікувати пандемію у Таїланді набагато краще – тут дуже низькі показники захворюваності, зафіксовано менше чотирьох тисяч випадків за весь час пандемії.

«Рівень свідомості тайців дивує – вони законослухняні, терплячі і співчуваючі. З моменту закриття кордону в Таї застрягли не тільки туристи, але і робітники з Бірми. Місцеві всіляко підтримують іноземців: знижують ціни на житло, на фрукти і готову їжу в локальних кафе», – пояснює туристка з Бахмута.

79904448 654403825302439 5073372123456602112 o d5295

Витрати на життя під час пандемії значно менші

Зараз туристичний Панган практично пустує. Ціни на оренду житла дешевші ніж у будь-яку іншу осінь і зиму:

«Окремий будинок на віллі з загальним басейном обходитися 380 $ в місяць. Ці витрати ми ділимо навпіл з моїм хлопцем. Він – дизайнер інтерфейсів і теж працює віддалено».

У середньому місяць життя обходиться дівчині у 1200 $. Вона не готує вдома, молоді люди харчуються на фудкортах або в кафе. До великих обов’язкових витрат вона відносить – оформлення медичної страховки – 300 $ та волонтерської візи – 1 300 $ на півроку. До того ж щомісяця треба оплачувати комунальні послуги за квартиру у Бахмуті, за якою наглядає мама Марини.

«Це такий неприємний і неминучий пункт витрат», – пояснює дівчина.

Повернення до Бахмуту Марина Височіна планує на весну наступного року:

«Сподіваюся отримати переліт без додаткових зборів замість мого рейсу».

Поради цифровим кочевникам

Людям які хочуть знайти роботу в інтернеті, вона радить не ухвалювати таке рішення імпульсивно і не кидати свою статичну роботу, поки не знайшлася підходяща професія в онлайн просторі.

«Перш ніж записатися на всілякі тренінги та навчальні курси, вивчіть інформацію про обрану професію самостійно. Можливо на ютубі ви знайдете всі потрібні навчальні матеріали у вільному доступі. Подорожувати раджу починати з коллівінгов і кемпінгів для тих, хто працює віддалено, таких як Зміна, в якій я теж брала участь», – підсумовує Марина.

Невирішені візові питання

У Бахмуті Наталя Жукова працювала журналісткою на місцевому телебаченні та викладала англійську для дітей. За пропозицією роботи на телебаченні для російськомовної аудиторії поїхала у Таїланд.  Майже вісім років живе у місті Патая.

Зараз працює як он-лайн – дає уроки англійської так і офлайн у косметичній компанії. Якщо говорити про можливість переводити всю роботу в он-лайн задля того, щоб подорожувати світом, то Наталя вважає, що головною перепоною буде візове питання.

«Немає питань поїхати! Є питання – повернутися! Якщо ти знаходишся у країні на підставі робочої візи – роботодавець тобі оформляє ці документи. Інші типи віз – навчальна, туристична не передбачають виїзд і безперешкодне повернення. На митниці почнуться питання», – пояснює Наталя.

123066895 484472565830099 3727299346406477856 n 508e6

А що дому взагалі не буде?

Візові питання не вважає для себе основною причиною відмови від кочового способу життя. Каже,  що цифровим кочівником себе не вважає. За вісім років перебування у Таїланді багато подорожувала по Азії, відвідала багато країн – В’єтнам, Камбоджу, Лаос, Малайзію, Шрі Ланку. Але завжди поверталася до своєї тайської квартири.

«Коли я їду на тиждень два, то люблю повертатися додому в свій затишний будинок. А якщо подорожувати і жити по пів року в різних країнах – то і дому ніде не буде?!», – розмірковує Наталя.

103733928 2625862767652094 7635618272898794398 o 8fdde

Контракт передбачає фізичну присутність у країні

Дмитро Сменов більше двох років тому поїхав у Польщу. Спочатку працював на підприємстві, що виготовляє пластикові вікна, потім знайшов омріяну роботу в айті сфері. Формат роботи передбачає можливість працювати вдома, але за правилами компанії працював в офісі. З початку пандемії перейшов у дистанційний формат, тому хотів виїхати в Україну, щоб заощадити на оренді житла.

«В контракті написано, що я повинен знаходиться в Польщі або іншій країні Євросоюзу, навіть якщо я працюю віддалено. Навіть, змінюючи місто, потрібно повідомляти в компанію. Коли я передаю інформаційний продукт через кордон, це виходить вже імпорт. Для фрілансу можливо інші умови», – пояснює Дмитро.

Іпотека – не перешкода для переїзду

Каже, знайомі, що виїхали працювати у Польщу напрацювали собі гарну історію, і щоб заощадити на винайманні житла, беруть іпотеку. Таким чином економлять близько 30%. Але наявність свого житла, на думку айтішника, не зупиняє від можливого переїзду:

«Наявність власного житла не зупинить, щоб виїхати в ту ж саму Ірландію, Німеччину або Штати. Людина приїхала на 2-3 тисячі доларів, а завтра набралася якогось міжнародного досвіду, отримала пропозицію на 10 тисяч доларів, то звичайно вона переїде. Хоча спочатку їй подобалося жити у Польщі».

Ейфелева вежа або Берлінський мур за вікном?

Чоловік каже, що для нього справжньою цінністю є діло яким він заробляє, а не країна в якій він працює:

«Я не ставлю собі за мету пожити десь. Не важливо з вікна у мене Ейфелева вежа або Берлінський мур, якщо проект цікавий я готовий переїхати. Я не знаю, може є зовсім молоді люди, яким хочеться покататися в гонці за стереотипом зі смузі на березі Індійського океану?»

Матеріал підготувала Ганна Бокова. Фото з архіву героїв.

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

Семаковська Тетяна 10:00, 8 Червня 2025
Книгарня “Еней” у Бахмуті / фото Бахмут IN.UA

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги — вони знаходили простір для спілкування, нових ідей та живого зв’язку з українською літературою.

Детальніше про те, як саме з’явилася єдина книгарня в Бахмуті — в матеріалі Бахмут IN.UA

Книгарня “Еней”: історія

У 2015 році колишній боєць батальйону “Донбас” Володимир Дериведмідь, після звільнення Бахмута від сепаратистів, вирішив, що боротьба за Україну триває не лише на полі бою. На його думку, окупація відбувалася не лише територіально — важливою була й інформаційно-культурна складова. Саме тому Володимир продовжив свою боротьбу вже на культурному фронті, створивши книгарю в Бахмуті.

Назву для книгарні вигадувати не довелося. Ідея поширення української книги була натхненна одним із його побратимів — Антоном Цедиком з псевдонімом “Еней”. Чоловік був родом із Полтави, захоплювався історією, сповідував рідновір’я. Він загинув під час виходу з Іловайського котла. За словами Володимира, в останній бій добровольцям наказали брати лише зброю, але Антон узяв із собою ще й книжку — бо вважав її не менш потужною зброєю, ніж автомат.

Після відкриття книгарні, яку Володимир присвятив пам’яті Антона “Енея” Цедика, на фасаді з’явилося гасло: “Книги важливіші за танки”.

Особливості книгарні

Стенд з різною україномовною літературою для дітей / фото Бахмут IN.UA

Щоб привернути увагу до книгарні, на фасаді Володимир розмістив українські прапори. Згодом на фасаді з’явилися й портрети загиблих побратимів — як пам’ять про тих, хто не повернувся, і як нагадування, що війна ще не закінчилася.

У книгарні робився акцент на дитячій та історичній літературі — аби привчати дітей до читання українською мовою та спонукати дорослих краще пізнати власну історію. Також у магазині мали попит вишиванки, які охоче купували містяни.

Сервіс надавався виключно державною мовою. Її, на жаль, спочатку сприймали неоднозначно, проте, часом і містяни, і переселенці з тимчасово окупованих територій таки переходили з власником на українську.

Паралельно з реалізацією книг та вишиванок Володимир Дериведмідь влаштовував для дітей читання українських віршів напам’ять, натомість діти отримували подарунки. 

Закриття книгарні

Перший власник Володимир Дериведмідь вимушений був поїхати з міста у 2020 році, хоча закривати книгарню він не хотів. Саме тому він вирішив знайти людину, яка б могла продовжити його справу. Приблизно у той же час розпочався карантин, який сильно позначився на фінансовому становищі, адже виник через низький попит на книги. Вже у листопаді 2021 року єдина книгарня Бахмута зачинилася, а більшість книг з неї передали різним сільським бібліотекам.

Примітка. Матеріал створено з архівних спогадів журналістки Марії Лященко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Семаковська Тетяна 10:58, 26 Грудня 2022

Screenshot 248 2ce70Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

258850190 993441414568005 1502640504527379887 n 5c199

“Еней”: як в Бахмуті з’явилася єдина книгарня

У 2015 році в Бахмуті відкрилася єдина книгарня в місті “Еней”, яка стала справжнім культурним осередком для місцевих мешканців. Тут бахмутяни не просто купували книги […]

Screenshot 248 2ce70

Хрестовий похід за захоплення Бахмута: Буданов розповів, навіщо росіяни намагаються відчайдушно захопити Бахмут

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

321985378 677659760569035 1904589059869008290 n 4c887

Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення […]

photo 2022 12 23 16 34 05 1047b

Поліцейські «Білі янголи» вивезли з Бахмута родину з дітьми

Сьогодні, 23 грудня, поліцейські врятували з-під обстрілів багатодітну родину з Бахмута. Троє дітей з батьками вивезли у безпечне місце. Про це повідомляє поліція Донеччини.

Screenshot 243 f5773

У Бахмут волонтери привезли цукерки та подарунки для дітей

Волонтери на чолі з Інною Гайдай вирішили зробити свято для бахмутян та дітлахів. До громади привезли шоколадні цукерки, закуплені на кошти небайдужих.