Попри десятки мільярдів витрачених гривень, житлові черги для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишаються майже нерухомими. За офіційними даними, з понад 4,5 мільйона переселенців житлову потребу вдалося задовольнити лише одиницям.

Про це повідомили журналісти Економічна правда.

Облік житла ВПО: в чому проблема

У 2022 році на виплати ВПО держава витратила 53,5 мільярда гривень, при цьому реалізовуючи різні механізми їх надання: компенсаційні сертифікати (17,8 мільярда гривень, оплата тимчасового розміщення (3,8 мільярда гривень), міжнародні проєкти (наприклад, HOPE на 224 мільйонів доларів або 9,37 мільярда гривень) та інвестиції у соціальне орендне житло (200 мільйонів євро кредиту ЄІБ або 9,717 мільярда гривень).

Втім, як вказують журналісти, результативність програм залишається низькою, а дані державних органів — суперечливими. За три з половиною роки Єдина інформаційна база ВПО зафіксувала понад 528 тисячі заяв про житлові потреби, але закрито лише 63.

Хаос у даних

Єдину базу даних ВПО веде  підприємство”Інформаційно-обчислювальний центр” Міністерства соціальної політики, хоча збір та аналіз потреб мав би здійснювати саме Міністерство розвитку громад та територій. Водночас чіткого визначення терміну “житлова потреба” не існує. Через це в системі накопичуються розмиті показники.

Це призвело до того, що у серпні 2025 року в базі було зафіксовано майже 220 тисячі активних заяв із відміткою “житлові потреби”. Для порівняння: за офіційною статистикою Мінрозвитку, у черзі на тимчасове житло перебуває лише 23 тисяч осіб.

Розрив у цифрах свідчить: держава не має єдиної класифікації потреб, а отже, не здатна коректно планувати бюджет.

Держконтроль: переплати і відсутність звітності

Окремий маркер проблем з обліком — це висновки Рахункової палати у 2022 році зафіксувала переплати допомоги на проживання: 94 тисячі ВПО отримували гроші, перебуваючи за кордоном понад 90 днів. Це коштувало бюджету майже 900 мільйони гривень — еквівалент 8,7 тисячі сучасних квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro Fly.

Контролери вказали на відсутність звітності, недоліки програмного забезпечення і нерегулярний контроль за переплатами, що підриває ефективність політики підтримки переселенців.

Ефективність програм

Попри хаотичність обліку, деякі інструменти показали результат. Найефективнішим визнано житлові сертифікати у межах програми компенсацій за зруйноване житло (житлові сертифікати/”єВідновлення”): станом на середину 2025 року ВПО отримали понад 4,4 тисячі сертифікатів на загальну суму понад 6 мільярдів гривень.

Тимчасовим житлом за три роки забезпечили 4,2 тисячі переселенців (18% від “видимої” черги у 23 099 громадян). Грошові компенсації для ветеранів-ВПО дозволили 3,4 тисячі родинам придбати житло, проте фінансування програми на 2025 рік не передбачили.

Водночас “єОселя” — програма пільгової іпотеки — виявилася неефективним механізмом надання житла ВПО. Як вказують журналісти, зі 140 тисяч заяв, поданих лише протягом 2023-2024 років, фінансування отримали лише 340. При цьому було зафіксовано близько 57 тисяч схвалень.

Чому житлове питання буксується

Журналісти у своєму матеріалі також виділили причини того, чому виникають проблеми в житловому питанні для ВПО. Серед них:

• відсутність чіткої категоризації потреб (тимчасове, постійне житло, компенсація чи оренда);
• відсутність інтеграції реєстрів (дані ЄІБД не звіряються з Держстатом, ДМС, ПФУ), що призводить до неактуальних записів та нецільових виплат;
• нестача прозорої аналітики ефективності програм: скільки коштів витрачено на скільки квартир/рішень, середня вартість закриття однієї потреби;
• затягнуті будівельні й реконструкційні процеси.

Соціальне орендне житло: шанс чи ризик

У липні 2025 року уряд оголосив запуск експерименту з будівництва соціального орендного житла за кредит ЄІБ на 200 мільйонів євро або 9,717 мільярда гривень. Журналісти вказують, що це може стати шансом для тисяч родин, але без достовірної статистики і прозорих механізмів ризикує перетворитися на дорогий і неефективний проєкт.

При цьому вони додають, що кожна витрачена гривня має відповідати реальній потребі. Для цього необхідно:

• зосередитися на інструментах із доведеною ефективністю (сертифікати, компенсації);
• інтегрувати всі реєстри, щоб уникнути дублювань і помилок;
• зробити акцент на реконструкції та орендних моделях, а не на дорогому будівництві;
• запровадити публічні KPI (ключові показники ефективності) для кожної програми.

Без цього навіть великі кредити не перетворяться на рішення, а лише посилять борговий тягар держави.

Читайте також:

• Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
• Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці зможуть отримати грошову допомогу від Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) у розмірі 58 тисяч гривень.

Про це йдеться в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога військовим з Бахмута

Для мешканців Бахмутської громади, які долучились до війська, діє програма підтримки. Йдеться про одноразову грошову допомогу з місцевого бюджету. Її можуть отримати:

• військовозобов’язані, мобілізовані після 1 січня 2024 року;
• особи, які підписали перший контракт із силами оборони на строк не менше трьох років.

Розмір допомоги

Виплата становить 20 прожиткових мінімумів — у 2025 році це 58 400 гривень. Фінансування здійснюється з бюджету Бахмутської громади.

Для отримання допомоги потрібно подати заяву та документи на електронну адресу Управління соціального захисту населення (УСЗН): [email protected].

Водночас представники МВА зазначають, що військові можуть отримати консультаційну допомогу з оформленням заяви та збором документів в осередках бахмутян по всій країні. Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, у будні з 9:00 до 17:00 працюють гарячі лінії за номером:

• +380 95 498 76 15;
• +380 99 713 93 80.

Чому можуть відмовити у наданні допомоги

Виплату можуть не призначити у таких випадках:

• заявник не належить до визначених категорій отримувачів;
• не подано необхідних документів;
• повторне звернення за тією ж підставою в межах одного року;
• у разі смерті заявника;
• при поданні неправдивої інформації.

Зазначається, що рішення про відмову в наданні матеріальної допомоги може бути оскаржене.

Читайте також:

Компенсація за оренду житла військовим у 2025 році: розмір і умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Російське командування на Покровському напрямку приховує реальні втрати, оформлюючи загиблих військових як “самовільне залишення частини” (СЗЧ).

Про це повідомили агенти українського руху опору “АТЕШ”

Росіяни приховують втрати на Покровському напрямку

За даними агентів “АТЕШ”, які працюють всередині 30-ї омбр рф, після штурмів командування створило окремі списки, куди вносять сотні військових, офіційно подаючи їх як тих, хто нібито покинув позиції. Таким чином керівництво бригади намагається приховати реальну кількість загиблих і уникнути претензій з боку родичів.

Бійцям прямо пояснюють, що “оформити СЗЧ простіше, ніж пояснювати рідним, де тіло”. За такою схемою списують і тих, хто пропав під час хаотичних атак на місто, і тих, кого ліквідували загороджувальні підрозділи за спробу відходу.

В “АТЕШ” додають, що за останній рік кількість подібних фіктивних СЗЧ зросла у рази настільки, що з них можна було зібрати цілу бригаду (від 1 000 до 5 000).

Читайте також:

DeepState фіксує нові просування ворога в Мирнограді та біля Костянтинівки: свіжа карта

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!