Донеччина та Луганщина – для багатьох стереотипні регіони, але попри це є натхненням для письменників, які розкривають історії людей та руйнують усталені стереотипи про зросійщеність Сходу.

Ми підібрали 5 книжок різного жанру аби краще зрозуміти Донеччину і Луганщину, а також відчути ностальгію за рідними містами.

Перший у списку, звичайно ж Сергій Жадан – відомий український письменник, поет, музикант. Родом із Луганщини Жадан пише про Схід точно з розумінням контексту. Автор часто проводив у містах Донеччини та Луганщини творчі заходи, презентації, зустрічі з читачами та концерти. Зараз Сергій Жадан ще й волонтер, який активно допомагає українській армії. У списку два його романи про Схід:

«Інтернат»

Книга Сергія Жадана. Фото: з відкритих джерел

Роман про початок АТО. Вчитель української мови та літератури Паша, який намагається ігнорувати події навколо. Він воліє не обирати сторону у цій війні, аби лише це не стосувалося його особисто: «Малий усе допитувався в Паші, за кого він, що робитиме, у кого стрілятиме. Паша, як завжди, неохоче відповідав, що його це не стосується, що його ніхто не влаштовує, що він ні за кого». Проте війна не питаючи дістається і до нього. Блокпости, обстріли, конфлікти – такою була реальність Донбасу задовго до повномасштабної війни – в таких умовах і вимушені жити герої «Інтернату».

Паша повинен залишити контрольовану Україною територію та вирушити до окупованої, де має забрати племінника з інтернату. Він єдиний, хто може це зробити.
Через діалоги Паші та його племінника-підлітка спостерігаємо конфлікт поколінь та ставлення їх до подій в країні. Паші ж доводиться на власному досвіді побачити війну та зрештою обрати сторону. Або ні.

Книжка сьогодні має попит в Україні, адже завдяки їй можна простежити початок російсько-української війни та без пафосу почути місцевих жителів – як таких, які з самого початку мали чітку проукраїнську позицію, так і тих, хто вважав, що різниці немає. Придбати її можна майже в усіх книгарнях у паперовому вигляді, онлайн, а також послухати в аудіододатку Абук.

Читайте також: 

• Світла книга про світлий регіон: Катерина Зарембо розказує про свою книгу «Схід українського сонця. Історії Донеччини і Луганщини початку ХХІ століття»
• Не могла не написати про Бахмут: як поетеса Валентина Дуневич підтримує ЗСУ з тилу

«Ворошиловград»

Книга Сергія Жадана. Фото: з відкритих джерел

Також роман авторства Сергія Жадана. Події охоплюють початок нульових. Головний герой Герман мешкає у Харкові та має власний давно збудований комфортний для нього побут. Одного ранку після несподіваного телефонного дзвінка від старого знайомого він вимушений поїхати на Донбас, звідки родом, аби вирішити проблеми, пов’язані із бізнесом зниклого брата. Їде додому Герман всього на день. Принаймні він в цьому впевнений.

Через історію Германа можна побачити пострадянський устрій Донбасу. Реалістична, філософська дещо жорстока історія про боротьбу за те, що тобі належить. Рейдерство, конфлікти, роздуми – те, чим наповнений «Ворошиловград». Головному герою все одно, він всього лише має вирішити залишені братом проблеми й поїхати. Та чи відпустить його минуле?

Колоритні персонажі, в яких можна впізнати знайомих людей, а ще, неймовірний опис місцевості, який міг відтворити лише той, хто бачив степи Донбасу власними очима. Роман екранізовано у 2018 році під назвою «Дике поле». Книжку ж можна придбати онлайн, офлайн чи в аудіоформаті.

«Дивні люди» Артем Чапай

Книга Артема Чапая. Фото: з відкритих соцмереж

Автор родом з Івано-Франківської області, попри це влучно пише про Донеччину. У своїй книзі The Ukraine письменник вже згадував наш регіон. Проте в «Дивних людях» степова частина України дещо переосмислена автором.

«Дивні люди» – незвичайний роман про незвичайного хлопця. Стьопа Вовк – вирощений у секретному інституті, замаскованому під гаражний кооператив неандерталець, ДНК якого відтворили українські вчені.

Досягши повноліття Стьопі доводиться вчитися жити у світі, повному сапієнсів та намагатися зрозуміти як вони діють та чому. До чого тут Схід?
У книзі фігурують вигадані назви міст та сіл, написано й про початок антитерористичної операції. Проте в одному з інтерв’ю сам автор зізнався, що книжковий Білий Сад – це Слов’янськ, а Степанівка, де і знаходиться секретний інститут – це околиця міста – селище Семенівка, яке значно постраждало від обстрілів під час АТО у 2014 році.

Головний герой став свідком подій початку війни бувши дитиною. Сам же Артем Чапай у 2014 працював репортером, писав про події на Сході. З початку повномасштабної війни автор служить у лавах української армії, куди пішов добровольцем.

Регіону загалом присвячена левова частина книжки та ще й написана таким близьким нам суржиком, що робить історію ще й ностальгійною.
Стьопа зростає, стикається із цинічним світом, повним проблем та несправедливості, але завдяки своїй наївності й неандертальській простоті долає все.

Світла, комічна, та водночас дещо трагічна історія, добре прописані «справжні» персонажі та атмосфера не залишає байдужими навіть найбільш цинічних сапієнсів-читачів. Вона змусить вас порадіти, посумувати, подумати та переосмислити, а також відчути ностальгію за рідним степовим регіоном – Донеччиною.
Книга доступна для прочитання наразі лише в онлайн форматі у додатках АБУК, Лібраріус або на сайтах видавництв.

«Доця»Тамара Горіха-Зерня

Книга письменниці з Києва. Фото: з відкритих джерел

Письменниця родом з Києва, проте, її цікавить погляд людей, які живуть у Донецьку, тому що саме на їх очах розгорталися драматичні події. Сама ж Тамара Дуда (справжнє прізвище письменниці) – з 2014 року волонтерка. 

Головна героїня роману проживала довгий час у Донецьку, «Доця» – позивний, саме від її імені й написано книжку.
Загалом йдеться про Донецьк у перші пів року російсько-української війни 2014 року. У колись мирне місто приходить війна та змінює устрій людей, які в ньому живуть. Хтось обирає спротив, хтось підкорюється.

Книга художня, але прототипи героїв та подій – реальні:

«Будь-який опис, діалог, ситуація, вид за вікном, розмова, згадані у книзі, відбулися насправді» – говорить сама авторка в одному з інтерв’ю.

Згадується в ній і Дмитро Чернявський – бахмутянин, якого вбили у Донецьку проросійські бойовики під час маршу за єдність, коли тисячі людей виходили з українськими прапорами аби заявити, що Донецьк – це Україна! Також авторка описує мітинги, протести, волонтерів, збиття боїнга MH17, долі різних людей, яких зачепила війна.

Книгу планують екранізувати. Доступна як у паперовому вигляді, так і в онлайн форматі.

«Бомжі Донбасу. Homo Profugos» Олексій Чупа

Книга Бомжі Донбасу. Фото: з відкритих джерел

Гучна назва притягує увагу недарма. У центрі сюжету – безхатьки Макіївки, до речі, малої батьківщини та самого письменника. Вони тиняються вулицями міста у пошуках їжі й тимчасового притулку Основна частина книги зосереджена на побуті персонажів, їх розкритті та передісторії, викликаючи у читача емпатію до тих, хто втратив усе.
Головні герої не мають імен, лише прізвиська. Вони українськомовні у абсолютно російськомовному місті – така їхня принципова позиція. Це частково і робить їх ще більшими «бомжами», чужими серед своїх, як і ті, хто проживаючи на Сході відстоює свою проукраїнську позицію. Проте ця історія не однозначно сумна чи трагічна. Вона філософська, а в один момент взагалі робить різкий сюжетний поворот та стає історично-фантастично-антиутопічною. Книга однозначно варта прочитання.

Вона зробить те, для чого написана – викличе емоції, змусить задуматися. Написані у 2012 «Бомжі Донбасу» іронічно торкаються і конфлікту Схід-Захід та стають дещо пророчими щодо подальших подій.

Книжку було видано у 2014, зараз її можна прочитати онлайн чи прослухати в аудіо форматі додатка Абук. Проте вже наприкінці серпня її можна буде придбати й у паперовому вигляді, адже видання Discursus днями анонсувало перевидання книжки.

Фото: з відкритих мереж

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується для забезпечення прозорості у прийнятті рішень про придатність до військової служби на підставі реального стану здоров’я.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як проходить ВЛК у 2026 році

Військово-лікарська комісія здійснює медичний огляд для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я. Комісія не проводить лікування чи глибоку діагностику, фіксуючи лише поточний стан здоров’я особи. Окремого закону, який регулює діяльність таких комісій, немає. У своїй роботі фахівці при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки керуються законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постановою Кабінету Міністрів № 560, Основами законодавства про охорону здоров’я та галузевими медичними стандартами.

Під час воєнного стану проходження медичного огляду є обов’язковим для військовозобов’язаних, які отримали направлення чи повістку від територіального центру комплектування. Огляд мають пройти колишні “обмежено придатні”, які не пройшли повторну перевірку після скасування цього статусу у 2024 році. Медичний огляд проходять кандидати на службу за контрактом та діючі військовослужбовці, стан здоров’я яких потребує перегляду через поранення. Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою, які здобули диплом після 2025 року, повинні пройти комісію протягом 60 днів після автоматичного внесення до військового обліку.

Особи, які мають бронювання або оформлену відстрочку, не проходять комісію. Виняток становлять випадки добровільного проходження, підписання контракту на службу або наявність статусу “непридатного у мирний час, обмежено придатного у воєнний час” без пройденого повторного огляду.

Механізм отримання направлення на медичний огляд

Направлення видають керівники територіальних центрів комплектування, керівники Центрів рекрутингу Збройних Сил України та командири військових частин. Військовозобов’язані мають можливість згенерувати електронне направлення самостійно через застосунок “Резерв+”. Для цього у вкладці “Сервіси” необхідно обрати функцію формування направлення, після чого документ з’явиться в особистому кабінеті.

Ця функція діє за умови проходження огляду при центрі комплектування, до якого приписана особа. Діючі військовослужбовці отримують паперове направлення після подачі цифрового рапорту через застосунок “Армія+” за наявності медичного документа з рекомендацією лікаря. Повістка не є направленням на комісію, оскільки вона є вимогою з’явитися для уточнення даних або мобілізації.

Процедура огляду та встановлені строки

Базовий огляд проводять вісім спеціалістів: терапевт, хірург, невролог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог та дерматолог. За наявності скарг призначаються додаткові обстеження у профільних спеціалістів, магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Перед оглядом необхідно мати свіжі результати аналізів на інфекції, кардіограму та медичні документи.

Якщо додаткові дослідження не потрібні, строк проходження комісії не перевищує 6 днів. У разі потреби стаціонарного або додаткового інструментального обстеження загальний строк проходження збільшується до 14 днів. Для військовозобов’язаних комісії розгорнуті при територіальних центрах комплектування у закладах охорони здоров’я комунальної власності. Військовослужбовці проходять гарнізонні комісії в поліклініках госпіталів, госпітальні комісії під час стаціонарного лікування або мають можливість викликати виїзну комісію.

Періодичність проходження та рішення комісії

Під час воєнного стану рішення комісії про придатність до військової служби для військовозобов’язаних дійсне 1 рік. У разі встановлення статусу “непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців” повторний огляд необхідно пройти за 3-4 тижні до завершення зазначеного терміну. Якщо особу виключили з військового обліку через повну непридатність, повторний огляд не проводиться. З 1 квітня 2025 року рішення оформлюються в електронному форматі через Медичну інформаційну систему Збройних Сил України та автоматично передаються до реєстру “Оберіг”, відображаючись у застосунку “Резерв+”.

Комісія приймає рішення про один із чотирьох ступенів придатності:

• придатні до військової служби з можливістю призначення на бойові посади;
• придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування, медичних підрозділах та підрозділах зв’язку для осіб з певними особливостями здоров’я;
• непридатні до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Процедура оскарження висновків та відповідальність за відмову

Оскаржити рішення комісії можна у досудовому та судовому порядках. Досудовий порядок вимагає подання скарги до комісії вищого рівня протягом 30 днів. До скарги необхідно додати медичні документи, копію попереднього висновку та копію військового квитка. Судовий порядок застосовується у разі незгоди з рішенням штатної комісії. Суд розглядає виключно процедурні порушення, серед яких відсутність обов’язкових лікарів, неправильне оформлення документів або порушення строків, не маючи компетенції оцінювати медичні показники.

Відмова від проходження медичного огляду в умовах воєнного стану у 2026 році розцінюється як пряме ухилення від виконання військового обов’язку. Неявка за направленням без поважних причин тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Дані порушника вносяться до бази “Оберіг”, і особа автоматично отримує статус такої, що перебуває в розшуку, що веде до можливого затримання поліцією та обмеження права керування транспортними засобами.

Систематичне ухилення від комісії загрожує кримінальною відповідальністю у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Законними причинами для неявки визнаються хвороба з втратою здатності пересуватися, смерть близького родича, стихійне лихо або обстріли.

Читайте також:

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!