Донеччина та Луганщина – для багатьох стереотипні регіони, але попри це є натхненням для письменників, які розкривають історії людей та руйнують усталені стереотипи про зросійщеність Сходу.

Ми підібрали 5 книжок різного жанру аби краще зрозуміти Донеччину і Луганщину, а також відчути ностальгію за рідними містами.

Перший у списку, звичайно ж Сергій Жадан – відомий український письменник, поет, музикант. Родом із Луганщини Жадан пише про Схід точно з розумінням контексту. Автор часто проводив у містах Донеччини та Луганщини творчі заходи, презентації, зустрічі з читачами та концерти. Зараз Сергій Жадан ще й волонтер, який активно допомагає українській армії. У списку два його романи про Схід:

«Інтернат»

Книга Сергія Жадана. Фото: з відкритих джерел

Роман про початок АТО. Вчитель української мови та літератури Паша, який намагається ігнорувати події навколо. Він воліє не обирати сторону у цій війні, аби лише це не стосувалося його особисто: «Малий усе допитувався в Паші, за кого він, що робитиме, у кого стрілятиме. Паша, як завжди, неохоче відповідав, що його це не стосується, що його ніхто не влаштовує, що він ні за кого». Проте війна не питаючи дістається і до нього. Блокпости, обстріли, конфлікти – такою була реальність Донбасу задовго до повномасштабної війни – в таких умовах і вимушені жити герої «Інтернату».

Паша повинен залишити контрольовану Україною територію та вирушити до окупованої, де має забрати племінника з інтернату. Він єдиний, хто може це зробити.
Через діалоги Паші та його племінника-підлітка спостерігаємо конфлікт поколінь та ставлення їх до подій в країні. Паші ж доводиться на власному досвіді побачити війну та зрештою обрати сторону. Або ні.

Книжка сьогодні має попит в Україні, адже завдяки їй можна простежити початок російсько-української війни та без пафосу почути місцевих жителів – як таких, які з самого початку мали чітку проукраїнську позицію, так і тих, хто вважав, що різниці немає. Придбати її можна майже в усіх книгарнях у паперовому вигляді, онлайн, а також послухати в аудіододатку Абук.

Читайте також: 

• Світла книга про світлий регіон: Катерина Зарембо розказує про свою книгу «Схід українського сонця. Історії Донеччини і Луганщини початку ХХІ століття»
• Не могла не написати про Бахмут: як поетеса Валентина Дуневич підтримує ЗСУ з тилу

«Ворошиловград»

Книга Сергія Жадана. Фото: з відкритих джерел

Також роман авторства Сергія Жадана. Події охоплюють початок нульових. Головний герой Герман мешкає у Харкові та має власний давно збудований комфортний для нього побут. Одного ранку після несподіваного телефонного дзвінка від старого знайомого він вимушений поїхати на Донбас, звідки родом, аби вирішити проблеми, пов’язані із бізнесом зниклого брата. Їде додому Герман всього на день. Принаймні він в цьому впевнений.

Через історію Германа можна побачити пострадянський устрій Донбасу. Реалістична, філософська дещо жорстока історія про боротьбу за те, що тобі належить. Рейдерство, конфлікти, роздуми – те, чим наповнений «Ворошиловград». Головному герою все одно, він всього лише має вирішити залишені братом проблеми й поїхати. Та чи відпустить його минуле?

Колоритні персонажі, в яких можна впізнати знайомих людей, а ще, неймовірний опис місцевості, який міг відтворити лише той, хто бачив степи Донбасу власними очима. Роман екранізовано у 2018 році під назвою «Дике поле». Книжку ж можна придбати онлайн, офлайн чи в аудіоформаті.

«Дивні люди» Артем Чапай

Книга Артема Чапая. Фото: з відкритих соцмереж

Автор родом з Івано-Франківської області, попри це влучно пише про Донеччину. У своїй книзі The Ukraine письменник вже згадував наш регіон. Проте в «Дивних людях» степова частина України дещо переосмислена автором.

«Дивні люди» – незвичайний роман про незвичайного хлопця. Стьопа Вовк – вирощений у секретному інституті, замаскованому під гаражний кооператив неандерталець, ДНК якого відтворили українські вчені.

Досягши повноліття Стьопі доводиться вчитися жити у світі, повному сапієнсів та намагатися зрозуміти як вони діють та чому. До чого тут Схід?
У книзі фігурують вигадані назви міст та сіл, написано й про початок антитерористичної операції. Проте в одному з інтерв’ю сам автор зізнався, що книжковий Білий Сад – це Слов’янськ, а Степанівка, де і знаходиться секретний інститут – це околиця міста – селище Семенівка, яке значно постраждало від обстрілів під час АТО у 2014 році.

Головний герой став свідком подій початку війни бувши дитиною. Сам же Артем Чапай у 2014 працював репортером, писав про події на Сході. З початку повномасштабної війни автор служить у лавах української армії, куди пішов добровольцем.

Регіону загалом присвячена левова частина книжки та ще й написана таким близьким нам суржиком, що робить історію ще й ностальгійною.
Стьопа зростає, стикається із цинічним світом, повним проблем та несправедливості, але завдяки своїй наївності й неандертальській простоті долає все.

Світла, комічна, та водночас дещо трагічна історія, добре прописані «справжні» персонажі та атмосфера не залишає байдужими навіть найбільш цинічних сапієнсів-читачів. Вона змусить вас порадіти, посумувати, подумати та переосмислити, а також відчути ностальгію за рідним степовим регіоном – Донеччиною.
Книга доступна для прочитання наразі лише в онлайн форматі у додатках АБУК, Лібраріус або на сайтах видавництв.

«Доця»Тамара Горіха-Зерня

Книга письменниці з Києва. Фото: з відкритих джерел

Письменниця родом з Києва, проте, її цікавить погляд людей, які живуть у Донецьку, тому що саме на їх очах розгорталися драматичні події. Сама ж Тамара Дуда (справжнє прізвище письменниці) – з 2014 року волонтерка. 

Головна героїня роману проживала довгий час у Донецьку, «Доця» – позивний, саме від її імені й написано книжку.
Загалом йдеться про Донецьк у перші пів року російсько-української війни 2014 року. У колись мирне місто приходить війна та змінює устрій людей, які в ньому живуть. Хтось обирає спротив, хтось підкорюється.

Книга художня, але прототипи героїв та подій – реальні:

«Будь-який опис, діалог, ситуація, вид за вікном, розмова, згадані у книзі, відбулися насправді» – говорить сама авторка в одному з інтерв’ю.

Згадується в ній і Дмитро Чернявський – бахмутянин, якого вбили у Донецьку проросійські бойовики під час маршу за єдність, коли тисячі людей виходили з українськими прапорами аби заявити, що Донецьк – це Україна! Також авторка описує мітинги, протести, волонтерів, збиття боїнга MH17, долі різних людей, яких зачепила війна.

Книгу планують екранізувати. Доступна як у паперовому вигляді, так і в онлайн форматі.

«Бомжі Донбасу. Homo Profugos» Олексій Чупа

Книга Бомжі Донбасу. Фото: з відкритих джерел

Гучна назва притягує увагу недарма. У центрі сюжету – безхатьки Макіївки, до речі, малої батьківщини та самого письменника. Вони тиняються вулицями міста у пошуках їжі й тимчасового притулку Основна частина книги зосереджена на побуті персонажів, їх розкритті та передісторії, викликаючи у читача емпатію до тих, хто втратив усе.
Головні герої не мають імен, лише прізвиська. Вони українськомовні у абсолютно російськомовному місті – така їхня принципова позиція. Це частково і робить їх ще більшими «бомжами», чужими серед своїх, як і ті, хто проживаючи на Сході відстоює свою проукраїнську позицію. Проте ця історія не однозначно сумна чи трагічна. Вона філософська, а в один момент взагалі робить різкий сюжетний поворот та стає історично-фантастично-антиутопічною. Книга однозначно варта прочитання.

Вона зробить те, для чого написана – викличе емоції, змусить задуматися. Написані у 2012 «Бомжі Донбасу» іронічно торкаються і конфлікту Схід-Захід та стають дещо пророчими щодо подальших подій.

Книжку було видано у 2014, зараз її можна прочитати онлайн чи прослухати в аудіо форматі додатка Абук. Проте вже наприкінці серпня її можна буде придбати й у паперовому вигляді, адже видання Discursus днями анонсувало перевидання книжки.

Фото: з відкритих мереж

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило алгоритм дій для військовослужбовців, які бажають повернутися на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ). До 20 вересня 2026 року діяла програма спрощеного повернення для тих, хто здійснив порушення до 12 червня 2026 року. Наразі дія цієї програми завершилася, і процес відбувається на загальних умовах.

Про це повідомили в Міноборони. 

Повернення із СЗЧ після 20 вересня

Повернення на загальних умовах передбачає проходження процедури через Військову службу правопорядку (ВСП) або батальйони резерву. Зміна формату означає збільшення тривалості процесу повернення та довший час очікування на відновлення виплат грошового забезпечення. Крім того, військовослужбовці втрачають право самостійно обирати військову частину для подальшого проходження служби.

Для ініціювання повернення необхідно звернутися до органів “ВСП” Збройних Сил України. Військові можуть прибути до:

• Центрального управління ВСП у місті Києві та Київській області або до територіальних управлінь;
• зональних відділів “ВСП”.

У підрозділі ВСП військовослужбовцю надають інформацію про актуальні батальйони резерву, до яких можна долучитися, та видають відповідний припис. Також військовий має право самостійно прибути до батальйону резерву, попередньо дізнавшись їхній перелік у представників ВСП.

Процедура в батальйоні резерву

Після прибуття військового до батальйону резерву його командир зобов’язаний протягом трьох діб видати наказ про включення особи до списку тимчасово прибулого особового складу та призначити завдання. Паралельно командир через правоохоронні органи перевіряє наявність інформації про СЗЧ у Єдиному реєстрі досудових розслідин.

Наступним кроком є направлення повідомлення про прибуття військового до тієї частини, з якої було здійснено СЗЧ. Якщо військовослужбовець має на руках письмову згоду на службу від командира бойової частини пріоритетного комплектування, ця інформація обов’язково зазначається у повідомленні.

Командири батальйонів резерву приймають та враховують рекомендаційні листи виключно від бойових бригад, які потребують доукомплектування. Документи, видані військовими частинами забезпечення, до уваги не беруться. Військовослужбовців із такими листами направляють на службу до частин пріоритетного комплектування.

Звільнення від кримінальної відповідальності

Військовослужбовець має підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якщо СЗЧ відбулося вперше під час дії воєнного стану.

Процедура звільнення вимагає наступних кроків:

• написання рапорту та отримання письмової згоди командира батальйону резерву на продовження служби;
• подання клопотання до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до виконання обов’язків.

Зібрані матеріали направляються до суду, який ухвалює рішення про звільнення від відповідальності. З усіх питань щодо повернення на військову службу працює спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони України за номером 1519.

Читайте також:

ВПО з інвалідністю можуть отримати продуктові набори в Києві

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!