Донеччина та Луганщина – для багатьох стереотипні регіони, але попри це є натхненням для письменників, які розкривають історії людей та руйнують усталені стереотипи про зросійщеність Сходу.

Ми підібрали 5 книжок різного жанру аби краще зрозуміти Донеччину і Луганщину, а також відчути ностальгію за рідними містами.

Перший у списку, звичайно ж Сергій Жадан – відомий український письменник, поет, музикант. Родом із Луганщини Жадан пише про Схід точно з розумінням контексту. Автор часто проводив у містах Донеччини та Луганщини творчі заходи, презентації, зустрічі з читачами та концерти. Зараз Сергій Жадан ще й волонтер, який активно допомагає українській армії. У списку два його романи про Схід:

«Інтернат»

Книга Сергія Жадана. Фото: з відкритих джерел

Роман про початок АТО. Вчитель української мови та літератури Паша, який намагається ігнорувати події навколо. Він воліє не обирати сторону у цій війні, аби лише це не стосувалося його особисто: «Малий усе допитувався в Паші, за кого він, що робитиме, у кого стрілятиме. Паша, як завжди, неохоче відповідав, що його це не стосується, що його ніхто не влаштовує, що він ні за кого». Проте війна не питаючи дістається і до нього. Блокпости, обстріли, конфлікти – такою була реальність Донбасу задовго до повномасштабної війни – в таких умовах і вимушені жити герої «Інтернату».

Паша повинен залишити контрольовану Україною територію та вирушити до окупованої, де має забрати племінника з інтернату. Він єдиний, хто може це зробити.
Через діалоги Паші та його племінника-підлітка спостерігаємо конфлікт поколінь та ставлення їх до подій в країні. Паші ж доводиться на власному досвіді побачити війну та зрештою обрати сторону. Або ні.

Книжка сьогодні має попит в Україні, адже завдяки їй можна простежити початок російсько-української війни та без пафосу почути місцевих жителів – як таких, які з самого початку мали чітку проукраїнську позицію, так і тих, хто вважав, що різниці немає. Придбати її можна майже в усіх книгарнях у паперовому вигляді, онлайн, а також послухати в аудіододатку Абук.

Читайте також: 

• Світла книга про світлий регіон: Катерина Зарембо розказує про свою книгу «Схід українського сонця. Історії Донеччини і Луганщини початку ХХІ століття»
• Не могла не написати про Бахмут: як поетеса Валентина Дуневич підтримує ЗСУ з тилу

«Ворошиловград»

Книга Сергія Жадана. Фото: з відкритих джерел

Також роман авторства Сергія Жадана. Події охоплюють початок нульових. Головний герой Герман мешкає у Харкові та має власний давно збудований комфортний для нього побут. Одного ранку після несподіваного телефонного дзвінка від старого знайомого він вимушений поїхати на Донбас, звідки родом, аби вирішити проблеми, пов’язані із бізнесом зниклого брата. Їде додому Герман всього на день. Принаймні він в цьому впевнений.

Через історію Германа можна побачити пострадянський устрій Донбасу. Реалістична, філософська дещо жорстока історія про боротьбу за те, що тобі належить. Рейдерство, конфлікти, роздуми – те, чим наповнений «Ворошиловград». Головному герою все одно, він всього лише має вирішити залишені братом проблеми й поїхати. Та чи відпустить його минуле?

Колоритні персонажі, в яких можна впізнати знайомих людей, а ще, неймовірний опис місцевості, який міг відтворити лише той, хто бачив степи Донбасу власними очима. Роман екранізовано у 2018 році під назвою «Дике поле». Книжку ж можна придбати онлайн, офлайн чи в аудіоформаті.

«Дивні люди» Артем Чапай

Книга Артема Чапая. Фото: з відкритих соцмереж

Автор родом з Івано-Франківської області, попри це влучно пише про Донеччину. У своїй книзі The Ukraine письменник вже згадував наш регіон. Проте в «Дивних людях» степова частина України дещо переосмислена автором.

«Дивні люди» – незвичайний роман про незвичайного хлопця. Стьопа Вовк – вирощений у секретному інституті, замаскованому під гаражний кооператив неандерталець, ДНК якого відтворили українські вчені.

Досягши повноліття Стьопі доводиться вчитися жити у світі, повному сапієнсів та намагатися зрозуміти як вони діють та чому. До чого тут Схід?
У книзі фігурують вигадані назви міст та сіл, написано й про початок антитерористичної операції. Проте в одному з інтерв’ю сам автор зізнався, що книжковий Білий Сад – це Слов’янськ, а Степанівка, де і знаходиться секретний інститут – це околиця міста – селище Семенівка, яке значно постраждало від обстрілів під час АТО у 2014 році.

Головний герой став свідком подій початку війни бувши дитиною. Сам же Артем Чапай у 2014 працював репортером, писав про події на Сході. З початку повномасштабної війни автор служить у лавах української армії, куди пішов добровольцем.

Регіону загалом присвячена левова частина книжки та ще й написана таким близьким нам суржиком, що робить історію ще й ностальгійною.
Стьопа зростає, стикається із цинічним світом, повним проблем та несправедливості, але завдяки своїй наївності й неандертальській простоті долає все.

Світла, комічна, та водночас дещо трагічна історія, добре прописані «справжні» персонажі та атмосфера не залишає байдужими навіть найбільш цинічних сапієнсів-читачів. Вона змусить вас порадіти, посумувати, подумати та переосмислити, а також відчути ностальгію за рідним степовим регіоном – Донеччиною.
Книга доступна для прочитання наразі лише в онлайн форматі у додатках АБУК, Лібраріус або на сайтах видавництв.

«Доця»Тамара Горіха-Зерня

Книга письменниці з Києва. Фото: з відкритих джерел

Письменниця родом з Києва, проте, її цікавить погляд людей, які живуть у Донецьку, тому що саме на їх очах розгорталися драматичні події. Сама ж Тамара Дуда (справжнє прізвище письменниці) – з 2014 року волонтерка. 

Головна героїня роману проживала довгий час у Донецьку, «Доця» – позивний, саме від її імені й написано книжку.
Загалом йдеться про Донецьк у перші пів року російсько-української війни 2014 року. У колись мирне місто приходить війна та змінює устрій людей, які в ньому живуть. Хтось обирає спротив, хтось підкорюється.

Книга художня, але прототипи героїв та подій – реальні:

«Будь-який опис, діалог, ситуація, вид за вікном, розмова, згадані у книзі, відбулися насправді» – говорить сама авторка в одному з інтерв’ю.

Згадується в ній і Дмитро Чернявський – бахмутянин, якого вбили у Донецьку проросійські бойовики під час маршу за єдність, коли тисячі людей виходили з українськими прапорами аби заявити, що Донецьк – це Україна! Також авторка описує мітинги, протести, волонтерів, збиття боїнга MH17, долі різних людей, яких зачепила війна.

Книгу планують екранізувати. Доступна як у паперовому вигляді, так і в онлайн форматі.

«Бомжі Донбасу. Homo Profugos» Олексій Чупа

Книга Бомжі Донбасу. Фото: з відкритих джерел

Гучна назва притягує увагу недарма. У центрі сюжету – безхатьки Макіївки, до речі, малої батьківщини та самого письменника. Вони тиняються вулицями міста у пошуках їжі й тимчасового притулку Основна частина книги зосереджена на побуті персонажів, їх розкритті та передісторії, викликаючи у читача емпатію до тих, хто втратив усе.
Головні герої не мають імен, лише прізвиська. Вони українськомовні у абсолютно російськомовному місті – така їхня принципова позиція. Це частково і робить їх ще більшими «бомжами», чужими серед своїх, як і ті, хто проживаючи на Сході відстоює свою проукраїнську позицію. Проте ця історія не однозначно сумна чи трагічна. Вона філософська, а в один момент взагалі робить різкий сюжетний поворот та стає історично-фантастично-антиутопічною. Книга однозначно варта прочитання.

Вона зробить те, для чого написана – викличе емоції, змусить задуматися. Написані у 2012 «Бомжі Донбасу» іронічно торкаються і конфлікту Схід-Захід та стають дещо пророчими щодо подальших подій.

Книжку було видано у 2014, зараз її можна прочитати онлайн чи прослухати в аудіо форматі додатка Абук. Проте вже наприкінці серпня її можна буде придбати й у паперовому вигляді, адже видання Discursus днями анонсувало перевидання книжки.

Фото: з відкритих мереж

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!