Нещодавно в бахмутському пабліку з’явилася світлина пішохідної зона біля будівлі міської ради, датована 70-ми роками минулого століття. Цей невеликий відрізок вулиці Миру місцеві жителі називали Топталівкою. Таку назву він отримав недарма: раніше це місце було дуже популярним, багато людей тут «топали» — «топталися».
Дехто просто гуляв цією вулицею, знайомився, спілкувався, а дехто — знаходив своє справжнє кохання на все життя.
Бахмут (Артемівськ). Вечірня вулиця Миру (раніше Артема). Початок 1970-х років. Фото: паблік «Бахмут. Минуле й сьогодення»
Теплі спогади про Топталівку
Бахмутянин Олег Романенко, адвокат за професією, поділився спогадами про це культове для мешканців місце.
«Я як зараз пам’ятаю, вечір, ми йшли з мамою від бабусі із Собачівки додому на тролейбус, мама вела мене за руку, і я, побачивши як хлопці та дівчата ходять по Топалці парами, питав її «навіщо вони це роблять?»
Мама казала, що вони так спілкуються, знайомляться, так і ми з твоїм татом ходили. Він зі своїми друзями, я зі своїми подружками, потім хлопці йшли проводжати нас додому. На розі, де зараз редакція газети «Події», стояла металева скринька, там продавали лимонад і цигарки. Хвилі людей доходили до кіоску, розверталися і йшли у зворотний бік до виконкому. Тоді це було прийнято знайомитись на «Топалці». Там призначали місце зустрічі, побачення. Чудовий час!» — прокоментував світлину мешканець Бахмута.
Олег Романенко. Фото: особистий архів героя
Бахмутянка Тетяна Диннік розповіла наскільки їй дорога память про це місце.
«Моя історія, пов’язана з топталівкою, схожа на історії багатьох артемівців. Вдивляючись у фотографію, ніби бачу себе та всіх тих, хто в ті роки там прогулювався. Йшов 1971 рік. Я навчалася в педагогічному училищі, і ми з дівчатами вечорами зрідка виходили погуляти.
Там мене познайомили з моїм майбутнім чоловіком. Не тільки ця вулиця, а кожен квадратний метр нашого міста дорогий мені, як і всім бахмутянам», — підкреслила Тетяна Диннік.
Мешканка Бахмута Юлія Самойлова поділилася своїми спогадами.
«Боже мій! Як давно це було! Саме в цей час ми там і гуляли, ціла тусовка була, місцевий бомонд, як кажуть. Тепер цього нічого немає, немає нашого такого рідного, доглянутого та затишного міста. Десятки тисяч бахмутян із чиєїсь злої волі залишилися безхатьками, без Батьківщини та даху над головою. У страшному сні таке не могло здатися, що сталося насправді», — розповіла Юлія Самойлова.
«А я з подругами топталась у 1986…Придбаємо квитки в кінотеатр «Космос», морозиво й вешталися, бо з морозивом у примiщення не пускали».
Бахмутянка Ольга Хаджинова. Фото: Facebook
Любов Борисова:
«Серце стискується від спогадів. Скільки було потрібних та необхідних зустрічей на нашій Тополі! Тоді телефон не був потрібен, все вирішував вихід на вечірню прогулянку. Дякую за пам’ять та фото».
Галина Єршова:
«Чудовий час був. 1984 рік. Там ми знаходили кохання, друзів. А тепер тільки пам’ять!».
Олена Рябчун:
«Ось там, тільки в кінці 1940-х познайомилися мої дідусь та бабуся».
На Топталівці раніше збиралися люди. Фото: Wikimapia
Нагадаємо, днями Бахмутська міська військова адміністрація повідомила про відновлення роботи КП «Бахмутське бюро технічної інвентаризації». Тепер звернутися до установи можна в Києві. Бахмутяни отримують довідки про власність на нерухоме майно. Які послуги можуть отримати мешканці Бахмутської громади, та чи користуються ними редакції повідомили у пресслужбі БТІ.
Фото: Wikimapia
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне
Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ).У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.
Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.
Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації.
Тривожна статистика: Україна втрачає молодь
Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.
“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.
Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.
“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.
Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?
Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.
Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).
За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.
“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.
Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ
Валентина Потапова / фото “Альменда”
Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.
Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.
Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.
Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?
Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).
За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:
безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).
Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.
“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.
Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.
Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот
Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.
Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.
Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.
Університети-переселенці
На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.
Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.
“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.
Підсумок Омбудсмана
Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.
“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.
Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:
“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.
Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.
11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.
Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:
+380 (98) 850 0561;
+380 (99) 667 9206;
+380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).
В установі мешканці Бахмутської громади можуть:
актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
отримати витяг із реєстру територіальної громади;
подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
оформити відстрочку від мобілізації;
отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
“Скринінг здоров’я 40+”.
Як отримати консультацію
Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.
Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів […]
11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]
В Україні активно розгортається нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”. Жителі Дніпра, а також вимушені переселенці, яким виповнилося 40 років, мають можливість пройти комплексне обстеження […]
З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер […]
Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується […]
