Нещодавно в бахмутському пабліку з’явилася світлина пішохідної зона біля будівлі міської ради, датована 70-ми роками минулого століття. Цей невеликий відрізок вулиці Миру місцеві жителі називали Топталівкою. Таку назву він отримав недарма: раніше це місце було дуже популярним, багато людей тут «топали» — «топталися».

Дехто просто гуляв цією вулицею, знайомився, спілкувався, а дехто — знаходив своє справжнє кохання на все життя.

Бахмут (Артемівськ). Вечірня вулиця Миру (раніше Артема). Початок 1970-х років. Фото: паблік «Бахмут. Минуле й сьогодення»

Теплі спогади про Топталівку

Бахмутянин Олег Романенко, адвокат за професією, поділився спогадами про це культове для мешканців місце.

«Я як зараз пам’ятаю, вечір, ми йшли з мамою від бабусі із Собачівки додому на тролейбус, мама вела мене за руку, і я, побачивши як хлопці та дівчата ходять по Топалці парами, питав її «навіщо вони це роблять?»

 

Мама казала, що вони так спілкуються, знайомляться, так і ми з твоїм татом ходили. Він зі своїми друзями, я зі своїми подружками, потім хлопці йшли проводжати нас додому. На розі, де зараз редакція газети «Події», стояла металева скринька, там продавали лимонад і цигарки. Хвилі людей доходили до кіоску, розверталися і йшли у зворотний бік до виконкому. Тоді це було прийнято знайомитись на «Топалці». Там призначали місце зустрічі, побачення. Чудовий час!» — прокоментував світлину мешканець Бахмута.

Олег Романенко. Фото: особистий архів героя

Бахмутянка Тетяна Диннік розповіла наскільки їй дорога память про це місце.

«Моя історія, пов’язана з топталівкою, схожа на історії багатьох артемівців. Вдивляючись у фотографію, ніби бачу себе та всіх тих, хто в ті роки там прогулювався. Йшов 1971 рік. Я навчалася в педагогічному училищі, і ми з дівчатами вечорами зрідка виходили погуляти.

 

Там мене познайомили з моїм майбутнім чоловіком. Не тільки ця вулиця, а кожен квадратний метр нашого міста дорогий мені, як і всім бахмутянам», — підкреслила Тетяна Диннік.

Мешканка Бахмута Юлія Самойлова поділилася своїми спогадами.

«Боже мій! Як давно це було! Саме в цей час ми там і гуляли, ціла тусовка була, місцевий бомонд, як кажуть. Тепер цього нічого немає, немає нашого такого рідного, доглянутого та затишного міста. Десятки тисяч бахмутян із чиєїсь злої волі залишилися безхатьками, без Батьківщини та даху над головою. У страшному сні таке не могло здатися, що сталося насправді», — розповіла Юлія Самойлова.

Мешканка Бахмута Юлія Самойлова. Фото: Facebook

Читайте також: Як виглядав Бахмут до війни: фотопідбірка

Що ще згадують бахмутяни про «Топалку»?

Ольга Хаджинова:

«А я з подругами топталась у 1986…Придбаємо квитки в кінотеатр «Космос», морозиво й вешталися, бо з морозивом у примiщення не пускали».

Бахмутянка Ольга Хаджинова. Фото: Facebook

Любов Борисова:

«Серце стискується від спогадів. Скільки було потрібних та необхідних зустрічей на нашій Тополі! Тоді телефон не був потрібен, все вирішував вихід на вечірню прогулянку. Дякую за пам’ять та фото».

Галина Єршова:

«Чудовий час був. 1984 рік. Там ми знаходили кохання, друзів. А тепер тільки пам’ять!».

Олена Рябчун:

«Ось там, тільки в кінці 1940-х познайомилися мої дідусь та бабуся».

На Топталівці раніше збиралися люди. Фото: Wikimapia

Читайте також: В Україні створили освітній серіал для літніх людей: де подивитися?

Нагадаємо, днями Бахмутська міська військова адміністрація повідомила про відновлення роботи КП «Бахмутське бюро технічної інвентаризації». Тепер звернутися до установи можна в Києві. Бахмутяни отримують довідки про власність на нерухоме майно. Які послуги можуть отримати мешканці Бахмутської громади, та чи користуються ними редакції повідомили у пресслужбі БТІ.

Фото: Wikimapia

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!