Нещодавно в бахмутському пабліку з’явилася світлина пішохідної зона біля будівлі міської ради, датована 70-ми роками минулого століття. Цей невеликий відрізок вулиці Миру місцеві жителі називали Топталівкою. Таку назву він отримав недарма: раніше це місце було дуже популярним, багато людей тут «топали» — «топталися».

Дехто просто гуляв цією вулицею, знайомився, спілкувався, а дехто — знаходив своє справжнє кохання на все життя.

Бахмут (Артемівськ). Вечірня вулиця Миру (раніше Артема). Початок 1970-х років. Фото: паблік «Бахмут. Минуле й сьогодення»

Теплі спогади про Топталівку

Бахмутянин Олег Романенко, адвокат за професією, поділився спогадами про це культове для мешканців місце.

«Я як зараз пам’ятаю, вечір, ми йшли з мамою від бабусі із Собачівки додому на тролейбус, мама вела мене за руку, і я, побачивши як хлопці та дівчата ходять по Топалці парами, питав її «навіщо вони це роблять?»

 

Мама казала, що вони так спілкуються, знайомляться, так і ми з твоїм татом ходили. Він зі своїми друзями, я зі своїми подружками, потім хлопці йшли проводжати нас додому. На розі, де зараз редакція газети «Події», стояла металева скринька, там продавали лимонад і цигарки. Хвилі людей доходили до кіоску, розверталися і йшли у зворотний бік до виконкому. Тоді це було прийнято знайомитись на «Топалці». Там призначали місце зустрічі, побачення. Чудовий час!» — прокоментував світлину мешканець Бахмута.

Олег Романенко. Фото: особистий архів героя

Бахмутянка Тетяна Диннік розповіла наскільки їй дорога память про це місце.

«Моя історія, пов’язана з топталівкою, схожа на історії багатьох артемівців. Вдивляючись у фотографію, ніби бачу себе та всіх тих, хто в ті роки там прогулювався. Йшов 1971 рік. Я навчалася в педагогічному училищі, і ми з дівчатами вечорами зрідка виходили погуляти.

 

Там мене познайомили з моїм майбутнім чоловіком. Не тільки ця вулиця, а кожен квадратний метр нашого міста дорогий мені, як і всім бахмутянам», — підкреслила Тетяна Диннік.

Мешканка Бахмута Юлія Самойлова поділилася своїми спогадами.

«Боже мій! Як давно це було! Саме в цей час ми там і гуляли, ціла тусовка була, місцевий бомонд, як кажуть. Тепер цього нічого немає, немає нашого такого рідного, доглянутого та затишного міста. Десятки тисяч бахмутян із чиєїсь злої волі залишилися безхатьками, без Батьківщини та даху над головою. У страшному сні таке не могло здатися, що сталося насправді», — розповіла Юлія Самойлова.

Мешканка Бахмута Юлія Самойлова. Фото: Facebook

Читайте також: Як виглядав Бахмут до війни: фотопідбірка

Що ще згадують бахмутяни про «Топалку»?

Ольга Хаджинова:

«А я з подругами топталась у 1986…Придбаємо квитки в кінотеатр «Космос», морозиво й вешталися, бо з морозивом у примiщення не пускали».

Бахмутянка Ольга Хаджинова. Фото: Facebook

Любов Борисова:

«Серце стискується від спогадів. Скільки було потрібних та необхідних зустрічей на нашій Тополі! Тоді телефон не був потрібен, все вирішував вихід на вечірню прогулянку. Дякую за пам’ять та фото».

Галина Єршова:

«Чудовий час був. 1984 рік. Там ми знаходили кохання, друзів. А тепер тільки пам’ять!».

Олена Рябчун:

«Ось там, тільки в кінці 1940-х познайомилися мої дідусь та бабуся».

На Топталівці раніше збиралися люди. Фото: Wikimapia

Читайте також: В Україні створили освітній серіал для літніх людей: де подивитися?

Нагадаємо, днями Бахмутська міська військова адміністрація повідомила про відновлення роботи КП «Бахмутське бюро технічної інвентаризації». Тепер звернутися до установи можна в Києві. Бахмутяни отримують довідки про власність на нерухоме майно. Які послуги можуть отримати мешканці Бахмутської громади, та чи користуються ними редакції повідомили у пресслужбі БТІ.

Фото: Wikimapia

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному розмірі.

Редакція Бахмут IN.UA розкриває проблему на прикладі досвіду власного журналіста та пояснює, чи дійсно держава може вимагати повернення допомоги та кого це може стосуватися.

Виплати ВПО: чи зобов’язані переселенці повертати гроші державі

В Україні продовжує реалізовуватися програма допомоги ВПО, в межах якої переселенці отримують грошові виплати з державного бюджету. Претендувати на грошову допомогу від держави можуть ті українці, які переїхали з територій, де були або тривають бойові дії, з тимчасово окупованих громад та громад під блокадою.

Після завершення строку надання грошової допомоги, переселенці можуть продовжити отримувати виплати. Їх можна поділити на три основні категорії:

Перша — особи, яким виплати продовжуються автоматично, без необхідності додаткових звернень:

• непрацездатні особи, які отримують пенсію до 9 444 гривні;
• особи з інвалідністю I чи II групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років;
• діти, яким не встановлено інвалідність, проте які мають тяжкі захворювання з цього Переліку;
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Друга — українці, яким можуть продовжити виплати яким виплати за заявою, поданою “на себе”:

• дитина до 18 років, яка прибула без супроводу законного представника;
• патронатний вихователь;
• вагітна жінка після 30-го тижня вагітності;
• особа з інвалідністю ІІІ групи;
• особа, яка втратили працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу відповідно до законодавства, та інші.

Третя — переселенці, яким виплати продовжуються на сімʼю за заявою одного з членів сімʼї:

• з дітьми до 18 років (студентами денної або дуальної форми навчання до 23 років), за умови, що дорослі у таких сімʼях є зайнятими: працюють, провадять підприємницьку діяльність, зареєстровані як безробітні або як особи, що шукають роботу;
• у складі якої є тільки непрацездатні особи;
• у складі якої є особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3 років;
• особа віком від 55 років, яка є зайнятою, та інші.

При цьому, відповідно Порядку надання допомоги на проживання ВПО, отримувач грошової допомоги зобов’язаний  протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо ВПО не зробить цього вчасно, то держава може почати вимагати повернення коштів, неправомірно отриманих після зміни статусу. 

Після виявлення факту переплати орган соціального захисту населення встановлює суму надміру отриманих коштів і протягом 30 робочих днів зобов’язаний повідомити про це отримувача — надсилають листа поштою або через електронні засоби зв’язку.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повертає помилково нараховані кошти у встановлений строк добровільно, орган соціального захисту має право звернутися до суду для їх примусового стягнення.

Досвід журналіста Бахмут IN.UA

Журналіст редакції Бахмут IN.UA також зіткнувся з проблемою повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Раніше він отримував цю виплату як студент денної або дуальної форми навчання. Загальна сума допомоги для його сім’ї становила 9 000 гривень на місяць.

Згодом представники органів соцзахисту повідомили, що він має повернути 18 000 гривень. 

“Це стало несподіванкою, а у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) запевняли, що система виплат працює автоматично: коли людина втрачає статус студента, нарахування припиняються самостійно”, — каже працівник.

Однак цього не сталося, і допомога продовжувала надходити. Коли ж помилку виявили, соціальні служби вимагали повернути отримані кошти. Державні органи запропонували компроміс — поступове погашення боргу. Тепер із 7 000 гривень, які сім’я ВПО продовжує отримувати щомісяця, половину, 3 500 гривень — автоматично утримують, доки борг не буде повністю сплачено.

Щоб упевнитися, що отримані виплати не стануть боргом, варто перевіряти інформацію. Єдине надійне джерело підтвердження — це звернення до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Там можуть надати актуальні дані щодо нарахувань, можливих переплат чи змін у програмі допомоги для ВПО.

Читайте також:

• ВПО можуть отримати 19 400 грн на тверде паливо — строк подачі заяв продовжили до 24 жовтня
• У жовтні ВПО у Львові зможуть отримати продуктову допомогу: хто має право
• В Україні стартує пільгова іпотека для ВПО та учасників АТО/ООС: які умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На початку 2025 року в застосунку “Дія” з’явилася можливість оформити дозвіл на зброю. Тепер же ця функція має попит серед українців.

Детальніше про те, як подавати заяву на отримання дозволу на зброю через “Дію” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати дозвіл на зброю через “Дія”

На початку 2025 року в “Дія” з’явилася нова функція, яка дозволяє охочим подати заявку, щоб отримати дозвіл на зберігання, носіння або купівлю зброї. Також вона передбачає можливість згенерувати витяг із Єдиного реєстру зброї. При цьому раніше документальний дозвіл на зброю можна було отримати лише в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ.

Для того, щоб в “Дії” з’явився дозвіл на зброю, потрібно:

• відкрити “Дію”, перейти у розділ “Документи”;
• знайти “Додати документи” та обрати “Дозвіл на зброю”.

Для того, щоб отримати витяг про володіння зброєю з Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ), потрібно:

• натиснути на три крапки біля дозволу в “Дії”;
• Або ж перейдіть у розділ “Сервіси” та знайти “Довідки та витяги”.

Хто може отримати дозвіл на зброю

Процедура отримання дозволу на зброю в Україні під час воєнного стану регулюється наказом № 170. При цьому вказана процедура напряму пов’язана з віком потенційного отримувача документа. Наразі в Україні можна отримати дозвіл:

• з 18 років на придбання холодної чи пневматичної зброї, а також придбання та зберігання (носіння) газових пістолетів;
• з 21 років на мисливську гладкоствольну зброю (рушниці чи дробовики);
• з 21 років на травматичну зброю (стосується лише для певної категорій громадян залежно від займаної посади та виконання службових обов’язків);
• з 25 років на мисливську зброю з нарізним дулом (гвинтівка AR-15 чи АК-47/АК-74).

Які документи потрібні

Для того, щоб отримати дозвіл на зброю, потрібно надати наступний перелік документів онлайн (через сайт МВС) або особисто (в поліції):

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• медична довідка (форма 127/о, яку видають у поліклініці після огляду терапевта, психіатра та нарколога);
• сертифікат із курсів поводження зі зброєю;
• довідка про несудимість (її можна швидко отримати через додаток “Дія”).

Документ створюватиметься протягом 30 днів, під час яких правоохоронці перевірятимуть те, чи має громадянин або громадянка право на дозвіл.

Читайте також:

• У Дії анонсували нову можливість для власників житла на ТОТ
• Міжнародний Реєстр збитків відкритий у Дії: як мешканцям ТОТ занеси дані

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!