Бахмутяни постраждалі від “націоналістів”: хто і для чого скаржиться на Україну в ООН

Семаковська Тетяна 11:44, 9 Липня 2023

Бахмут 74cd3

Після знищення Бахмута, росіяни депортували тисячі мешканців, чиї домівки самі ж зруйнували. У червні так звана омбудсменка самопроголошеної днр розповіла про те, що окупанти документують злочини ЗСУ для подальшої передачі їх у міжнародні інстанції. Це вони роблять зокрема через свідчення бахмутян, які зараз знаходяться на окупованих територіях. Чим такі скарги загрожують Україні — розповідаємо в матеріалі.

Крім прямої збройної агресії та інформаційних нападок на Україну, рф з 2014 року намагається вести свою гібридну війну в правовому полі, використовуючи міжнародні організації. Наприклад, після окупації частини територій у 2014 році, росія розгорнула цілу схему подачі скарг на дії України від мешканців тимчасово окупованих територій до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Журналісти програми “Схеми” дослідили відкриті дані ЄСПЛ та позовні заяви. Вони виявили зв’язок між ними та одіозним ексдепутатом ВРУ Олегом Царьовим та російськими юристами, які отримували гроші від політичних діячів рф. Послуга написання скарги просувалася серед населення окупованих територій та була безплатною для людей. Одна з таких адвокаток за менш ніж два роки подала близько пів тисячі таких скарг. Журналісти підрахували, що для таких промислових обсягів вона мала готувати одну скаргу за 1,5 дня та працювати без вихідних.

Зокрема через це, Україна є у трійці «лідерів» країн, мешканці яких масово скаржаться на порушення прав людини до ЄСПЛ. Наразі росія систематично скаржиться на Україну протягом засідань Ради безпеки ООН, а її представники продовжують говорити про збір свідчень злочинів ЗСУ у людей, яких вони депортували з України з початку повномасштабного вторгнення.

радбез 9c761росія постійно намагається виправдати себе та дискредитувати Україну через міжнародні організації. Фото: zn.ua

Перекладення провини

У червні цього року «омбудсменка» т.з. днр Дар’я Морозова заявила на конференції, яка була присвячена подіям у Бахмуті, що свідчення злочинів ЗСУ будуть відправлені в ООН та інші міжнародні правозахисні організації. На думку цієї особи «Київ грубим чином порушує міжнародні стандарти, які встановлені Женевськими конвенціями». Це стандартна тактика перекручування фактів, яку систематично використовує росія. Її мета, це перекласти провину за свої злочини на Україну та її уряд.

Катування, зокрема публічні, військовополонених та цивільних, депортація дітей, обстріли цивільної інфраструктури, це тільки частина тих злочинів, які здійснює росія в Україні щодня. Проте, кожного разу, вони на державному рівні заявляють, що це все результати дій самої України. Подібні спроби мало впливають на думку наших партнерів. Проте, країни, які прихильні до росії можуть використати такі інформаційні приводи проти України з метою зменшення її підтримки. 

«Питання скоріше не в самих повідомленнях, а в їх медійному висвітлені. Якщо ми говоримо про суспільну думку, то, на жаль, російська пропаганда вміє маніпулювати інформацією. Навіть якщо такі повідомлення будуть безглузді й безпідставні, для загальної аудиторії заява РФ про наявність таких повідомлень, вже впливатиме на їх думку. Особливо це стосується аудиторій тих країн, які більш вразливі до російської пропаганди.

 

Коли ж ми говоримо про міжнародні організації та політичне керівництво країн, це питання їх власного вектора. Країни-союзники РФ також можуть використовувати необґрунтовані повідомлення як засіб пропаганди. Однак, країни, які є союзниками України та нейтральні країни будуть спиратися не лише на наявність повідомлення, а на його зміст – чи обґрунтоване повідомлення, чи є в ньому належні докази, які дійсно доводять порушення, його проходження через процедуру (чи визнане воно прийнятним, які результати розгляду).

 

Тому основне в таких випадках, на мою думку, — належна реакція та комунікація з боку України», — розповіла редакції Бахмут.IN.UA правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.

Зміна 4f911Експертки Центру прав людини ZMINA надали свої коментарі щодо використання рф міжнародних організацій задля дискредитації України. Фото: сайт Центру прав людини ZMINA

Крім тих «свідчень» які збирають на окупованих росією територіях України, в березні минулого року рф створила міжнародний громадський трибунал по Україні, який теж опитує людей, які постраждали від «націоналістів на Україні». Нам не вдалося знайти переліку країн, які б ще були у складі цієї міжнародної групи. Проте, представники рф вже заявили про величезну кількість зібраних матеріалів. Є ймовірність, що такі матеріали будуть теж використані з метою дискредитації України перед внутрішньою та міжнародною аудиторією.

трибунал bc7f0росія створює організації, які імітують збір свідчень про злочини України. Фото: окупаційні ресурси

Слідом за російським кораблем або куди підуть подібні скарги

росіяни та їх поплічники мають можливість імітувати збір свідчень злочинів України у своїй країні та розповідати про це власній аудиторії. Проте, згідно з їх риторикою, вони планують виносити ці звинувачення на рівень міжнародних організацій. ЄСПЛ втратив юрисдикцію над діями росії з вересня минулого року, бо з 16 вересня рф офіційно припинила бути договірною стороною Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є базовим документом Ради Європи та ЄСПЛ. Це значить, що рф має виконати всі рішення ЄСПЛ щодо подій, які відбулися до 16.09.2022, але позовні заяви щодо подій після цієї дати Суд приймати до розгляду не буде.  Проте, в заручниках у росіян досі знаходяться велика кількість українців на ТОТ. Оскільки вони вже мають досвід використання українців проти їх же країни, то вони можуть повторити цю тактику знову.

Радниця з прав людини, Центр прав людини ZMINA, Наталія Охотнікова пояснює, що на сьогодні інформація про те, що схема массового подання заяв, яку зафіксували у 2014-2015 роках, за підтримки екс-народного депутата Олега Царьова, знову запрацювала немає.

ЄСПЛ 4239eУ 2014-2015 рр рф організувала цілу програму масового подання скарг на Україну в ЄСПЛ. Фото: відкриті джерела

«Якби з початку повномасштабного вторгнення була велика кількість заяв проти тільки України, то Суд (ред. — ЄСПЛ), як на мене, видав би якийсь пресреліз, або новину на сайті щодо статистики, яка б про це свідчила. Ситуація умовного 2015 та 2023 року відрізняються тим, що зараз йде активне військове протистояння. Тому, можливо, тільки після того, як активна фаза військових дій буде завершена або суттєво сповільниться, російські сили повернуться до ідеї  масово «закидати» ЄСПЛ заявами проти України щодо подій, що розпочались після повномасштабного вторгнення Росії в Україну», — розповіла редакції Бахмут.IN.UA радниця з прав людини, Центр прав людини ZMINA, Наталія Охотнікова.

Наталія також пояснила, що відповідальності за подібні «фабрики» скарг до ЄСПЛ немає, адже в цьому відсутній склад злочину. З боку ЄСПЛ є спосіб боротися з цим «зловживанням» правом на звернення — це ретельна фільтрація всіх вхідних заяв та відхилення таких, що явно необґрунтовані або подані з метою створення позовів з корисливих міркувань проти певної держави.

так звані 0f6baСамопроголошена днр заявила, що готує скарги на дії України до міжнародних організацій. Фото: окупаційні ресурси

Які скарги про порушення прав може подати росія через зрадників і маріонеток?

На своїй пресконференції с залученням декількох бахмутян 19 червня, так звана омбудсменка самопроголошеної днр Дар’я Морозова згадала про подачу свідчень про злочини ЗСУ до ООН. Ці заяви дійсно можуть справдитися, адже така можливість у рф та її поплічників існує. З урахуванням того, що росії важливо зменшити підтримку України будь-якими методами, зокрема через дискредитацію, ці слова у майбутньому можуть перетворитися у реальні дії.

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк пояснює, що загалом є дев’ять основних договорів ООН із прав людини й спеціальні комітети до них. Вони мають повноваження розглядати індивідуальні повідомлення від потерпілих щодо порушення прав, а також передбачають можливість подання міждержавних повідомлень, якщо держава-член вважає, що інша держава не дотримується своїх міжнародних зобов’язань за договором. Основними Комітетами, до яких теоретично можуть подаватися скарги проти України — це Комітет по правах людини (стосується порушення Міжнародного пакту про громадянські й політичні права), Комітет проти катувань (стосується порушення Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання), Комітет з насильницьких зникнень (порушення Конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень) та Комітет з прав дитини (порушення Конвенції про права дитини).

У випадку подачі міждержавних повідомлень мова має йти про держави, які визнали компетенцію Комітетів — це стосується як держави, щодо якої подається повідомлення, так і тієї, яка подає повідомлення. Наприклад, рф не є стороною Конвенції про насильницькі зникнення і не визнала компетенцію Комітету з прав дитини, отже, не може подавати повідомлення щодо порушення за цими договорами.

Стороною подачі не можуть бути так звані ЛНР та ДНР, оскільки вони не є невизнаними державами. Зато повідомлення про порушення прав людини можуть подавати громадські організації.

ООН 06e37В теорії росія може подати скаргу на Україну в ООН. Фото: відкриті джерела

Крім того, для подачі подібних скарг у будь-яку інстанцію потрібно виконати ряд вимог щодо оформлення та обґрунтування. За відсутності цього, скарги не будуть прийняті міжнародними інституціями.

Як ставитися до українців, які свідчать на користь росії?

Депортація ba723рф депортувала 8% мешканців Бахмута. Фото: сайт “Україна без тортур”

За даними самих окупантів, вони вивезли з Бахмуту понад 7 тисяч осіб. Звісно, що серед цих людей існують ті, хто має проросійську позицію та добровільно дає свідчення росіянам щодо «злочинів ЗСУ». Утім, треба розуміти, що в руках росіян можуть бути люди, які стали заручниками рф. Наразі це складно довести, але є принаймні один випадок примусової депортації, коли наприкінці лютого цього року росіяни вивезли зі Ступок частину парафіян Свято-Георгіївського храму разом з отцем Олексієм, який єдиний в громаді залишався, щоб допомагати людям.

Те, що такі люди говорять на камеру або задля свідчень, це має вважатися як спроба вберегти своє життя, а не злочин проти України. Адже, з початку повномасштабного наступу ми стали свідками багатьох відеозаписів з українськими військовополоненими, які на камери росіян оговорювали Україну. Ми не можемо знати передумови кожної такої історії. Але ми неодноразово бачили, як росіяни гребують всіма міжнародними нормами та використовують всі можливі способи, щоб досягнути своєї агресивної мети.

Тож, важливо не узагальнювати всіх депортованих до рф та ТОТ людей, а аналізувати передумови потрапляння під депортацію, минулі вчинки чи слова та, виходячи з цього, робити висновки. Проте, навіть сам факт подачі цих документів може слугувати додатковим інформаційним приводом для росії та ще одним наративом, спрямованим проти України.

Олексій 7bf31Депортований з Бахмута отець Олексій. Фото: надане волонтеркою церкви

Читайте також: Чи можуть українці, які повернулися з окупації претендувати на фінансову допомогу від держави?

Нагадаємо, російська пропаганда часто використовує міжнародну підтримку для просування своїх наративів. Так, цього разу, мережею ширитися відео де нібито австралійці вітають росіян зі звільненням Бахмуту. Хто ж насправді на відео та що за події висвітлюються — читайте у нашому розслідуванні.

Фото: 24 Канал

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Семаковська Тетяна 15:30, 15 Жовтня 2026

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут IN.UA поговорив із трьома жінками, які навесні та влітку 2026 року виїжджали з Краматорська та Слов’янська. Вони розповіли, скільки грошей знадобилося для переїзду, хто допомагав їм фінансово та як планували забезпечувати себе на новому місці.

Скільки коштує переїзд із Донеччини

Героїні, з якими поспілкувалася редакція Бахмут IN.UA, виїжджали з Краматорська та Слов’янська навесні й улітку 2026 року. Кожна мала різні обставини, одна переїжджала самостійно, інша, з дитиною, а третя жінка, пенсіонерка, вирушила до родини, яка вже облаштувалася в іншому місті. Відрізнялися й витрати. Комусь вдалося знайти житло через знайомих і не платити рієлтору, хтось мусив одразу внести кілька платежів за орендовану квартиру. А для тих, хто переїжджав до родичів, найбільшими початковими витратами стали дорога та перевезення речей.

Примітка. Однак від часу переїзду наших героїнь ситуація змінилася. Під час підготовки матеріалу редакція Бахмут IN.UA зателефонувала кільком перевізникам, які займаються транспортуванням особистих речей. Вони повідомили, що більше не здійснюють перевезень із Краматорська та Слов’янська через небезпеку. Це не означає, що перевезти майно з цих міст зараз неможливо взагалі. Проте знайти перевізника може бути складніше, ніж навесні чи влітку. Тому наведені в матеріалі суми відображають витрати конкретних родин на момент їхнього переїзду, а не актуальну вартість таких послуг для всіх переселенців.

40 тисяч гривень від батьків і кімната за 6 тисяч: історія Катерини з Краматорська

Катерина, молода дівчина з Краматорська. Її батьки наразі залишаються в рідному місті, а сама вона вирішила переїхати до Києва. У столиці дівчина сподівалася знайти роботу та почати самостійне життя. Наразі Катерина не працює (ред. вона переїхала у серпні, і пошуки роботи розпочала, як каже, лише кілька тижнів тому) , тому на перший час фінансово їй допомагають батьки. Також при переїзді вони дали доньці 40 тисяч гривень заощаджень, які мали покрити початкові витрати на переїзд і проживання.

Щоб зменшити витрати, дівчина вирішила не орендувати окрему квартиру, а жити разом із двома іншими дівчатами. За підселення в кімнату вона платить 6 тисяч гривень на місяць. Житло вдалося знайти через знайомих, так Катерина зекономила на послугах рієлтора, а для заселення їй потрібно було внести лише плату за перший місяць. Утім, ще до переїзду дівчина витратила гроші, щоб переконатися, що квартира їй підходить. Вона спеціально їздила до Києва на огляд житла, тоді автобусний квиток в один бік коштував близько 2 тисяч гривень. Стільки ж довелося заплатити за дорогу назад. Ще приблизно 1 500 гривень Катерина витратила на одну ніч у готелі у столиці. Таким чином, лише поїздка для огляду квартири обійшлася їй у 5 500 гривень, майже стільки ж, скільки коштує місяць проживання в орендованій кімнаті. Особистих речей дівчина мала небагато. Їх вона відправила поштою. Точну вартість доставки Катерина не пам’ятає.

Скільки грошей знадобилося Катерині

Стаття витратСума
Квиток до Києва для огляду квартири2 000 грн
Зворотний квиток2 000 грн
Ніч у готелі1 500 грн
Гроші на перший час від батьків40 тис грн
Оренда кімнати за перший місяць6 000 грн
Разом 51 500 грн

До цієї суми не входять квиток для остаточного переїзду, доставка речей “Новою поштою”, харчування, транспорт містом та інші повсякденні потреби. Якщо припустити, що всі перелічені витрати Катерина оплачувала з 40 тисяч гривень, які дали батьки, після них у дівчини залишалося б 28 500 гривень. Однак це не означає, що всі ці кошти вона зможе витратити лише на проживання: попереду ще інші витрати, точний розмір яких невідомий. Катерина сподівається знайти роботу в Києві, щоб надалі самостійно оплачувати житло й не залежати від фінансової підтримки батьків.

Понад 32 тисячі гривень за переїзд із дитиною: історія Людмили

Людмила виїхала з Краматорська разом із дитиною. До переїзду родина мешкала у власному житлі. Тому оренда квартири стала для жінки новою та однією з найбільших статей витрат. Новим місцем проживання Людмила обрала Харків, у цьому місті вже живуть її знайомі. Дорога бусом коштувала 1 113 гривень з людини. За два квитки жінка заплатила 2 226 гривень. Перевезти речі допомогли родичі, які мали мікроавтобус. Завдяки цьому Людмилі не довелося самостійно шукати транспорт для перевезення майна. Найбільше грошей знадобилося для заселення у квартиру. Щоб не витрачати гроші на дорогу на перегляд квартири, подруга Людмили обійшла 3 оселі, вона показувала жінці через телефон умови, так Людмилі вдалося зекономити бодай на квитках туди-назад.

Щомісячна оренда житла в Харкові для Людмили становить 12 тисяч гривень. Однак під час заселення потрібно було заплатити значно більше, ніж одну місячну плату. Окрім першого місяця оренди, Людмила мала сплатити комісію рієлтору, це 50% вартості місячного проживання, тобто 6 тисяч гривень, і ще 12 тисяч гривень становив заставний платіж. Отже, тільки для заселення у квартиру Людмилі потрібно було 30 тисяч гривень. Разом із дорогою, понад 32 тисячі.

Скільки коштував переїзд Людмилі з дитиною

Стаття витратСума
Два автобусні квитки до Харкова2 226 грн
Оренда квартири за перший місяць12 000 грн
Комісія рієлтора — 50%6 000 грн
Заставний платіж12 000 грн
Разом32 226 грн

Це лише відомі витрати на дорогу та заселення. У розрахунок не входять комунальні платежі, продукти, побутові покупки й витрати на дитину. До переїзду Людмила працювала продавчинею. У вона знайшла нову роботу, також у продутковому магазині. Вона також сподівається отримати допомогу для ВПО. Для Людмили переїзд означає не тільки витрату значної суми на початку, а й появу постійного платежу, якого раніше не було. У Краматорську родина мала власне житло, а тепер повинна щомісяця знаходити кошти на оренду.

Переїзд до дітей і життя на пенсію: історія Олени зі Слов’янська

Олена, старша жінка зі Слов’янська. На відміну від двох попередніх героїнь, вона не планувала починати життя в новому місті самостійно, жінка каже, що відмовлялася поки не прилетіло у сусідній будинок. Врешті переїхати її вмовили син із невісткою, які раніше оселилися в Полтаві. Жінка погодилася залишити рідне місто й переїхати до родини, у Полтаві вона житиме разом із сином, і його дружиною. Квиток до Полтави коштував Олені близько 2 тисяч гривень, його оплатив син. Особисті речі родина перевозила власним автомобілем. На пальне витратили приблизно 4 500 гривень. Таким чином, відомі витрати на переїзд становили близько 6 500 гривень.

Скільки коштував переїзд Олени

Стаття витратСума
Квиток до Полтави2 000 грн
Пальне для перевезення речей4 500 грн
Разом6 500 грн

Однак ці витрати не відображають повної вартості життя Олени після переїзду. Син із невісткою орендують у Полтаві частину будинку за 25 тисяч гривень на місяць. Обоє працюють, а Олена отримує пенсію. Жінка планує віддавати її повністю до спільного сімейного бюджету, щоб допомагати з оплатою житла та інших потреб. Розмір пенсії Олена не уточнила, тому визначити, яку частину витрат родини вона зможе покривати, наразі неможливо.

Для жінки зміниться не лише місце проживання, а й звичний побут. У Слов’янську Олена мала власний будинок і господарство. Вона вирощувала продукти на городі, тому частину харчів забезпечувала самостійно. Після переїзду до міста все необхідне доведеться купувати. Скільки грошей щомісяця йде на продукти, жінкане знає. Однак розуміє, що витрати на харчування інші, ніж удома, де можна було користуватися власним урожаєм. Є й інша стаття витрат, пов’язана з житлом, яке залишилося у Слов’янську. Перед від’їздом Олена попросила сусідів наглядати за будинком. За цю допомогу їм платитиме син, але скільки саме, жінка не знає. Хоча Олені не потрібно окремо орендувати житло, її переїзд також впливає на сімейний бюджет. Родина має оплачувати квартиру в Полтаві, купувати продукти та підтримувати будинок, який залишився у Слов’янську.

Від 6,5 до понад 32 тисяч гривень: скільки витратили переселенки

Історії трьох жінок показують, що вартість переїзду залежить від багатьох обставин: чи є родичі в іншому місті, чи потрібно орендувати окрему квартиру, скільки людей переїжджають і чи є можливість перевезти речі власним транспортом.

Порівняння відомих витрат героїнь:

ГероїняМаршрутПочаткові витратиВартість оренди
КатеринаКраматорськ — Київ51 500 грн6 000 грн/міс.
Людмила з дитиноюКраматорськ — Харків32 226 грн12 000 грн/міс.
ОленаСлов’янськ — Полтава6 500 грн25 000 грн/міс. за квартиру всієї родини

Найбільші відомі початкові витрати мала Людмила, яка переїжджала з дитиною. Лише за можливість заселитися у квартиру їй потрібно було заплатити 30 тисяч гривень. Ще 2 226 гривень коштувала дорога. Катерина змогла зекономити на оренді завдяки підселенню та пошуку житла без рієлтора. Проте навіть у її випадку відомі витрати становлять 11 500 гривень. При цьому частина платежів, зокрема за остаточний переїзд і доставку речей, залишається невідомою.

Найменше на сам переїзд витратила Олена, близько 6 500 гривень, але це стало можливим завдяки допомозі дітей та проживанню разом із ними. Водночас родина щомісяця платить за орендовану квартиру 25 тисяч гривень. Ці суми не можна вважати повною вартістю переїзду або першого місяця життя на новому місці. У кожної жінки залишилися витрати, які не вдалося точно підрахувати: харчування, комунальні послуги, ліки, транспорт, перевезення майна та інші повсякденні потреби. Крім того, фінансові обставини героїнь різні. Катерина мала 40 тисяч гривень заощаджень від батьків, які повинні допомогти їй протриматися до працевлаштування. Людмила після переїзду залишилася без роботи на кілька тижнів, а пані Олена отримує пенсію, яку планує спрямовувати на потреби родини.

Переїзд, це не лише витрати на дорогу

Для людей, які залишають Краматорськ і Слов’янськ і інші прифронтові місця, фінансові труднощі не закінчуються після прибуття до нового міста. Дві героїні нашого матеріалу після переїзду були змушені шукати роботу, поки вони не матимуть стабільного доходу, оплачувати житло та повсякденні потреби доведеться завдяки заощадженням, допомозі близьких. Олена має пенсію та підтримку дітей, однак також стикається з новими витратами. У Слов’янську вона жила у власному будинку, мала господарство й частину продуктів вирощувала самостійно. У Полтаві її побут залежатиме від спільного бюджету родини. Водночас можливості організувати переїзд теж змінюються. Якщо навесні та влітку героїні могли перевезти речі поштовою службою, за допомогою родичів або власним автомобілем, то зараз частина перевізників, яких опитала редакція, вже відмовляється працювати з Краматорськом і Слов’янськом через небезпеку.

Тому питання, скільки коштує бути переселенцем, не має однієї відповіді. Для когось це кілька тисяч гривень на дорогу до родичів, для когось, понад 30 тисяч лише на транспорт і заселення. Підраховуючи вартість переїзду, найпростіше скласти витрати на квитки, оренду житла, перевезення речей та продукти. Однак за цими сумами залишається те, що складно перевести у гривні, час і сили, які людина витрачає на те, щоб знову налагодити звичне життя.

Після переїзду навіть найпростіші побутові справи можуть перетворитися на окремі завдання. Потрібно знайти продуктові магазини з прийнятними цінами та якісними товарами, дізнатися, де купувати необхідні речі, як працює громадський транспорт, до якого лікаря звернутися та де отримати потрібні послуги. Окремий виклик, знайти нового сімейного лікаря, перевірених спеціалістів і медичні заклади, яким можна довіряти.

На все це потрібен час. Іноді такі пошуки означають ще й додаткові витрати. Наприклад, людина може заплатити за консультацію лікаря, але залишитися незадоволеною послугою й бути змушеною шукати іншого спеціаліста. Або придбати продукти в незнайомому магазині, витратити гроші й зрозуміти, що їхня якість чи смак не відповідають очікуванням. Для місцевих мешканців такі ситуації можуть бути звичайними побутовими незручностями. Але для людини, яка щойно переїхала, вони додаються до десятків інших питань, які доводиться вирішувати одночасно.

Є й соціальна складова. У рідному місті люди зазвичай мають своє коло спілкування: друзів, знайомих, сусідів, колег. Вони знають, до кого можна звернутися по допомогу, кому довірити певну справу чи з ким просто провести час. Після переїзду ці зв’язки часто залишаються на відстані, а нове коло спілкування доводиться формувати поступово. Такі, на перший погляд, дрібниці можуть виснажувати. Людина не просто змінює адресу, вона опиняється в середовищі, де навіть звичні дії потребують додаткових зусиль, рішень і пошуків. Саме тому вартість вимушеного переселення не можна визначити лише за витратами на дорогу та оренду квартири. До неї варто додати час, витрачений на адаптацію, емоційні ресурси, пошук нових соціальних зв’язків і побутові помилки, яких складно уникнути в незнайомому місті.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 14:00, 13 Жовтня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 14 жовтня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • зареєструвати місце проживання;
  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

14 жовтня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Скасування виплат ВПО: як дізнатися причину та куди звертатися

Іноді отримувачі допомоги на проживання ВПО дізнаються про її припинення лише після того, як кошти не надходять. Водночас окремого повідомлення із зазначенням причини припинення виплати […]

09:00, 11.10.2026 Скопіч Дмитро

Як отримати ваучер на навчання у 2026 році: інструкція та перелік документів

Держава надає можливість українцям здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за допомогою ваучера на навчання. Фахівці ініціативи “Юридичний порадник для ВПО” пояснили, як правильно подати […]

14:00, 09.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Матеріальна допомога бахмутянам у 2026 році: МВА оновила умови та додала нову виплату 

У Бахмутській громаді оновили правила надання матеріальної допомоги. Серед головних змін — нова щорічна виплата у 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї загиблого Захисника […]