Сонцезахист для дітей та дорослих вбереже від десятків неприємних наслідків. Тому насолоджуючись теплою погодою, важливо не забувати про захист від сонця. Адже це може зберегти ваше здоров’я та зовнішній вигляд шкіри. З цим вам допоможуть спеціальні косметичні засоби, які можна знайти в багатьох магазинах. Валерія Дергаус, косметологиня з Бахмута, розповіла нашій редакції про те, як правильно підібрати сонцезахисний засіб для всієї родини.

Як підібрати сонцезахисний засіб для всієї родини — читайте в матеріалі “Бахмут.IN.UA”.

Захист від сонця

Засоби для захисту від сонця рекомендують використовувати протягом всього року, а не тільки влітку. Валерія каже, що сонцезахисні засоби потрібні всім, незалежно від пори року. Адже вплив ультрафіолету на шкіру має накопичувальний характер. Тож, важливо знати, який саме засіб потрібно обрати саме вам серед усіх товарів, які можна знайти на поличках у магазинах.

Сонцезахисні креми бувають з різними ступенем захисту, але найкраще обирати з найвищим рівнем, тобто 50+. Також варто підбирати крем під потреби, тобто звертати увагу на позначки:

• сонцезахист для жирної шкіри;
• сонцезахист для сухої шкіри;
• сонцезахист для комбінованої шкіри;
• сонцезахист для нормальної шкіри.

Які існують сонцезахисні засоби та чим вони відрізняються?

Валерія розповіла, що основною функцією сонцезахисних засобів є захист шкіри від ультрафіолетових (UV) променів сонця, а не тільки захист від сонячних опіків. Ці промені можуть завдати шкоду вашій шкірі, сприяють її старінню та збільшують ризик розвитку раку шкіри.

Ультрафіолетові промені шкідливі для вашої шкіри та збільшують ризик розвитку раку шкіри / фото Національна академія медичних наук України

Що прискорює старіння шкіри

Ультрафіолетові промені групи A (UVA) складають 90% від всіх сонячних променів, які досягають поверхні Землі. Промені UVA оточують нас кожен день, незалежно від пори року. Ось чому важливий сонцезахист цілий рік, а не лише літом, коли “пригріло” сонце.

Також, ці промені проникають крізь скло, тому важливо використовувати SPF якщо, наприклад, ваше робоче місце знаходиться біля вікна. Вплив UVA променів відбувається “тихо” – без опіків і відчутного дискомфорту. Ці промені повільно впливають на ДНК людини, прискорюють старіння і в результаті свого впливу можуть пригнічувати імунітет.

Ультрафіолетові промені групи B (UVB) складають 10%. Вони вважаються найнебезпечнішими, але більшість шкоди від цих променів проявляється після їх відчутного впливу. Опіки на шкірі провокують фотостаріння, починаються різні процеси в клітинах шкіри, які в деяких випадках призводять до небезпечних захворювань.

Ось чому важливо використовувати сонцезахист цілий рік й обирати засоби широкого спектра дії (захист від UVA та UVB променів).

Як обрати сонцезахисний крем

SPF (sun protection factor) – це фактор захисту від UVB-випромінювання. Число, що стоїть поруч із цією абревіатурою, вказує на дозу B-променів, яку ви можете отримати без загрози опіку, тобто ступінь захисту від сонця. Чим вищий індекс SPF, тим більше ультрафіолету блокує засіб. Наприклад, SPF 15 нейтралізує 93% UVB-променів, а SPF 50 – 98%. Водночас жодна косметика із SPF не здатна убезпечити шкіру від 100% променів.

Дотримуйтеся рекомендацій використання сонцезахисних засобів для отримання ефективного захисту / фото з відкритих джерел

“ВООЗ рекомендує до використання засоби з індексом SPF 15+; Американська академія дерматології наполегливо радить починати із SPF 30. Якщо у вас дуже світла шкіра або ви плануєте перебувати на сонці довгий час, краще обрати санскрін із SPF 50. Майте на увазі, що індекси SPF не сумуються. Тобто, якщо ви нанесли сонцезахисний флюїд із SPF 30 і тональний крем із SPF 20, загальний захист буде дорівнювати 30, а не 50”, — пояснила Валерія.

Скільки потрібно сонцезахисного крему на обличчя

Валерія розповідає, що для ефективного захисту від UV-випромінювання, необхідно наносити достатню кількість сонцезахисного засобу. Вона рекомендує використовувати “2 пальці” крему на зону обличчя, вух та шиї. Наносити захисні засоби від сонця потрібно за 15-30 хвилин до того, як ви вийдете на сонце. Це дозволить засобу повністю поглинутися в шкіру і почати працювати.

Валерія рекомендує обрати засоби від сонця орієнтуючись за типом вашої шкіри для більш зручного застосування:

• суху шкіру задовольнить класичний сонцезахисний крем або молочко;
• жирній та комбінованій шкірі буде комфортніше з гелем, лосьйоном або флюїдом, які не залишатимуть блиску.

На вразливих ділянках шкіри, на кшталт вух, носа та контуру очей, а також на татуюваннях і шрамах, доцільно використовувати засоби у форматі стіку. На важкодоступних – сонцезахисні спреї. Не забувайте захищати від ультрафіолету губи: статистика каже, що цю зону часто вражає рак шкіри. Купувати окремий санскрін необов’язково – достатньо бальзаму чи помади із сонцезахисними фільтрами. Косметику з мінеральними фільтрами можна використовувати навіть на дуже чутливій шкірі.

Крім того, Валерія розповідає, що важливо читати склад сонцезахисних кремів та уникати деяких компонентів в них:

• мінеральні олії;
• рослинні олії (кокосова, пальмова);
• вазелін та парафін;
• деякі кислоти (стеаринова, олеїнова тощо).

Як змивати сонцезахист?

“Дуже важливо якісно змивати сонцезахист, особливо, якщо він на хімічних фільтрах, оскільки він здатен проникати в пори. Для цього використовуємо двоетапне очищення: гідрофільний засіб (олія або шербет) та засіб для вмивання (гель або пінка). Лише таким чином ми зможемо якісно очистити шкіру”, — сказала Валерія.

Важливо також звертати увагу на те, що сонцезахисні засоби для обличчя та сонцезахист для тіла це два різних товари, які бажано купляти окремо. Найкращі сонцезахисні креми мають бути підібрані під ваші потреби.

Шкіра обличчя від природи більш вразлива, тому деякі засоби для тіла можуть викликати на ній подразнення. До того ж для жирної та комбінованої шкіри текстура таких продуктів зазвичай занадто важка, а для чутливої – занадто агресивна. Своєю чергою, в сегменті санскрінів для обличчя чимало засобів мають гіпоалергенну формулу і не містять ароматизаторів.

Якщо ви шукаєте універсальний засіб для відпустки, придивіться до кремів і спреїв із приміткою Facе/Body – такі можна використовувати по всьому тілу, пояснює лікарка.

Чи можна дитині бути на сонці

Дітям до 6 місяців взагалі не варто перебувати під прямими сонячними променями / фото відкриті джерела

Першочергово Валерія каже, що діти до 6 місяців не повинні перебувати під прямими сонячними променями взагалі. Організовувати прогулянки треба лише у безпечні години та у затінку або під парасолею. Також можна використовувати колиски із накритим капюшоном, адже деякі сучасні візочки тепер теж мають spf фільтр.

Старшим діткам, як і дорослим, теж не рекомендується перебувати довго під прямими сонячними променями. Варто дотримуватись правил щодо затінку та перебування під парасолею. Також, варто використовувати легкий та натуральний одяг на довгий рукав.

Найкраще відбивають сонце сині та червоні кольори одягу. Не забувайте за головні убори, які мають бути легкі, світлі й широкими полями. Для діток варто брати такі, що гарно закривають шию та прикривають ніс. До того ж памʼятайте за окуляри від сонця. Це не лише модний аксесуар, а й захист очей і для діток, який теж необхідний. Після року подбайте про окуляри, лише перевірте їх якість. Крім того, для діток часто є костюми для плавання чи інший одяг з spf-фільтрами, бажано купляти саме такий.

Уважно читайте компоненти сонцезахисних кремів для дітей, там не має бути хімічних формул / фото відкриті джерела

Які засоби від сонця можна використовувати дітям:

• Для діток до 6 місяців не варто використовувати жодні, оскільки їм загалом не варто бути під сонячними променями;
• До З років теж не варто дитині перебувати на сонці, але при потребі можна використовувати дитячі сонцезахисні засоби, які призначені для дітей з 6 місяців;
• Для діток використовуємо крем захист від сонця лише без хімічних формул SPF. Тобто без таких компонентів: Avobenzone, Octinoxate, Oxybenzone. Вони є нерекомендованими для дітей;
• Використовуємо SPF 50 захист на мінеральних фільтрах.

Читайте також:

• Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога
• Особливості догляду за шкірою влітку: поради косметологині
• Послуги косметолога в Тернополі від бахмутянки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!