Сонцезахист для дітей та дорослих вбереже від десятків неприємних наслідків. Тому насолоджуючись теплою погодою, важливо не забувати про захист від сонця. Адже це може зберегти ваше здоров’я та зовнішній вигляд шкіри. З цим вам допоможуть спеціальні косметичні засоби, які можна знайти в багатьох магазинах. Валерія Дергаус, косметологиня з Бахмута, розповіла нашій редакції про те, як правильно підібрати сонцезахисний засіб для всієї родини.

Як підібрати сонцезахисний засіб для всієї родини — читайте в матеріалі “Бахмут.IN.UA”.

Захист від сонця

Засоби для захисту від сонця рекомендують використовувати протягом всього року, а не тільки влітку. Валерія каже, що сонцезахисні засоби потрібні всім, незалежно від пори року. Адже вплив ультрафіолету на шкіру має накопичувальний характер. Тож, важливо знати, який саме засіб потрібно обрати саме вам серед усіх товарів, які можна знайти на поличках у магазинах.

Сонцезахисні креми бувають з різними ступенем захисту, але найкраще обирати з найвищим рівнем, тобто 50+. Також варто підбирати крем під потреби, тобто звертати увагу на позначки:

• сонцезахист для жирної шкіри;
• сонцезахист для сухої шкіри;
• сонцезахист для комбінованої шкіри;
• сонцезахист для нормальної шкіри.

Які існують сонцезахисні засоби та чим вони відрізняються?

Валерія розповіла, що основною функцією сонцезахисних засобів є захист шкіри від ультрафіолетових (UV) променів сонця, а не тільки захист від сонячних опіків. Ці промені можуть завдати шкоду вашій шкірі, сприяють її старінню та збільшують ризик розвитку раку шкіри.

Ультрафіолетові промені шкідливі для вашої шкіри та збільшують ризик розвитку раку шкіри / фото Національна академія медичних наук України

Що прискорює старіння шкіри

Ультрафіолетові промені групи A (UVA) складають 90% від всіх сонячних променів, які досягають поверхні Землі. Промені UVA оточують нас кожен день, незалежно від пори року. Ось чому важливий сонцезахист цілий рік, а не лише літом, коли “пригріло” сонце.

Також, ці промені проникають крізь скло, тому важливо використовувати SPF якщо, наприклад, ваше робоче місце знаходиться біля вікна. Вплив UVA променів відбувається “тихо” – без опіків і відчутного дискомфорту. Ці промені повільно впливають на ДНК людини, прискорюють старіння і в результаті свого впливу можуть пригнічувати імунітет.

Ультрафіолетові промені групи B (UVB) складають 10%. Вони вважаються найнебезпечнішими, але більшість шкоди від цих променів проявляється після їх відчутного впливу. Опіки на шкірі провокують фотостаріння, починаються різні процеси в клітинах шкіри, які в деяких випадках призводять до небезпечних захворювань.

Ось чому важливо використовувати сонцезахист цілий рік й обирати засоби широкого спектра дії (захист від UVA та UVB променів).

Як обрати сонцезахисний крем

SPF (sun protection factor) – це фактор захисту від UVB-випромінювання. Число, що стоїть поруч із цією абревіатурою, вказує на дозу B-променів, яку ви можете отримати без загрози опіку, тобто ступінь захисту від сонця. Чим вищий індекс SPF, тим більше ультрафіолету блокує засіб. Наприклад, SPF 15 нейтралізує 93% UVB-променів, а SPF 50 – 98%. Водночас жодна косметика із SPF не здатна убезпечити шкіру від 100% променів.

Дотримуйтеся рекомендацій використання сонцезахисних засобів для отримання ефективного захисту / фото з відкритих джерел

“ВООЗ рекомендує до використання засоби з індексом SPF 15+; Американська академія дерматології наполегливо радить починати із SPF 30. Якщо у вас дуже світла шкіра або ви плануєте перебувати на сонці довгий час, краще обрати санскрін із SPF 50. Майте на увазі, що індекси SPF не сумуються. Тобто, якщо ви нанесли сонцезахисний флюїд із SPF 30 і тональний крем із SPF 20, загальний захист буде дорівнювати 30, а не 50”, — пояснила Валерія.

Скільки потрібно сонцезахисного крему на обличчя

Валерія розповідає, що для ефективного захисту від UV-випромінювання, необхідно наносити достатню кількість сонцезахисного засобу. Вона рекомендує використовувати “2 пальці” крему на зону обличчя, вух та шиї. Наносити захисні засоби від сонця потрібно за 15-30 хвилин до того, як ви вийдете на сонце. Це дозволить засобу повністю поглинутися в шкіру і почати працювати.

Валерія рекомендує обрати засоби від сонця орієнтуючись за типом вашої шкіри для більш зручного застосування:

• суху шкіру задовольнить класичний сонцезахисний крем або молочко;
• жирній та комбінованій шкірі буде комфортніше з гелем, лосьйоном або флюїдом, які не залишатимуть блиску.

На вразливих ділянках шкіри, на кшталт вух, носа та контуру очей, а також на татуюваннях і шрамах, доцільно використовувати засоби у форматі стіку. На важкодоступних – сонцезахисні спреї. Не забувайте захищати від ультрафіолету губи: статистика каже, що цю зону часто вражає рак шкіри. Купувати окремий санскрін необов’язково – достатньо бальзаму чи помади із сонцезахисними фільтрами. Косметику з мінеральними фільтрами можна використовувати навіть на дуже чутливій шкірі.

Крім того, Валерія розповідає, що важливо читати склад сонцезахисних кремів та уникати деяких компонентів в них:

• мінеральні олії;
• рослинні олії (кокосова, пальмова);
• вазелін та парафін;
• деякі кислоти (стеаринова, олеїнова тощо).

Як змивати сонцезахист?

“Дуже важливо якісно змивати сонцезахист, особливо, якщо він на хімічних фільтрах, оскільки він здатен проникати в пори. Для цього використовуємо двоетапне очищення: гідрофільний засіб (олія або шербет) та засіб для вмивання (гель або пінка). Лише таким чином ми зможемо якісно очистити шкіру”, — сказала Валерія.

Важливо також звертати увагу на те, що сонцезахисні засоби для обличчя та сонцезахист для тіла це два різних товари, які бажано купляти окремо. Найкращі сонцезахисні креми мають бути підібрані під ваші потреби.

Шкіра обличчя від природи більш вразлива, тому деякі засоби для тіла можуть викликати на ній подразнення. До того ж для жирної та комбінованої шкіри текстура таких продуктів зазвичай занадто важка, а для чутливої – занадто агресивна. Своєю чергою, в сегменті санскрінів для обличчя чимало засобів мають гіпоалергенну формулу і не містять ароматизаторів.

Якщо ви шукаєте універсальний засіб для відпустки, придивіться до кремів і спреїв із приміткою Facе/Body – такі можна використовувати по всьому тілу, пояснює лікарка.

Чи можна дитині бути на сонці

Дітям до 6 місяців взагалі не варто перебувати під прямими сонячними променями / фото відкриті джерела

Першочергово Валерія каже, що діти до 6 місяців не повинні перебувати під прямими сонячними променями взагалі. Організовувати прогулянки треба лише у безпечні години та у затінку або під парасолею. Також можна використовувати колиски із накритим капюшоном, адже деякі сучасні візочки тепер теж мають spf фільтр.

Старшим діткам, як і дорослим, теж не рекомендується перебувати довго під прямими сонячними променями. Варто дотримуватись правил щодо затінку та перебування під парасолею. Також, варто використовувати легкий та натуральний одяг на довгий рукав.

Найкраще відбивають сонце сині та червоні кольори одягу. Не забувайте за головні убори, які мають бути легкі, світлі й широкими полями. Для діток варто брати такі, що гарно закривають шию та прикривають ніс. До того ж памʼятайте за окуляри від сонця. Це не лише модний аксесуар, а й захист очей і для діток, який теж необхідний. Після року подбайте про окуляри, лише перевірте їх якість. Крім того, для діток часто є костюми для плавання чи інший одяг з spf-фільтрами, бажано купляти саме такий.

Уважно читайте компоненти сонцезахисних кремів для дітей, там не має бути хімічних формул / фото відкриті джерела

Які засоби від сонця можна використовувати дітям:

• Для діток до 6 місяців не варто використовувати жодні, оскільки їм загалом не варто бути під сонячними променями;
• До З років теж не варто дитині перебувати на сонці, але при потребі можна використовувати дитячі сонцезахисні засоби, які призначені для дітей з 6 місяців;
• Для діток використовуємо крем захист від сонця лише без хімічних формул SPF. Тобто без таких компонентів: Avobenzone, Octinoxate, Oxybenzone. Вони є нерекомендованими для дітей;
• Використовуємо SPF 50 захист на мінеральних фільтрах.

Читайте також:

• Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога
• Особливості догляду за шкірою влітку: поради косметологині
• Послуги косметолога в Тернополі від бахмутянки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій запустили другий етап послуги з отримання житлового ваучера. Процес від подання заяви до бронювання 2 мільйонів гривень на купівлю житла став повністю цифровим і доступним у смартфоні.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як відстежувати житловий ваучер

Раніше заявники мали можливість лише подати заяву, проте зараз через застосунок можна відстежувати всі етапи розгляду та результати онлайн.

Система надсилає миттєве сповіщення відразу після присвоєння ваучера, що скасовує необхідність телефонувати до установ чи очікувати на листи. Також користувачі отримують офіційний витяг з РПЗМ із даними ваучера безпосередньо в застосунку “Дія”. Щоб подати заяву про фінансування житла, достатньо натиснути відповідну кнопку в програмі.

Умови отримання послуги

Подати заяву можуть громадяни, які одночасно відповідають низці критеріїв:

• мають статус ВПО;
• мають статус УБД або ОІВВ, який був отриманий під час АТО/ООС або після повномасштабного вторгнення;
• мають зареєстроване місце проживання на ТОТ;
• проживають на підконтрольній території та не мають там власного житла (виняток становлять випадки непогашеної іпотеки або розташування житла в зоні активних бойових дій);
• не отримували компенсацій у програмі “єВідновлення” та не подавали заяв на інші житлові програми.

Вимоги щодо відсутності житла та неотримання державної допомоги поширюються також на дружину чи чоловіка та дітей заявника.

Процедура бронювання коштів

Для подання заяви на бронювання фінансування необхідно виконати такі кроки:

• оновити застосунок “Дія” до останньої версії;
• відкрити розділ “Документи” та обрати “Житловий ваучер”;
• натиснути на позначку з трьома крапками, вибрати “Використати ваучер”, а потім — “Забронювати кошти”;
• очікувати на розгляд звернення.

Після успішного бронювання коштів заявник має 60 днів на придбання житла. Якщо протягом цього терміну угода не відбулася, заява анулюється. У такому разі громадянин зберігає право забронювати кошти повторно.

Читайте також:

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні активних бойових дій, а місцеві адміністрації працюють в екзилі.

Бахмут IN.UA з’ясував, навіщо громадам призначати відповідальних за безбар’єрність, які завдання перед ними стоять та як мешканці можуть до них звертатися. 

Хто відповідає за безбар’єрність у трьох громадах

29 травня Олександр Марченко, виконувач обов’язків начальника Бахмутської МВА підписав розпорядження про призначення уповноваженого з питань безбар’єрності, ним призначили Сергія Родіна. 

Ця новина викликала суперечливі коментарі, люди не зрозуміли, навіщо призначили таку посаду в окупованій громаді. 

Згідно з визначеними для цієї посади завданнями, Сергій Родін має координувати реалізацію державної політики у сфері створення безбар’єрного простору, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні. Також до його функцій належить моніторинг доступності об’єктів та послуг у різних сферах та координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів і послуг.

Але не лише в Бахмуті, призначили цю посаду. У Часовоярській міській територіальній громаді уповноваженим з питань безбар’єрності також визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Відповідне розпорядження начальник Часовоярської МВА підписав 4 червня 2026 року. У Торецькій міській військовій адміністрації уповноваженим з питань безбар’єрності 14 травня 2026 року призначили заступника начальника МВА Руслана Біленка. У Торецькій громаді робота за напрямком безбар’єрності була визначена ще раніше. Як повідомили у МВА, Руслан Біленко координував цей напрямок та керував виконанням завдань відповідальними особами згідно з розпорядженням начальника адміністрації від 23 жовтня 2025 року.

Призначення таких уповноважених відбувається в межах реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору. Але для громад, які не контролюють частину або всю територію, така робота має свою специфіку. Адже фізично облаштувати доступний простір на окупованій території або там, де тривають бойові дії, зараз неможливо. Водночас мешканці цих громад продовжують взаємодіяти з місцевою владою, отримувати інформацію та послуги, звертатися щодо документів і соціальних питань — часто вже перебуваючи в інших містах України або за кордоном. Саме тому виникає питання, що конкретно означає безбар’єрність для громади, яка працює в умовах окупації та евакуації, і що уповноважений може робити вже зараз. Про це Бахмут IN.UA поговорив із Мариною Сташиною-Неймет, експерткою з доступності ГО “Громадський холдинг” “ГРУПА ВПЛИВУ”, який входить до коаліції організацій, що з 2014 року опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.

Навіщо безбар’єрність громадам, які не контролюють свої території

На перший погляд може здаватися, що питання безбар’єрності для окупованих громад не є першочерговим. Адже якщо громада не контролює свою територію, місцева влада не може зараз облаштовувати там пандуси, змінювати громадський транспорт чи реконструювати будівлі. Проте, за словами Марини Сташиної-Неймет, робота уповноваженого з питань безбар’єрності не обмежується фізичним простором. Експертка наголошує, що громади мають думати про безбар’єрність уже зараз, оскільки ситуація може змінитися, а майбутню відбудову необхідно планувати заздалегідь. На її думку, важливо, щоб відновлення враховувало потреби різних груп мешканців, а не відбувалося за принципом відтворення того, що існувало до повномасштабної війни.

“Так, зараз території окуповані, через певний час ситуація може суттєво змінитися. І враховуючи це, для нас дуже важливо, щоб вже зараз громади розуміли, що відбудова, це не лише про якісь такі речі, які відбуватимуться в майбутньому, а це те, що потрібно робити вже зараз, пропрацьовувати навіть механізми, як буде відбуватися відбудова, яка буде враховувати потреби різних жителів громад”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

За її словами, безбар’єрність — це не лише про те, наскільки людина може фізично потрапити до певної будівлі. Йдеться також про те, чи може мешканець отримати необхідну інформацію, скористатися послугою, звернутися до влади та взяти участь у житті своєї громади незалежно від своїх потреб, стану здоров’я тощо або місця перебування.

Для громад, які працюють в евакуації, це означає, що значна частина роботи може відбуватися незалежно від того, де фізично перебуває людина. Наприклад, мешканець Бахмутської, Часовоярської чи Торецької громади може зараз жити в іншому регіоні України, але при цьому залишатися членом своєї громади та потребувати доступу до інформації, послуг і комунікації з місцевою владою. 

Саме тому, пояснює Марина Сташина-Неймет, уповноважений із безбар’єрності потрібен і тим громадам, які сьогодні не можуть працювати зі своїм фізичним простором.

“Для того, щоб ця комунікація була безбар’єрна, для того, щоб вона враховувала потреби та інтереси різних людей, так само потрібні уповноважені з безбар’єрності. Тому, якщо підсумовувати відповідь на це запитання, то це, в першу чергу, про доступність послуг, про доступність інформації і про можливості незалежно від місця перебування людини”, — зазначає вона.

Експертка додає, що така робота може впливати і на майбутнє громади. Якщо люди, які виїхали через війну, продовжують отримувати доступну інформацію, можуть користуватися послугами та підтримувати зв’язок із місцевою владою, це допомагає зберігати зв’язок між громадою та її мешканцями. Водночас безбар’єрність важлива не лише для тих, хто вже має інвалідність. Потреба у доступному середовищі може виникнути у людини через поранення, хворобу або вік. Крім того, доступність потрібна батькам із маленькими дітьми, вагітним жінкам, людям старшого віку та іншим групам населення.

“Ми не можемо знати, коли людина може отримати інвалідність. Це може бути внаслідок поранення, внаслідок хвороби. Це може бути людина, яка зараз є абсолютно здоровою, але через певний час може стати людиною з інвалідністю. Тому це важливо враховувати при плануванні, при відбудові, при розвитку громади”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

На її думку, саме тому уповноважений має бути не формальною посадою, а людиною, яка постійно збирає інформацію про потреби мешканців та допомагає враховувати їх у роботі громади.

“Уповноважений — це та людина, яка збирає всю необхідну інформацію, згуртовує навколо себе людей для того, щоб цей процес безбар’єрної відбудови справді враховував інтереси та потреби різних жителів громади”, — говорить експертка.

Таким чином, для громад, які нині працюють в евакуації, уповноважений із безбар’єрності може бути своєрідною ланкою між мешканцями, місцевою владою та майбутнім процесом відновлення. Його завдання — не чекати деокупації, а вже зараз збирати інформацію про потреби людей, працювати над доступністю послуг та комунікації, а також допомагати громаді готуватися до відбудови.

Що мають робити уповноважені з питань безбар’єрності вже зараз

Для громад, які працюють в евакуації або частина територій яких окупована, безбар’єрність не зводиться до облаштування пандусів чи доступності будівель. За словами Марини Сташиної-Неймет, громади все одно продовжують реалізовувати державну політику та можуть працювати над доступністю послуг, інформації й цифрових ресурсів.

“Безбар’єрність — це не лише про пандуси і ліфти, умовно кажучи. Безбар’єрність, це і про доступний цифровий простір, безбар’єрність — це і про доступний інформаційний простір, про освіту, про працевлаштування та ведення бізнесу, і це про участь у суспільному та політичному житті громади та країни в цілому. І для органів місцевого самоврядування координація питань безбар’єрності є виконанням державної політики незалежно від того, чи перебуває громада на підконтрольній Україні території, чи працює в евакуації”, — пояснює експертка.

Одним із напрямків, над яким громади можуть працювати вже зараз, є цифрова доступність. Наприклад, сайт громади може бути адаптований так, щоб ним могли самостійно користуватися люди з порушеннями зору, слуху, рухових функцій або когнітивними порушеннями.

Примітка. Звертаємо увагу, що ми не проводили оцінку відповідності Настановам з вебдоступності (WCAG), однак помітили, що деякі сайти мають додаткові налаштування для зручності користування

Примітка. Звертаємо увагу, що коректно буде вказати “Людям  з порушеннями зору”

“Якщо, наприклад, сайт є безбар’єрним, якщо послугу, яку надає саме громада, з якої людина евакуювалася, можна отримати онлайн, це вже один з прикладів того, що громади можуть зробити вже зараз, і дехто це успішно виконує”, — говорить Марина Сташина-Неймет.

Ще один напрямок — комунікація з мешканцями. Йдеться про те, щоб пояснювати законодавство, постанови та порядок дій зрозумілою мовою, а також враховувати різні потреби людей під час створення інформаційних матеріалів. Експертка наводить як приклад відеоматеріали із субтитрами або можливістю перекладу українською жестовою мовою. Такі рішення, за її словами, дають змогу враховувати потреби різних мешканців громади.

Окремо уповноважені можуть працювати зі збором інформації про потреби мешканців, які були змушені залишити свої домівки. Ці дані, за словами Марини Сташиної-Неймет, потрібні для подальшого планування та адвокації інтересів громади перед державою і донорами.

“Збір інформації про потреби жителів громади, які змушені були залишити свої домівки, це теж та частина роботи, яку потрібно робити вже зараз. Тому що це і про планування подальших кроків, це і про розуміння, які питання потрібно адвокатувати перед державною владою і перед донорами”, — зазначає вона.

За словами експертки, ще одним напрямком може бути взаємодія з громадським сектором. Громадські організації, які працюють із ВПО, людьми з інвалідністю чи молоддю, можуть допомагати громадам краще розуміти потреби мешканців.

Водночас, за її словами, для людей, які були змушені виїхати, важливо створювати умови, за яких вони зможуть залишатися у своїй громаді навіть після евакуації, а не будуть змушені переїжджати ще раз через те, що їхні потреби не закриваються.

“Це також про ті моменти, що потрібно робити вже зараз для того, щоб ці жителі громади, які евакуювалися, не змушені були ще далі кудись переїздити, тому що вони не можуть себе забезпечити, мають якісь потреби, які не закриває ані сама громада, ані приймаюча громада”, — сказала експертка.

Що передбачили для уповноважених у трьох громадах

Як ми зазначали раніше, у Бахмутській громаді уповноваженим з питань безбар’єрності призначили заступника міського голови Сергія Родіна. Серед його завдань — координація реалізації державної політики у сфері безбар’єрності, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії, моніторинг доступності об’єктів і послуг у фізичній, інформаційній та цифровій сферах, а також координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів та послуг.

У Часовоярській громаді уповноваженим визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Його завдання включають координацію державної політики у сфері безбар’єрності, міжвідомчу взаємодію, інтеграцію принципів безбар’єрності у місцеві програми розвитку, моніторинг доступності об’єктів і послуг, забезпечення доступності інформації та комунікації, сприяння цифровій доступності, залучення громадськості та вразливих груп, а також збір даних про стан безбар’єрності та потреби громади.

У Торецькій громаді напрямок безбар’єрності координує заступник начальника МВА Руслан Біленко. В адміністрації повідомили, що робота за цим напрямком була активізована, а сам Біленко координує роботу та керує виконанням завдань відповідальними особами відповідно до розпорядження начальника МВА від 23 жовтня 2025 року. 

Водночас у Часовоярській громаді повідомили, що після визначення відповідальної особи основні зусилля адміністрації були зосереджені на першочергових завданнях, пов’язаних із функціонуванням громади в умовах воєнного стану. Через активні бойові дії, тимчасову окупацію та руйнування значної частини соціальної та житлової інфраструктури реалізація заходів у сфері безбар’єрності наразі ускладнена.

Як мешканці можуть звернутися

У Часовоярській громаді звернення з питань, що належать до компетенції відповідальної особи, можна подавати у порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян”, — письмово на адресу Часовоярської міської військової адміністрації або в електронній формі. Електронна адреса, зазначена в офіційній відповіді адміністрації: [email protected].

У Торецькій громаді пропозиції, заяви, клопотання та скарги можна подавати на гарячу лінію відділу організаційної роботи, діловодства, контролю та з питань звернень громадян за номером 066-952-63-60 з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00. Також звернення приймають на електронні адреси [email protected] та [email protected].

Бахмутська громада. Мешканці можуть звертатися до уповноваженого з питань безбар’єрності Сергія Родіна з питаннями, що стосуються забезпечення безбар’єрності — фізичної, інформаційної, цифрової та економічної. Звернення можна подати в електронній формі на офіційну електронну пошту Бахмутської міської військової адміністрації: [email protected] 

Водночас Марина Сташина-Неймет окремо говорить про важливість різних каналів комунікації, та використання різних форматів подачі інформації (текст, інфографіки, відео з субтитрами та перекладом на українську жестову мову, аудіоопис того, що відбувається на відео, тощо) — електронної пошти, соціальних мереж та інших способів зв’язку, які дозволяють мешканцям отримувати відповіді й передавати документи дистанційно.

Безбар’єрність має бути частиною майбутньої відбудови

Окремо експертка говорить про роль уповноважених у майбутньому відновленні окупованих громад. За її словами, якщо громада вже починає планувати відновлення, уповноважені з питань безбар’єрності мають бути залучені до цього процесу на різних етапах — від визначення першочергових завдань до розробки планів їх реалізації та пошуку фінансування.

“Якщо громада вже планує певні кроки для відновлення, перші кроки, більш глобальні, стратегічні, уповноважені з питань безбар’єрності, якраз мають бути включені в цей процес планування. На всіх етапах, від того, що думають над тими питаннями, які є першочерговими, до того, що вже розробляють план, як їх впроваджувати в життя” — сказала Марина Сташина-Неймет.

Серед майбутніх завдань вона називає також контроль за дотриманням вимог доступності під час реконструкції та проведення аудитів доступності в місцях, де зараз проживають евакуйовані мешканці. Окремо експертка наголошує на необхідності моніторити потреби людей з інвалідністю та їхніх родин. Таким чином, для Бахмутської, Часовоярської та Торецької громад робота уповноважених з питань безбар’єрності може відбуватися вже зараз — через доступність інформації та цифрових послуг, комунікацію з мешканцями, збір даних про їхні потреби та взаємодію з громадським сектором. Водночас у перспективі цей напрямок має стати частиною планування відновлення, щоб майбутня реконструкція враховувала потреби різних мешканців громад. І наостанок важливо додати, що уповноважені можуть працювати з фізичною доступністю не лише після деокупації, адже це спрогнозувати важко, а вже під час проєктів будівництва житла для ВПО зі своїх громад в інших містах та громадах. Саме ці люди мають опікуватися доступністю.