Напередодні Україна відзначила 27-му річницю прийняття Конституції — головного нормативно-правового акта держави. Саме цей документ гарантує конституційні права і свободи для українців.

Редакція «Бахмут IN.UA» зібрала світлини, як бахмутяни у різних куточках нашої держави відсвяткували День Конституції України.

Дніпро

До Дня Конституції України в освітньому осередку центру підтримки бахмутян «З Бахмутом у серці м. Дніпро» відбувся просвітницько-ігровий захід для дітей. На початку урочистої події пролунав Гімн України, який є символом нашої державної єдності, повідомляє Бахмутська міська рада.

Святкування Дня Конституції у Дніпрі. Фото: Бахмутська міська рада

Святкування Дня Конституції у Дніпрі. Фото: Бахмутська міська рада

Також до Дня Конституції України у Центрі підтримки бахмутян у Дніпрі пройшов флешмоб під назвою «Побажання для України».

Миру, процвітання рідній країні, Перемоги, скорішого повернення додому та відродження Бахмута — писали бажання відвідувачі центру на листівках, які збирали у фотозону. Віримо, що усі побажання обов’язково здійсняться, адже бахмутяни написали їх від щирого серця.

Флешмоб до Дня Конституції у Дніпрі. Фото: Бахмутська міська рада

Флешмоб до Дня Конституції у Дніпрі. Фото: Бахмутська міська рада

Кривий Ріг

В осередку підтримки бахмутян у Кривому Розі відбувся діти власноруч виготовили мапу незалежної та незламної України. На ній малеча позначила своє рідне місто Бахмут, яке завжди буде в серцях кожного з них.

Заходи до Дня Конституції у Кривому Розі. Фото: Бахмутська міська рада

Заходи до Дня Конституції у Кривому Розі. Фото: Бахмутська міська рада

Заходи до Дня Конституції у Кривому Розі. Фото: Бахмутська міська рада

Заходи до Дня Конституції у Кривому Розі. Фото: Бахмутська міська рада

Жовті Води

В осередку підтримки бахмутян у м. Жовті Води пройшов урочистий захід до річниці створення Бахмутської міської територіальної громади та Дня Конституції України.

Присутні переглянули відео про Бахмутську громаду «МОЯ громада у моєму серці», згадали самі найприємніші події та рідні міста Бахмута, сіл та селищ.

Заходи до Дня Конституції у Жовтих Водах. Фото: Бахмутська міська рада

З нагоди Дня Конституції викладачі та студенти Бахмутського педагогічного коледжу провели для бахмутян патріотичну годину «Конституція для всіх — і дорослих, і малих».

Заходи до Дня Конституції у Жовтих Водах. Фото: Бахмутська міська рада

Харків

Дитинство має бути радісним, насиченим та цікавим. До Дня Конституції України освітнім осередком Центру підтримки бахмутян у місті Харків організовано подорож до спортивного майданчику міського парку на арт-пікнік. Діти гуляли по парку, бавилися на майданчику, грілися під промінчиками сонця, малювали крейдою на асфальті свої мрії.

Гарний настрій, позитивні емоції, незабутні враження отримали на прогулянці. Це був цікавий та корисний день для діточок Бахмутської громади.

Розважальні заходи до Дня Конституції у Харкові. Фото: Бахмутська міська рада

Дитячий малюнок із основним правом Конституції. Фото: Бахмутська міська рада

Розважальні заходи до Дня Конституції у Харкові. Фото: Бахмутська міська рада

День Конституції в закладах освіти

З нагоди свята у закладах дошкільної освіти відбулися виховні заходи патріотичного спрямування: тематичні заняття, флешмоби, акції та творчі ігри. Вихованці старших груп відправились у віртуальну подорож Україною, вивчали природу рідного краю та міста країни. 

Хлопчик у вишиванці з прапором України. Фото: Бахмутська міська рада

Хлопчик із своєю роботою з нагоди Дня Конституції. Фото: Бахмутська міська рада

В онлайн-режимі пройшла бесіда-гра з народознавства «Державні та народні символи України», після якої діти закріпили свої знання в інтерактивних іграх «Символи України» та «Українські обереги». 

Дитяча бесіда-гра з народознавства. Фото: Бахмутська міська рада

Протягом дня дошкільнята створювали яскраві віночки, малювали державні символи та висловлювали любов до рідної Батьківщини. Саме така робота сприяє усвідомленню малими українцями, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Хлопчик вивчає державні символи України. Фото: Бахмутська міська рада

Педагогічні та учнівські колективи закладів загальної середньої освіти з нагоди Дня Конституції України приєдналися до фотофлешмобу «За Україну, за її волю», відеочеленджу «Ми діти України — патріоти своє держави».

Дитячий малюнок з нагоди свята. Фото: Бахмутська міська рада

Незважаючи на те, що зараз пора літніх канікул, учні з користю провели час, дізнались багато цікавих фактів про одне з головних державних свят України. Усі ще раз впевнилися, що Констиція — це про права і свободи, це про гідність, цінності, стійкість та нескоренність.

Читайте також: 11 цікавих фактів про українську Конституцію: від Орлика до 24-годинного засідання

Нагадаємо, під час виступу до Дня Конституції президент Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді офіційно закріпити статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні, а також змінити дати трьох святкових днів — Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць. Окрім цього, лідер держави підтримав легалізацію медичного канабісу.

Фото: Бахмутська міська рада

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!