З початку повномасштабного вторгнення росії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено 101 об’єкт молодіжної інфраструктури. Водночас активність молодих людей тільки зросла. Результати дослідження «Вплив війни на молодь в Україні» свідчать, що 72 % української молоді готові долучатися до процесу відновлення у своїй громаді. 

Про це стало відомо на прес-конференції, яка пройшла в Українському кризовому медіа-центрі у форматі дискусійної панелі національної програми UNDP залучення молоді до відновлення України Віднова:UA.

За словами програмного координатора програми Віднова:UA Центру «Ейдос» Анастасії Кулеби, міністерство молоді і спорту рекомендувало молоді переорієнтувати напрямки своєї роботи та адаптувати послуги на допомогу цивільному населенню. Мова йде про надання гуманітарної допомоги, послуг психологічної та юридичної підтримки, організації та підтримки шелтерів, роботі з дітьми.

Так виникла ідея створення програми «Віднова:UA». Її мета полягає в тому, щоб створити для молоді як соціальної групи можливості долучитися до процесу відбудови країни. Це буде робитись через поширення волонтерства, здобуття базових навичок будівельних робіт, формування соціальних, громадянських та міжкультурних компетентностей.

«Для участі у програмі на конкурсних засадах залучені 24 територіальні громади, що передбачає таку ж кількість обмінів та відновлених просторів. Планується задіяти 500 учасників. Це як мінімум, бо коли центри відновлять, молоді буде, де збиратися, генерувати і реалізовувати класні проєкти», — додала Анастасія Кулеба.   

Програмний координатор програми Віднова:UA Центру «Ейдос» Анастасія Кулеба. Фото: УКМЦ

Навчання відібраних команд відбудеться у травні-червні, а далі до вересня заплановане безпосереднє проведення обмінів. 

Заступниця Міністра молоді та спорту України Марина Попатенко пояснила, чому для програми було обрано формат обмінів. Учасники зможуть не лише продукувати, а й зібрати команду, взяти на себе відповідальність за відновлення чогось важливого в громаді. А молодіжний об’єкт в ній може бути де завгодно — на базі школи, закладу культури чи спортивної інфраструктури.

«Для нас важливо, щоб ця програма не тільки масштабувалася і охопила велику кількість молодих людей, а й стала частиною державної програми «Молодь України», — зазначила Марина Попатенко. 

Заступниця Міністра молоді та спорту України Марина Попатенко. Фото: УКМЦ

Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?

«Віднова:UA» є адекватною і правильною відповіддю на той запит, який існує в країні. Молоді люди, які візьмуть в ній участь, побачать, що вони долучилися до конкретної роботи, і вона принесла результат. На цьому наголосила керівниця групи проєктів у сфері демократичного врядування Програми розвитку ООН Олена Урсу. 

На її погляд, програма має гарно відпрацьовану методологію, вироблену експертами у сфері молодіжної політики разом із самою молоддю. Було вирішено, які питання необхідно включити в програму, і які цілі програма перед собою ставить. Після того, як проєкт стане частиною державної програми, його буде виконувати Всеукраїнський молодіжний центр як координуюча інституція між молодіжними центрами в України. 

Виконуючий обов’язки керівника установи Артур Кадельник підкреслив, що суть молодіжної політики полягає в тому, щоб дати молодій людині ті необхідні у житті навички, які вона не отримає за допомогою формальної освіти у школі, коледжі, університеті.

«Війна спричинила руйнування тисяч будинків, на відновлення яких знадобиться багато часу — не рік, і не п’ять. Тож роботи вистачить кожній людині», — наголосив Артур Кадельник. 

Програма «Віднова:UA» здійснюється Міністерством молоді та спорту України, Державною установою «Всеукраїнський молодіжний центр» та громадською  організацією «Центр політичних студій та аналітики «Ейдос» у рамках проєктів ПРООН «Підтримка громадянського суспільства та молоді» та «Сприяння безпеці людини в Україні через реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії та Уряду Японії відповідно.

Фото: УКМЦ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!