З початку повномасштабного вторгнення росії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено 101 об’єкт молодіжної інфраструктури. Водночас активність молодих людей тільки зросла. Результати дослідження «Вплив війни на молодь в Україні» свідчать, що 72 % української молоді готові долучатися до процесу відновлення у своїй громаді. 

Про це стало відомо на прес-конференції, яка пройшла в Українському кризовому медіа-центрі у форматі дискусійної панелі національної програми UNDP залучення молоді до відновлення України Віднова:UA.

За словами програмного координатора програми Віднова:UA Центру «Ейдос» Анастасії Кулеби, міністерство молоді і спорту рекомендувало молоді переорієнтувати напрямки своєї роботи та адаптувати послуги на допомогу цивільному населенню. Мова йде про надання гуманітарної допомоги, послуг психологічної та юридичної підтримки, організації та підтримки шелтерів, роботі з дітьми.

Так виникла ідея створення програми «Віднова:UA». Її мета полягає в тому, щоб створити для молоді як соціальної групи можливості долучитися до процесу відбудови країни. Це буде робитись через поширення волонтерства, здобуття базових навичок будівельних робіт, формування соціальних, громадянських та міжкультурних компетентностей.

«Для участі у програмі на конкурсних засадах залучені 24 територіальні громади, що передбачає таку ж кількість обмінів та відновлених просторів. Планується задіяти 500 учасників. Це як мінімум, бо коли центри відновлять, молоді буде, де збиратися, генерувати і реалізовувати класні проєкти», — додала Анастасія Кулеба.   

Програмний координатор програми Віднова:UA Центру «Ейдос» Анастасія Кулеба. Фото: УКМЦ

Навчання відібраних команд відбудеться у травні-червні, а далі до вересня заплановане безпосереднє проведення обмінів. 

Заступниця Міністра молоді та спорту України Марина Попатенко пояснила, чому для програми було обрано формат обмінів. Учасники зможуть не лише продукувати, а й зібрати команду, взяти на себе відповідальність за відновлення чогось важливого в громаді. А молодіжний об’єкт в ній може бути де завгодно — на базі школи, закладу культури чи спортивної інфраструктури.

«Для нас важливо, щоб ця програма не тільки масштабувалася і охопила велику кількість молодих людей, а й стала частиною державної програми «Молодь України», — зазначила Марина Попатенко. 

Заступниця Міністра молоді та спорту України Марина Попатенко. Фото: УКМЦ

Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?

«Віднова:UA» є адекватною і правильною відповіддю на той запит, який існує в країні. Молоді люди, які візьмуть в ній участь, побачать, що вони долучилися до конкретної роботи, і вона принесла результат. На цьому наголосила керівниця групи проєктів у сфері демократичного врядування Програми розвитку ООН Олена Урсу. 

На її погляд, програма має гарно відпрацьовану методологію, вироблену експертами у сфері молодіжної політики разом із самою молоддю. Було вирішено, які питання необхідно включити в програму, і які цілі програма перед собою ставить. Після того, як проєкт стане частиною державної програми, його буде виконувати Всеукраїнський молодіжний центр як координуюча інституція між молодіжними центрами в України. 

Виконуючий обов’язки керівника установи Артур Кадельник підкреслив, що суть молодіжної політики полягає в тому, щоб дати молодій людині ті необхідні у житті навички, які вона не отримає за допомогою формальної освіти у школі, коледжі, університеті.

«Війна спричинила руйнування тисяч будинків, на відновлення яких знадобиться багато часу — не рік, і не п’ять. Тож роботи вистачить кожній людині», — наголосив Артур Кадельник. 

Програма «Віднова:UA» здійснюється Міністерством молоді та спорту України, Державною установою «Всеукраїнський молодіжний центр» та громадською  організацією «Центр політичних студій та аналітики «Ейдос» у рамках проєктів ПРООН «Підтримка громадянського суспільства та молоді» та «Сприяння безпеці людини в Україні через реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії та Уряду Японії відповідно.

Фото: УКМЦ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!