З початку повномасштабного вторгнення росії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено 101 об’єкт молодіжної інфраструктури. Водночас активність молодих людей тільки зросла. Результати дослідження «Вплив війни на молодь в Україні» свідчать, що 72 % української молоді готові долучатися до процесу відновлення у своїй громаді. 

Про це стало відомо на прес-конференції, яка пройшла в Українському кризовому медіа-центрі у форматі дискусійної панелі національної програми UNDP залучення молоді до відновлення України Віднова:UA.

За словами програмного координатора програми Віднова:UA Центру «Ейдос» Анастасії Кулеби, міністерство молоді і спорту рекомендувало молоді переорієнтувати напрямки своєї роботи та адаптувати послуги на допомогу цивільному населенню. Мова йде про надання гуманітарної допомоги, послуг психологічної та юридичної підтримки, організації та підтримки шелтерів, роботі з дітьми.

Так виникла ідея створення програми «Віднова:UA». Її мета полягає в тому, щоб створити для молоді як соціальної групи можливості долучитися до процесу відбудови країни. Це буде робитись через поширення волонтерства, здобуття базових навичок будівельних робіт, формування соціальних, громадянських та міжкультурних компетентностей.

«Для участі у програмі на конкурсних засадах залучені 24 територіальні громади, що передбачає таку ж кількість обмінів та відновлених просторів. Планується задіяти 500 учасників. Це як мінімум, бо коли центри відновлять, молоді буде, де збиратися, генерувати і реалізовувати класні проєкти», — додала Анастасія Кулеба.   

Програмний координатор програми Віднова:UA Центру «Ейдос» Анастасія Кулеба. Фото: УКМЦ

Навчання відібраних команд відбудеться у травні-червні, а далі до вересня заплановане безпосереднє проведення обмінів. 

Заступниця Міністра молоді та спорту України Марина Попатенко пояснила, чому для програми було обрано формат обмінів. Учасники зможуть не лише продукувати, а й зібрати команду, взяти на себе відповідальність за відновлення чогось важливого в громаді. А молодіжний об’єкт в ній може бути де завгодно — на базі школи, закладу культури чи спортивної інфраструктури.

«Для нас важливо, щоб ця програма не тільки масштабувалася і охопила велику кількість молодих людей, а й стала частиною державної програми «Молодь України», — зазначила Марина Попатенко. 

Заступниця Міністра молоді та спорту України Марина Попатенко. Фото: УКМЦ

Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?

«Віднова:UA» є адекватною і правильною відповіддю на той запит, який існує в країні. Молоді люди, які візьмуть в ній участь, побачать, що вони долучилися до конкретної роботи, і вона принесла результат. На цьому наголосила керівниця групи проєктів у сфері демократичного врядування Програми розвитку ООН Олена Урсу. 

На її погляд, програма має гарно відпрацьовану методологію, вироблену експертами у сфері молодіжної політики разом із самою молоддю. Було вирішено, які питання необхідно включити в програму, і які цілі програма перед собою ставить. Після того, як проєкт стане частиною державної програми, його буде виконувати Всеукраїнський молодіжний центр як координуюча інституція між молодіжними центрами в України. 

Виконуючий обов’язки керівника установи Артур Кадельник підкреслив, що суть молодіжної політики полягає в тому, щоб дати молодій людині ті необхідні у житті навички, які вона не отримає за допомогою формальної освіти у школі, коледжі, університеті.

«Війна спричинила руйнування тисяч будинків, на відновлення яких знадобиться багато часу — не рік, і не п’ять. Тож роботи вистачить кожній людині», — наголосив Артур Кадельник. 

Програма «Віднова:UA» здійснюється Міністерством молоді та спорту України, Державною установою «Всеукраїнський молодіжний центр» та громадською  організацією «Центр політичних студій та аналітики «Ейдос» у рамках проєктів ПРООН «Підтримка громадянського суспільства та молоді» та «Сприяння безпеці людини в Україні через реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії та Уряду Японії відповідно.

Фото: УКМЦ

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!