Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у квітні відновила контроль за дотриманням заборони куріння у приміщеннях кафе, барів і ресторанів.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

У квітні цього року набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України, який визначає перелік підстав для здійснення позапланового державного контролю у сфері антитютюнового законодавства під час воєнного стану.

До переліку підстав увійшли:

• самостійне звернення субʼєкта господарювання;
• доручення Прем’єр-міністра України;
• звернення фізичної особи.

Кабінет міністрів України запровадив мораторій на перевірки в умовах повномасштабної війни росії проти України понад рік тому. Як зазначили в громадській організації «Життя», попри відсутність контролю з боку Уряду, абсолютна більшість кафе, барів та ресторанів дотримувалася законодавства. Проте частина недобросовісних субʼєктів господарювання скористалися послабленнями та ціною здоровʼя працівників і відвідувачів з порушенням закону організували куріння (переважно кальяну) в приміщеннях закладів ресторанного господарства.

«Відтепер у Держпродспоживслужби стане більше можливостей притягувати до відповідальності недобросовісних власників кафе, барів та ресторанів, які з тих чи тих причин не слідкують за дотриманням антитютюнового законодавства. Сподіваюся, що відвідувачі закладів поважатимуть інших і дотримуватимуться норм бездимного законодавства та не вживатимуть у заборонених місцях тютюнові вироби, кальяни, електронні сигарети та пристрої для нагрівання тютюну», — наголосив головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби Юрій Сахно.

Головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби Юрій Сахно. Фото: ГО «Життя»

Штрафи за порушення антитютюнового законодавства

Юрій Сахно також повідомив, що у разі порушення антитютюнового законодавства відповідальність для закладів ресторанного господарства за куріння в приміщенні становить від 1000 до 10000 гривень за кожне порушення. З 11 липня 2023 року такий штраф становитиме 3000 гривень за перше порушення впродовж року та 15000 — за кожне наступне.

У таких місцях та закладах розміщуються графічний знак і текст про заборону куріння. Інфографіка: ГО «Життя»

Нагадаємо, з 11 липня 2022 року набули чинності норми антитютюнового Закону №1978-ІХ, щодо захисту громадян від вторинних тютюнових та нікотинових викидів. Норма передбачає заборону куріння сигарет для нагрівання у визначених законом громадських місцях нарівні із сигаретами, кальянами та е-сигаретами, куріння яких заборонено з 2012 року.

Також норми Закону забороняють курилки у приміщеннях підприємств усіх форм власності та надають повноваження органам місцевого самоврядування встановлювати додаткові вільні від куріння місця.

Відповідно до Закону, власники закладів мають розміщувати інформаційне повідомлення про заборону куріння та вживання всіх тютюнових виробів, електронних сигарет, кальянів та пристроїв для нагрівання тютюну.

Інформаційне повідомлення про заборону куріння та вживання всіх тютюнових виробів. Інфографіка: ГО «Життя»

Відповідальність громадян за куріння в публічних місцях

Відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення, куріння тютюнових виробів у заборонених законом місцях, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, загрожуватиме порушникові попередженням або накладенням штрафу від 51 до 170 гривень. 

Якщо ж особа, яку вже притягували до адміністративної відповідальності за вказане порушення, скоїть його повторно, штраф становитиме від 170 до 340 гривень.

Читайте також: 1 млн для фермерів та 25 тис євро для релокованих підприємців: підбірка актуальних грантів

Хто контролює антитютюнове законодавство?

Контроль за дотриманням бездимного законодавства фізичними особами покладений на органи Нацполіції. 

Держпродспоживслужба здійснює нагляд за суб’єктами господарювання щодо дотримання заборони куріння.

До слова, скаргу на куріння в забороненому місці можна подати в електронний спосіб, зокрема із мобільного телефону. Також це можна зробити через сервіс Центр громадського здоров’я України.

Інструкція, як поскаржитися на куріння в забороненому місці. Інфографіка: ГО «Життя»

Фото: фотосток

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!