Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у квітні відновила контроль за дотриманням заборони куріння у приміщеннях кафе, барів і ресторанів.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

У квітні цього року набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України, який визначає перелік підстав для здійснення позапланового державного контролю у сфері антитютюнового законодавства під час воєнного стану.

До переліку підстав увійшли:

• самостійне звернення субʼєкта господарювання;
• доручення Прем’єр-міністра України;
• звернення фізичної особи.

Кабінет міністрів України запровадив мораторій на перевірки в умовах повномасштабної війни росії проти України понад рік тому. Як зазначили в громадській організації «Життя», попри відсутність контролю з боку Уряду, абсолютна більшість кафе, барів та ресторанів дотримувалася законодавства. Проте частина недобросовісних субʼєктів господарювання скористалися послабленнями та ціною здоровʼя працівників і відвідувачів з порушенням закону організували куріння (переважно кальяну) в приміщеннях закладів ресторанного господарства.

«Відтепер у Держпродспоживслужби стане більше можливостей притягувати до відповідальності недобросовісних власників кафе, барів та ресторанів, які з тих чи тих причин не слідкують за дотриманням антитютюнового законодавства. Сподіваюся, що відвідувачі закладів поважатимуть інших і дотримуватимуться норм бездимного законодавства та не вживатимуть у заборонених місцях тютюнові вироби, кальяни, електронні сигарети та пристрої для нагрівання тютюну», — наголосив головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби Юрій Сахно.

Головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби Юрій Сахно. Фото: ГО «Життя»

Штрафи за порушення антитютюнового законодавства

Юрій Сахно також повідомив, що у разі порушення антитютюнового законодавства відповідальність для закладів ресторанного господарства за куріння в приміщенні становить від 1000 до 10000 гривень за кожне порушення. З 11 липня 2023 року такий штраф становитиме 3000 гривень за перше порушення впродовж року та 15000 — за кожне наступне.

У таких місцях та закладах розміщуються графічний знак і текст про заборону куріння. Інфографіка: ГО «Життя»

Нагадаємо, з 11 липня 2022 року набули чинності норми антитютюнового Закону №1978-ІХ, щодо захисту громадян від вторинних тютюнових та нікотинових викидів. Норма передбачає заборону куріння сигарет для нагрівання у визначених законом громадських місцях нарівні із сигаретами, кальянами та е-сигаретами, куріння яких заборонено з 2012 року.

Також норми Закону забороняють курилки у приміщеннях підприємств усіх форм власності та надають повноваження органам місцевого самоврядування встановлювати додаткові вільні від куріння місця.

Відповідно до Закону, власники закладів мають розміщувати інформаційне повідомлення про заборону куріння та вживання всіх тютюнових виробів, електронних сигарет, кальянів та пристроїв для нагрівання тютюну.

Інформаційне повідомлення про заборону куріння та вживання всіх тютюнових виробів. Інфографіка: ГО «Життя»

Відповідальність громадян за куріння в публічних місцях

Відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення, куріння тютюнових виробів у заборонених законом місцях, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, загрожуватиме порушникові попередженням або накладенням штрафу від 51 до 170 гривень. 

Якщо ж особа, яку вже притягували до адміністративної відповідальності за вказане порушення, скоїть його повторно, штраф становитиме від 170 до 340 гривень.

Читайте також: 1 млн для фермерів та 25 тис євро для релокованих підприємців: підбірка актуальних грантів

Хто контролює антитютюнове законодавство?

Контроль за дотриманням бездимного законодавства фізичними особами покладений на органи Нацполіції. 

Держпродспоживслужба здійснює нагляд за суб’єктами господарювання щодо дотримання заборони куріння.

До слова, скаргу на куріння в забороненому місці можна подати в електронний спосіб, зокрема із мобільного телефону. Також це можна зробити через сервіс Центр громадського здоров’я України.

Інструкція, як поскаржитися на куріння в забороненому місці. Інфографіка: ГО «Життя»

Фото: фотосток

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 1 січня 2026 року розміри щомісячних виплат для внутрішньо переміщених осіб не зміняться, водночас держава зосередиться на житлових програмах та компенсаціях.

Детальніше про те, чого варто очікувати ВПО у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що передбачає державний бюджет для ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Яка підтримка для ВПО діятиме у 2026 році

Згідно з державним бюджетом на 2026 рік, система підтримки внутрішньо переміщених осіб загалом залишиться без кардинальних змін. Розміри щомісячних виплат не підвищуватимуть: дорослі отримуватимуть 2 000 гривень, діти та особи з інвалідністю — 3 000 гривень на місяць.

Зазначимо, що уряд у вересні ухвалив рішення щодо продовження виплат переселенцям ще на шість місяців — щонайменше до лютого 2026 року. Автоматичні зарахування коштів на банківські картки ВПО здійснюватимуть 15 та 28 числа кожного місяця.

З 2026 року для переселенців запроваджують нову разову допомогу — так звану сьому виплату у розмірі 2 000 гривень. Вона призначатиметься ВПО, які виїхали з небезпечних регіонів, за умови підтвердження безперервної офіційної роботи протягом останніх шести місяців.

Субсидії

В Україні продовжуватиме працювати програма підтримки ВПО шляхом надання субсидії на оренду житла. Таку допомогу надаватимуть тим, у кого немає власних будинків чи квартир у безпечному регіоні, тож вони вимушені витрачати на оренду понад 20% доходів та уклали офіційний договір. 

Оформити її можна одним із трьох способів:

• онлайн — через вебпортал або мобільний застосунок Пенсійний фонд України;
• особисто – зайти у сервісний центр Пенсійного фонду України;
• поштою — переслати документи на адресу територіального органу ПФУ.

Дані про нарахування надійдуть в особистий кабінет подавача на онлайн-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у розділ Моя субсидія. 

Житлові ваучери

Окремим напрямом підтримки стане житлова програма для ВПО, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. З 1 грудня 2025 року розпочався прийом заявок на отримання житлових ваучерів у розмірі 2 мільйони гривень на одну особу. Наразі програма доступна для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Подати заявку можна через застосунок “Дія”, а згодом — через ЦНАП або нотаріуса.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 січня 2026 року в Україні зміниться вартість оформлення паспортних документів. Нові розцінки стосуються адміністративного збору за виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки.

Про це повідомили представники Державної міграційної служби.

Скільки коштує оформлення паспортів і посвідок у 2026 році

З початку 2026 року в Україні збільшиться вартість бланків окремих біометричних документів, що вплинуло на загальну суму, яку потрібно сплатити під час оформлення паспорта громадянина України у форматі ID-картки.

Відтак, документи коштуватимуть:

• паспорт громадянина України (ID-картка) вперше — безплатно;
• паспорт громадянина України (ID-картка) до 20 робочих днів — 618 гривень;
• паспорт громадянина України (ID-картка) до 7 робочих днів — 988 гривень;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 20 робочих днів — 1147 гривень;
• паспорт громадянина України для виїзду за кордон до 7 робочих днів — гривень;
• посвідка на постійне проживання в Україні — 1235 гривень;
• посвідка на тимчасове проживання в Україні — 1140 гривень.

Читайте також:

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!