Напередодні відбулась церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу викладачів музично-теоретичних дисциплін мистецьких шкіл «Paleterum». Захід пройшов у дистанційному режимі на базі Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Карабиця.

Директор мистецького коледжу Вячеслав Паржицький розповів редакції «Бахмут IN.UA», що конкурс започаткували у 2018 році. Саме тоді коледж розпочав здійснювати освітню діяльність за спеціалізацією «Теорія музики».

«Вперше в ньому (ред. у конкурсі) взяли участь представники Донецької і Харківської областей. Але вже за декілька років географія проведення конкурсу значно розширилася. На ньому були також представлені роботи викладачів мистецьких закладів зі всієї України», — повідомив Вячеслав Паржицький.

Вячеслав Паржицький. Фото: Вільне радіо

Він розповів, що «Paleterum» покликаний залучити широке коло викладачів музично-теоретичних дисциплін до створення сучасних форм і методів навчання.

«Організаторами конкурсу є Управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації і Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені І. Карабиця. Це мистецьке змагання сприяє пошуку і підтримці творчого потенціалу педагогічних працівників, а також обміну досвідом між викладачами навчальних закладів. До складу журі конкурсу входять провідні фахівці України в галузі музично-теоретичної освіти», — додав Вячеслав Паржицький.

Склад журі конкурсу

• Оксана Письменна, голова журі, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри теорії музики, завідувачка кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка.
• Людмила Сбітнєва, доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва і хореографії Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, заслужений працівник культури України.
• Тетяна Постоловська, кандидат мистецтвознавства, викладач-методист Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра.
• Лола Уралова, голова циклової комісії «Теорія музики» Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця.
• Ірина Панасенко, викладач циклової комісії «Теорія музики» Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця. 
• Анна Наумова, викладач Волинського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.Ф. Стравінського.

Цьогоріч журі «Paleterum» оцінювало роботи 27 викладачів з 18 мистецьких шкіл Донецької, Харківської, Львівської, Хмельницької, Івано-Франківської, Вінницької областей, а також із Миколаєва, Чернігова, Херсона, Хмельницького, Чернівців та Вінниці.

Читайте також: Національна музична академія України взяла під патронат Бахмутський мистецький коледж Бахмутський мистецький коледж

Список лауреатів і дипломантів конкурсу «Paleterum-2023»

Номінація «Педагогічний досвід та інноваційна діяльність»

• Олена Ночевна, викладач Вінницької дитячої музичної школи №1 – лауреат I ступеня.
• Тетяна Корячко, викладач Музичної школи № 2 м. Білицьке (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Надія Томич, викладач Коломийської дитячої музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського (Івано-Франківська область) – лауреат II ступеня.
• Любов Кратенко, викладач Дитячої музичної школи № 5 м. Миколаєва – лауреат III ступеня.
• Анжеліка Ольховик, викладач Вінницької дитячої музичної школи №1 – лауреат III ступеня.
• Зоя Нечитайло, викладач Бершадської дитячої музичної школи ім. Р. А. Скалецького (Вінницька область) – дипломант конкурсу.

Церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу «Paleterum». Фото: Вячеслав Паржицький

Номінація «Навчальний посібник»

• Світлана Черняк, Світлана Коваль, викладачі Хмельницької школи мистецтв «Заріччя» – лауреати I ступеня.
• Лариса Мінасян, викладач Школи мистецтв при Чернігівському фаховому музичному коледжі ім. Л. М. Ревуцького – лауреат I ступеня.
• Емма Новак, викладач Школи мистецтв м. Слов’янська (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Лілія Горобець, викладач Хмельницької школи мистецтв – лауреат II ступеня.
• Надія Томич, викладач Коломийської дитячої музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського (Івано-Франківська область) – лауреат II ступеня.
• Наталія Лук’янова, Галина Рєзнєва, викладачі Чернігівської музичної школи № 2 ім. Є. Богословського, Жанна Попова, викладач Школи мистецтв при Чернігівському фаховому музичному коледжі ім. Л. М. Ревуцького – лауреати III ступеня.
• Надія Качмар, Людмила Паршина, викладачі Жовківської дитячої школи мистецтв (Львівська область) – лауреати III ступеня.
• Віктор Рева, викладач Мистецької школи м. Новогродівка (Донецька область) – лауреат III ступеня.
• Ольга Карєлкіна, викладач Куп’янської музичної школи № 1 (Харківська область) – дипломант конкурсу.
• Олена Козлова, викладач Школи мистецтв №1 Херсонської міської ради – дипломант конкурсу.

Церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу «Paleterum». Фото: Вячеслав Паржицький

Номінація «Сучасні засоби унаочнення» 

• Кіра Руда, викладач Івано-Франківської Дитячої музичної школи № 2 ім. В.Барвінського – лауреат I ступеня.
• Ірина Новосьолова, викладач Мистецької школи № 3 Краматорської міської ради (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Галина Венничук, викладач Музичної школи № 3 м. Чернівці – лауреат II ступеня.
• Ірина Драган, викладач Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф. Ганіцького (Хмельницька область) – лауреат II ступеня.
• Ольга Карєлкіна, викладач Куп’янської музичної школи № 1 (Харківська область) – лауреат III ступеня.
• Ганна Касапчук, Дмитро Бачинський, викладачі Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф. Ганіцького (Хмельницька область) – лауреат III ступеня.

Номінація «Електронний навчальний ресурс»

• Наталія Серьогіна, Оксана Черевань, викладачі Мистецької школи № 3 Краматорської міської ради (Донецька область) – лауреати I ступеня.

Директор Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Карабиця Вячеслав Паржицький подякував усім учасникам конкурсу «Paleterum-2023» за творчі роботи, креативність та вклад у розвиток музично-теоретичних дисциплін і музичної педагогіки. Він також запросив бажаючих вступати до коледжу, зокрема на таку рідкісну спеціалізацію, як «Теорія музики».

Фото: Вячеслав Паржицький

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При цьому найбільшу частку сімейного бюджету поглинає купівля одягу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальна вартість підготовки до школи у 2026 році

За даними аналітиків Сodes, розрахункова вартість повного комплекту для першокласника у 2026 році становить 12 923 гривні. Порівняно з минулим роком загальні витрати збільшилися на 30%. Фактична сума безпосередньо залежить від обраного родинного бюджету. Економний варіант із купівлею найдешевших товарів у дискаунтерах коштуватиме від 4 000 до 5 000 гривень. Середній бюджет, орієнтований на оптимальне співвідношення ціни та якості, вимагає витрат на рівні 10 000–13 000 гривень. Розширений бюджет із придбанням речей від відомих брендів стартує від 20 000 до 30 000 гривень.

Базовий список та рівні шкільного кошика

Усі необхідні шкільні товари розподіляються на кілька груп залежно від пріоритетності покупок. Кошик навчального приладдя включає лише найнеобхіднішу канцелярію та матеріали для творчості. Базовий шкільний кошик розширюється за рахунок додавання аксесуарів. Повний комплект охоплює абсолютно всі товарні позиції, включаючи гардероб.

Рівень кошика	Склад товарів	Орієнтовна вартість у 2026 році
Кошик навчального приладдя	Канцелярія, інструменти для творчих занять	1508 грн
Базовий шкільний кошик	Навчальне приладдя, рюкзак, сумка для взуття	2773 грн
Повний комплект першокласника	Всі вищезазначені товари, одяг та взуття	12 923 грн

Найбільшу частину кошика забирає одяг та взуття. Наразі середні ціни на одяг наступні:

• шкарпетки — від 35 гривень, колготки – від 70 гривень;
• шкільна форма — від 1250 гривень і доходить до кількох тисяч;
• сорочки, футболки або блузки — від 500 гривень;
• штани/спідниця — 600-800 гривень;
• спортивний костюм — 1300 – 3 000 гривень;
• спортивне взуття — 800-1 700 гривень;
• туфлі — 700-2 300 гривень.

Найдорожчі категорії та зміна цін

Найдорожчою категорією у списку покупок незмінно залишається одяг. Він забирає близько 65% від загальних витрат родини. Медіанна вартість двох комплектів повсякденного шкільного одягу становить 7 000 гривень, а спортивного костюма — 1 100 гривень. Одяг подорожчав найбільше за останній рік, додавши в ціні 40%. Взуття становить майже 16% від загальних витрат, аксесуари — близько 10%. Канцелярське приладдя та товари для творчості виявилися категоріями, що подорожчали найменше — їхня вартість зросла приблизно на 7,7%.

Регіональне навантаження на бюджет

Вартість шкільного кошика тримається на приблизно однаковому рівні по всій країні завдяки великій частці онлайн-покупок. Проте фінансове навантаження на родини суттєво відрізняється через різний рівень середніх заробітних плат у регіонах. Найважче підготувати дитину до школи у Кіровоградській області. Там вартість повного комплекту першокласника становить майже 61% від середньої місячної заробітної плати.

Найменш відчутними ці витрати є для жителів Києва. У столиці шкільний кошик забирає близько 27% від середньої зарплати. Середній показник вартості зборів до школи по Україні дорівнює 42,35% від доходу.

Державна допомога та економія

Державна програма “Пакунок школяра” дозволяє батькам першокласників отримати цільову грошову виплату в розмірі 5 000 гривень. Ця сума здатна покрити 38,7% від загальної вартості повного шкільного кошика за медіанними цінами. Коштів вистачить на покриття базового набору першокласника або на придбання найдешевших товарів з одним комплектом одягу. Оформити виплату можна через застосунок “Дія” або у сервісних центрах ПФУ.

Знизити фінансове навантаження можна також шляхом пошуку знижкових купонів, порівняння цін на онлайн-агрегаторах та отримання банківського кешбеку. Додатковими інструментами економії виступають відвідування спеціалізованих шкільних ярмарків, купівля товарів на розпродажах у великих мережах, придбання вживаних речей у доброму стані та організація гуртових закупівель спільно з іншими батьками.

Читайте також:

“Пакунок школяра” у 2026 році: як отримати 5 тисяч гривень на першокласника

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Основний перехідний період для масового оцифрування трудових книжок в Україні завершився 10 червня 2026 року. Попри це, значна кількість українців ще не оцифрувала свої документи.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, для чого потрібен цей перехід та до кого звертатися.

Навіщо потрібне оцифрування трудової книжки

Головна мета переведення документів у цифровий формат — збереження даних та захист від їх втрати. В електронному вигляді інформацію про стаж простіше зберігати, а ризик знищення фізичного носія зводиться до нуля.

Особливої актуальності це набуло в умовах війни, коли паперові документи часто губляться під час евакуації або стають недоступними на окупованих територіях. Електронна трудова книжка дозволяє отримати доступ до відомостей про стаж з будь-якого куточка світу, де є доступ до інтернету.

Як відбувається оцифрування через роботодавця

Якщо ви офіційно працевлаштовані, процедуру оцифрування може взяти на себе відділ кадрів або бухгалтерія вашого підприємства.

Процес виглядає наступним чином:

• роботодавець сканує або фотографує всі сторінки трудової книжки, що містять записи;
• відповідальна особа заповнює спеціальну електронну форму на вебпорталі електронних послуг ПФУ;
• заявка підтверджується цифровим підписом підприємства та відправляється на обробку.

Як оцифрувати трудову книжку самостійно

Якщо ви наразі не працюєте або просто хочете проконтролювати процес особисто, зробити це можна онлайн за кілька кроків:

• зайдіть на портал електронних послуг ПФУ та увійдіть в особистий кабінет за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або через систему BankID;
• відскануйте або якісно сфотографуйте всі заповнені сторінки вашої трудової книжки. Важливо, щоб зображення були кольоровими, чіткими, а всі записи — читабельними;
• у розділі “Відомості про трудові відносини” заповніть онлайн-форму, перевіривши коректність автоматично підтягнутих даних.
• прикріпіть підготовлені скани або фотографії документів до заяви;
• підпишіть звернення електронним підписом та надішліть його до ПФУ.

Після того, як Пенсійний фонд опрацює заявку, ваша трудова книжка з’явиться в електронному форматі в особистому кабінеті. З цього моменту паперовий оригінал для підтвердження стажу більше не буде обов’язковим.

Читайте також:

Скільки коштує споживчий кошик у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!