Напередодні відбулась церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу викладачів музично-теоретичних дисциплін мистецьких шкіл «Paleterum». Захід пройшов у дистанційному режимі на базі Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Карабиця.

Директор мистецького коледжу Вячеслав Паржицький розповів редакції «Бахмут IN.UA», що конкурс започаткували у 2018 році. Саме тоді коледж розпочав здійснювати освітню діяльність за спеціалізацією «Теорія музики».

«Вперше в ньому (ред. у конкурсі) взяли участь представники Донецької і Харківської областей. Але вже за декілька років географія проведення конкурсу значно розширилася. На ньому були також представлені роботи викладачів мистецьких закладів зі всієї України», — повідомив Вячеслав Паржицький.

Вячеслав Паржицький. Фото: Вільне радіо

Він розповів, що «Paleterum» покликаний залучити широке коло викладачів музично-теоретичних дисциплін до створення сучасних форм і методів навчання.

«Організаторами конкурсу є Управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації і Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені І. Карабиця. Це мистецьке змагання сприяє пошуку і підтримці творчого потенціалу педагогічних працівників, а також обміну досвідом між викладачами навчальних закладів. До складу журі конкурсу входять провідні фахівці України в галузі музично-теоретичної освіти», — додав Вячеслав Паржицький.

Склад журі конкурсу

• Оксана Письменна, голова журі, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри теорії музики, завідувачка кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка.
• Людмила Сбітнєва, доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва і хореографії Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, заслужений працівник культури України.
• Тетяна Постоловська, кандидат мистецтвознавства, викладач-методист Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра.
• Лола Уралова, голова циклової комісії «Теорія музики» Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця.
• Ірина Панасенко, викладач циклової комісії «Теорія музики» Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця. 
• Анна Наумова, викладач Волинського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.Ф. Стравінського.

Цьогоріч журі «Paleterum» оцінювало роботи 27 викладачів з 18 мистецьких шкіл Донецької, Харківської, Львівської, Хмельницької, Івано-Франківської, Вінницької областей, а також із Миколаєва, Чернігова, Херсона, Хмельницького, Чернівців та Вінниці.

Читайте також: Національна музична академія України взяла під патронат Бахмутський мистецький коледж Бахмутський мистецький коледж

Список лауреатів і дипломантів конкурсу «Paleterum-2023»

Номінація «Педагогічний досвід та інноваційна діяльність»

• Олена Ночевна, викладач Вінницької дитячої музичної школи №1 – лауреат I ступеня.
• Тетяна Корячко, викладач Музичної школи № 2 м. Білицьке (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Надія Томич, викладач Коломийської дитячої музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського (Івано-Франківська область) – лауреат II ступеня.
• Любов Кратенко, викладач Дитячої музичної школи № 5 м. Миколаєва – лауреат III ступеня.
• Анжеліка Ольховик, викладач Вінницької дитячої музичної школи №1 – лауреат III ступеня.
• Зоя Нечитайло, викладач Бершадської дитячої музичної школи ім. Р. А. Скалецького (Вінницька область) – дипломант конкурсу.

Церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу «Paleterum». Фото: Вячеслав Паржицький

Номінація «Навчальний посібник»

• Світлана Черняк, Світлана Коваль, викладачі Хмельницької школи мистецтв «Заріччя» – лауреати I ступеня.
• Лариса Мінасян, викладач Школи мистецтв при Чернігівському фаховому музичному коледжі ім. Л. М. Ревуцького – лауреат I ступеня.
• Емма Новак, викладач Школи мистецтв м. Слов’янська (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Лілія Горобець, викладач Хмельницької школи мистецтв – лауреат II ступеня.
• Надія Томич, викладач Коломийської дитячої музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського (Івано-Франківська область) – лауреат II ступеня.
• Наталія Лук’янова, Галина Рєзнєва, викладачі Чернігівської музичної школи № 2 ім. Є. Богословського, Жанна Попова, викладач Школи мистецтв при Чернігівському фаховому музичному коледжі ім. Л. М. Ревуцького – лауреати III ступеня.
• Надія Качмар, Людмила Паршина, викладачі Жовківської дитячої школи мистецтв (Львівська область) – лауреати III ступеня.
• Віктор Рева, викладач Мистецької школи м. Новогродівка (Донецька область) – лауреат III ступеня.
• Ольга Карєлкіна, викладач Куп’янської музичної школи № 1 (Харківська область) – дипломант конкурсу.
• Олена Козлова, викладач Школи мистецтв №1 Херсонської міської ради – дипломант конкурсу.

Церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу «Paleterum». Фото: Вячеслав Паржицький

Номінація «Сучасні засоби унаочнення» 

• Кіра Руда, викладач Івано-Франківської Дитячої музичної школи № 2 ім. В.Барвінського – лауреат I ступеня.
• Ірина Новосьолова, викладач Мистецької школи № 3 Краматорської міської ради (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Галина Венничук, викладач Музичної школи № 3 м. Чернівці – лауреат II ступеня.
• Ірина Драган, викладач Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф. Ганіцького (Хмельницька область) – лауреат II ступеня.
• Ольга Карєлкіна, викладач Куп’янської музичної школи № 1 (Харківська область) – лауреат III ступеня.
• Ганна Касапчук, Дмитро Бачинський, викладачі Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф. Ганіцького (Хмельницька область) – лауреат III ступеня.

Номінація «Електронний навчальний ресурс»

• Наталія Серьогіна, Оксана Черевань, викладачі Мистецької школи № 3 Краматорської міської ради (Донецька область) – лауреати I ступеня.

Директор Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Карабиця Вячеслав Паржицький подякував усім учасникам конкурсу «Paleterum-2023» за творчі роботи, креативність та вклад у розвиток музично-теоретичних дисциплін і музичної педагогіки. Він також запросив бажаючих вступати до коледжу, зокрема на таку рідкісну спеціалізацію, як «Теорія музики».

Фото: Вячеслав Паржицький

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!