Напередодні відбулась церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу викладачів музично-теоретичних дисциплін мистецьких шкіл «Paleterum». Захід пройшов у дистанційному режимі на базі Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Карабиця.

Директор мистецького коледжу Вячеслав Паржицький розповів редакції «Бахмут IN.UA», що конкурс започаткували у 2018 році. Саме тоді коледж розпочав здійснювати освітню діяльність за спеціалізацією «Теорія музики».

«Вперше в ньому (ред. у конкурсі) взяли участь представники Донецької і Харківської областей. Але вже за декілька років географія проведення конкурсу значно розширилася. На ньому були також представлені роботи викладачів мистецьких закладів зі всієї України», — повідомив Вячеслав Паржицький.

Вячеслав Паржицький. Фото: Вільне радіо

Він розповів, що «Paleterum» покликаний залучити широке коло викладачів музично-теоретичних дисциплін до створення сучасних форм і методів навчання.

«Організаторами конкурсу є Управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації і Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені І. Карабиця. Це мистецьке змагання сприяє пошуку і підтримці творчого потенціалу педагогічних працівників, а також обміну досвідом між викладачами навчальних закладів. До складу журі конкурсу входять провідні фахівці України в галузі музично-теоретичної освіти», — додав Вячеслав Паржицький.

Склад журі конкурсу

• Оксана Письменна, голова журі, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри теорії музики, завідувачка кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка.
• Людмила Сбітнєва, доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва і хореографії Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, заслужений працівник культури України.
• Тетяна Постоловська, кандидат мистецтвознавства, викладач-методист Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра.
• Лола Уралова, голова циклової комісії «Теорія музики» Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця.
• Ірина Панасенко, викладач циклової комісії «Теорія музики» Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця. 
• Анна Наумова, викладач Волинського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.Ф. Стравінського.

Цьогоріч журі «Paleterum» оцінювало роботи 27 викладачів з 18 мистецьких шкіл Донецької, Харківської, Львівської, Хмельницької, Івано-Франківської, Вінницької областей, а також із Миколаєва, Чернігова, Херсона, Хмельницького, Чернівців та Вінниці.

Читайте також: Національна музична академія України взяла під патронат Бахмутський мистецький коледж Бахмутський мистецький коледж

Список лауреатів і дипломантів конкурсу «Paleterum-2023»

Номінація «Педагогічний досвід та інноваційна діяльність»

• Олена Ночевна, викладач Вінницької дитячої музичної школи №1 – лауреат I ступеня.
• Тетяна Корячко, викладач Музичної школи № 2 м. Білицьке (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Надія Томич, викладач Коломийської дитячої музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського (Івано-Франківська область) – лауреат II ступеня.
• Любов Кратенко, викладач Дитячої музичної школи № 5 м. Миколаєва – лауреат III ступеня.
• Анжеліка Ольховик, викладач Вінницької дитячої музичної школи №1 – лауреат III ступеня.
• Зоя Нечитайло, викладач Бершадської дитячої музичної школи ім. Р. А. Скалецького (Вінницька область) – дипломант конкурсу.

Церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу «Paleterum». Фото: Вячеслав Паржицький

Номінація «Навчальний посібник»

• Світлана Черняк, Світлана Коваль, викладачі Хмельницької школи мистецтв «Заріччя» – лауреати I ступеня.
• Лариса Мінасян, викладач Школи мистецтв при Чернігівському фаховому музичному коледжі ім. Л. М. Ревуцького – лауреат I ступеня.
• Емма Новак, викладач Школи мистецтв м. Слов’янська (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Лілія Горобець, викладач Хмельницької школи мистецтв – лауреат II ступеня.
• Надія Томич, викладач Коломийської дитячої музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського (Івано-Франківська область) – лауреат II ступеня.
• Наталія Лук’янова, Галина Рєзнєва, викладачі Чернігівської музичної школи № 2 ім. Є. Богословського, Жанна Попова, викладач Школи мистецтв при Чернігівському фаховому музичному коледжі ім. Л. М. Ревуцького – лауреати III ступеня.
• Надія Качмар, Людмила Паршина, викладачі Жовківської дитячої школи мистецтв (Львівська область) – лауреати III ступеня.
• Віктор Рева, викладач Мистецької школи м. Новогродівка (Донецька область) – лауреат III ступеня.
• Ольга Карєлкіна, викладач Куп’янської музичної школи № 1 (Харківська область) – дипломант конкурсу.
• Олена Козлова, викладач Школи мистецтв №1 Херсонської міської ради – дипломант конкурсу.

Церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу «Paleterum». Фото: Вячеслав Паржицький

Номінація «Сучасні засоби унаочнення» 

• Кіра Руда, викладач Івано-Франківської Дитячої музичної школи № 2 ім. В.Барвінського – лауреат I ступеня.
• Ірина Новосьолова, викладач Мистецької школи № 3 Краматорської міської ради (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Галина Венничук, викладач Музичної школи № 3 м. Чернівці – лауреат II ступеня.
• Ірина Драган, викладач Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф. Ганіцького (Хмельницька область) – лауреат II ступеня.
• Ольга Карєлкіна, викладач Куп’янської музичної школи № 1 (Харківська область) – лауреат III ступеня.
• Ганна Касапчук, Дмитро Бачинський, викладачі Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф. Ганіцького (Хмельницька область) – лауреат III ступеня.

Номінація «Електронний навчальний ресурс»

• Наталія Серьогіна, Оксана Черевань, викладачі Мистецької школи № 3 Краматорської міської ради (Донецька область) – лауреати I ступеня.

Директор Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Карабиця Вячеслав Паржицький подякував усім учасникам конкурсу «Paleterum-2023» за творчі роботи, креативність та вклад у розвиток музично-теоретичних дисциплін і музичної педагогіки. Він також запросив бажаючих вступати до коледжу, зокрема на таку рідкісну спеціалізацію, як «Теорія музики».

Фото: Вячеслав Паржицький

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Щороку абітурієнти стикаються з питанням, як саме відбувається відбір до закладів вищої освіти. Стара система, за якої бюджетні місця закріплювалися виключно за університетами, більше не діє. Сучасний механізм базується на принципах широкого конкурсу та алгоритмі адресного розміщення. Розбираємо детально, як формуються конкурсні бали, на що впливають пріоритети та яким чином розподіляються місця серед вступників.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як працює широкий конкурс для вступу до ВНЗ

Вступна кампанія на бакалаврат і медичну магістратуру передбачає подання заяв у період з 19 липня до 1 серпня. На цьому етапі вступнику важливо розрізняти середній бал національного мультипредметного тесту (НМТ) та конкурсний бал. Результати НМТ є лише основою для розрахунку. Для участі у відборі необхідно подолати встановлені порогові бали з кожного предмета.

Конкурсний бал розраховується за спеціальною формулою: КБ = (К1 × П1 + К2 × П2 + К3 × П3 + К4 × П4 + КТ × ТК) / (К1 + К2 + К3 + (К4 макс + К4)/2 + КТ) + ОУ) × РК × ГК.

На підсумковий показник конкурсного бала впливають:

• результати, отримані під час складання НМТ (П1, П2…);
• вагові коефіцієнти кожного з предметів тестування (К1, К2…);
• оцінки за творчий конкурс та його коефіцієнт, якщо йдеться про відповідні спеціальності (ТК, КТ);
• додаткові бали за успішне завершення підготовчих курсів безпосередньо у закладі вищої освіти (ОУ);
• регіональний (РК) та галузевий коефіцієнти (ГК).

Варто зазначити, що коефіцієнти можуть суттєво відрізнятися залежно від обраної спеціальності та регіону, де розташований університет. Вдале використання цих показників здатне підвищити підсумковий бал та покращити позицію у рейтингу. Наприклад, при однакових результатах НМТ у 150 балів, вступник на “Філологію” у Києві може мати конкурсний бал 144,83, тоді як вступник на “Агрономію” у Запоріжжі, завдяки регіональному коефіцієнту 1,07 та першим двом пріоритетам, може отримати бал 152,02. Для точного розрахунку варто використовувати спеціальні калькулятори або обчислювати самостійно за формулою.

Присвоєння пріоритетів та їхня роль

Кожен абітурієнт має право подати до 10 заяв на бюджетну та контрактну форми навчання, з яких максимум 5 заяв можуть претендувати на бюджетні місця. Під час подання кожній заяві присвоюється пріоритет від 1 до 10. Одиниця позначає найвищий рівень бажання вступити на певну спеціальність, а десятка — найнижчий у персональному рейтингу.

Пріоритет не є гарантією вступу. Він слугує маркером для автоматичної системи адресного розміщення, вказуючи, у якій послідовності розглядати подані заяви. Алгоритм працює таким чином: спочатку розглядається заява з першим пріоритетом. Якщо конкурсного бала достатньо для зарахування, система зупиняється на цьому етапі. Якщо ж балів бракує, алгоритм переходить до перевірки заяви з другим пріоритетом і продовжує процес далі.

Змінити встановлені пріоритети можна лише до моменту реєстрації заяви у закладі освіти. Після того як університет прийняв заяву до розгляду, її можна лише скасувати, при цьому сам пріоритет анулюється без права відновлення або перенесення. Тому найвищі пріоритети варто ставити тим закладам та спеціальностям, де конкурсний бал дає реальні шанси на вступ.

Механізм роботи широкого конкурсу

З 2015 року в Україні діє система широкого конкурсу — загальнонаціонального рейтингу абітурієнтів, які вступають на однакову спеціальність або галузь знань. Для прикладу, вступники на “Право” змагаються в одному загальному списку, вступники на “Менеджмент” формують інший рейтинг. Конкуренція відбувається не в межах конкретного університету, а в масштабах усієї країни між усіма претендентами.

Єдиним винятком із цього правила є творчі спеціальності, для яких бюджетні місця розподіляються безпосередньо між закладами вищої освіти. Це зумовлено тим, що кожен заклад проводить власний конкурс творчих або фізичних здібностей за індивідуальними критеріями. Для інших спеціальностей основним критерієм є результати НМТ. Навіть пільговики, що проходять співбесіду, складають її за загальними програмами НМТ.

Автоматичний розподіл рекомендацій відбувається з урахуванням трьох факторів:

• конкурсного бала вступника;
• пріоритетності поданих заяв;
• наявної кількості місць (ліцензованого обсягу) у конкретному закладі вищої освіти.

Якщо на спеціальність виділено 100 бюджетних місць, а заяв подано 500, система вишикує їх від найвищого бала до найнижчого. Прохідним балом стане результат абітурієнта, який опиниться на 100-й позиції. Усі вступники, які розмістилися нижче у загальнонаціональному рейтингу, не отримають рекомендації на бюджет, навіть якщо у межах конкретного університету вони посідали перші місця. Ті, хто увійшов до першої сотні, отримають місця відповідно до своїх пріоритетів та ліцензійних обсягів університетів.

Якщо кількість охочих із високими балами перевищує ліцензований обсяг певного закладу, наприклад, 100 місць при 1000 охочих та 500 виділених державою місцях, університет зарахує лише першу сотню згідно зі своїми можливостями (аудиторії, викладачі тощо). Інші претенденти з високими балами отримають рекомендації за своїми наступними пріоритетами в інших навчальних закладах.

Читайте також:

Запрошення на ЄВІ та ЄФВВ: де знайти перепустку та які документи потрібні для іспиту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 22 червня у центрах “Паспортний сервіс” розпочалося тестування оновленого механізму підтвердження особи. Відтепер під час бронювання місця в електронній черзі для оформлення документів громадяни повинні проходити ідентифікацію за допомогою системи BankID.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як працюватиме оновлена електронна черга

Державне підприємство “Документ”, яке перебуває у сфері управління Державної міграційної служби, запроваджує додаткову перевірку для користувачів. Новий тестовий режим стосується безпосередньо процесу реєстрації в електронній черзі. Перевірка особи здійснюватиметься автоматично за допомогою системи BankID Національного банку України.

Мета нововведень та функціонування BankID

BankID є сучасним інструментом для віддаленої онлайн-ідентифікації громадян з використанням даних українських банківських установ. Ця система дозволяє швидко підтвердити особу для дистанційного отримання державних послуг. Запровадження такого механізму є частиною стратегії підприємства, яка має на меті:

• забезпечення прозорого та чесного доступу до сервісів;
• повне унеможливлення зловживань із талонами;
• ліквідацію спекуляцій місцями в електронній черзі.

Де отримати додаткову інформацію

Для громадян, які мають запитання щодо нової процедури запису або процесу оформлення документів, передбачена можливість безкоштовної консультації онлайн. Отримати роз’яснення можна через:

• офіційний вебсайт центрів “Паспортний сервіс”;
• офіційну сторінку державного підприємства у соціальній мережі Facebook.

Читайте також:

Приватна пенсія в Україні: як оформити та які ризики мають недержавні фонди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!