Напередодні відбулась церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу викладачів музично-теоретичних дисциплін мистецьких шкіл «Paleterum». Захід пройшов у дистанційному режимі на базі Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Карабиця.

Директор мистецького коледжу Вячеслав Паржицький розповів редакції «Бахмут IN.UA», що конкурс започаткували у 2018 році. Саме тоді коледж розпочав здійснювати освітню діяльність за спеціалізацією «Теорія музики».

«Вперше в ньому (ред. у конкурсі) взяли участь представники Донецької і Харківської областей. Але вже за декілька років географія проведення конкурсу значно розширилася. На ньому були також представлені роботи викладачів мистецьких закладів зі всієї України», — повідомив Вячеслав Паржицький.

Вячеслав Паржицький. Фото: Вільне радіо

Він розповів, що «Paleterum» покликаний залучити широке коло викладачів музично-теоретичних дисциплін до створення сучасних форм і методів навчання.

«Організаторами конкурсу є Управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації і Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені І. Карабиця. Це мистецьке змагання сприяє пошуку і підтримці творчого потенціалу педагогічних працівників, а також обміну досвідом між викладачами навчальних закладів. До складу журі конкурсу входять провідні фахівці України в галузі музично-теоретичної освіти», — додав Вячеслав Паржицький.

Склад журі конкурсу

• Оксана Письменна, голова журі, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри теорії музики, завідувачка кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка.
• Людмила Сбітнєва, доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва і хореографії Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, заслужений працівник культури України.
• Тетяна Постоловська, кандидат мистецтвознавства, викладач-методист Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра.
• Лола Уралова, голова циклової комісії «Теорія музики» Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця.
• Ірина Панасенко, викладач циклової комісії «Теорія музики» Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І. Карабиця. 
• Анна Наумова, викладач Волинського фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.Ф. Стравінського.

Цьогоріч журі «Paleterum» оцінювало роботи 27 викладачів з 18 мистецьких шкіл Донецької, Харківської, Львівської, Хмельницької, Івано-Франківської, Вінницької областей, а також із Миколаєва, Чернігова, Херсона, Хмельницького, Чернівців та Вінниці.

Читайте також: Національна музична академія України взяла під патронат Бахмутський мистецький коледж Бахмутський мистецький коледж

Список лауреатів і дипломантів конкурсу «Paleterum-2023»

Номінація «Педагогічний досвід та інноваційна діяльність»

• Олена Ночевна, викладач Вінницької дитячої музичної школи №1 – лауреат I ступеня.
• Тетяна Корячко, викладач Музичної школи № 2 м. Білицьке (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Надія Томич, викладач Коломийської дитячої музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського (Івано-Франківська область) – лауреат II ступеня.
• Любов Кратенко, викладач Дитячої музичної школи № 5 м. Миколаєва – лауреат III ступеня.
• Анжеліка Ольховик, викладач Вінницької дитячої музичної школи №1 – лауреат III ступеня.
• Зоя Нечитайло, викладач Бершадської дитячої музичної школи ім. Р. А. Скалецького (Вінницька область) – дипломант конкурсу.

Церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу «Paleterum». Фото: Вячеслав Паржицький

Номінація «Навчальний посібник»

• Світлана Черняк, Світлана Коваль, викладачі Хмельницької школи мистецтв «Заріччя» – лауреати I ступеня.
• Лариса Мінасян, викладач Школи мистецтв при Чернігівському фаховому музичному коледжі ім. Л. М. Ревуцького – лауреат I ступеня.
• Емма Новак, викладач Школи мистецтв м. Слов’янська (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Лілія Горобець, викладач Хмельницької школи мистецтв – лауреат II ступеня.
• Надія Томич, викладач Коломийської дитячої музичної школи №1 ім. А. Кос-Анатольського (Івано-Франківська область) – лауреат II ступеня.
• Наталія Лук’янова, Галина Рєзнєва, викладачі Чернігівської музичної школи № 2 ім. Є. Богословського, Жанна Попова, викладач Школи мистецтв при Чернігівському фаховому музичному коледжі ім. Л. М. Ревуцького – лауреати III ступеня.
• Надія Качмар, Людмила Паршина, викладачі Жовківської дитячої школи мистецтв (Львівська область) – лауреати III ступеня.
• Віктор Рева, викладач Мистецької школи м. Новогродівка (Донецька область) – лауреат III ступеня.
• Ольга Карєлкіна, викладач Куп’янської музичної школи № 1 (Харківська область) – дипломант конкурсу.
• Олена Козлова, викладач Школи мистецтв №1 Херсонської міської ради – дипломант конкурсу.

Церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу «Paleterum». Фото: Вячеслав Паржицький

Номінація «Сучасні засоби унаочнення» 

• Кіра Руда, викладач Івано-Франківської Дитячої музичної школи № 2 ім. В.Барвінського – лауреат I ступеня.
• Ірина Новосьолова, викладач Мистецької школи № 3 Краматорської міської ради (Донецька область) – лауреат II ступеня.
• Галина Венничук, викладач Музичної школи № 3 м. Чернівці – лауреат II ступеня.
• Ірина Драган, викладач Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф. Ганіцького (Хмельницька область) – лауреат II ступеня.
• Ольга Карєлкіна, викладач Куп’янської музичної школи № 1 (Харківська область) – лауреат III ступеня.
• Ганна Касапчук, Дмитро Бачинський, викладачі Кам’янець-Подільської міської дитячої музичної школи ім. Ф. Ганіцького (Хмельницька область) – лауреат III ступеня.

Номінація «Електронний навчальний ресурс»

• Наталія Серьогіна, Оксана Черевань, викладачі Мистецької школи № 3 Краматорської міської ради (Донецька область) – лауреати I ступеня.

Директор Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Карабиця Вячеслав Паржицький подякував усім учасникам конкурсу «Paleterum-2023» за творчі роботи, креативність та вклад у розвиток музично-теоретичних дисциплін і музичної педагогіки. Він також запросив бажаючих вступати до коледжу, зокрема на таку рідкісну спеціалізацію, як «Теорія музики».

Фото: Вячеслав Паржицький

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Внутрішньо переміщені особи пенсійного віку мають право на автоматичне продовження державної допомоги на проживання, якщо розмір їхньої пенсії не перевищує встановлений ліміт. При цьому сукупний дохід родини не береться до уваги.

Про це повідомили юристи з Юридичного порадника ВПО.

Виплати для пенсіонерів-ВПО

Згідно з порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, виплати автоматично продовжуються на наступний шестимісячний період тим пенсіонерам, чия пенсія у 2026 році не перевищує 10 380 гривень. Головною умовою для цієї категорії є саме розмір індивідуальної виплати. Сукупний дохід сім’ї у такому випадку не враховується. Відповідно, якщо один із подружжя отримує пенсію, яка перевищує вказаний ліміт, це не позбавляє іншого з подружжя з меншою пенсією права на державну допомогу.

Додатковою умовою для отримання коштів є відповідність “майновим” критеріям. Окрім пенсіонерів з визначеним рівнем доходу, право на автоматичне продовження виплат мають:

• особи з інвалідністю першої чи другої групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років та діти з тяжкими захворюваннями без встановленої інвалідності за наявності документального підтвердження;
• діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа віком до 23 років;
• батьки-вихователі, прийомні батьки та опікуни.

Відсутність автоматичного нарахування коштів не означає втрату права на допомогу. Якщо виплату не продовжили, переселенцям необхідно подати відповідну заяву. Звернутися можна до органів Пенсійного фонду України особисто або онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ, а також до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг.

У разі отримання відмови у призначенні або продовженні виплат на проживання необхідно вимагати письмове рішення. Наявність офіційного документа про відмову дозволить переселенцям оскаржити такі дії в адміністративному або судовому порядку.

Читайте також:

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло через зростання доходів ВПО: відповідь юристів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи можуть втратити право на користування тимчасовим соціальним житлом через збільшення офіційних доходів. Законодавство передбачає розірвання договору найму, якщо фінансовий стан сім’ї дозволяє орендувати нерухомість на загальних умовах.

Детальніше про ситуацію розповіли юристи з Юридичного порадника для ВПО

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло у ВПО

Власник соціального житла має право ініціювати розірвання договору та виселення родини без надання іншого приміщення. Це відбувається у тому випадку, коли доходи сім’ї зростають до рівня, достатнього для укладання договору оренди звичайного житла, яке не належить до соціального фонду.

Законодавство не встановлює фіксованої суми доходу, після якої особа втрачає право на соціальне житло. Цей показник розраховується індивідуально і залежить від поточного розміру прожиткового мінімуму та вартості оренди нерухомості у конкретному населеному пункті.

Мінімальну вартість оренди квадратного метра житла встановлюють органи місцевої влади. Якщо органи місцевого самоврядування не публікують ці дані у відкритому доступі, інформацію можна отримати через запит на публічну інформацію до міської ради. Якщо сукупний дохід родини дозволяє самостійно винаймати житло, договір оренди соціального приміщення можуть розірвати.

Як держава контролює фінансовий стан орендарів

Органи місцевого самоврядування здійснюють щорічний моніторинг доходів осіб, які проживають у соціальному житлі. Перевірка за попередній рік базується на довідках про доходи орендаря та членів його родини, а також на даних про майно, що перебуває у їхній власності.

Інші підстави для виселення

Законодавство визначає додаткові умови, за яких договір найму соціального житла може бути розірваний без надання іншого приміщення. Це відбувається у таких випадках:

• отримання або придбання родиною іншого житла;
• виявлення доказів надання документів із недостовірними даними щодо фактичних доходів; відсутність плати за користування житлом протягом шести місяців;
• систематичне порушення правил користування приміщенням, громадського порядку або прав сусідів;
• використання житла не за призначенням, його псування чи руйнування;
• недотримання умов договору після письмового попередження.

У разі відмови добровільно звільнити соціальне житло, процедура виселення здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Читайте також:

Підтвердження трудового стажу без документів: як ВПО відновити дані про роботу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!