«Памфір» — український фільм, який вийшов в прокат 23 березня 2023 року, й вже зібрав чимало схвальних відгуків. За сюжетом головний герой Памфір хороший сім’янин, але доля дає йому випробування й змушує розплачуватися за провину власного сина.

Як знімали стрічку розповідає The Village Україна, а де подивитися «Памфір» у Києві та Львові — шукайте в підбірці «Бахмут. IN.UA»

Сюжет фільму

Памфір — це чоловік, який з родиною мирно живе на Буковині, але минуле життя змушує героя звернути з чесного шляху заради своєї сім’ї. Дії стрічки розгортаються напередодні карнавалу Маланки. Памфір повертається до своєї родини після тривалої відсутності, але в цей час його син влаштовує підпал в молитовному домі, 

Через це чоловік змушений відплатити, він повертається у кримінальне минуле, до контрабанди. Стрічку варто глянути, щоб остаточно відкинути упередження про українське кіно. Українське кіно дебютувало на Каннському кінофестивалі, його переглянули люди Канаді, Італії, Польщі, Швейцарії, Греції, Індонезії, Словаччині й країнах Балтії.

Як знімали стрічку?

Олександра Костіна продюсерка фільму. Фото: Zaxid.net

Олександра Костіна продюсерка фільму розповідає, що стрічку знімали у маленькому селі на кордоні з Румунією, а загалом команда відвідала 15–16 населених пунктів у двох областях – Івано-Франківській і Чернівецькій під час зйомок.

Через гористу місцевість команда використовувала гужовий транспорт, щоб дістатися до місця. Їхали навіть возами з кіньми, а от апаратуру переносили у руках. Хоч сценарій стрічки й тримався в секреті, місцеві жителі знали, що кіно знімають про них. 

«В одному селі, де знімали, якось декілька джипів їхали з кордону, уже поверталися «пустими». Вони зупинилися й кажуть: «Ага, кіношники. Поїхали в бар! Це ж ви про нас кіно знімаєте, нам приємно», — пригадує Олександра Костіна.

До слова, кияни й всі охочі в лютому та березні мали змогу побачити унікальні костюми, які були у фільмі. Тепер виставка «Памфірова Маланка. Танець смерті та життя» демонструватиметься з 28 березня 2023-го у Львові, у планах – Варшава, Амстердам і Париж. Побачити виставку можна у Львівському муніципальному мистецькому центрі.

Читайте також: Топ-8 для дошкільнят: підбірка україномовних мультфільмів для дітей

Де подивитися «Памфір» в Києві та Львові?

Афіша фільму в ТЦ River Mall. Фото: скріншот

В Києві стрічку транслюватимуть в багатьох кінотеатрах. Ми підібрали три найпопулярніші в столиці, які показуватимуть фільм цих вихідних.

Планета Кіно, у ТЦ River Mall, Дніпровська набережна, 12. Квиток вартує від 190 гривень до 290 гривень в залежності від місця та години показу стрічки.

Показ фільму в залах Гегемон та Кіноман в кінотеатрі «Жовтень» 31 березня. Фото: скріншот.

В кінотеатрі «Жовтень», що знаходиться за адресою: вулиця Костянтинівська, 26, буде особливий показ «Памфіру» 2 квітня о 14:10 на кінопоказі буде режисер фільму Дмитро Михайлович Сухолиткий-Собчук. Вартість квитка 170 гривень, а от  у п’ятницю 31 березня квиток на фільм коштуватиме 105 гривень, в суботу 1 квітня 130 гривень. 

Показ фільму в залі Гегемон в кінотеатрі «Жовтень» 1 квітня. Фото: скріншот.

Ще один показ стрічки у Києві, за участі режисера, відбудеться у кінотеатрі KINO42, за адресою вулиця Костянтинівська, 11Б 1 квітня. Квиток на сеанс коштує 100 гривень, в інші дні ціна від 100 до 120 гривень.

Афіша кінопоказу в кінотеатрі KINO42 Фото: скріншот

У Львові переглянути стрічку можна в ТЦ Forum Lviv, за адресою вулиця Під Дубом, 7Б. Квиток на сеанс коштує 160 гривень. 

 

Афіша у Львові у ТЦ Forum Lviv. Фото: скріншот

Львівський кінотеатр у СТРЦ SPARTAK за адресою вулиця Гетьмана Мазепи, 1Б, також транслює стрічку, остання дата показу 5 квітня. Ціни від 100 до 130 гривень за квиток, сеанси є, як у вечірню, так й в ранкову годину.

Афіша кінопоказу у Горіховому кінотеатрі. Фото: скріншот

 

Кінотеатр у парку Горіховий гай пропонує квитки від 80 гривень за особу. Зал знаходиться за адресою вул. Володимира Великого, 14А.

Фото: Планета. Кіно.

Читайте також: Світла книга про світлий регіон: Катерина Зарембо розказує про свою книгу «Схід українського сонця. Історії Донеччини і Луганщини початку ХХІ століття»

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 11 серпня 2026 року Національний банк України вводить у дію пакет пом’якшення валютних обмежень. Зміни стосуються фізичних і юридичних осіб, а також установ фінансового сектору. Оновлений макроекономічний прогноз регулятора передбачає зростання міжнародних резервів до 70 мільярдів доларів США у 2026 році.

Детальніше про це розповіли в НБУ.

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження

Ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти збільшено з 50 тисяч до 200 тисяч гривень на календарний місяць. У межах цієї суми дозволено купувати безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.

Добовий ліміт на зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном зріс зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень.

Місячний ліміт на оплату товарів, робіт і послуг за кордоном із гривневих рахунків збільшено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень в еквіваленті. До переліку дозволених операцій додано оплату оренди житла за кордоном. Розрахунки можна проводити як карткою, так і через перекази (зокрема, через систему “SWIFT”) із попередньою купівлею валюти банком.

Додано можливість оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном переказом із валютного рахунку на рахунок отримувача через систему “SWIFT”. Для таких операцій встановлено окремий ліміт — 200 тисяч гривень на календарний місяць.

Ліміт у розмірі 500 тисяч гривень на місяць для оплати валютною карткою послуг проживання за кордоном відтепер поширюється на оренду житла. Ці розрахунки також доступні за допомогою переказу з валютного рахунку на рахунок отримувача.

Нові умови для юридичних осіб

Добовий ліміт на зняття готівки з гривневих рахунків в Україні та з валютних рахунків (в Україні і за кордоном) підвищено зі 100 тисяч до 200 тисяч гривень. Ліміт на зняття готівки з гривневих корпоративних карток за кордоном становить 140 тисяч гривень на календарний місяць замість 17,5 тисячі гривень на тиждень.

Ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток збільшено зі 150 тисяч до 400 тисяч гривень на місяць. Валютними корпоративними картками можна розраховуватися без обмежень.

Введено “додатковий” ліміт для бізнесу, що формується за рахунок прямих благодійних внесків на користь військових частин Збройних Сил України та Національної гвардії України, здійснених із 10 серпня 2026 року. Внески мають підтверджуватися аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами. Юридичні особи отримали право передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) пов’язаним компаніям у межах однієї бізнес-групи.

Експортери отримали дозвіл сплачувати штрафи, пені, бонуси та відшкодування збитків контрагентам-нерезидентам за договорами з експорту товарів. Річна сума таких переказів обмежена 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту після 23 лютого 2021 року.

Також запроваджено зміни за такими напрямами:

• репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
• переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
• купівля валюти гарантами або поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
• розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями;
• переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням уряду;
• перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.

Правила для фінансового сектору

Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало дозвіл купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”.

З 1 вересня 2026 року банки отримають можливість під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не враховується.

Банкам дозволено повертати нерезидентам залучені кошти як інструменти капіталу у випадку відмови з боку регулятора в їх включенні до капіталу банку.

Читайте також:

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат: як відкрити рахунок “Турбота про дитину”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!