Мешканці Бахмута збирають підписи до листа, на ім’я Президента України Володимира Зеленського, на ім’я віцепрем’єрки-міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук та, на ім’я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Цим листом бахмутяни, які через війну покинули свої домівки, хочуть звернути увагу влади до своєї подальшої долі.

Волонтерка Інна Гайдай повідомила редакції «Бахмут IN.UA», що наразі збір підписів продовжується. Також готується текст листа.

«Хочемо, щоб нас почули. Сама суть листа полягатиме у безвихідному становищі та відчаї бахмутян. У питанні про нашу подальшу долю, про суму виплат для ВПО, у відсутності житла і роботи. У нас багато переселенців: з Маріуполя, Авдіївки, інших населених пунктів. Але я з Бахмута. Я хочу допомогти людям з мого міста. Тому виникла ідея написати лист. Люди мене підтримали. Зараз я зв’язалася з адвокатом, щоб все було в юридичних межах», – розповіла Інна Гайдай.

За словами активістки, багато ВПО з Бахмута не можуть не те що придбати, а навіть винаймати житло.

«Є люди, які влаштувались на роботу і знайшли житло. Це дуже добре. Але багатьох переселенців цькують, через те, що вони з Донецької області. Є чимало осіб, які взагалі не можуть працювати. Це люди з інвалідністю, люди похилого віку. Багато бабусь, дідусів, матерів-одиначок зараз мають проблеми з орендою житла. Свої домівки вони втратили або покинули, а на оренду житла в інших містах у них немає коштів. Вони збиралися все життя жити в Бахмуті, і не думали їхати в Київ чи інші міста. Ми хочемо просто жити по-людськи, а не виживати», – наголосила Інна Гайдай.

Активістка розповіла, що лист з’явиться найближчим часом, а збирати підписи планують у кілька етапів. Поставити підпис під документом зможуть лише реальні люди з пропискою в Бахмуті.

«Наші люди згуртуються по селах, по містах, де вони зараз знаходяться. Там створять активну групу, яка буде на місці збирати ці підписи. Загалом, це відбуватиметься у два етапи. Спочатку напишемо листа Зеленському, Верещук та Лубінцю. Паралельно покажемо текст документа людям, щоб вони бачили, під чим підписуються. Сам лист та підписи під ним оформимо у трьох екземплярах, оригінали направимо високопосадовцям. Підписи будемо збирати всіма бахмутянами по Україні. Хто захоче, той підпише: буде у нас їх 100, 500 чи 3000 – все одно хороший результат», – вважає Інна Гайдай.

Зразок листа. Фото: телеграм-канал

Також бахмутяни хочуть поширити ініціативу по соцмережах, щоб про це дізналися якомога більше людей. Інший спосіб реалізації ініціативи – це петиція. Однак, тільки для її розгляду потрібно набрати 25 тисяч підписів (близько третини кількості населення міста). Враховуючи, що більшість ВПО з Бахмута – це літні люди та діти, таку кількість підписів зібрати важче, аніж підписати листа. Попри те, виклики не лякають бахмутян, і вони готові боротися за свої права усіма можливими способами.

“Разом із листом петицією подамо письмове прохання, щоб побачили, що декілька сотень, а, може, й декілька тисяч людей поставили живі підписи. Тобто це реальні люди з пропискою в Бахмуті, які мають проблеми”, — пояснює волонтерка.

Бахмутянка повідомила, що для петиції їй потрібні тисячі підписів земляків. Для збору склали табличку, де потрібно вказати ПІБ, рік народження, серію і номер паспорта або ID, ІПН і обов’язково прописку в Бахмуті, а поруч поставити ваш підпис.

Фото: Роман Потапенко

Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!