Наприкінці лютого до Верховної Ради надійшов законопроект, який пропонує підвищити прожитковий мінімум в Україні. В разі підтримки документу народними обранцями, зміни почнуть діяти вже з квітня.

Відповідний законопроект №8432 опублікований на сайті Верховної Ради. Попри війну в Україні документ пропонує поетапне підвищення розмірів прожиткового мінімуму вже цієї весни.

Який зараз розмір прожиткового мінімуму

Станом на 1 січня прожитковий мінімум в Україні становить:

• на одну особу в розрахунку на місяць – 2589 гривень;
• для дітей віком до 6 років – 2272 гривень;
• для дітей віком від 6 до 18 років – 2833 гривень;
• для працездатних осіб – 2684 гривень;
• для осіб, які втратили працездатність – 2093 гривень.

До слова, мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 6 700 гривень, а мінімальна пенсія залишилася на рівні 2 093 гривень на місяць.

Настільки його можна підвищити

Законопроект №8432 пропонує поетапно встановити у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 квітня – 2848 гривень, з 1 липня – 3133 гривень, а з 1 жовтня – 3446 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років: з 1 квітня – 2499 гривень, з 1 липня – 2749 гривня, з 1 жовтня – 3024 гривні;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 квітня – 3116 гривень, з 1 липня – 3428 гривень, з 1 жовтня – 3771 гривня;
• працездатних осіб: з 1 квітня – 2952 гривня, з 1 липня – 3248 гривень, з 1 жовтня – 3572 гривні;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня – 2302 гривень, з 1 липня – 2533 гривні, з 1 жовтня – 2786 гривні.

Що заважає прямо зараз збільшити прожитковий мінімум

Навіть у Міністерстві соціальної політики погодились із тим, що прожитковий мінімум фактично перестав виконувати свої функції. При цьому його підвищення без додаткових заходів обвалить бюджет України. Про це в розмові з «UBR.ua»повідомила перший заступник міністра соціальної політики Дарія Марчак.

Проте в умовах, що склалися, держава не може просто взяти і підвищити прожитковий мінімум. Він є важливим фінансовим індикатором, до якого в Україні прив’язано багато соціальних виплат, зокрема й мінімальна пенсія.

За словами заступниці міністра, проблема надто велика. Для її вирішення зареєстрований проект №3515, який містить низку ініціатив щодо відв’язування всіх невластивих виплат від прожиткового мінімуму.

Коли громадянам підвищать розмір прожиткового мінімуму

Наразі реальна величина прожиткового мінімуму вже у два з половиною рази вища. Ця проблема виникла задовго до війни. Інфляція з’їдає доходи громадян, тому питання про підвищення прожиткового мінімуму, а з ним і основних соціальних виплат, постало особливо гостро.

Отже, офіційний показник треба терміново підвищувати до реального, адже на 2589 гривень сьогодні прожити неможливо. Звісно, що це питання потребує узгодження із надходженнями до державного бюджету. Важливі кроки уряд має зробити вже до 1 червня 2023 року. 

Комітет рекомендував КМУ опрацювати питання підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати на 2023 рік після закінчення воєнного стану. Загалом, уряд має сприяти підвищенню сукупного доходу українців та змінити принцип нарахування прожиткового мінімуму, зважаючи на міжнародні стандарти та досвід.

Фото: STYLER

Читайте також: Розлучення та запити від військових: про які проблеми говорять українці в адвоката

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міністерство оборони України уточнило правила військового обліку бійців. Зміни стосуються визначення дати виключення зі списків особового складу в разі підтвердження загибелі після зникнення безвісти чи полону, спрощення процедури призначення на посади після самовільного залишення частини (СЗЧ), а також обліку під час переміщення військових до нових місць служби.

Детальніше про нові правила розповідає Бахмут IN.UA.

Виключення зі списків у разі підтвердження загибелі

Зміна стосується військовослужбовців, які раніше вважалися зниклими безвісти за особливих обставин або перебували в полоні чи заручниках, якщо згодом з’явилося офіційне підтвердження їхньої загибелі.

Відтепер датою виключення бійця зі списків особового складу буде дата офіційної реєстрації смерті (дата складання актового запису про смерть у свідоцтві).

Раніше військових виключали зі списків наступного дня після дати, зазначеної у медичному свідоцтві. Проте через те, що офіційне підтвердження та реєстрація смерті могли відбуватися через тривалий час після фактичної загибелі, виникали юридичні розбіжності та плутанина при розрахунку пільгових періодів і оформленні пенсій для родин.

Як зазначила заступниця Міністра оборони України Любов Галан, відтепер військовий облік буде чітко узгоджений з офіційною датою реєстрації смерті, що спростить для близьких оформлення пенсій, пільг та державних допомог.

Важливо: зміни не передбачають автоматичного перегляду раніше виданих наказів. Якщо військовослужбовця виключили зі списків до 30 жовтня 2026 року і родина прагне оскаржити визначену дату виключення, робити це доведеться у судовому порядку.

Призначення на посаду після повернення із СЗЧ

Наказ № 357 скоротив перелік відомостей, які вказуються в наказі про призначення на посаду військовослужбовця, який добровольно повернувся після СЗЧ:

• замість повної назви посади з деталізацією підпорядкування та військового органу тепер зазначатимуть умовне найменування частини (наприклад: «солдат Сидоренко І.І., військовослужбовець в/ч А0000»), зберігаючи при цьому повну назву частини, до якої призначають бійця;
• у примітках зазначатимуть лише рік народження та ідентифікаційний код (РНОКПП), вилучивши дані про освіту, підставу призначення та рівнозначність посади.

Це рішення покликане значно пришвидшити процесуальну підготовку документів та призначення бійців до нових підрозділів.

Облік під час переміщення до нового місця служби

Змінено алгоритм обліку мобілізованих, яких направляють до іншої частини у складі команди поповнення:

• від дня, коли старший команди підписує акт приймання поповнення, військовослужбовець одразу зараховується до списків особового складу нової частини (до фактичного прибуття він значитиметься там як тимчасово відсутній);
• раніше під час транспортування боєць залишався на обліку попередньої частини.

Це нововведення чітко закріплює відповідальність за новою військовою частиною щодо оформлення всіх необхідних документів, якщо під час переміщення боєць отримає травму, здійснить СЗЧ або з ним трапиться інша надзвичайна подія.

Облік призовників та кандидатів на контракт

Окремий порядок заповнення електронних журналів та взяття на облік запроваджено для громадян, які прибули до ТЦК та СП за мобілізацією, а також іноземців та осіб без громадянства, які проходять відбір на службу за контрактом. Зарахування таких осіб на продовольче забезпечення відтепер офіційно оформлюватиметься наказом по стройовій частині.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українське законодавство дозволяє військовослужбовцям здобувати вищу освіту у цивільних закладах без відриву від служби. Проте сам факт зарахування до університету не звільняє від виконання військових обов’язків і не дає автоматичного права залишати частину на час складання іспитів.

Детальніше про умови поєднання служби та навчання, а також про правила оформлення відпусток на сесію розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на роз’яснення Міністерства оборони.

Хто з військових може навчатися у цивільному виші

Право на освіту гарантує Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Навчатися без відриву від служби (виключно на заочній або дистанційній формі, оскільки денна передбачає постійну присутність в аудиторіях) можуть такі категорії військових:

• військовослужбовці віком від 18 до 25 років, які служать за контрактом або за призовом під час мобілізації та ще не мають вищої освіти;
• офіцери-контрактники — після того, як вони відслужили строк, що дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попереднього ступеня вищої освіти;
• рядова, сержантська та старшинська ланка на контракті, які продовжили службу за новим контрактом — насамперед у військових вишах, а в цивільних лише тоді, коли у військових навчальних закладах немає потрібної спеціальності.

Ключова умова для початку навчання — офіційний дозвіл командира (від командира з’єднання і вище). Для цього військовий має подати рапорт, на підставі якого видається відповідний наказ по частині. При цьому навчання не повинно заважати виконанню службових обов’язків.

Водночас навчатися у цивільних вишах за цими правилами не можуть курсанти військових навчальних закладів, військові на базовій військовій службі та офіцери, призвані за призовом. Якщо людину призвали під час навчання, після звільнення зі служби її поновлюють у виші.

Чи можна залишити частину на час сесії

Під час воєнного стану надання додаткових оплачуваних відпусток у зв’язку з навчанням для більшості військовослужбовців призупинено. Зокрема, контрактники та офіцери, старші за 25 років, не мають права на таку відпустку — питання поїздки на сесію вони можуть вирішувати лише через щорічну основну відпустку або за індивідуальним дозволом командування.

Виняток діє лише для військовослужбовців віком від 18 до 25 років, які не мають вищої освіти. Відповідно до Закону України “Про відпустки”, під час воєнного стану їм можуть надавати навчальні відпустки такої тривалості:

• 15 календарних днів (без збереження грошового забезпечення та без урахування часу на дорогу) — для вступників, допущених до вступних іспитів;
• до 30 днів — для настановних занять і сесій на I та II курсах;
• до 40 днів — на III та наступних курсах;
• до 30 днів — для складання державної атестації;
• до 4 місяців — для підготовки та захисту дипломного проєкту чи роботи.

Як оформити відпустку та чи може командир відмовити

Щоб скористатися правом на навчальну відпустку, військовому віком 18–25 років необхідно заздалегідь подати рапорт на ім’я командира частини із зазначенням дат початку, тривалості та підстави відпустки. До рапорту обов’язково додаються:

• довідка-виклик із вишу, де вказано курс, форму навчання, назву факультету та точні дати проведення сесії чи захисту диплома;
• підтвердження успішного навчання, оскільки наявність академічної заборгованості є підставою для відмови.

У Міноборони наголошують, що навіть за наявності всіх документів командир може не відпустити військовослужбовця на сесію. Питання вирішується індивідуально з урахуванням службової необхідності, бойової обстановки в підрозділі та можливості тимчасово замінити бійця. Самовільно залишати частину для складання іспитів без належно оформленого наказу про відпустку суворо заборонено.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!