Наприкінці лютого до Верховної Ради надійшов законопроект, який пропонує підвищити прожитковий мінімум в Україні. В разі підтримки документу народними обранцями, зміни почнуть діяти вже з квітня.

Відповідний законопроект №8432 опублікований на сайті Верховної Ради. Попри війну в Україні документ пропонує поетапне підвищення розмірів прожиткового мінімуму вже цієї весни.

Який зараз розмір прожиткового мінімуму

Станом на 1 січня прожитковий мінімум в Україні становить:

• на одну особу в розрахунку на місяць – 2589 гривень;
• для дітей віком до 6 років – 2272 гривень;
• для дітей віком від 6 до 18 років – 2833 гривень;
• для працездатних осіб – 2684 гривень;
• для осіб, які втратили працездатність – 2093 гривень.

До слова, мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 6 700 гривень, а мінімальна пенсія залишилася на рівні 2 093 гривень на місяць.

Настільки його можна підвищити

Законопроект №8432 пропонує поетапно встановити у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 квітня – 2848 гривень, з 1 липня – 3133 гривень, а з 1 жовтня – 3446 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років: з 1 квітня – 2499 гривень, з 1 липня – 2749 гривня, з 1 жовтня – 3024 гривні;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 квітня – 3116 гривень, з 1 липня – 3428 гривень, з 1 жовтня – 3771 гривня;
• працездатних осіб: з 1 квітня – 2952 гривня, з 1 липня – 3248 гривень, з 1 жовтня – 3572 гривні;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня – 2302 гривень, з 1 липня – 2533 гривні, з 1 жовтня – 2786 гривні.

Що заважає прямо зараз збільшити прожитковий мінімум

Навіть у Міністерстві соціальної політики погодились із тим, що прожитковий мінімум фактично перестав виконувати свої функції. При цьому його підвищення без додаткових заходів обвалить бюджет України. Про це в розмові з «UBR.ua»повідомила перший заступник міністра соціальної політики Дарія Марчак.

Проте в умовах, що склалися, держава не може просто взяти і підвищити прожитковий мінімум. Він є важливим фінансовим індикатором, до якого в Україні прив’язано багато соціальних виплат, зокрема й мінімальна пенсія.

За словами заступниці міністра, проблема надто велика. Для її вирішення зареєстрований проект №3515, який містить низку ініціатив щодо відв’язування всіх невластивих виплат від прожиткового мінімуму.

Коли громадянам підвищать розмір прожиткового мінімуму

Наразі реальна величина прожиткового мінімуму вже у два з половиною рази вища. Ця проблема виникла задовго до війни. Інфляція з’їдає доходи громадян, тому питання про підвищення прожиткового мінімуму, а з ним і основних соціальних виплат, постало особливо гостро.

Отже, офіційний показник треба терміново підвищувати до реального, адже на 2589 гривень сьогодні прожити неможливо. Звісно, що це питання потребує узгодження із надходженнями до державного бюджету. Важливі кроки уряд має зробити вже до 1 червня 2023 року. 

Комітет рекомендував КМУ опрацювати питання підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати на 2023 рік після закінчення воєнного стану. Загалом, уряд має сприяти підвищенню сукупного доходу українців та змінити принцип нарахування прожиткового мінімуму, зважаючи на міжнародні стандарти та досвід.

Фото: STYLER

Читайте також: Розлучення та запити від військових: про які проблеми говорять українці в адвоката

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З січня 2026 року тисячі українських пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) або пенсіонерами з ТОТ, які наразі перебувають за кордоном, лишаться без пенсії. Причина — масове припинення виплат Пенсійним фондом України (ПФУ) через вимогу підтвердити неодержання пенсії від рф. Правозахисники з ГО “Громадський холдинг “Група Впливу” називають ситуацію катастрофічною. Наразі вони закликають підтримати відкрите звернення щодо поновлення пенсій.

Редакція поспілкувалася з Тетяною Дурнєвою, головою правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу” та з’ясувала деталі.

Припинення виплат пенсій на ТОТ

Корінь проблеми ховається у Постанові Кабміну №299, ухваленій ще у 2025 році. Згідно з документом, до 31 грудня 2025 року ПФУ мав отримати від пенсіонерів підтвердження того, що вони не отримують пенсію від російської федерації.

За словами Тетяни Дурнєвої, логіка постанови мала б стосуватися лише тих громадян, які фізично проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Однак на практиці норму застосували до всіх, чиє пенсійне забезпечення прив’язане до справ, що залишилися на окупованих територіях, незалежно від фактичного місця проживання. Це зокрема, вплине й не пенсіонерів з Бахмута, адреса реєстрації яких фактично є в тимчасово окупованому місті. Хоча ПФУ має дані з довідок ВПО, що люди фактично зареєстровані вже в інших містах.

Багато з пенсіонерів проходили ідентифікацію через “Дію” або особисто в Пенсійному фонді, але не були поінформовані про необхідність окремо підтверджувати факт неотримання пенсії від рф. У результаті в січні людям масово зупинили виплати без попередження та адресного повідомлення.

“І власне, в яких ситуаціях опинились люди? Наприклад, внутрішньопереміщена особа виїхала у 2014 році з окупованої території. В 2023 році вона, проживаючи на підконтрольній території, оформила пенсію. Тобто, стала пенсіонером, оформила пенсію в Києві. І на неї так само поширюється ця норма, що є абсурдом, тому що людина навіть не була пенсіонером, коли проживала на тимчасово окупованій території. Ця людина, оформлюючи пенсію в Києві, взагалі не вважала, що норма буде поширюватись на неї. Або пенсіонери, які виїхали за кордон, але у них реєстрація місця проживання на тимчасово окупованій території. Люди, які знаходяться за кордоном, взагалі фактично в інформаційному вакуумі.

І вони знали, що вони проходять ідентифікацію раз на рік, що було дуже широко інформаційно повідомлено. І проходячи ідентифікацію через, наприклад, портал Дія, вони не були повідомлені про те, що їм треба ще поставити галочку про не отримання пенсії від РФ. Відповідно, таким людям також зупинили пенсію. Є випадки, коли пенсії зупинені, просто переселенцям, які проходять ідентифікацію і були фізично в пенсійному фонді, на підконтрольній території протягом цього року”, — каже Тетяна Дурнєва.

Вона додає, що фактично пенсійний фонд у січні просто перестав виплачувати людям пенсії без жодного попередження і без пояснення, що потрібно зробити, аби цього уникнути.

Вона також звернула увагу на складні умови, у яких пенсіонери намагаються розв’язувати проблему. Навіть попри продовження годин прийому громадян, ситуація не покращилася: відключення електроенергії, відсутність стабільної роботи систем, повітряні тривоги та морози унеможливлюють нормальний прийом людей. Під час тривог відвідувачів просять вийти на вулицю, де вони змушені чекати невідомо скільки часу.

“Люди чекають, тому що не знають, скільки триватиме ця тривога, вони залишаються на вулиці в таких погодних умовах, чекаючи, коли їх запустять і сподіваючись, що коли їх запустять, то буде електрика.

Враховуючи, що це вразливі категорії населення, що це здебільшого люди старшого віку, або одинокі, або люди з інвалідністю, то це все викликає тільки сором, що держава поставила стареньких людей в таке становище, не виконавши своє зобов’язання і не давши можливість нормально людям дати відгук на цю норму”, — підкреслила правозахисниця.

Чи можливо відновити виплати пенсії?

Організація “Група впливу”, яка багато років займається захистом прав постраждалих від війни, ще у грудні зверталася до Пенсійного фонду з проханням пояснити масштаби проблеми та відтермінувати застосування норми. Питання також підіймалося на координаційних нарадах за участі міністерств і відомств.

Наразі організація публічно звернулася до прем’єр-міністерки, Мінсоцполітики та очікує спільної наради за участі Пенсійного фонду й Офісу омбудсмана. Крім того, людей закликають підписати відкрите звернення, аби поновити пенсії. Правозахисники застерігають, що процес поновлення виплат може затягнутися, адже формально це вже інша процедура.

До теми:

Які пенсії передбачені в Україні у 2026 році: детальне пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні статус учасника бойових дій (УБД) передбачає не лише персональні преференції для військовослужбовця, а й розширений пакет соціальних гарантій для членів його родини. У 2026 році законодавство чітко визначає перелік пільг, на які можуть розраховувати дружини та діти захисників.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала роз’яснення щодо того, хто належить до членів сім’ї пільговика та як скористатися державною підтримкою.

Хто з родичів має право на пільги за законом

Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України, членами сім’ї вважаються особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки. У контексті соціального захисту ветеранів війни, до членів родини УБД належать:

• дружина або чоловік;
• неповнолітні діти віком до 18 років;
• непрацездатні батьки;
• повнолітні діти з інвалідністю (з дитинства I та II групи або особи з інвалідністю I групи);
• особи, які перебувають під опікою чи піклуванням учасника бойових дій та проживають разом із ним.

Пільги на комунальні послуги для дружин УБД

Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає суттєві знижки на оплату житлово-комунальних послуг для родин військовослужбовців.

Основні види знижок:

• 75% знижка на оплату житла (квартплату) в межах встановлених норм.
• 75% знижка на комунальні послуги (газ, електроенергію, водопостачання тощо). Для осіб з інвалідністю така знижка може становити 100%.
• 75% знижка на паливо для будинків, що не мають централізованого опалення.

Важливо знати про норми площі: при розрахунку знижки на опалення (зокрема газове) враховується площа 21 кв. м на кожну особу, яка має право на пільгу, та додатково 10,5 кв. м на всю сім’ю. Для сімей, що складаються виключно з непрацездатних осіб, знижка на газ для опалення розраховується на подвійний розмір норми: 42 кв. м на особу та 21 кв. м на сім’ю.

Державна підтримка та пільги для дітей

Діти учасників бойових дій мають окремий пакет соціальних гарантій, який допомагає знизити фінансове навантаження на родину у сферах освіти та відпочинку:

• право на першочергові місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах (садочках) за місцем проживання. Під час навчання у ВНЗ, ПТУ чи коледжах на денній формі діти мають право на переведення на бюджетні місця;
• студенти-діти УБД мають право на отримання соціальної стипендії (за умови відсутності академічної заборгованості) та безоплатне або пільгове проживання у гуртожитках;
• держава забезпечує першочергове право на отримання путівок до дитячих оздоровчих таборів та закладів відпочинку.

Як оформити пільги: алгоритм дій

Для того, щоб дружина учасника бойових дій могла скористатися передбаченими законом знижками, необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України.

Необхідні документи:

• заява про надання пільг;
• довідка про склад сім’ї (у якій зазначено всіх непрацездатних родичів, дітей та дружину);
• копія посвідчення учасника бойових дій.

Після опрацювання заяви відомості про членів родини вносяться до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, що дозволяє автоматично нараховувати знижки на комунальні рахунки.

Читайте також:

Пільги на комунальні послуги для УБД 2026: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!