Наприкінці лютого до Верховної Ради надійшов законопроект, який пропонує підвищити прожитковий мінімум в Україні. В разі підтримки документу народними обранцями, зміни почнуть діяти вже з квітня.

Відповідний законопроект №8432 опублікований на сайті Верховної Ради. Попри війну в Україні документ пропонує поетапне підвищення розмірів прожиткового мінімуму вже цієї весни.

Який зараз розмір прожиткового мінімуму

Станом на 1 січня прожитковий мінімум в Україні становить:

• на одну особу в розрахунку на місяць – 2589 гривень;
• для дітей віком до 6 років – 2272 гривень;
• для дітей віком від 6 до 18 років – 2833 гривень;
• для працездатних осіб – 2684 гривень;
• для осіб, які втратили працездатність – 2093 гривень.

До слова, мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 6 700 гривень, а мінімальна пенсія залишилася на рівні 2 093 гривень на місяць.

Настільки його можна підвищити

Законопроект №8432 пропонує поетапно встановити у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 квітня – 2848 гривень, з 1 липня – 3133 гривень, а з 1 жовтня – 3446 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років: з 1 квітня – 2499 гривень, з 1 липня – 2749 гривня, з 1 жовтня – 3024 гривні;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 квітня – 3116 гривень, з 1 липня – 3428 гривень, з 1 жовтня – 3771 гривня;
• працездатних осіб: з 1 квітня – 2952 гривня, з 1 липня – 3248 гривень, з 1 жовтня – 3572 гривні;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня – 2302 гривень, з 1 липня – 2533 гривні, з 1 жовтня – 2786 гривні.

Що заважає прямо зараз збільшити прожитковий мінімум

Навіть у Міністерстві соціальної політики погодились із тим, що прожитковий мінімум фактично перестав виконувати свої функції. При цьому його підвищення без додаткових заходів обвалить бюджет України. Про це в розмові з «UBR.ua»повідомила перший заступник міністра соціальної політики Дарія Марчак.

Проте в умовах, що склалися, держава не може просто взяти і підвищити прожитковий мінімум. Він є важливим фінансовим індикатором, до якого в Україні прив’язано багато соціальних виплат, зокрема й мінімальна пенсія.

За словами заступниці міністра, проблема надто велика. Для її вирішення зареєстрований проект №3515, який містить низку ініціатив щодо відв’язування всіх невластивих виплат від прожиткового мінімуму.

Коли громадянам підвищать розмір прожиткового мінімуму

Наразі реальна величина прожиткового мінімуму вже у два з половиною рази вища. Ця проблема виникла задовго до війни. Інфляція з’їдає доходи громадян, тому питання про підвищення прожиткового мінімуму, а з ним і основних соціальних виплат, постало особливо гостро.

Отже, офіційний показник треба терміново підвищувати до реального, адже на 2589 гривень сьогодні прожити неможливо. Звісно, що це питання потребує узгодження із надходженнями до державного бюджету. Важливі кроки уряд має зробити вже до 1 червня 2023 року. 

Комітет рекомендував КМУ опрацювати питання підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати на 2023 рік після закінчення воєнного стану. Загалом, уряд має сприяти підвищенню сукупного доходу українців та змінити принцип нарахування прожиткового мінімуму, зважаючи на міжнародні стандарти та досвід.

Фото: STYLER

Читайте також: Розлучення та запити від військових: про які проблеми говорять українці в адвоката

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Під час дії воєнного стану для українських військовослужбовців діє спеціальний порядок оподаткування грошового забезпечення. Зокрема, законодавство передбачає право на звільнення захисників від сплати 1,5% військового збору за певних умов.

Детальніше про те, хто звільняється від військового збору серед військових, розповіли в Міноборони.

У яких випадках військовий збір не утримується

Відповідно до Податкового кодексу України, військовий збір не стягується з грошового забезпечення тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, а також відсічі та стримування збройної агресії рф.

Застосування цієї податкової пільги працює за такими правилами:

• якщо захисник брав безпосередню участь у бойових діях чи відповідних заходах лише частину звітного місяця, пільгова ставка 0% застосовується виключно до доходу за ці дні;
• за дні звітного місяця, коли військовослужбовець не залучався до таких заходів, військовий збір вираховується із зарплати за стандартною ставкою — 1,5%.

Остаточний розрахунок виплат та право на звільнення від сплати збору залежать від фактичних обставин проходження служби. Ці обставини обов’язково мають підтверджуватися відповідними наказами та документами командирів.

Які ще податки нараховують на зарплату військових

Військовий збір — це єдиний податок, який безпосередньо утримується з виплат військовослужбовця «на руки» у разі відсутності підстав для застосування пільги. Щодо інших відрахувань діють такі правила:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) нараховується за ставкою 18%, проте для військових працює спеціальний компенсаторний механізм. Усі утримані суми ПДФО повністю спрямовуються на виплату рівноцінної компенсації втрат доходів захисника;
• єдиний соціальний внесок (ЄСВ) нараховується окремо за ставкою 22%. Цей внесок сплачують самі військові частини, тому він жодним чином не вираховується із суми грошового забезпечення, яку захисник отримує до виплати.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці та ветерани в Україні мають право на безоплатну реабілітацію після поранень, травм або захворювань. Отримати допомогу можна як у спеціалізованих закладах Міністерства оборони України, так і в цивільних лікарнях, які уклали договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Міністерство оборони України надало детальні роз’яснення щодо етапів відновлення, необхідного пакета документів та порядку звернення.

Хто має право та що входить у безоплатні послуги

Безоплатна реабілітація доступна всім військовослужбовцям та ветеранам. У закладах Міноборони вона фінансується за рахунок держави, а в цивільних закладах — через Програму медичних гарантій НСЗУ. За послуги, обстеження, ліки та матеріали, передбачені відповідним пакетом, платити не потрібно.

У межах стаціонарного реабілітаційного пакета пацієнти безоплатно отримують:

• первинне та підсумкове обстеження мультидисциплінарною командою фахівців на чолі з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини;
• індивідуальний реабілітаційний план з чітко визначеними цілями;
• заняття з фізичної терапії, ерготерапії, терапії мови й мовлення, а також психологічну підтримку;
• необхідні лабораторні та інструментальні дослідження;
• лікарські засоби й витратні матеріали з Національного переліку;
• цілодобовий медичний догляд та харчування;
• підбір, налаштування та навчання користуванню допоміжними засобами реабілітації (кріслами колісними, протезами тощо).

Протези та інші допоміжні засоби забезпечуються за окремими державними програмами, причому постраждалим унаслідок війни чекати на встановлення інвалідності для отримання протеза не потрібно.

Етапи та місця проходження реабілітації

Процес відновлення проводиться поетапно:

• Гострий етап (одразу після поранення/травми): розпочинається в госпіталі чи лікарні одразу після стабілізації стану пацієнта для запобігання пролежням, контрактурам суглобів та тромбозам;
• Інтенсивне відновлення: здійснюється у військовому або цивільному реабілітаційному закладі після усунення загрози для життя;
• Підтримуюча реабілітація: повторні курси для покращення досягнутих результатів або під час складного протезування.

Пройти реабілітацію можна у військових госпіталях, реабілітаційних центрах Міноборони, понад 400 стаціонарних та 530 амбулаторних цивільних закладах з договором НСЗУ (зокрема в 20 центрах мережі RECOVERY). Для пацієнтів із травмами спинного мозку діють спеціалізовані заклади (наприклад, у смт Клевань на Рівненщині), а для осіб із ампутаціями МОЗ затвердило окремий перелік підпорядкованих закладів.

Знайти цивільний заклад можна на сайті НСЗУ (розділ “НСЗУ цифрова” → “Аналітичні панелі” → пакет № 53 для стаціонару або № 54 для амбулаторії) або за номером контакт-центру 16-77.

Як потрапити на реабілітацію діючим військовослужбовцям

Для військових, які продовжують службу, порядок переведення включає такі кроки:

• розпочати реабілітаційні заходи у відділенні госпіталю чи лікарні одразу після стабілізації стану;
• отримати висновок лікаря про можливість переведення (коли загоєно рани, стабілізовано переломи та відсутня потреба в цілодобовому нагляді хірурга чи травматолога);
• пройти Військово-лікарську комісію (ВЛК), яка ухвалює постанову про потребу в реабілітації із зазначенням конкретного закладу та терміну (якщо лікування триває понад 120 днів, ВЛК приймає рішення про потребу в тривалому лікуванні);
• отримати направлення від командира військової частини або ТЦК та СП;
• прибути до обраного реабілітаційного закладу.

Для переведення діючому військовослужбовцю потрібні такі документи:

• направлення командира військової частини або ТЦК та СП;
• постанова ВЛК із зазначенням назви закладу та строку реабілітації;
• рішення лікаря про переведення;
• медична книжка;
• документ, що посвідчує особу;
• атестат на продовольство;
• довідка про обставини травми (видається начальником медслужби військової частини протягом 5 днів).

Порядок оформлення для ветеранів

Для ветеранів, які вже звільнилися зі служби, порядок є спрощеним: постанова ВЛК та направлення командира не потрібні.

Алгоритм дій для ветеранів:

• отримати електронне направлення від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста (на амбулаторну реабілітацію) чи від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (на стаціонарну);
• підготувати документ, що посвідчує особу, та наявні медичні виписки (результати МРТ, КТ, рентгенівські знімки);
• обрати заклад через сайт НСЗУ або за номером 16-77 та звернутися туди для складання індивідуального плану.

Коли інтенсивну реабілітацію можуть тимчасово відкласти

Інтенсивну стаціонарну реабілітацію тимчасово не проводять за наявності таких станів:

• гострі інфекційні захворювання або активна форма туберкульозу;
• гнійні чи інфекційні ураження шкіри (зокрема короста, грибкові захворювання);
• декомпенсовані хронічні хвороби (цукровий діабет, важка серцева, дихальна, печінкова чи ниркова недостатність);
• часті кровотечі або тяжка анемія (рівень гемоглобіну менше 80 г/л);
• підвищена температура тіла невідомого походження;
• гострий тромбоз вен або тромбоемболія легеневої артерії;
• психічний стан, що потребує спеціалізованого нагляду.

У разі виникнення цих ускладнень спочатку проводиться відповідне лікування, після чого пацієнт повертається до виконання реабілітаційної програми.

Читайте також:

Виплати, житло та реабілітація: як Донеччина підтримує ветеранів та їхні родини у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!