Наприкінці лютого до Верховної Ради надійшов законопроект, який пропонує підвищити прожитковий мінімум в Україні. В разі підтримки документу народними обранцями, зміни почнуть діяти вже з квітня.

Відповідний законопроект №8432 опублікований на сайті Верховної Ради. Попри війну в Україні документ пропонує поетапне підвищення розмірів прожиткового мінімуму вже цієї весни.

Який зараз розмір прожиткового мінімуму

Станом на 1 січня прожитковий мінімум в Україні становить:

• на одну особу в розрахунку на місяць – 2589 гривень;
• для дітей віком до 6 років – 2272 гривень;
• для дітей віком від 6 до 18 років – 2833 гривень;
• для працездатних осіб – 2684 гривень;
• для осіб, які втратили працездатність – 2093 гривень.

До слова, мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 6 700 гривень, а мінімальна пенсія залишилася на рівні 2 093 гривень на місяць.

Настільки його можна підвищити

Законопроект №8432 пропонує поетапно встановити у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 квітня – 2848 гривень, з 1 липня – 3133 гривень, а з 1 жовтня – 3446 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років: з 1 квітня – 2499 гривень, з 1 липня – 2749 гривня, з 1 жовтня – 3024 гривні;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 квітня – 3116 гривень, з 1 липня – 3428 гривень, з 1 жовтня – 3771 гривня;
• працездатних осіб: з 1 квітня – 2952 гривня, з 1 липня – 3248 гривень, з 1 жовтня – 3572 гривні;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 квітня – 2302 гривень, з 1 липня – 2533 гривні, з 1 жовтня – 2786 гривні.

Що заважає прямо зараз збільшити прожитковий мінімум

Навіть у Міністерстві соціальної політики погодились із тим, що прожитковий мінімум фактично перестав виконувати свої функції. При цьому його підвищення без додаткових заходів обвалить бюджет України. Про це в розмові з «UBR.ua»повідомила перший заступник міністра соціальної політики Дарія Марчак.

Проте в умовах, що склалися, держава не може просто взяти і підвищити прожитковий мінімум. Він є важливим фінансовим індикатором, до якого в Україні прив’язано багато соціальних виплат, зокрема й мінімальна пенсія.

За словами заступниці міністра, проблема надто велика. Для її вирішення зареєстрований проект №3515, який містить низку ініціатив щодо відв’язування всіх невластивих виплат від прожиткового мінімуму.

Коли громадянам підвищать розмір прожиткового мінімуму

Наразі реальна величина прожиткового мінімуму вже у два з половиною рази вища. Ця проблема виникла задовго до війни. Інфляція з’їдає доходи громадян, тому питання про підвищення прожиткового мінімуму, а з ним і основних соціальних виплат, постало особливо гостро.

Отже, офіційний показник треба терміново підвищувати до реального, адже на 2589 гривень сьогодні прожити неможливо. Звісно, що це питання потребує узгодження із надходженнями до державного бюджету. Важливі кроки уряд має зробити вже до 1 червня 2023 року. 

Комітет рекомендував КМУ опрацювати питання підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати на 2023 рік після закінчення воєнного стану. Загалом, уряд має сприяти підвищенню сукупного доходу українців та змінити принцип нарахування прожиткового мінімуму, зважаючи на міжнародні стандарти та досвід.

Фото: STYLER

Читайте також: Розлучення та запити від військових: про які проблеми говорять українці в адвоката

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується для забезпечення прозорості у прийнятті рішень про придатність до військової служби на підставі реального стану здоров’я.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як проходить ВЛК у 2026 році

Військово-лікарська комісія здійснює медичний огляд для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я. Комісія не проводить лікування чи глибоку діагностику, фіксуючи лише поточний стан здоров’я особи. Окремого закону, який регулює діяльність таких комісій, немає. У своїй роботі фахівці при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки керуються законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постановою Кабінету Міністрів № 560, Основами законодавства про охорону здоров’я та галузевими медичними стандартами.

Під час воєнного стану проходження медичного огляду є обов’язковим для військовозобов’язаних, які отримали направлення чи повістку від територіального центру комплектування. Огляд мають пройти колишні “обмежено придатні”, які не пройшли повторну перевірку після скасування цього статусу у 2024 році. Медичний огляд проходять кандидати на службу за контрактом та діючі військовослужбовці, стан здоров’я яких потребує перегляду через поранення. Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою, які здобули диплом після 2025 року, повинні пройти комісію протягом 60 днів після автоматичного внесення до військового обліку.

Особи, які мають бронювання або оформлену відстрочку, не проходять комісію. Виняток становлять випадки добровільного проходження, підписання контракту на службу або наявність статусу “непридатного у мирний час, обмежено придатного у воєнний час” без пройденого повторного огляду.

Механізм отримання направлення на медичний огляд

Направлення видають керівники територіальних центрів комплектування, керівники Центрів рекрутингу Збройних Сил України та командири військових частин. Військовозобов’язані мають можливість згенерувати електронне направлення самостійно через застосунок “Резерв+”. Для цього у вкладці “Сервіси” необхідно обрати функцію формування направлення, після чого документ з’явиться в особистому кабінеті.

Ця функція діє за умови проходження огляду при центрі комплектування, до якого приписана особа. Діючі військовослужбовці отримують паперове направлення після подачі цифрового рапорту через застосунок “Армія+” за наявності медичного документа з рекомендацією лікаря. Повістка не є направленням на комісію, оскільки вона є вимогою з’явитися для уточнення даних або мобілізації.

Процедура огляду та встановлені строки

Базовий огляд проводять вісім спеціалістів: терапевт, хірург, невролог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог та дерматолог. За наявності скарг призначаються додаткові обстеження у профільних спеціалістів, магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Перед оглядом необхідно мати свіжі результати аналізів на інфекції, кардіограму та медичні документи.

Якщо додаткові дослідження не потрібні, строк проходження комісії не перевищує 6 днів. У разі потреби стаціонарного або додаткового інструментального обстеження загальний строк проходження збільшується до 14 днів. Для військовозобов’язаних комісії розгорнуті при територіальних центрах комплектування у закладах охорони здоров’я комунальної власності. Військовослужбовці проходять гарнізонні комісії в поліклініках госпіталів, госпітальні комісії під час стаціонарного лікування або мають можливість викликати виїзну комісію.

Періодичність проходження та рішення комісії

Під час воєнного стану рішення комісії про придатність до військової служби для військовозобов’язаних дійсне 1 рік. У разі встановлення статусу “непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців” повторний огляд необхідно пройти за 3-4 тижні до завершення зазначеного терміну. Якщо особу виключили з військового обліку через повну непридатність, повторний огляд не проводиться. З 1 квітня 2025 року рішення оформлюються в електронному форматі через Медичну інформаційну систему Збройних Сил України та автоматично передаються до реєстру “Оберіг”, відображаючись у застосунку “Резерв+”.

Комісія приймає рішення про один із чотирьох ступенів придатності:

• придатні до військової служби з можливістю призначення на бойові посади;
• придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування, медичних підрозділах та підрозділах зв’язку для осіб з певними особливостями здоров’я;
• непридатні до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Процедура оскарження висновків та відповідальність за відмову

Оскаржити рішення комісії можна у досудовому та судовому порядках. Досудовий порядок вимагає подання скарги до комісії вищого рівня протягом 30 днів. До скарги необхідно додати медичні документи, копію попереднього висновку та копію військового квитка. Судовий порядок застосовується у разі незгоди з рішенням штатної комісії. Суд розглядає виключно процедурні порушення, серед яких відсутність обов’язкових лікарів, неправильне оформлення документів або порушення строків, не маючи компетенції оцінювати медичні показники.

Відмова від проходження медичного огляду в умовах воєнного стану у 2026 році розцінюється як пряме ухилення від виконання військового обов’язку. Неявка за направленням без поважних причин тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Дані порушника вносяться до бази “Оберіг”, і особа автоматично отримує статус такої, що перебуває в розшуку, що веде до можливого затримання поліцією та обмеження права керування транспортними засобами.

Систематичне ухилення від комісії загрожує кримінальною відповідальністю у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Законними причинами для неявки визнаються хвороба з втратою здатності пересуватися, смерть близького родича, стихійне лихо або обстріли.

Читайте також:

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!