В Україні прокотилися хвиля масових зібрань підлітків в чорному, доєднуються до цього й молоді люди. Всі члени ПВК називають себе приналежними до так званого руху “ПВК “Редан”. На цих зібраннях діти влаштовуються масові бійки та протести. В кінці лютого 2023 року поліція завадила таким зібранням у Києві, Львові, Харкові, Івано-Франківську та Луцьку. ПВК “Редан” бере коріння з росії, детальніше про цей рух, небезпеку, яку він несе та поради психолога — читайте в матеріалі.
В чому проблема?
Знак “ПВК Редан”. Фото: Вікіпедія
Вперше про “ПВК Редан” почули в росії в 2023 роцію. Там підлітки в чорному одязі із символами павука на спині влаштовували масові бійки на вулицях у людних місцях, про точки зібрання вони домовлялися зазделегідь. Великий розголос угрупування отримало після масових бійок молоді в великих ТРЦ, зокрема у москві затримали близько 300 підлітків.
Жертвами підлітків ставали мігранти або ж футбольні фанати. Згодом ця субкультура почала з’являтися й в Україні. Угруповання агресивних підлітків по Україні вважають себе приналежними до субкультури “ПВК Редан”, а от сутички влаштовують з так званими «АнтиРедан».
Організатори бійок створюють телеграм-канали, де закликають молодих людей брати участь у масових бійках. Згідно з даними Національної поліції “ПВК Редан” є російською ІПСО (інформаційно-психологічна операція). До слова, саме абревіатура ПВК має посилання до приватних військових компаній, зокрема ПВК “Вагнер”
Сутички в Україні
Як відомо “Редани” домовляються про збори на вулицях в соцмережах: подібні збори були зафіксовані у Харкові, Полтаві, Києві, Черкасах, Одесі, Луцьку, Івано-Франківську, та інших містах України; часта ціль таких зборів — бійки з так званими «офниками» та іншими субкультурами, які проти індивідуального стилю інших, зокрема стилю «реданів». В більшості випадків поліція попередила сутички між підлітками, зокрема масову в Харкові.
Так ПВК “Редан” виглядає в росії. Фото: скріншот медіа “Ґрунт”.
Полковник Національної поліції в Харківській області Володимир Тимошко повідомив, що тільки в Харкові на зібранні неповнолітніх до відділку поліції запросили 257 осіб, тільки 30 з них досягли повноліття. Діти мали з собою ножі та кастети.
“Добре те, що добре закінчується. За задумом ФСБ недодержави, яка шляхом маніпулювання та обману «зібрала» в групи всіх цих людей, вони повинні були вчинити масову бійку в центрі міста, щоб ТВ недодержави могло посмакувати з цього. У багатьох вилучено балончики з газом, ножі, кастети! І це в нашому багатостраждальному, незламному місті! МАЛО ГОРЯ БУЛО? Всі неповнолітні будуть передані батькам, за участю повнолітніх будуть проведені слідчі дії, направлені на встановлення організаторів. Для батьків це повинно стати уроком, приводом звернути увагу на поведінку дітей!”, – зазначив Володимир Тимошко.
Підлітки на зібранні в Харкові. Фото: Нацполіція
Він також наголосив, щоб батьки були уважніші до своїх дітей, підтримували з ними довірливий зв’язок дорослих.
“Війна йде не тільки на полі бою. Ворог хоче знищити нашу країну і використовує наших з вами дітей задля досягнення своїх кровожерливих цілей”, — наголосив Тимошко.
До чого тут аніме?
Японське аніме “Hunter x Hunter”. Фото: фотосток
Борис Мороз, викладач японської мови зауважує, що першоджерелом для руху стали японські аніме “Hunter x Hunter”. Водночас російський рух, каже викладач тільки запозичив цю естетику, а згодом “створив власну революційну ідеологію”.
“В її серці лежить ідея про те, що неформали, які отримували люлів від гопників та ультрас, можуть зібратися гуртом та самі виписати люлів будь-кому. Тепер купа українських підлітків носить одяг з павуком та цифрою 4 (бо саме такий номер був у героя аніме, якого наслідують) і урізноманітнюють собі дозвілля”, – пише він.
Борис Мороз додає, що наразі українська аніме-спільнота поки що не створила власної ідеології, яка б передбачала “щось круте в очах підлітків”
“Українська аніме-спільнота вже рік концентрується лише на війні. І тут з’являється російська група “Редан” і пропонує ідею, яка допомагає зануритися у романтичне довоєнне життя з розбірками офників та нефорів в естетиці аніме. Вибір 14-річної людини з Франківська чи Полтави тут зрозумілий”, – підсумовує він.
Поради психолога
Наша редакція поспілкувалась з психологинею ГО ХОЦ «Успішна жінка» Ганною Сердюковою, щоб дізнатись, як не допустити, щоб дитина потрапила в подібні угрупування та що робити, якщо це вже сталось.
Багато батьків дивуються, коли дізнаються, що їх діти входять в подібні угрупування. Це говорить про відсутність довіри у родині:
«Я скажу можливо банальні речі, але перш за все треба бути близьким із дитиною, зробити так, щоб підліток вам довіряв. Треба цікавитись його життям, а не тільки питати про оцінки та як справи. Часто батьки втрачають зв’язок із нащадком у його вік бунтарства, непокори та руйнування всіх правил та канонів».
Психологиня «Успішна жінка» Ганна Сердюкова. Фото: особистий архів героїні
Анна рекомендує, спробувати створити фейковий профіль у соцмережах та подружитися зі своєю дитиною, якщо ви вже розумієте, що дитина щось приховує. Можливо це здасться комусь неприйнятним, але такі дії можуть врятувати від багатьох неприємних наслідків. Спробуйте знайти баланс між контролем та довірою
Якщо підліток вже вступив в угрупування подібні “Редану”, перше, що треба зробити, це поговорити. Завжди потрібно починати з бесіди, але не з криків, залякувань та покарань:
«Поговоріть. Спокійно. Без істерик та криків. Спробуйте довідатись, наскільки все серйозно. Головне показати, що ви завжди будете на боці своєї дитини, щоб вона вам не сказала. І після почутого справді бути».
Також, слід наголосити на причинно-наслідкові зв’язки: за кожне правопорушення буде покарання. Треба пояснити підлітку, що доведеться відповідати за свої вчинки, якими б вони не були. Казати, що він/вона вже дорослі. Підлітки це люблять. Але при цьому зазначити, що для вас він/вона завжди буде маленькою дівчинкою/хлопчиком. Незважаючи на показну жорсткість та байдужість, діти цього віку дуже потребують проявів любові батьків, наголошує психологиня.
Зараз, в такі тяжкі часи для країни, коли йде війна, діти влаштовують такі масові бійки та безлад. Цей виглядає жахливо та обурює багатьох людей. Чому вони це роблять?
«Нам би дуже хотілось, щоб наші діти були слухняними та дарували нам тільки радість та позитив. Але так відбувається не завжди, нажаль. Підлітковий вік-один з найскладніших у житті людини. А якщо він припав на найскладніший період в історії твоєї країни, хто знає, що з цього вийде. Часто перехідний вік супроводжується підвищеною агресивністю, бажанням знайти свою «зграю» та яскраво ідентифікуватися у ній».
Тому популярність , яку отримала ПВК «Редан» за короткий час, може бути реакцією на події, які відбуваються у країні. Страшить велика кількість неповнолітніх, яких затримали правоохоронні органи. Потреба самовираження в цьому випадку змішалась із загальним високим рівнем агресії у країні. І ми отримали таке викривлене підліткове «бунтарство», каже фахівчиня.
У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні активних бойових дій, а місцеві адміністрації працюють в екзилі.
Бахмут IN.UA з’ясував, навіщо громадам призначати відповідальних за безбар’єрність, які завдання перед ними стоять та як мешканці можуть до них звертатися.
Хто відповідає за безбар’єрність у трьох громадах
29 травня Олександр Марченко, виконувач обов’язків начальника Бахмутської МВА підписав розпорядження про призначення уповноваженого з питань безбар’єрності, ним призначили Сергія Родіна.
Новина про призначення Сергія Родіна / Facebook Бахмут IN.UAКоментарі під новиною про призначення Сергія Родіна / Facebook Бахмут IN.UA
Ця новина викликала суперечливі коментарі, люди не зрозуміли, навіщо призначили таку посаду в окупованій громаді.
Згідно з визначеними для цієї посади завданнями, Сергій Родін має координувати реалізацію державної політики у сфері створення безбар’єрного простору, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні. Також до його функцій належить моніторинг доступності об’єктів та послуг у різних сферах та координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів і послуг.
Але не лише в Бахмуті, призначили цю посаду. У Часовоярській міській територіальній громаді уповноваженим з питань безбар’єрності також визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Відповідне розпорядження начальник Часовоярської МВА підписав 4 червня 2026 року. У Торецькій міській військовій адміністрації уповноваженим з питань безбар’єрності 14 травня 2026 року призначили заступника начальника МВА Руслана Біленка. У Торецькій громаді робота за напрямком безбар’єрності була визначена ще раніше. Як повідомили у МВА, Руслан Біленко координував цей напрямок та керував виконанням завдань відповідальними особами згідно з розпорядженням начальника адміністрації від 23 жовтня 2025 року.
Призначення таких уповноважених відбувається в межах реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору. Але для громад, які не контролюють частину або всю територію, така робота має свою специфіку. Адже фізично облаштувати доступний простір на окупованій території або там, де тривають бойові дії, зараз неможливо. Водночас мешканці цих громад продовжують взаємодіяти з місцевою владою, отримувати інформацію та послуги, звертатися щодо документів і соціальних питань — часто вже перебуваючи в інших містах України або за кордоном. Саме тому виникає питання, що конкретно означає безбар’єрність для громади, яка працює в умовах окупації та евакуації, і що уповноважений може робити вже зараз. Про це Бахмут IN.UA поговорив із Мариною Сташиною-Неймет, експерткою з доступності ГО “Громадський холдинг” “ГРУПА ВПЛИВУ”, який входить до коаліції організацій, що з 2014 року опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.
Навіщо безбар’єрність громадам, які не контролюють свої території
На перший погляд може здаватися, що питання безбар’єрності для окупованих громад не є першочерговим. Адже якщо громада не контролює свою територію, місцева влада не може зараз облаштовувати там пандуси, змінювати громадський транспорт чи реконструювати будівлі. Проте, за словами Марини Сташиної-Неймет, робота уповноваженого з питань безбар’єрності не обмежується фізичним простором. Експертка наголошує, що громади мають думати про безбар’єрність уже зараз, оскільки ситуація може змінитися, а майбутню відбудову необхідно планувати заздалегідь. На її думку, важливо, щоб відновлення враховувало потреби різних груп мешканців, а не відбувалося за принципом відтворення того, що існувало до повномасштабної війни.
“Так, зараз території окуповані, через певний час ситуація може суттєво змінитися. І враховуючи це, для нас дуже важливо, щоб вже зараз громади розуміли, що відбудова, це не лише про якісь такі речі, які відбуватимуться в майбутньому, а це те, що потрібно робити вже зараз, пропрацьовувати навіть механізми, як буде відбуватися відбудова, яка буде враховувати потреби різних жителів громад”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.
За її словами, безбар’єрність — це не лише про те, наскільки людина може фізично потрапити до певної будівлі. Йдеться також про те, чи може мешканець отримати необхідну інформацію, скористатися послугою, звернутися до влади та взяти участь у житті своєї громади незалежно від своїх потреб, стану здоров’я тощо або місця перебування.
Для громад, які працюють в евакуації, це означає, що значна частина роботи може відбуватися незалежно від того, де фізично перебуває людина. Наприклад, мешканець Бахмутської, Часовоярської чи Торецької громади може зараз жити в іншому регіоні України, але при цьому залишатися членом своєї громади та потребувати доступу до інформації, послуг і комунікації з місцевою владою.
Саме тому, пояснює Марина Сташина-Неймет, уповноважений із безбар’єрності потрібен і тим громадам, які сьогодні не можуть працювати зі своїм фізичним простором.
“Для того, щоб ця комунікація була безбар’єрна, для того, щоб вона враховувала потреби та інтереси різних людей, так само потрібні уповноважені з безбар’єрності. Тому, якщо підсумовувати відповідь на це запитання, то це, в першу чергу, про доступність послуг, про доступність інформації і про можливості незалежно від місця перебування людини”, — зазначає вона.
Експертка додає, що така робота може впливати і на майбутнє громади. Якщо люди, які виїхали через війну, продовжують отримувати доступну інформацію, можуть користуватися послугами та підтримувати зв’язок із місцевою владою, це допомагає зберігати зв’язок між громадою та її мешканцями. Водночас безбар’єрність важлива не лише для тих, хто вже має інвалідність. Потреба у доступному середовищі може виникнути у людини через поранення, хворобу або вік. Крім того, доступність потрібна батькам із маленькими дітьми, вагітним жінкам, людям старшого віку та іншим групам населення.
“Ми не можемо знати, коли людина може отримати інвалідність. Це може бути внаслідок поранення, внаслідок хвороби. Це може бути людина, яка зараз є абсолютно здоровою, але через певний час може стати людиною з інвалідністю. Тому це важливо враховувати при плануванні, при відбудові, при розвитку громади”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.
На її думку, саме тому уповноважений має бути не формальною посадою, а людиною, яка постійно збирає інформацію про потреби мешканців та допомагає враховувати їх у роботі громади.
“Уповноважений — це та людина, яка збирає всю необхідну інформацію, згуртовує навколо себе людей для того, щоб цей процес безбар’єрної відбудови справді враховував інтереси та потреби різних жителів громади”, — говорить експертка.
Таким чином, для громад, які нині працюють в евакуації, уповноважений із безбар’єрності може бути своєрідною ланкою між мешканцями, місцевою владою та майбутнім процесом відновлення. Його завдання — не чекати деокупації, а вже зараз збирати інформацію про потреби людей, працювати над доступністю послуг та комунікації, а також допомагати громаді готуватися до відбудови.
Що мають робити уповноважені з питань безбар’єрності вже зараз
Для громад, які працюють в евакуації або частина територій яких окупована, безбар’єрність не зводиться до облаштування пандусів чи доступності будівель. За словами Марини Сташиної-Неймет, громади все одно продовжують реалізовувати державну політику та можуть працювати над доступністю послуг, інформації й цифрових ресурсів.
“Безбар’єрність — це не лише про пандуси і ліфти, умовно кажучи. Безбар’єрність, це і про доступний цифровий простір, безбар’єрність — це і про доступний інформаційний простір, про освіту, про працевлаштування та ведення бізнесу, і це про участь у суспільному та політичному житті громади та країни в цілому. І для органів місцевого самоврядування координація питань безбар’єрності є виконанням державної політики незалежно від того, чи перебуває громада на підконтрольній Україні території, чи працює в евакуації”, — пояснює експертка.
Одним із напрямків, над яким громади можуть працювати вже зараз, є цифрова доступність. Наприклад, сайт громади може бути адаптований так, щоб ним могли самостійно користуватися люди з порушеннями зору, слуху, рухових функцій або когнітивними порушеннями.
Примітка. Звертаємо увагу, що ми н проводили оцінку відповідності Настановам з вебдоступності (WCAG), однак помітили, що деякі сайти мають додаткові налаштування для зручності користування
Сайт Бахмутської міської ради, наразі кнопки про можливість переглянути його людям, з наприклад, порушенням зору — немає, натомість збоку на панелі бачимо електронну скориньку, сторінку в соцмережах та банер з адресами хабів для бахмутян / скриншот за 22 липня, 2026 рокуСайт Торецької міської ради, тут вже є кнопка “Людям із вадами зору”, також збоку розміщені соцмережі і електронна скринька, / скриншот за 22 липня, 2026 року
Примітка. Звертаємо увагу, що коректно буде вказати “Людям з порушеннями зору”
Сайт Часовоярської міської ради, тут є кнопка “Режим високої контрасності”, яка допомагає переглядати інформацію людям з порушенням зору / скриншот за 22 липня, 2026 рік
“Якщо, наприклад, сайт є безбар’єрним, якщо послугу, яку надає саме громада, з якої людина евакуювалася, можна отримати онлайн, це вже один з прикладів того, що громади можуть зробити вже зараз, і дехто це успішно виконує”, — говорить Марина Сташина-Неймет.
Ще один напрямок — комунікація з мешканцями. Йдеться про те, щоб пояснювати законодавство, постанови та порядок дій зрозумілою мовою, а також враховувати різні потреби людей під час створення інформаційних матеріалів. Експертка наводить як приклад відеоматеріали із субтитрами або можливістю перекладу українською жестовою мовою. Такі рішення, за її словами, дають змогу враховувати потреби різних мешканців громади.
Окремо уповноважені можуть працювати зі збором інформації про потреби мешканців, які були змушені залишити свої домівки. Ці дані, за словами Марини Сташиної-Неймет, потрібні для подальшого планування та адвокації інтересів громади перед державою і донорами.
“Збір інформації про потреби жителів громади, які змушені були залишити свої домівки, це теж та частина роботи, яку потрібно робити вже зараз. Тому що це і про планування подальших кроків, це і про розуміння, які питання потрібно адвокатувати перед державною владою і перед донорами”, — зазначає вона.
За словами експертки, ще одним напрямком може бути взаємодія з громадським сектором. Громадські організації, які працюють із ВПО, людьми з інвалідністю чи молоддю, можуть допомагати громадам краще розуміти потреби мешканців.
Водночас, за її словами, для людей, які були змушені виїхати, важливо створювати умови, за яких вони зможуть залишатися у своїй громаді навіть після евакуації, а не будуть змушені переїжджати ще раз через те, що їхні потреби не закриваються.
“Це також про ті моменти, що потрібно робити вже зараз для того, щоб ці жителі громади, які евакуювалися, не змушені були ще далі кудись переїздити, тому що вони не можуть себе забезпечити, мають якісь потреби, які не закриває ані сама громада, ані приймаюча громада”, — сказала експертка.
Що передбачили для уповноважених у трьох громадах
Як ми зазначали раніше, у Бахмутській громаді уповноваженим з питань безбар’єрності призначили заступника міського голови Сергія Родіна. Серед його завдань — координація реалізації державної політики у сфері безбар’єрності, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії, моніторинг доступності об’єктів і послуг у фізичній, інформаційній та цифровій сферах, а також координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів та послуг.
У Часовоярській громаді уповноваженим визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Його завдання включають координацію державної політики у сфері безбар’єрності, міжвідомчу взаємодію, інтеграцію принципів безбар’єрності у місцеві програми розвитку, моніторинг доступності об’єктів і послуг, забезпечення доступності інформації та комунікації, сприяння цифровій доступності, залучення громадськості та вразливих груп, а також збір даних про стан безбар’єрності та потреби громади.
У Торецькій громаді напрямок безбар’єрності координує заступник начальника МВА Руслан Біленко. В адміністрації повідомили, що робота за цим напрямком була активізована, а сам Біленко координує роботу та керує виконанням завдань відповідальними особами відповідно до розпорядження начальника МВА від 23 жовтня 2025 року.
Водночас у Часовоярській громаді повідомили, що після визначення відповідальної особи основні зусилля адміністрації були зосереджені на першочергових завданнях, пов’язаних із функціонуванням громади в умовах воєнного стану. Через активні бойові дії, тимчасову окупацію та руйнування значної частини соціальної та житлової інфраструктури реалізація заходів у сфері безбар’єрності наразі ускладнена.
Як мешканці можуть звернутися
У Часовоярській громаді звернення з питань, що належать до компетенції відповідальної особи, можна подавати у порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян”, — письмово на адресу Часовоярської міської військової адміністрації або в електронній формі. Електронна адреса, зазначена в офіційній відповіді адміністрації: [email protected].
У Торецькій громаді пропозиції, заяви, клопотання та скарги можна подавати на гарячу лінію відділу організаційної роботи, діловодства, контролю та з питань звернень громадян за номером 066-952-63-60 з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00. Також звернення приймають на електронні адреси [email protected] та [email protected].
Бахмутська громада. Мешканці можуть звертатися до уповноваженого з питань безбар’єрності Сергія Родіна з питаннями, що стосуються забезпечення безбар’єрності — фізичної, інформаційної, цифрової та економічної. Звернення можна подати в електронній формі на офіційну електронну пошту Бахмутської міської військової адміністрації: [email protected]
Водночас Марина Сташина-Неймет окремо говорить про важливість різних каналів комунікації, та використання різних форматів подачі інформації (текст, інфографіки, відео з субтитрами та перекладом на українську жестову мову, аудіоопис того, що відбувається на відео, тощо) — електронної пошти, соціальних мереж та інших способів зв’язку, які дозволяють мешканцям отримувати відповіді й передавати документи дистанційно.
Безбар’єрність має бути частиною майбутньої відбудови
Окремо експертка говорить про роль уповноважених у майбутньому відновленні окупованих громад. За її словами, якщо громада вже починає планувати відновлення, уповноважені з питань безбар’єрності мають бути залучені до цього процесу на різних етапах — від визначення першочергових завдань до розробки планів їх реалізації та пошуку фінансування.
“Якщо громада вже планує певні кроки для відновлення, перші кроки, більш глобальні, стратегічні, уповноважені з питань безбар’єрності, якраз мають бути включені в цей процес планування. На всіх етапах, від того, що думають над тими питаннями, які є першочерговими, до того, що вже розробляють план, як їх впроваджувати в життя” — сказала Марина Сташина-Неймет.
Серед майбутніх завдань вона називає також контроль за дотриманням вимог доступності під час реконструкції та проведення аудитів доступності в місцях, де зараз проживають евакуйовані мешканці. Окремо експертка наголошує на необхідності моніторити потреби людей з інвалідністю та їхніх родин. Таким чином, для Бахмутської, Часовоярської та Торецької громад робота уповноважених з питань безбар’єрності може відбуватися вже зараз — через доступність інформації та цифрових послуг, комунікацію з мешканцями, збір даних про їхні потреби та взаємодію з громадським сектором. Водночас у перспективі цей напрямок має стати частиною планування відновлення, щоб майбутня реконструкція враховувала потреби різних мешканців громад. І наостанок важливо додати, що уповноважені можуть працювати з фізичною доступністю не лише після деокупації, адже це спрогнозувати важко, а вже під час проєктів будівництва житла для ВПО зі своїх громад в інших містах та громадах. Саме ці люди мають опікуватися доступністю.
Медичні довідки в школу у 2026 році: що потрібно знати
Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є дві медичні форми: № 086/о та № 063/о.
Детальніше про те, як працюють медичні довідки в школу та що про них треба знати батькам — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Довідка форми № 086/о: що це
Довідка форми № 086/о — це документ, який фіксує висновок лікаря про стан здоров’я дитини та її придатність до навчання. Базовий огляд передбачає вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, перевірку зору, слуху, а також оцінку роботи серцево-судинної системи за допомогою проби Руф’є. У разі виявлення відхилень лікар направляє пацієнта на додаткові обстеження до вузькопрофільних спеціалістів.
У довідці обов’язково зазначаються:
прізвище, ім’я, стать та дата народження дитини;
адреса проживання та контактні дані батьків;
назва навчального закладу та клас;
дати попереднього, поточного та запланованого профоглядів;
висновок щодо стану здоров’я;
група для занять фізичною культурою;
медичні рекомендації;
наявність захворювань (інформація вноситься виключно за згодою одного з батьків).
Довідка форми № 063/о: що це
Довідка форми № 063/о — це документ містить дані про всі проведені вакцинації, ревакцинації та туберкулінові проби дитини. Якщо імунізація проводилася згідно з державним календарем щеплень, у період з 7 до 14 років нові вакцинації зазвичай не призначаються.
У таких випадках щорічно оновлювати форму № 063/о та приносити її до школи не потрібно. Документ вимагають лише у двох випадках:
переведення дитини до іншого навчального закладу;
проведення нових планових або надолужувальних щеплень.
Усі медичні послуги під час профілактичного огляду у лікаря, з яким підписано декларацію, є безоплатними для пацієнта. Їхню вартість покриває Національна служба здоров’я України.
Скасовані документи
Медична карта дитини (форма № 026/о) офіційно скасована Міністерством охорони здоров’я у березні 2018 року. Навчальні заклади не мають права вимагати цей документ. Відповідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, інформація про діагнози, лікування та звернення за допомогою є медичною таємницею. Ці дані не зберігаються у школі, а знаходяться виключно в медичному закладі в історії розвитку дитини (форма № 112/о).
У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні […]
Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є […]
У 2026 році відбудеться додаткова сесія Національного мультипредметного тесту для вступників, які не змогли пройти тестування під час основного етапу. Процедура має чіткі часові межі, […]
Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час […]
За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну […]
