У викладачки української мови пані Ірини Мироненко дізналися, як готуються цьогорічні випускники та куди планують вступати. Одинадцятикласники бахмутських шкіл розповіли нам про власні секрети підготовки до тесту, а пані Ірина надала три важливі поради для юних бахмутян.

Пані Ірина працює у Бахмутській школі № 18 ім. Дмитра Чернявського, про те як їй вдається заохочували дітей до навчання ми вже розповідали раніше у цьому матеріалі. Сьогодні ж розповімо про те, як діти готуються до тесту. 

Підготовка до тесту

Пані Ірина з ученицею. Фото: Фейсбук

За словами пані Ірини, щоб добре здати ЗНО (ред. цього року НМТ) потрібно немало часу. 

“Я своїм дітям ще у 5 класі казала, що ми зараз починаємо важливий й довгий шлях до основного екзамену — ЗНО. Втім, навіть якщо є певні прогалини протягом 5-9 класу, то за два роки (ред. 10-11 клас) їх можна надолужити й підготуватися досить непогано”, — каже педагогиня.

Ірина Мироненко додає, що в 10-11 класі для дітей проводять додаткові заняття для підготовки до ЗНО. Більшість учнів в класі вчительки займаються самостійно. Прокоментувала пані Ірина й питання про те, як вступники ставляться до нового мультипредметного тесту:

“У всьому є свої переваги та недоліки. Можливо комусь було зручніше здавати предмети окремо, бо дитина зосереджується на одному предметі, а не одразу декількох. Втім, зараз потрібно розуміти, що небезпечно кожного разу дітям збиратися, щоб здати предмет. Тому в тесті є перевага. В нинішній ситуації краще все провести з міркувань безпеки”, — розмірковує вчителька.

Куди вступатимуть бахмутяни?

КНУ імені Тараса Шевченка. Фото: Фейсбук

Вже зараз в багатьох школах почали активно проводити профорієнтаційні заходи для молоді. В школі № 18 ім. Дмитра Чернявського теж пропонують учням визначатися з майбутньою спеціальністю. 

Деякі учні впевнені в своєму виборі, дехто ще вагається. Стосовно ВНЗ є діти, які планують вступати в українські університети, є й ті, хто надає пріоритет закордонним ВНЗ, зауважує пані Ірина. 

Клас вчительки, до слова, зберігся майже в повному складі. 10 учнів зараз навчаються закордоном онлайн та планують отримати український диплом. Тільки двоє дітей на початку повномасштабного вторгнення вирішили покинути клас. 

Три поради для майбутніх вступників

Стрес у підлітків. Фото: ілюстративне, Фейсбук

Перше, що радить пані Ірина учням — це зважати на свій психологічний стан, адже цього року в дітей було достатньо стресу через війну в країні. Важливо не хвилюватися. Нагадуємо, що ми писали, як позбутися паніки.

Друга порада — наполегливо попрацювати над підготовкою, перевірити себе до екзамену.

Третя порада не панікувати під час тесту, навіть якщо раптом чогось не знаєш.

“Учень може просто розгубитися, розхвилюватися під час тесту, й хоча він знатиме відповідь на запитання — не зможе її дати через стрес. Інколи варто покладатися навіть на інтуїцію”, — з посмішкою підсумовує педагогиня.

Що кажуть бахмутські вступники

Бахмутська школа до війни 2022 року. Фото: dn.gov.ua

Бахмутяни, які цього року вступатимуть до університету мають складати мультипредметний тест. Ми дізналися, як одинадцятикласники готуються до нього.

Бахмутянка Аліса навчається в місцевій школі №24. Дівчина захоплюється малюванням, любить читати та займатися спортом. Для здачі НМТ учениця обрала математику, українську мову та історію України. Всі предмети Аліса вивчає самостійно без допомоги репетитора.

На підготовку до тесту дівчина витрачає орієнтовно дві години на один предмет. Дівчина переглядає навчальні відео, практикується та робить вправи. Аліса радить не відтягувати підготовку до тесту та заповнювати прогалини в знаннях, щоб здати НМТ на максимальну кількість балів та вступити в омріяний університет.

Наступна учениця Вікторія також родом з Бахмута, цього року дівчина теж складатиме Національний мультипредметний тест. Вікторія вже обрала предмети: це українська мова, математика та історія України. Математикою дівчина займається з репетитором двічі на тиждень, а історію та українську мову – готує самостійно.

Майбутнім вступникам юнка радить бути зацікавленими у навчанні, адже від цього залежить їхнє майбутнє. Однак, й про відпочинок не потрібно забувати, каже Вікторія.

Свій майбутній університет дівчина обиратиме за такими критеріями: престижність – рейтинг ВНЗ та затребуваність обраної професії.

Фото: Фейсбук

Читайте також: «Не впасти духом і йти до своєї мети»: бахмутські студенти діляться досвідом

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!