10 жовтня 2022 року росія почала атакувати енергетичні об’єкти України, тим самим намагаючись залишити країну без світла та тепла зимою. Черговий терористичний акт здійснений росією призвів до справді вкрай складної ситуації в країні. Втім, енергетики знайшли рішення: Україна не залишилася без світла, а громадяни пристосувалися до графіків. Своєю чергою, росія бачачи свій провал — запустила чергове ІПСО про те, що начебто Україна продає електроенергію за кордон. Чому це черговий фейк — коротко пояснимо в матеріалі.

Графіки відключень діють, бо електроенергію продають в Європу

Саме такий популярний наратив любить запускати в інформаційний простір росія. Нагадаємо, що після ракетних атак, росіяни почали активну дезінформаційну інформаційну компанію спрямовану на дискредитацію «Укренерго». 

Загарбники розповідають, що в Україні насправді не все так зруйновано, або поширюють фейки про те, що начебто Україна продає електроенергію до Європи. Ці тези підхоплюють антивакцинатори та політики-популісти, які у свій час виступали проти реформ в енергосистемі, наголошував раніше Олександр Харченко, керівник Центру досліджень енергетики.

Докази росії?

В своїй пропаганді стосовно електроенергії — росія опирається на сайт ENTSO-e Transparency — це прозора європейська мережа операторів системи передачі електроенергії. На прикладі цього сайту окупанти показують, що енергетики з України переходить в Європу, чому так відбувається та що це означає насправді дослідив канал ґрунтовної аналітики DeepState.

Журналісти звели у єдину табличку всі дані по фізичному перетіканню потоків електроенергії через кордони з Угорщиною, Словаччиною, Молдовою та Румунією. 

Табличка включає в себе сумарний погодинний показник експорту і імпорту електроенергії через кордон в період з 00:00 18.01.23 до 00:00 23.01.23. Також для наочності намалювали графік.

Графіка експорту та імпорту. Фото: DeepState

Червоним позначений експорт електроенергії закордон, а синім — імпорт з-за кордону в Україну. Жовтою лінією показана абсолютна різниця між імпортом і експортом.

Згідно із відкритими даними ніякого “шаленого продажу електроенергії сотнями тисяч мегават в Європу” немає.  Україна імпортує більше ніж експортує. За вказаний проміжок часу Україна експортувала 98 242 МВт, а імпортувала 108 490 МВт, тобто на 10 248 МВт більше.

Втім, все ще залишається питання: “А чому тоді енергія так активно перетікає через кордон?” 

“Все дуже просто: це один з механізмів компенсації дефіциту та покриття пікових споживань, адже наша генерація та наші мережі розподілу сильно ушкоджені. Тобто Європа допомагає нашій енергосистемі балансуватись, забираючи, транспортуючи, і повертаючи нам електроенергію тоді, коли нам це потрібно”, — резюмують аналітики.

Фото: Pixabay

Читайте також: Чому Україна могла залишитися зовсім без світла та коли чекати відновлення енергії на Донеччині?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Щороку абітурієнти стикаються з питанням, як саме відбувається відбір до закладів вищої освіти. Стара система, за якої бюджетні місця закріплювалися виключно за університетами, більше не діє. Сучасний механізм базується на принципах широкого конкурсу та алгоритмі адресного розміщення. Розбираємо детально, як формуються конкурсні бали, на що впливають пріоритети та яким чином розподіляються місця серед вступників.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як працює широкий конкурс для вступу до ВНЗ

Вступна кампанія на бакалаврат і медичну магістратуру передбачає подання заяв у період з 19 липня до 1 серпня. На цьому етапі вступнику важливо розрізняти середній бал національного мультипредметного тесту (НМТ) та конкурсний бал. Результати НМТ є лише основою для розрахунку. Для участі у відборі необхідно подолати встановлені порогові бали з кожного предмета.

Конкурсний бал розраховується за спеціальною формулою: КБ = (К1 × П1 + К2 × П2 + К3 × П3 + К4 × П4 + КТ × ТК) / (К1 + К2 + К3 + (К4 макс + К4)/2 + КТ) + ОУ) × РК × ГК.

На підсумковий показник конкурсного бала впливають:

• результати, отримані під час складання НМТ (П1, П2…);
• вагові коефіцієнти кожного з предметів тестування (К1, К2…);
• оцінки за творчий конкурс та його коефіцієнт, якщо йдеться про відповідні спеціальності (ТК, КТ);
• додаткові бали за успішне завершення підготовчих курсів безпосередньо у закладі вищої освіти (ОУ);
• регіональний (РК) та галузевий коефіцієнти (ГК).

Варто зазначити, що коефіцієнти можуть суттєво відрізнятися залежно від обраної спеціальності та регіону, де розташований університет. Вдале використання цих показників здатне підвищити підсумковий бал та покращити позицію у рейтингу. Наприклад, при однакових результатах НМТ у 150 балів, вступник на “Філологію” у Києві може мати конкурсний бал 144,83, тоді як вступник на “Агрономію” у Запоріжжі, завдяки регіональному коефіцієнту 1,07 та першим двом пріоритетам, може отримати бал 152,02. Для точного розрахунку варто використовувати спеціальні калькулятори або обчислювати самостійно за формулою.

Присвоєння пріоритетів та їхня роль

Кожен абітурієнт має право подати до 10 заяв на бюджетну та контрактну форми навчання, з яких максимум 5 заяв можуть претендувати на бюджетні місця. Під час подання кожній заяві присвоюється пріоритет від 1 до 10. Одиниця позначає найвищий рівень бажання вступити на певну спеціальність, а десятка — найнижчий у персональному рейтингу.

Пріоритет не є гарантією вступу. Він слугує маркером для автоматичної системи адресного розміщення, вказуючи, у якій послідовності розглядати подані заяви. Алгоритм працює таким чином: спочатку розглядається заява з першим пріоритетом. Якщо конкурсного бала достатньо для зарахування, система зупиняється на цьому етапі. Якщо ж балів бракує, алгоритм переходить до перевірки заяви з другим пріоритетом і продовжує процес далі.

Змінити встановлені пріоритети можна лише до моменту реєстрації заяви у закладі освіти. Після того як університет прийняв заяву до розгляду, її можна лише скасувати, при цьому сам пріоритет анулюється без права відновлення або перенесення. Тому найвищі пріоритети варто ставити тим закладам та спеціальностям, де конкурсний бал дає реальні шанси на вступ.

Механізм роботи широкого конкурсу

З 2015 року в Україні діє система широкого конкурсу — загальнонаціонального рейтингу абітурієнтів, які вступають на однакову спеціальність або галузь знань. Для прикладу, вступники на “Право” змагаються в одному загальному списку, вступники на “Менеджмент” формують інший рейтинг. Конкуренція відбувається не в межах конкретного університету, а в масштабах усієї країни між усіма претендентами.

Єдиним винятком із цього правила є творчі спеціальності, для яких бюджетні місця розподіляються безпосередньо між закладами вищої освіти. Це зумовлено тим, що кожен заклад проводить власний конкурс творчих або фізичних здібностей за індивідуальними критеріями. Для інших спеціальностей основним критерієм є результати НМТ. Навіть пільговики, що проходять співбесіду, складають її за загальними програмами НМТ.

Автоматичний розподіл рекомендацій відбувається з урахуванням трьох факторів:

• конкурсного бала вступника;
• пріоритетності поданих заяв;
• наявної кількості місць (ліцензованого обсягу) у конкретному закладі вищої освіти.

Якщо на спеціальність виділено 100 бюджетних місць, а заяв подано 500, система вишикує їх від найвищого бала до найнижчого. Прохідним балом стане результат абітурієнта, який опиниться на 100-й позиції. Усі вступники, які розмістилися нижче у загальнонаціональному рейтингу, не отримають рекомендації на бюджет, навіть якщо у межах конкретного університету вони посідали перші місця. Ті, хто увійшов до першої сотні, отримають місця відповідно до своїх пріоритетів та ліцензійних обсягів університетів.

Якщо кількість охочих із високими балами перевищує ліцензований обсяг певного закладу, наприклад, 100 місць при 1000 охочих та 500 виділених державою місцях, університет зарахує лише першу сотню згідно зі своїми можливостями (аудиторії, викладачі тощо). Інші претенденти з високими балами отримають рекомендації за своїми наступними пріоритетами в інших навчальних закладах.

Читайте також:

Запрошення на ЄВІ та ЄФВВ: де знайти перепустку та які документи потрібні для іспиту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 22 червня у центрах “Паспортний сервіс” розпочалося тестування оновленого механізму підтвердження особи. Відтепер під час бронювання місця в електронній черзі для оформлення документів громадяни повинні проходити ідентифікацію за допомогою системи BankID.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Як працюватиме оновлена електронна черга

Державне підприємство “Документ”, яке перебуває у сфері управління Державної міграційної служби, запроваджує додаткову перевірку для користувачів. Новий тестовий режим стосується безпосередньо процесу реєстрації в електронній черзі. Перевірка особи здійснюватиметься автоматично за допомогою системи BankID Національного банку України.

Мета нововведень та функціонування BankID

BankID є сучасним інструментом для віддаленої онлайн-ідентифікації громадян з використанням даних українських банківських установ. Ця система дозволяє швидко підтвердити особу для дистанційного отримання державних послуг. Запровадження такого механізму є частиною стратегії підприємства, яка має на меті:

• забезпечення прозорого та чесного доступу до сервісів;
• повне унеможливлення зловживань із талонами;
• ліквідацію спекуляцій місцями в електронній черзі.

Де отримати додаткову інформацію

Для громадян, які мають запитання щодо нової процедури запису або процесу оформлення документів, передбачена можливість безкоштовної консультації онлайн. Отримати роз’яснення можна через:

• офіційний вебсайт центрів “Паспортний сервіс”;
• офіційну сторінку державного підприємства у соціальній мережі Facebook.

Читайте також:

Приватна пенсія в Україні: як оформити та які ризики мають недержавні фонди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!