Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про Формування українських військових частин та Період українських з’їздів Бахмутщини. 

Розгортання праці українських партій

Майбутній генерал-хорунжий Армії УНР Микола Шаповал, рідний брат Микити – командир 1-го полку Синьої дивізії (в синьожупанниках у 1919 році служили сотні уродженців Бахмутщини). Фото: УП

Бахмутщину можна вважати батьківщиною найпопулярнішої у 1917 році української партії – соціалістів-революціонерів (есерів). Саме тут народились два основні її творці: Микита Шаповал та Олександр Мицюк. Обоє починали своє політичне життя під впливом Миколи Міхновського. 

Проте перший осередок найстарішої в російській імперії української партії, створеної ще у 1900 році під назвою Революційна українська партія (РУП), в Бахмуті було створено тільки в липні 1917 року. Містився він за адресою: вул. Садова, 152. Тобто лише під час цієї революції в Бахмутському повіті почали створюватись перші українські партійні організації, подекуди самочинно.

Попри те, що українські політичні організації Бахмутщини лише створювались, вони одразу почали сильно потіснили більшовиків. Один із лідерів останніх констатував, що в їхньому головному партійному осерді – на ртутній (Ауербаха) та вугільній копальнях Горлівсько-Щербинівського району (ГШР) – «діяльність шовіністичних груп була найбільш різко протиставлена більшовикам».

Проголошення УНР та українська влада в Бахмуті

Донецький содовий завод в с. Верхнє Бахмутського повіту (тепер м. Лисичанськ) – прибуття продавців горщиків у колишню запорозьку слободу. У 1917 році у селі діяла “Просвіта”. Фото: УП

ІІІ Універсал Центральної Ради в листопаді 1917 року оголошував не лише створення УНР, а також фіксував які губернії входять до складу новопосталої республіки. Так, Бахмутський повіт підпорядкувався українській владі в Києві. Своє представництво у ВРК мали Українська військова ради Бахмута, а також полковий комітет 25-го запасного піхотного полку. У той час більшовики ще формально підтримували УНР. 

Українські військові Бахмута, одразу після проголошення ІІІ Універсалу Центральної Ради, вивісили синьо-жовтий прапор над Бахмутською повітовою земською управою (тепер це будинок коледжу транспортної інфраструктури). Важлива деталь – при цьому зняли червоний прапор. 

Більшовики визнавали, що проголошення самостійної України в Бахмуті отримало підтримку не лише серед місцевих «украинских шовіністов і іх гайдамаков», але і серед «помещиков і кулаков» та міської «буржуазії». Самостійність УНР та Центральної ради підтримували земське і міське самоврядування, де переважаючі меншовики і соціал-революціонери об’єднались із петлюрівцями. Більшовики ж були в меншості і готували «гражданскую войну». 

Фото: Фейсбук

Читайте також: “Молитися потрібно завжди, особливо на війні” — історія імама Саіда Ісмагілова

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

28 червня 2026 року виповниться 10 років як Бахмут відзначатиме День Конституції під своєю нинішньою назвою після перейменування міста у 2016 році. До повномасштабного вторгнення щороку на цьому державному святі в місті традиційно виступали творчі колективи Бахмутсього центру Мартинова.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Ольгою Богдановою, керівницею міського центра культури та дозвілля імень Є.Мартинова, яка поділилася деталями підготовки до святкування Дня Конституції України, розповіла про підбір репертуару та використання сценічного реквізиту до війни.

Виступи до Дня Конституції у Бахмуті

За словами Ольги Богданової, колектив постійно долучався до проведення офіційних заходів у місті. На державні свята артисти завжди виконували українські пісні. 

“Завжди це з гордістю було, ми співали українські пісні на святах“, — згадує Ольга Богданова.

Участь у концертах відбувалася виключно за запрошенням. Ініціаторами виступали адміністрація школи та управління культури при міській раді, підпорядкована міській раді. Як зазначає організаторка, оскільки День Конституції припадає на літній період, учасники колективу у цей час переважно перебували у відпустках. Через це виступи відбувалися не кожного року, а формувалися від потреби.

Підготовка репертуару та сценічні образи

Процес підготовки до святкового заходу складався з кількох етапів:

• пошук відповідного репертуару;
• вивчення та репетиції обраних творів;
• створення записів музичного супроводу.

Сценічні костюми та необхідний реквізит для артистів надавала школа мистецтв, де зберігалися всі речі. На повноцінну підготовку репертуару витрачалося щонайменше два-три місяці. Для офіційних виступів на державних святах використовувалися фонограми із записаним голосом.

“Завжди на таких виступах були “плюсовки”, для яких необхідно було робити записи музикальних партій“, — описує технічну сторону процесу керівниця центру.

У мирний час організація концертів проходила без ускладнень та затримок.

“Труднощів не може бути. Є мета, і до неї йдеш. А раніше не було таких труднощів. Нам ставили мету, ми брали і робили“, — підкреслює Ольга Богданова.

День Конституції до війни

До повномасштабного вторгнення Бахмут щороку відзначав ухвалення Основного Закону України святкуванням.. На головних локаціях міста збиралися місцеві жителі, проходили тематичні акції, а на сцені традиційно виступали творчі колективи, зокрема артисти центру Мартинова.

Читайте також:

Історія футболу у знищеному росіянами Іванівському: від м’ячів із чобіт до перемог на обласних турнірах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!