Наталя Роменська народилася та виросла в Бахмуті. Жінка волонтерка ГО “Бахмут Український”, до останньої можливості пані Наталя залишалися в Бахмуті, щоб допомагати військовим та бахмутянам. Волонтерка евакуювалася з Бахмута в лютому, там залишився її дім і багато творчих робіт — пані Наталя власноруч виготовляла мотані ляльки. Деякі встигла взяти з собою.

Життя в прифронтовому Бахмуті

Гуманітарний штаб, в якому працювала пані Наталя розміщувався неподалік від залізнодорожного вокзалу у напівпідвальному приміщенні, сюди за допомогою приходили місцеві бахмутяни й військові. Інколи жінка сама відносила допомогу літнім людям, яким було важко самотужки дістатися до пункту. Переважно, це люди з інвалідністю.

«День, коли я могла допомогти нашим хлопцям, дати ковдри теплі, термобілизну чи їжу — я розуміла, що тут залишилися не дарма. Отакі в мене були думки», — наголошує бахмутянка.

В основному в Бахмуті залишилися люди старші 60 років, дітей дуже мало було на той час, запевняє жінка. Гуманітарної допомоги в місті вистачало каже пані Наталя, працювали пункти Незламності, люди також ходили туди.

Ці ляльки були зроблені при свічках в Бахмуті. Фото: особистий архів героїні

 

До слова, в Бахмуті ще в січні працював імпровізований базар по вулиці Ювілейній, де місцеві продавали молоко, фрукти, овочі, м’ясо, рибу, солодощі, батарейки, свічки, тож попри обстріли люди намагалися продовжувати жити. В лютому бахмутяни вже майже не ходили на ринок, бо там були прильоти.

«Військові останнім часом вже не брали продукти, їм були потрібні рації чи тепловізори, ми (ред. ГО “Бахмут Український”) на них збирали.Продукти нам віддавали. В місто все менше волонтерів їздило», — каже пані Наталя, додає, що зараз не знає в якому стані їхній склад в Бахмуті.

Життя в евакуації

Лялька зроблена майстринею в евакуації. Фото: особистий архів героїні

Минуло близько місяця відколи волонтерка евакуювалася з Бахмута, переїзд як й багатьом бахмутянам, які щиро люблять своє місто — видався непростим.

«Фізично, я можливо й виїхала, але думками все одно ж там. Постійно дивлюся відео, що у нас там в Бахмуті. Чекаємо, що додому ми всі повернемося, все налагодиться тоді. Звісно, що тут в евакуації тихе життя в порівнянні з Бахмутом. Тут почалися якісь житейські нюанси, ти розумієш, що краще Бахмута немає жодного місця в світі», — розмірковує волонтерка.

До вибухів в Бахмуті жінка за місяці війни вже звикла, покидати дім було важким, але необхідним рішенням.

Колекція майстерні «Оберіг»

Ляльки, які пані Наталя встигла вивезти з Бахмута. Фото: особистий архів героїні

Пані Наталя в Бахмуті була членкинею творчої майстерні «Оберіг», жінка виготовляла ляльки-мотанки, які були на виставках. На жаль, чимало творчого доробку довелося залишити в Бахмуті.

«Частково керівник нашої майстерні Світлана Кравченко вивезла, зокрема народні костюми. Одна колекція, яка на Чорнобильській виставці в Лимані була у нас згоріла, там були роботи різного плану», — розповідає майстриня.

Пані Наталя змогла вивезти з Бахмута дуже мало робіт, але декілька ляльок все ж встигла прихопити. Зараз майстриня живе в Запорізькій області, нещодавно оформила статус ВПО, жінка продовжує займатися рукоділлям. Вечорами виготовляє ляльок. Світлинами своїх робіт пані Наталя поділилася й з нами.

Лялька у білому строї. Фото: особистий архів героїні

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Читайте також: Бахмутяни в евакуації: як вчителька музика Катерина Чернова живе та волонтерить в Дніпрі

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Як команда Молодіжної ради з Донеччини за два місяці створила гру, що не тільки навчає, а й об’єднує українську молодь — розповідає Світлана Асланова, членкиня  Молодіжної ради при Донецькій ОДА.

Код Донеччини — ідея, що народилася зі спогадів про дім

Світлана Асланова представляє Молодіжну раду при Донецькій обласній державній адміністрації. Вона разом із командою однодумців розробила настільну гру, присвячену історії та культурі Донеччини.

“Ми хотіли, щоб молодь більше знала про Донеччину, руйнувала стереотипи і пишалася своїм краєм”, — ділиться Світлана.

Ідея виникла у межах програми ЮНІСЕФ у Донецькій області, що реалізується ГО «Заходи» за підтримки Донецької ОДА. Члени молодіжної ради отримали можливість реалізувати свою ідею за допомогою мінігранту в розмірі 80 тисяч гривень.

Команда із чотирьох осіб лише за два місяці не тільки розробила гру, а й знайшла партнерів — українське бюро ігор, яке допомогло з виробництвом. В грі є інтерактивні завдання: заспівати пісню про Донеччину, станцювати танець Сіртакі або продекламувати вірш.

Для прототипу зробили 20 примірників. Їх протестували у молодіжних просторах, і результати перевершили очікування.

“Нас вразило, що молодь не тільки хотіла відповідати на питання про знайомі райони, а прагнула дізнатися більше і про інші райони Донеччини”, — ділиться Світлана.

Питання, що відкривають нову Донеччину

Особливу увагу приділили наповненню: питання базуються на реальних історичних фактах і культурних, промислових особливостях регіону. Для збору інформації залучили обласне  управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання, управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації та істориків.

“Було важливо знайти не тільки достовірні, а й незвичайні факти, щоб молоді було цікаво грати”, — пояснює Світлана.

Наприклад, у одній з карток гри є факт про те, що у Соледарі відбувся перший політ на повітряній кулі під землею, і це навіть потрапило до Книги рекордів Гіннеса. Як каже Світлана, саме такі незвичайні факти вони з командою шукали про кожну громаду, яка є в грі, аби заохотити молодь грати.

Правила гри: індивідуально чи в команді

Гра “Код Донеччини” розрахована на молодь від 14 років, але далі вікових обмежень немає. За правилами, кожен гравець має заповнити власну картку, відповідаючи на питання про райони Донеччини. Перемагає той, хто правильно відповість на 20 запитань.

“Грати можна як індивідуально до шести осіб, так і командно — тоді залучатися може більше людей”, — зазначає Світлана.

Плани на майбутнє

Наразі команда працює над розширенням гри — планують виготовити щонайменше тисячу примірників і безплатно розповсюдити їх у молодіжних просторах, хабах та центрах підтримки переселенців з Донеччини. За потреби їх можуть отримати й Бахмутські центри підтримки.

“Ми хочемо, щоб ця гра була в кожному осередку молоді з Донеччини, де б вони зараз не були — і в Україні, і за кордоном”, — наголошує Світлана.

Також готуються до презентації гри у Києві, Вінниці, Одесі та інших містах.

Читайте також:

• Майстер-класи, що лікують: історії молоді з Сіверської громади
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Дніпропетровській області стартував творчий проєкт “Створюй відчуття” для підтримки молоді з Сіверської громади Донеччини. Для учасників проводять різні майстер-класи, наприклад пірографія чи розпис екосумок, а акцентом є підтримка ментального здоров’я.

Про реалізацію проєкту “Створюй відчуття” редакції Бахмут IN.UA розповіла Альона Ходан — керівниця Сіверського молодіжного центру “Територія М”.

Майстер-класи для молоді на Дніпропетровщині

У квітні на Дніпропетровщині пройшла серія творчих майстер-класів для дітей та молоді з Сіверської громади Донеччини. Це ініціатива молодіжної ради і центру Сіверської громади. Організатори пояснюють, метою поставили поєднати цікаве дозвілля для молоді, яка вимушено покинула свій дім, зі спілкуванням та ментальною підтримкою.

“Наш проєкт спрямований на підтримку ментального здоров’я молоді віком від 14 до 24 років. Ми хотіли, щоб діти й молодь отримали взаємну психологічну підтримку, а також змогли розвинути свої навички у творчому напрямку. Для цього провели серію майстер-класів з пірографії, розпису екосумок, виготовлення свічок з вощини”, — розповіла Альона Ходан.

Майстер-класи проходили у Дніпрі, Кривому Розі та Жовтих Водах. Їх проводила ціла команда фахівців, серед яких були освітяни, представники “Бібліотечної орбіти” та молодіжної ради.

Як розповідає керівниця проєкту “Створюй відчуття”, заходи мали позитивний ефект для молоді. Самі учасники розповідали, що найбільше буди раді зустріти своїх однокласників та однолітків. На цих зустрічах вони створили тепле коло спілкування.

“На кожному майстер-класі, окрім творчих занять, були й ментальні вправи. Вони були розроблені окремо для кожної зустрічі. Серед них вправи, що направлені на знайомство, підтримку, виявлення емоцій та загалом на покращення їх ментального стану та на взаємодію. Відгуки, які ми отримали від молоді, дуже позитивні. Найбільше вони були задоволені можливістю зустрітися зі своїми знайомими. Для них це був шанс побачити наживо своїх однокласників, молодь зі своєї громади, з якими вони знайомі, об’єднатися в один простір і поспілкуватися. Це дуже добре, що майстер-класи дали їм поштовх до живого спілкування, окрім можливості щось виготовити власними руками”, — розповідає Альона Ходан.

Проєкт “Створюй відчуття” був реалізований у межах конкурсу мінігрантів DIY COMMUNITY за підтримки ЮНІСЕФ. Наразі ця частина проєкту завершена, однак молодіжний центр планує продовжувати подібні заходи.

“Наш проєкт вже підходить до завершення, але у нього є сталий характер. Наприклад, у нас залишились деякі матеріали з пірографії, є пірограф, тобто завдяки цьому проєкту ми маємо певну базу для того, щоб планувати і реалізовувати подібні заходи і надалі. Наразі ми плануємо проводити по одному заходу щомісяця, але вже за власний кошт”, — поділилась керівниця Сіверського молодіжного центру “Територія М” Альона Ходан.

Читайте також:

• Витинанка як арттерапія: як молодь міста Часів Яр через творчість зміцнює ментальне здоров’я
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!