Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога

Семаковська Тетяна 12:34, 24 Лютого 2023

327765220 872507233826812 2521024372160492862 n ecac6Як відновити красу шкіри, кому довірити її здоров’я, як правильно обрати професійного спеціаліста, щоби привести себе у форму безпечно та уникнути ризиків, ділиться бахмутська дерматологиня Марина Малапура.

Як обрати спеціаліста

Марина Малапура — професійний лікар-дерматолог та косметолог із Бахмуту, яка працює в одній із київських клінік Оксфорд Медікал та вже понад 10 років дбає про те, як надовго зберегти молодість.

Дуже важливо правильно обрати свого лікаря, задача якого не просто зробити ін’єкції краси за першим бажанням клієнта. Щоби призначити продедури, досвідчений спеціаліст має комплексно оцінити стан епідермісу, дерми, підшкірно-жирової клітковини, стан організму в цілому та розумітися на шкірних захворюваннях. Тільки після детального аналізу, лікар складе індивідуальну стратегію для збереження вашої молодості. А для цього, звісно, потрібна медична освіта.

«Спочатку я отримала медичну освіту і стала дерматологом вищої категорії. А вже потім пройшла курси з косметології на кафедрі дерматовенерології та косметології при ДонДМУ. Професійний косметолог — це не просто фахівець із краси. Це лікар, який працює на базі медичної освіти. Людина з досконалим знанням анатомії, фізіології, патологічних станів людського організму. На жаль, у нас не всі так роблять».

333221080 193946823251474 2726561372194164435 n 72941

Препарати, якими користується лікар. Фото: особистий архів героїні

Відсутність дипломів у косметологів стає причиною багатьох проблем, коли пацієнти не бачать очікуваного ефекту, отримують ускладнення або псують свою природну красу, бо не можуть зупинитися вчасно.

«Звісно, косметологом можна бути і з середньою медичною освітою, наприклад, після медичного коледжу. Проте, якщо це відповідальний спеціаліст, він не має працювати з ін’єкціями. В його компетенції лише доглядові процедури за шкірою».

Перше, що ви маєте обов’язково запитати в косметолога — це його медичний диплом.

Препарати для ін’єкцій

329901062 3219187945007662 7813839396641066830 n dbc76

Препарати, якими користується лікар. Фото: особистий архів героїні

І клініка, що надає косметологічні послуги, і препарати мають мати ліцензію. Ліцензія клініки має бути у відкритому доступі в куточку споживача. Усі препарати повинні купуватися лише в офіційних постачальників та мати відповідні сертифікати:

«Коли ми робимо ін’єкції, то видаємо пацієнту стікери з інформацією про введений препарат, його термін придатності та ліцензію. Це лише зареєстровані в Україні препарати, що мають відповідні сертифікати. На жаль, у дуже багатьох випадках, коли в жінок починаються ускладнення, наприклад, препарат мігрує, це відбувається саме через неякісні не сертифіковані препарати».

Обов’язково попросіть показати вам штамп із ліцензією. Лікар має надати назву препарату, термін придатності, документи та відкривати препарат у вашій присутності.

Ціна на ін’єкції краси

«Головне, що треба знати, ліцензовані та якісні препарати не можуть бути дешевими. Якщо ми говоримо за контурну пластику, така процедура має коштувати не менше 100 євро», — пояснює пані Марина.

Збільшення губ

lipstick gae54c50a8 1920 1937b

Жінка з люстерком дивиться на губи. Фото: ілюстративне, фотосток

«Я дуже люблю естетичний вигляд, і не роблю великі губи. Усе має бути гармонійно», — коментує лікарка.

Головні протипоказання до збільшення губ — запальні процеси, які відбуваються на губах на момент здійснення процедури. У такому випадку лікар має скасувати процедуру та відкласти її.

Щодо частоти уколів, усе залежить від пацієнта та його бажання, загалом це періодичність 6–12 місяців.

«Відповідальність за ефект та вибір препарата лежить на лікарі. Часто бувають ускладнення у вигляді ішемії або некрозу, що стається через введення надто щільних засобів, які підходять для уколів у підборіддя або вилиці. Препарати для губ мають бути м’якими і пластичними. Або у разі неправильного введення препарату можуть з’являтися нерівності та шишки. Усе це залежить від кваліфікації лікаря», — пояснює лікарка.

Усі процедури з глибоким інвазивним проникненням під шкіру вимагають кваліфікації лікаря, а не майстра салону краси. Вибір правильних препаратів та їхнє призначення — також компетенція лікаря.

Ботокс у лоб

«Препарати ботулотоксину вводяться в м’язи та розслабляють їх, шляхом блокування передачі нервового імпульса в м’язові закінчення.
Щоби не з’явилися постійні зморшки та заломи в стані спокою, робити таку процедуру можна навіть у достатньо молодому віці, якщо людина дуже емоційна й має активну міміку. Коли заломи вже яскраво виражені, складно повернути красу назад», – каже лікарка.

Гіалуронова кислота

model g9f3b02deb 1920 f6971Жінка. Фото: ілюстративне, фотосток

«З віком ми втрачаємо вологість шкіри, у цьому нам допоможе гіалуронова кислота. З її допомогою ми зволожуємо шкіру, насичуємо та прибираємо маленькі зморшки».

Побічні ефекти ін’єкцій краси

«Якщо ви йдете до гарного лікаря, якому довіряєте, нічого вам не загрожує. Препарати працюють лише там, куди ми їх вводимо, тому на ваш організм чи здоров’я вони ніяк не вплинуть».

Краще спочатку прийти на консультацію

333251745 866178751241401 8581866096899154807 n 20fc9

Марина Малапура — професійний лікар-дерматолог та косметолог. Фото: особистий архів героїні

«Буває, що жінки приходять і хочуть зробити губи, але мають серйозні проблеми зі шкірою. Найголовніше, спочатку проконсультуватися з лікарем та привести до ладу загальний стан шкіри, правильно обрати домашній догляд. Це автоматично робить її сяючою, а нас привабливішими. І вже після відновлення здорового вигляду можна щось вдосконалювати».

Найголовніше пам’ятати, якого би ефекту ви не хотіли досягти за допомогою процедур, перш за все, має бути здорова доглянута шкіра. А це неможливо без правильного та систематичного домашнього догляду. У комплексі із цими заходами, разом із досвідченим косметологом можна максимально ефективно підтримувати та повернути красу вашої шкіри.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Бахмутяни в евакуації: як перукарка з Бахмута живе й працює в Канаді

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Біжу за тих, хто в берцях: історія переселенки з Бахмута, яка бере участь в благодійних забігах в Німеччині

Семаковська Тетяна 17:00, 24 Листопада 2025
Наталя Босак / ілюстрація Бахмут IN.UA

Наталя Босак — переселенка з Донеччини, яка на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася в Німеччину. В цій країні Європейського Союзу розпочалося нове життя — від навчання німецької для роботи провізором до регулярної допомоги ЗСУ. І важливою частиною цього темпу став біг.

Про свої спогади про Бахмут, благодійні забіги та допомогу армії Наталя Босак розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Про життя в Бахмуті та евакуацію

Дитяча фотографія Наталі Босак / фото з Instagram

Наталя Босак — переселенка, яка народилася в Сіверську. Це місто вона пам’ятає, як маленьку та затишну локацію на Донеччині, де “всі один одного знають і допомагають”. Спочатку вона закінчила медичне училище й працювала в місцевій лікарні, а згодом вступила до Національного фармацевтичного університету в Харкові.

За фахом провізор, вона працювала в аптеках Сіверська, а з 2012 року — в Бахмуті. До повномасштабної війни протягом п’яти років була завідувачкою аптеки “Арніка” біля поліклініки.

Бахмут для жінки став домом та частиною особистої історії: перші побачення в кінотеатрі “Побєда”, прогулянки парком, зустрічі з друзями під час новорічних свят.

Війну героїня зустріла в Бахмуті.

На початку повномасштабної війни я була вдома, працювала. Чоловік з перших днів долучився до війська, пішов воювати, пішов добровольцем. Я продовжувала працювати“, — пригадує Наталя Босак.

Через війну жінка почала відчувати сильний страх за родину. Його пік, за словами жінки, припав на кінець березня. Саме тоді вона у компанії доньки, мами та тітки виїхали за кордон.

Зараз вони проживають у Німеччині. Героїня каже, що німці дуже допомагають, однак адаптація була складною через мову, менталітет і відсутність знайомого оточення. Вона навчається на спеціалізованому курсі німецької мови для провізорів (рівень С1). Попри нове життя за кордоном, жінка мріє повернутися в Україну:

Це наша земля, це наше повітря, це наша атмосфера. Навіть під звуки вибухів у Лук’янівці в Києві я спала краще, ніж у Німеччині. Бо це — мій дім“, — резюмує співрозмовниця.

Перші благодійні забіги — спосіб бути ближчою до ЗСУ

Наталя Босак зізнається, що шукала спосіб підтримати чоловіка та українське військо. Саме тоді вона побачила оголошення від організації “Гуркіт”, котра збирала гроші для 109 бригади ЗСУ, в якій воював чоловік героїні.

Це був першій мій забіг на 5 кілометрів. Дуже важко, коли ти не можеш вплинути ситуацію та змінити якісь події, які відбуваються навколо. Проте, забіги — це моє “я можу“, — додає біженка з Бахмута в Німеччині.

З того часу Наталя Босак активно долучається до благодійних забігів, намагаючись підтримати українських захисників та захисниць.

Найважчим забігом, за словами героїні, став той, який пройшов наприкінці серпня на День пам’яті загиблих військових. Тоді учасники мали роздруковані імена загиблих, про яких вони хотіли нагадати світові.

Я бігла з ім’ям чоловіка моєї найкращої подруги на ім’я Андрій Лаврушко, який загинув під час виконання бойових дій. Залишилося двоє маленьких діток, п’ять рочків, хлопчик і дівчинка. Вони також сумують за татом. Це такий був дуже важливий для мене забіг і водночас дуже важкий. Я перші, мабуть, 15 хвилин просто плакала, тому що дуже важко було стримати емоції. Усі кроки давалися дуже важко, особливо із розумінням того, що ти був на похоронах та кожен день підтримуєш подругу“, — пригадує жінка.

Загалом Наталя Босак активно долучається до діяльності різних гуманітарних та благодійних організацій. Лише за останній час вона брала участь в:

  • бігозбір “Спека-2025”, де партнери автоматично донатять за кожен подоланий кілометр;
  • забіг “Чисте небо” на підтримку 1020-го зенітно-ракетного полку, де служить її чоловік;
  • відкриття зборів на авто та спорядження для його підрозділу;
  • участь у заходах української організації Viche в Берліні — маршах, протестах, акціях до 24 лютого та Дня Незалежності.

Тренування та фізична підготовка

Наталя Босак під час одного з тренувань / фото з Instagram

Жінка бігає ще зі школи, нині — майже щодня. Каже, що для участі у благодійних забігах не потрібно бути професійним спортсменом, адже організатори продумують одразу декілька маршрутів: від 400 метрів та до 10 кілометрів.

Наталя Босак рекомендує базові речі — підтримувати власне тіло в тонусі:

Саме елементарне – зарядка, маленькі пробіжки та обов’язково ставити собі такі цілі одразу на 5-10 кілометрів достатньо і кілометр пробігти. Головне — це відчути себе залученим. З таких маленьких справ і буде наша Україна“, — додає співрозмовниця.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини

Валентина Твердохліб 12:30, 24 Листопада 2025

На Донеччині обрали нову лідерку учнівського самоврядування: 50 активних школярів із різних громад області довірили керівництво Анні Павленко з Бахмута, яка навчається в Бахмутській школі №10. Вона хоче розвивати волонтерство серед молоді та запускати ініціативи для підтримки ментального й фізичного здоров’я, а головною мотивацією називає пам’ять про рідний Бахмут.

Про свій досвід в учнівському самоврядуванні та плани на майбутні проєкти Анна Павленко розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Учениця Бахмутської школи №10 Анна Павленко

Анна Павленко народилась та зростала у Бахмуті, тут дівчинка жила до повномасштабного вторгнення. З 2022 року Анна продовжує навчання онлайн у Бахмутській школі №10, яка зараз працює в евакуації. Тут вона вчиться з 1 класу.

Героїня каже, що адаптувалась до дистанційки легко, оскільки застала таке навчання в часи пандемії коронавірусу. Найбільшим викликом для школярки став переїзд з рідного міста. 

“Через переїзд виникали труднощі, бо іноді не було бажання навчатися. Але я впоралась із цим, бо розумію, що треба йти далі з пам’яттю про рідне місто. Найважчим у переході на дистанційку, мабуть, було залучення учнів до такого ж активного навчання, як у нас було офлайн. Бо дійсно виникає проблема, коли учень, можливо через те, що чогось розуміє, закривається від класу і йому важко. Я гадаю, що більшість з цим стикалися, коли ти не розумієш, як це все працює спочатку”, — ділиться Анна Павленко.

Зараз, за словами дівчини, всі звикли до онлайн-навчання. Педагоги та активна шкільна спільнота намагаються зробити його цікавішим. Також допомагають дітям офлайн зустрічі. За словами Анни, вони з однокласниками підтримують дружні стосунки та проводять разом час.

“Оскільки ми перейшли в 10 клас, два класи об’єднали. Ми підтримуємо зв’язок, переважно онлайн. Іноді навіть маємо позашкільні зустрічі, переглядаємо разом фільми. Тобто попри переїзд та дистанційку ми досить активно підтримуємо дружнє спілкування”, — розповідає школярка.

Участь в учнівському самоврядуванні

Анна Павленко розповідає, що активно бере участь у шкільному житті з середньої ланки, долучаючись до різних заходів. Минулого року, коли вона навчалась у 9 класі, її обрали президенткою школи. На цій посаді вона перебуває і досі. Її головні обов’язки, як очільниці учнівського самоврядування, — налагодити комунікацію між вчителями та учнями та разом з педагогами створювати цікаві проєкти.

“Разом з педагогом-організатором та іншими лідерами класів ми обговорюємо як більше долучати дітей до активностей, що можна провести вже зараз, а які ініціативи запланувати на потім. Працюємо заради того, щоб школа дійсно працювала. Звичайно розуміємо, що відтворити офлайн-навчання ми не можемо, але хоча б онлайн намагаємося підтримувати колишній ритм життя. Особисто я вважаю, що комунікація між учнями й вчителями, педагогом-організатором дуже важлива. Бо ми як маленька родина, а гарна комунікація полегшує розв’язання проблем в форматі спільного обговорення і допомагає легко запровадити нові ініціативи”, — каже Анна Павленко.

Тематичні онлайн майстер-класи для учнів молодших класів / фото надане героїнею

За словами учениці, вчителі активно підтримують проєкти, які пропонують учні, та діляться своїм досвідом. 

“Вчителі дуже допомагають членам учнівського самоврядування. Наприклад, якщо ти працюєш з молодшими класами. У нашій школі є традиція проводити майстер-класи для молодших класів, а для старших класів ми більше проводимо психологічні зустрічі. І вчителі допомагають комунікувати з учнями різного віку, допомагають на початку нових ініціатив: пояснюють як це робиться, діляться досвідом. На мою думку, це дуже вагомий внесок від вчителів”, — ділиться президентка школи.

Окрім цього, дівчина ініціює та активно долучається й до офлайн-заходів у Дніпрі. До них вона долучає й учнів інших шкіл.

“Офлайн у нас були акції “Добрі справи для героя”. Ми в бахмутському хабі виготовляли ляльок-мотанок для захисників Бахмута. До цих акцій долучались багато людей і багато учнів з інших шкіл Бахмута. Також ми організовуємо майстер-класи для молодших учнів. Дуже часто проводимо онлайн-сесії, де ми обговорюємо проблеми і як їх вирішити, слухаємо інших учасників учнівського самоврядування, що вони бажають створити тощо. Тобто намагаємося залучати школярів за допомогою різних майстер-класів та навіть звичайних дружніх зустрічей”, — розповіла школярка.

Участь в акції “Добрі справи для героя” / фото надане героїнею

Плани на роботу в Донецькій обласній раді лідерів учнівського самоврядування

Окрім активності у шкільному житті, Анна Павленко ще й волонтерить, зокрема, працює з дітьми з особливими освітніми потребами. Вона проводить різні тренінги для дітей як волонтерка громадської організації “Відповідальні громадяни”. 

Арттерапевтичне заняття для ГО “Центр інклюзивної творчості “Арт паралелі” для дітей ВПО з особливими освітніми потребами / фото надане героїнею

Цього року дівчина вирішила подати свою кандидатуру на посаду очільниці Донецької обласної ради лідерів учнівського самоврядування. 20 листопада відбувся обласний збір лідерів учнівського самоврядування, де понад 50 активних школярів з усієї області обрали нових лідерів та визначили план дій. На посаду Голови обласної ради лідерів претендували 10 кандидатів, які презентували свої програми. Найкращою з них стала бахмутянка Анна Павленко.

Очільниця ради вже має плани, які хочуть втілити в цьому навчальному році. Головна мета дівчини — популяризація волонтерського руху та проєкти з підтримки ментального здоров’я.

“Хочемо запровадити проєкт “Арт-терапія єдності”, який передбачає цикл майстер-класів з малювання, музики, скрайбінгу. Також плануємо проєкт з популяризації фізичної активності, адже вона дійсно є важливою для фізичного та ментального здоров’я в умовах дистанційного навчання. Буде ще багато конкурсів, будемо заохочувати учнів створювати власні подкасти про те, як вони долають стрес і зберігають позитив. У планах є партнерство з психологами для підтримки ментального здоров’я молоді. А щоб показувати школярам важливість волонтерства і залучати їх до нових ініціатив, будемо проводити регулярні “добрі ігрові дні” в регіональних освітніх хабах”, — поділилась планами Анна Павленко.

Тренінг з саморегуляції для школярів початкових класів у Дніпровській гімназії в ролі волонтерки від ГО “Відповідальні громадяни” / фото надане героїнею

Разом з Анною Павленко в обласній раді працюватимуть активні школярі з різних громад Донеччини. Для ефективної роботи у своїй раді вони створили декілька комітетів. Допомагатиме їм і колишній голова ради, який стане ментором для нового складу.

Анна Павленко каже, що має мотивацію продовжувати розвивати молодіжний рух. Одним з головних стимулів до роботи вона вважає можливість представляти Бахмут і бути представницею активної молоді Бахмута.

“Я дуже пишаюся тим, що маю представляти саме Бахмут на такій високій посаді. Бо я, як представниця молоді Бахмута, активно працюю заради того, щоб наше місто знали, пам’ятали та розуміли, що молодь зацікавлена в розвитку нашого регіону, і Бахмута зокрема. Тому мотивація йде саме від рідного міста, воно в мене завжди в серці і я розумію заради чого працюю. Взагалі я вважаю, що молодь Донеччини сьогодні не просто майбутнє регіону, а вона є його активним сьогоденням та незламною опорою. Бо саме молоде покоління, я вважаю, демонструє дивовижну адаптивність, непереборне прагнення до відбудови і розквіту нашого рідного краю”, — каже Анна Павленко.

Раніше редакція Бахмут IN.UA розповідала про учня Бахмутської школи №10 Пилипа Ємельянова, який виборов грант на навчання, представляючи Донеччину на всеукраїнському рівні. Історія школяра в нашому матеріалі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

Біжу за тих, хто в берцях: історія переселенки з Бахмута, яка бере участь в благодійних забігах в Німеччині

Наталя Босак — переселенка з Донеччини, яка на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася в Німеччину. В цій країні Європейського Союзу розпочалося нове життя — від навчання […]

Історії

“Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини

На Донеччині обрали нову лідерку учнівського самоврядування: 50 активних школярів із різних громад області довірили керівництво Анні Павленко з Бахмута, яка навчається в Бахмутській школі […]

бахмут
Історії

Теплі спогади про дім: історія переселенки Світлани Харіної, яка оживляє локації Бахмута через ШІ

Світлана Харіна — переселенка з Бахмута. Після початку війни жінка разом з родиною евакуювались на Київщину. Тут пані Світлана влаштувалась на державну службу, де пропрацювала […]

вокалотерапія
Історії

Як бахмутянка Анна Голубцова допомагає жінкам ветеранів через вокалотерапію

Анна Голубцова — вокалістка з Бахмута з багаторічним досвідом. Вона очолювала вокальний ансамбль естрадної та народної пісні “Рапсодія” і працювала з дитячими колективами. З початком […]

Історії

“Хочемо повернутися і знову садити троянди та шипшину”: історія бахмутської родини Вороненків, які евакуювались до Німеччини

Віктор Вороненко — підприємець з Бахмута. Понад 30 років він займався власною справою — ремонтував автомобілі та вирощував саджанці на власній землі. Через війну родина […]