До повномасштабного вторгнення Бахмут був маленьким, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили проводити час бахмутяни.
У фотодобірці від «Бахмут.IN.UA» згадуємо, яким був Бахмут до війни.
Бахмут до війни
Наша підписниця Яна Цист поділилася світлинами з рідного Бахмута.
Фото: надане героїнею
Заходи сонця у Бахмуті завжди були неймовірними.
Фото: Яна Цист
На вихідних бахмутяни любили виходити на природу
Фото: Яна Цист
А ось так виглядала вечорами місцева набережна, де любили прогулюватися всі бахмутяни.
Фото: Mkrtchyan Alyona
Два будинки з муралами були улюбленими зонами для фотосесії.
Фото: Іван Сидоров
Бахмутські простори, неподалік від річки храм, сюди на службу ходили віряни.
Фото: Іван Сидоров
Арт-обєкт: Я люблю Бахмут, фото на фоні інсталяції є майже в кожного.
Фото: Іван Сидоров
Річка Забахмутка – улюблене місце, де любили проводити вільний час бахмутяни
Фото: Іван Сидоров
А ось місцевий стадіон, вихідними тут проводили матчі й виступали найкращі бахмутські спортсмени.
Проєкт постанови “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку здійснення окремих пенсійних і страхових виплат”. Мінсоцполітики щодо змін у порядку пенсійних виплат викликав критику правозахисників через низку норм, які, на їхню думку, суперечать чинному законодавству. Йдеться, зокрема, про вимогу підтверджувати факт неодержання пенсії від рф без визначеного механізму такого підтвердження, запровадження додаткових підстав для обмеження виплат недоотриманої пенсії, а також спробу встановити територіальні обмеження для мешканців ТОТ і ВПО. Юристи наголошують, що Кабмін не має повноважень розширювати перелік підстав для невиплати пенсій, визначених законом, і застерігають: ухвалення документа в нинішній редакції може призвести до масових неправомірних відмов у пенсійних виплатах і судових оскаржень.
Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, висловили застереження щодо запропонованих змін. Як нововведення, запропоновані у проєкті постанови, суперечать закону, редакції Бахмут IN.UA розповіла Олеся Ляшук — юристка громадської організації “Група впливу”.
Днями на сайті Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України оприлюднили проєкт постанови “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку здійснення окремих пенсійних і страхових виплат”. Він передбачає зміни у виплаті пенсій мешканцям тимчасово окупованих територій та пенсіонерам-ВПО з ТОТ, які наразі проживають за кордоном. Зокрема, виплата українських пенсій буде можлива лише в разі підтвердження пенсіонерами факту неодержання пенсій від рф.
На проєкт постанови відреагувала коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Правозахисники, вивчивши документ, заявляють, що запрпоновані зміни не відповідають чинному законодавству. У редакції, яку пропонує Мінсоцполітики зараз, ухвалювати їх не можна.
Серед критичних зауважень щодо проєкту постанови юристка Олеся Ляшук виділяє факт недоотримання пенсії.
“У нас на рівні законодавства передбачено, що є певні особи, які можуть бути засуджені за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. На рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який фактично є основним законом, що регулює виплату пенсії, передбачено, що особи, які були засуджені за вчинення цих злочинів, на період засудження отримують пенсію в певному розмірі. Здається, в розмірі, який встановлюється для непрацездатного населення. Коли особи за якийсь певний період не отримують пенсію, створюється частина недоотриманої пенсії. Після звільнення особа може подати заяву про поновлення виплати пенсії, і в певному порядку дійсно пенсія повинна бути виплачена. Але на рівні проєкту постанови зараз встановлюється правило, що ось цю недоотриману пенсію особи, які були засуджені за злочини проти основ нацбезпеки, не мають права отримувати”, — розповідає юристка.
Водночас саме поняття колабораціонізму в нинішніх умовах залишається складним для однозначного трактування. Йдеться про ситуації, коли люди на окупованих територіях могли співпрацювати з окупаційною владою вимушено — під тиском, через загрози безпеці або відсутність альтернатив для виживання.
За формальними ознаками такі дії можуть кваліфікуватися як злочини проти основ національної безпеки, однак обставини їх вчинення можуть суттєво відрізнятися. У цьому контексті ініціатива позбавити таких осіб права на отримання недоотриманої пенсії після звільнення викликає дискусію щодо співмірності додаткових обмежень та необхідності індивідуального підходу.
Ще однією критичною зміною, яка турбує правозахисників, є вимога щодо підтвердження факту неодержання пенсії від рф. По-перше, ця вимога не передбачена законом, а по-друге, немає чіткого механізму підтвердження даного факту.
“Станом на поточну дату на рівні законодавства врегульовано, що таке повідомлення подається особисто особою. Вона сама декларує те, що не отримує пенсію від російської федерації. А проєкт змін пропонує, що така інформація буде отримана від правоохоронних органів. Взагалі незрозуміло ні сам механізм, ні як правоохоронні органи будуть встановлювати цю інформацію. І чому ця інформація взагалі має враховуватись, бо це теж не відповідає чинному законодавству”, — зауважила Олеся Ляшук.
Правозахисники також наголошують на недопустимості встановлення додаткових обмежень для виплати пенсій за минулий час, недоотриманої пенсії та страхової виплати в разі смерті отримувача. Проєкт постанови визначає обмеження таких виплат за територіальним принципом, тобто за місцем проживання ВПО та для осіб, які залишились на тимчасово окупованих територіях. Також ці виплати неможливі у випадку засудження людини за деякі кримінальні правопорушення.
Ці обмеження також суперечать чинному законодавству і не можуть бути ухвалені, наголошують юристи.
“Ці обмеження не можуть бути встановлені через те, що в нас на рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування чітко передбачено підстави, коли пенсія не виплачується. І цей перелік підстав вичерпний, у ньому не встановлено обмежень щодо місця проживання пенсіонера на момент смерті. Його не можна розширювати проєктом постанови Кабінету Міністрів, додавати якісь нові додаткові підстави, яких немає в законі”, — каже Олеся Ляшук.
Головним фактором протирічь, які виникли у проєкті постанови, правозахисниця вважає те, що Мінсоцполітики вважає пенсії українців не їхнім майном, а соціальними виплатами, що є неправильним. Для позбавлення людини законної пенсії мають бути серйозні підстави, які передбачені в законі Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тому внесення змін до пенсійних виплат суперечить чинному законодавству.
“Чому виникають ці проблеми? Тому що в нас з Мінсоцом різні підходи з точки зору визначення пенсії. Що таке є пенсія? Загальноприйнятий підхід, який у тому числі встановлений на рівні Європейського суду, передбачає, що пенсія — це майно особи. Не соціальна виплата, якою її вважає Мінсоц. І фактично особа свою пенсію заробила давно, сплачуючи єдиний соціальний внесок. І для того, щоб позбавити особу пенсії або встановити якісь обмеження щодо її отримання, мають бути якісь суттєві порушення, вчинені особою. А оскільки Мінсоц вважає пенсію не як майно особи, а як соціальну виплату, то встановлює різні обмеження, які притаманні саме для отримання соціальних виплат. І тому, мабуть, через це виникають основні суперечності між правозахисниками і Мінсоцом з точки зору саме отримання пенсії”, — зауважила Олеся Ляшук.
У коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, наголошують, що ухвалення постанови в запропонованій редакції створить системні ризики неправомірних відмов у призначенні та припиненні пенсійних і страхових виплат. Це призведе до масового оскарження таких рішень у судовому порядку. Тому правозахисники закликають переглянути проєкт постанови та привести його у відповідність до вимог закону.
Люди вимушені роками мешкати в пунктах тимчасового розміщення / фото росджерела
Бахмутяни, які мешкають на ТОТ, досі не можуть отримати обіцяні окупаційною владою компенсації. Людям неодноразово обіцяли налагодити роботу комісій та процес виплат, але на практиці механізм так і не запрацював. Окупаційні адміністрації так і не розробили точний порядок виплат і не налагодили спрощену процедуру обстеження житла, як того обіцяли раніше.
Що відомо про механізм компенсацій від рф і як на це реагують люди, пише Бахмут IN.UA.
Рф не видає обіцяні компенсації мешканцям ТОТ
Влітку 2025 року окупаційна влада так званої “днр” заявила про початок виплат компенсацій за житло мешканцям так званої “днр”. “Уряд днр” затвердив суми компенсацій і оголосив про можливе створення комісій.
Однак до сьогодні процес виплати компенсацій у “днр” так і не запрацював. Попри обіцянки окупантів, порядок отримання виплат не розроблений, а обстеження майна не ведеться. Спрощена процедура обстеження пошкодженого і зруйнованого житла, яку також раніше обіцяли окупанти, також не працює. Через це люди не можуть отримати обіцяні кошти.
“Щодо порядку отримання компенсацій по містах та округах інформації на даний момент немає. Дуже багато залежить від обстеження міст. Є ймовірність, що ухвалять закон, який спрощує процедуру обстеження, але на даний момент точної інформації немає”, — цитують у росджерелах керівника партії “единая россия” в “днр” олексія муратова.
Не дають прогнозів і щодо розмірів виплат. Їх раніше затвердив так званий “уряд днр”. За пошкоджене житло людям мають виплачувати 10 тисяч рублів за 1 м², а за зруйноване житло — 45 тисяч рублів за 1 м².
Однак і ці суми люди отримати не можуть, оскільки виплати будуть нараховані за нормами, які визначили в рф. На одну людину, нібито, передбачена компенсація за 33 м², на двох — 42 м². Загальна площа знищеної нерухомості не береться до уваги.
Попри обурення людей, збільшення розмірів виплат не прогнозують.
“Розмір виплат можливо буде змінити лише після внесення змін до Постанови Уряду №2255”, — зазначив олексій муратов.
Реакція людей
У коментарях до новини люди обурюються. Кажуть, що від окупаційної влади не бачать реальної підтримки, а лише вдавання активної роботи. Через те, що люди не можуть отримати компенсацій, вони вимушені жити в пунктах тимчасового розміщення. Деякі з них — ще з початку війни на сході України.
Люди обурюються бездіяльністю окупаційної влади / скриншотЛюди вимушені роками мешкати в пунктах тимчасового розміщення / скриншот
Разом з цим є й ті, хто радить не чекати допомоги від “влади”. Людей, які втратили житло та мешкають у ПВРах, закликають не сподіватися на “халяву” і кажуть, що тимчасові прихистки не вічні. Серед порад є і “створення маленького фонду взаємодопомоги”.
Людям радять не чекати допомоги від влади / скриншот
Проєкт постанови “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку здійснення окремих пенсійних і страхових виплат”. Мінсоцполітики щодо змін у порядку пенсійних […]
Бахмутяни, які мешкають на ТОТ, досі не можуть отримати обіцяні окупаційною владою компенсації. Людям неодноразово обіцяли налагодити роботу комісій та процес виплат, але на практиці […]
Російська армія продовжує наступ на Покровському напрямку. Головною метою ворога є захоплення Покровська і Мирнограда, де тривають бої. Ситуація в цих містах напружена, оскільки росіяни […]
Пенсійний фонд України відновлює виплату пенсій для пенсіонерів з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, які пройшли фізичну ідентифікацію, але не подали заяву про […]
Ситуація на східному фронті залишається складною. Аналітики DeepState фіксують зміни лінії бойового зіткнення поблизу декількох населених пунктів Донеччини, а Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про високу […]
