До повномасштабного вторгнення Бахмут був маленьким, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили проводити час бахмутяни. 

У фотодобірці від «Бахмут.IN.UA» згадуємо, яким був Бахмут до війни.

Бахмут до війни

Наша підписниця Яна Цист поділилася світлинами з рідного Бахмута.

 Фото: надане героїнею

Заходи сонця у Бахмуті завжди були неймовірними.

Фото: Яна Цист

На вихідних бахмутяни любили виходити на природу

Фото: Яна Цист

А ось так виглядала вечорами місцева набережна, де любили прогулюватися всі бахмутяни.

 Фото: Mkrtchyan Alyona

Два будинки з муралами були улюбленими зонами для фотосесії.

Фото: Іван Сидоров

Бахмутські простори, неподалік від річки храм, сюди на службу ходили віряни.

Фото: Іван Сидоров

Арт-обєкт: Я люблю Бахмут, фото на фоні інсталяції є майже в кожного.

Фото: Іван Сидоров

Річка Забахмутка – улюблене місце, де любили проводити вільний час бахмутяни

Фото: Іван Сидоров

А ось місцевий стадіон, вихідними тут проводили матчі й виступали найкращі бахмутські спортсмени.

Фото: Іван Сидоров

Так святкували День Вишиванки в Бахмуті.

 Фото: Іван Сидоров

Читайте також: День Вишиванки: як виглядала традиційна вишита сорочка Донеччини?

В травні 2018 року Бахмут святкував День Європи, на вулицях було багато молоді.

 Фото: Іван Сидоров

Так святкували Масляну в Бахмуті, на вулиці 2020 рік, кінець лютого.

 Фото: Іван Сидоров

Бахмут весною цвіте, місцеві ходять за покупками.

 Фото: Іван Сидоров

Весною вулиці Бахмута, як завжди охайні. На лавочках відпочивають бахмутяни.

Фото: Іван Сидоров

Бахмут цвіте, відпочивають місцеві, життя вирує в мирному місті.

Фото: Іван Сидоров

Світлий та затишний Бахмут.

Фото: від підписниці редакції

Алея Троянд в Бахмуті, тут завжди любили робити фото.

 Світлина від підписниці редакції

Бахмутський фотограф Іван Сидоров за роботою, локація із сакурами одна з улюблених для фотосесій.

 Фото: від підписниці редакції

Бахмут уночі підсвічувався різноколірними ліхтарями.

 Фото: Олександр Сотніков

Вдень місто прокидається, бахмутяни поспішають на роботу, й за кавою в улюблене кафе Франсуа.

Фото: Олександр Сотніков

Читайте також: Як відкрити власну кав’ярню у Києві: історія бахмутянки 

Кав’ярня Франсуа – місце збору друзів, тут часто приходили на каву й тістечко.

Фото: від бахмутян

Фото: Іван Сидоров

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!