Відеограф-документаліст медіапорталу Бахмут.IN.UA  Роман Потапенко вперше за декілька місяців відвідав Бахмут та підготував фоторепортаж життя нашого міста.

Останній раз Роман був в Бахмуті в вересні. Зараз, за його словами, обстрілів тут більше, дуже голосно й небезпечно, але люди все одно гуляють вулицями, займаються своїми справами, місто живе. 

Люди на вулицях Бахмута. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA 

Собака в Бахмуті спостерігає за людьми. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA 

Дороги в місті без людей. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Більшість людей яких видно на вулиці, це ті, хто шукають зв’язок, щоб подзвонити рідним чи спіймати мережу.

Бахмутяни намагаються зловити зв’язок, щоб порозмовляти з рідними. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Місцеві на вулиці. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Саме місто зруйноване росіянами, але випаленої землі, як в Опитному чи районі Забахмутки немає. Будинки понівечені обстрілами, є руйнування, але місто ще живе, людям є куди повертатись і відбудовувати рідний Бахмут.

Понівечений обстрілами Гастроном. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Будинок із стінописом в Бахмуті. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

В Бахмуті продовжують працювати волонтери. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Розтрощені росіянами будинки. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Уламок ракети застряг в асфальті. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Майже кожен багатоповерховий будинок в місті підписаний на дверях словом «Люди». Так само підписують й мешканці приватних будинків на парканах.

Бахмутянин з сигаретою на подвір’ї дому. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Бахмут — місто Фортеця, місто мужності й стійкості, яке відстоює свою свободу.

Військові завантажують в авто пораненого. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Пусті вулиці міста, люди ховаються від обстрілів в підвалі. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Військові на вулицях Бахмута. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Монумент літака. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Бахмутський міський народний дім. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Читайте також: «Карфаген має бути зруйновано»: сім’я Лук’янових з Бахмута про евакуацію в Дніпро

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!