Відеограф-документаліст медіапорталу Бахмут.IN.UA  Роман Потапенко вперше за декілька місяців відвідав Бахмут та підготував фоторепортаж життя нашого міста.

Останній раз Роман був в Бахмуті в вересні. Зараз, за його словами, обстрілів тут більше, дуже голосно й небезпечно, але люди все одно гуляють вулицями, займаються своїми справами, місто живе. 

Люди на вулицях Бахмута. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA 

Собака в Бахмуті спостерігає за людьми. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA 

Дороги в місті без людей. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Більшість людей яких видно на вулиці, це ті, хто шукають зв’язок, щоб подзвонити рідним чи спіймати мережу.

Бахмутяни намагаються зловити зв’язок, щоб порозмовляти з рідними. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Місцеві на вулиці. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Саме місто зруйноване росіянами, але випаленої землі, як в Опитному чи районі Забахмутки немає. Будинки понівечені обстрілами, є руйнування, але місто ще живе, людям є куди повертатись і відбудовувати рідний Бахмут.

Понівечений обстрілами Гастроном. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Будинок із стінописом в Бахмуті. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

В Бахмуті продовжують працювати волонтери. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Розтрощені росіянами будинки. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Уламок ракети застряг в асфальті. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Майже кожен багатоповерховий будинок в місті підписаний на дверях словом «Люди». Так само підписують й мешканці приватних будинків на парканах.

Бахмутянин з сигаретою на подвір’ї дому. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Бахмут — місто Фортеця, місто мужності й стійкості, яке відстоює свою свободу.

Військові завантажують в авто пораненого. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Пусті вулиці міста, люди ховаються від обстрілів в підвалі. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Військові на вулицях Бахмута. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Монумент літака. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Бахмутський міський народний дім. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Читайте також: «Карфаген має бути зруйновано»: сім’я Лук’янових з Бахмута про евакуацію в Дніпро

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Держава продовжує підтримувати українців, які прагнуть здобути нову професію або підвищити кваліфікацію. Внутрішньо переміщені особи (ВПО), звільнені з російського полону громадяни та низка інших категорій можуть отримати спеціальний ваучер. Це документ, який повністю або частково покриває вартість навчання у закладах освіти.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати ваучер на освіту

Згідно з державною програмою підтримки зайнятості, право на безкоштовне навчання мають громадяни, які не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні, вже мають професійно-технічну, фахову передвищу або вищу освіту та належать до однієї з таких категорій:

• внутрішньо переміщені особи працездатного віку, яким складно знайти роботу;
• звільнені з російського полону (особи, позбавлені свободи через збройну агресію проти України);
• люди віком від 45 років зі страховим стажем не менше 15 років (до досягнення пенсійного віку);
• особи з інвалідністю, які потребують працевлаштування;
• громадяни, які отримали поранення, контузію чи каліцтво внаслідок бойових дій під час воєнного стану (незалежно від наявності статусу інвалідності);
• звільнені зі служби в органах внутрішніх справ, ДСНС, БЕБ чи Державної кримінально-виконавчої служби;
• звільнені через скорочення штату або за станом здоров’я (за умови 10 років стажу та до досягнення пенсійного віку).

Максимальна сума у 2026 році розмір фінансування становить до 33 280 гривень. Якщо обраний курс чи програма коштує дорожче, різницю студент оплачує самостійно.

Популярні напрями та статистика 2026 року

Від початку дії ініціативи українцям видали вже близько 100 тисяч ваучерів. Лише на початку 2026 року програмою скористалися понад тисяча осіб, причому майже 75% з них обрали саме перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Що вивчають найчастіше:

• медицина та медсестринство (особливо популярно серед людей з інвалідністю);
• керування автотранспортом та робота з аграрною технікою (найчастіший вибір учасників бойових дій);

Жінки складають майже 75% усіх отримувачів ваучерів, а 87% учасників програми загалом — це люди старше 45 років та ВПО. Найбільш активно заявки подають жителі Дніпропетровської, Запорізької, Львівської, Полтавської, Тернопільської та Харківської областей.

Як знайти доступну професію та заклад освіти

Перелік спеціальностей регулярно оновлюється. Щоб дізнатися доступні варіанти у вашому регіоні, скористайтеся алгоритмом на сайті Державної служби зайнятості (ДСЗ):

• відкрийте сайт ДСЗ та оберіть вашу область;
• натисніть кнопку “Отримати ваучер”;
• перейдіть у розділ “Перелік закладів освіти”;
• натисніть на список закладів, щоб побачити повний перелік доступних професій та напрямів для навчання.

Як подати заявку на отримання ваучера

Ви можете оформити документ двома способами:

Для того, щоб подати заявку офлайн потрібно звернутися до найближчого центру зайнятості, де кар’єрний радник надасть повну консультацію та допоможе з оформленням.

Для того, щоб подати заявку онлайн потрібно:

• зайдіть на офіційний вебсайт Державної служби зайнятості;
• оберіть розділ “Ваучер на навчання” та натисніть “Подати заявку”;
• заповніть електронну форму: вкажіть персональні дані, контакти та бажану програму;
• дочекайтеся повідомлення. Заявка автоматично надійде до вашого центру зайнятості. Вже після кар’єрний радник зв’яжеться з вами електронною поштою або телефоном та надасть подальші інструкції.

Читайте також:

Як перевірити нарахування виплат по безробіттю у 2026 році: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!