До повномасштабного вторгнення Бахмут був маленьким, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили проводити час бахмутяни.
У фотодобірці від «Бахмут.IN.UA» згадуємо, яким був Бахмут до війни.
Бахмут до війни
Наша підписниця Яна Цист поділилася світлинами з рідного Бахмута.
Фото: надане героїнею
Заходи сонця у Бахмуті завжди були неймовірними.
Фото: Яна Цист
На вихідних бахмутяни любили виходити на природу
Фото: Яна Цист
А ось так виглядала вечорами місцева набережна, де любили прогулюватися всі бахмутяни.
Фото: Mkrtchyan Alyona
Два будинки з муралами були улюбленими зонами для фотосесії.
Фото: Іван Сидоров
Бахмутські простори, неподалік від річки храм, сюди на службу ходили віряни.
Фото: Іван Сидоров
Арт-обєкт: Я люблю Бахмут, фото на фоні інсталяції є майже в кожного.
Фото: Іван Сидоров
Річка Забахмутка – улюблене місце, де любили проводити вільний час бахмутяни
Фото: Іван Сидоров
А ось місцевий стадіон, вихідними тут проводили матчі й виступали найкращі бахмутські спортсмени.
Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше не є достатньою підставою для продовження виплат. Водночас повнолітні студенти можуть мати право на допомогу під час її первинного призначення, але лише за умови відповідності встановленим критеріям.
Пояснення читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.
Що змінилося для студентів ВПО у 2026 році
Зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів України №390 від 18 березня 2026 року, якою оновили Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Для повнолітніх студентів тепер важливо розрізняти перше призначення допомоги та продовження виплат.
Якщо студент звертається за допомогою вперше, він може отримати її за умови, що відповідає загальним вимогам Порядку. Зокрема, враховується факт переміщення з територій, які входять до відповідного переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, або наявність знищеного чи пошкодженого житла.
Також заявник має відповідати встановленим майновим критеріям. Отже, статус студента денної форми навчання сам по собі не є підставою для відмови у первинному призначенні допомоги, пояснюють у Юридичному довіднику для ВПО.
Чи можуть студенти продовжити виплати ВПО
Інші правила діють, коли людина вже отримувала допомогу і звертається за її продовженням на наступний шестимісячний період. У цьому випадку самого факту навчання на денній формі недостатньо. Право на подальше отримання допомоги визначається з урахуванням належності людини до категорій, для яких передбачене продовження виплат.
До таких категорій належать, зокрема, окремі вразливі групи населення:
пенсіонери;
малозабезпечені сім’ї з дітьми;
вагітні жінки;
люди з інвалідністю;
діти-сироти;
інші категорії, визначені законодавством.
Тому повнолітній студент, який раніше отримував допомогу як ВПО, не може розраховувати на автоматичне продовження виплат лише через навчання.
Які критерії враховують при призначенні допомоги ВПО
Під час первинного звернення Пенсійний фонд перевіряє не лише факт переміщення людини, а й відповідність майновим критеріям. Зокрема, право на допомогу може залежати від наявності коштів на депозитних рахунках, придбання транспортних засобів, операцій з іноземною валютою та інших майнових обставин, передбачених Порядком.
Тому відмова у виплаті має бути пов’язана з конкретною підставою, визначеною законодавством.
Якщо Пенсійний фонд відмовив у призначенні або продовженні допомоги, людина має право отримати офіційне рішення із зазначенням причини відмови. У разі незгоди з рішенням його можна оскаржити в адміністративному порядку. Якщо після цього проблему не вирішено, людина може звернутися до суду. Важливо отримати саме письмове або електронне рішення Пенсійного фонду, оскільки воно дозволяє зрозуміти, з якої конкретно причини виплату не призначили або не продовжили.
На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, відновлюватиме окупаційна влада. Керує цією установою росіянка Діна Саттарова.
Що відомо про Діну Саттарову і її роль на ТОТ? Редакція зібрала досьє.
Діна Саттарова, біографія
Дати народження Діни Саттарової немає у відкритих джерелах і її офіційній біографії. Ймовірно, вона народилася 9 лютого 1972 року. На сторінці ЄІПП у забороненій соцмережі “Вконтакте” є пост, датований 9 лютого з привітанням Саттарової з днем народження. А на сайті “Декларації росії” вказано, що вона народилася 1972 року.
Біографію Діни Саттарової публікує російське агентство будівельних новин. У ній зазначено, що Саттарова закінчила Казанський державний архітектурно-будівельний університет за спеціальністю “Архітектура”, отримала кваліфікацію архітектора. Також вона закінчила очну магістратуру за спеціальністю “Міське управління та розвиток” в Університеті Еразмуса в Роттердамі. Має ступінь магістра наук з міського управління та розвитку.
Професійну кар’єру почала з 1998 року. До 2000 року працювала архітекторкою в державних та комерційних організаціях. З липня 2000 року призначена генеральною директоркою некомерційної організації культури “Фонд розвитку архітектури”.
У травні 2008 року стала архітекторкою Московського науково-дослідного та проєктного інституту об’єктів культури, відпочинку, спорту та охорони здоров’я. З жовтня 2010 року по серпень 2014 року працювала на керівних посадах у державних організаціях Москви.
У вересні 2014 року Діна Саттарова очолила “Науково-дослідний та проєктний інститут містобудівного планування міста Москви”. У лютому 2022 року його передали з власності Москви у федеральну власність. Він став Єдиним інститутом просторового планування і тепер підпорядковується міністерству будівництва та житлово-комунального господарства рф. Посаду директорки Саттарова обіймає і досі.
Діна Саттарова / фото ЄІПП
Діяльність Діни Саттарової на окупованих територіях України
Діна Саттарова є частою гостею на тимчасово окупованій Донеччині. Вона проводить зустрічі з так званим “урядом днр”. Фокус її роботи — відбудова територій.
Діна Саттарова з так званим “головою уряду днр” / фото ЄІПП
Саттарова налагодила роботу з Росреєстром щодо захоплених територій України. Вони систематизують дані про території та планують їхню забудову. У своїй риториці директорка ЄІПП називає ТОТ України “воз’єднаними регіонами рф”.
“В результаті нашої взаємодії з Росреєстром, регіональними органами влади воз’єднаних суб’єктів, а також ППК “Роскадастр” стають доступні дані про території, в межах яких планується розробка документації щодо планування території”, — заявила Діна Саттарова під час економічного форуму в Петербурзі у червні 2026 року.
Хоч Єдиний інститут просторового планування позиціонує себе як структура для розвитку росії, майже вся його діяльність пов’язана саме з окупованими територіями України. Так у лютому 2026 року ЄІПП відзвітував про результати роботи за 4 роки. Серед так званих досягнень вказані лише проєкти для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Фахівці ЄІПП, нібито, розробили понад 200 проєктів — схеми територіального планування, генеральні плани, проєкти планування території, архітектурно-містобудівні концепції, майстер-плани та комплексні схеми розвитку туризму. Який відсоток цих проєктів втілився в життя, а не залишився на папері, не уточнюють.
Примітно, що на офіційному сайті ЄІПП в розділі проєкти за 2026 рік вказані лише об’єкти на ТОТ України. В усіх проєктах Діна Саттарова вказана як кураторка. При цьому жодного проєкту для російських регіонів не передбачено.
Проєкти ЄІПП за 2026 рік / скриншот
Так само було і в 2025 році — всі проєкти, зазначені в переліку, стосувалися окупованих регіонів України. Жодних ініціатив для рф не було.
Як Діна Саттарова використовує у своїй риториці Бахмут
Саме у 2026 році окупаційна влада Донеччини почала активно просувати тему відбудови у своїй риториці. Ключовою фігурою є Діна Саттарова. ЄІПП, яким вона керує, розробляє генплани відбудови окупованих міст.
У лютому 2026 року уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Ці роботи планують завершити у 2026 році. На сьогодні генплан досі не представили.
На одній з нарад у Донецьку Саттарова висловила свої плани на відновлення Бахмута. За словами росіянки, в міста є економічний потенціал. Про відновлення цивільної інфраструктури не згадується.
“У населених пунктах, які сильно постраждали в ході сво, таких як Артемівськ, на сьогодні мешканців немає взагалі, але територія має значний економічний потенціал, у тому числі завдяки покладам каолінової глини та солі, і робочі місця, що створять у майбутньому, залучать сюди жителів”, — зазначала Саттарова.
Діна Саттарова на одній з нарад за участі окупаційної влади / фото ЄІПП
Фахівці ЄІПП розглядають Бахмут скоріше як промисловий осередок. Жителів сюди, нібито, приваблюватимуть робочі місця. Окупанти наводять і цифру — нібито понад 15 тисяч робочих місць можуть створити в Бахмуті. Строків не уточнюють, але стверджують, що це станеться “за умови відновлення роботи ключових промислових підприємств”. На сьогодні реальних кроків щодо відбудови Бахмута російська сторона не зробила.
Таким чином, Діна Саттарова стала однією з ключових російських чиновниць, залучених до планування окупованих територій України. Втім, за заявами про “відбудову” зараз переважно стоять лише плани та документи. Реальних масштабних робіт із відновлення зруйнованих українських міст російська сторона не демонструє. Натомість у риториці Саттарової та окупаційної влади є фокус саме на промислове використання захоплених територій, а не на відновлення цивільного життя.
Правила призначення допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб змінилися у 2026 році. Зокрема, сам факт навчання на денній формі після досягнення 18 років більше […]
На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, […]
Благодійний фонд “Право на захист” за підтримки УВКБ ООН приймає заяви на багатоцільову грошову допомогу для вимушено переміщених осіб. Сума виплати становить до 12 300 […]
У Маріуполі росіяни масово відчужують квартири місцевих жителів, які виїхали через російську блокаду та бойові дії. Окупаційна адміністрація визнає це житло “безхазяйним” та перерозподіляє його […]
У серпні 2026 року Сіверська міськрада провела чотири державні закупівлі. Загалом у серпні для потреб Сіверської громади придбали товарів та послуг на понад 1,5 мільйона […]
