Волонтерка Ольга родом з Костянтинівки, коли почалася повномасштабна війна жінка вивезла у безпечне місце сина та маму, а сама почала допомагати мешканцям евакуюватися, зокрема й з Бахмута. Спочатку, метою було допомогти виїхати саме маломобільним людям та соціально-вразливим верствам населення, а зараз Ольга допомагає всім охочим. Жінка розповідає, що разом з волонтерами вони проводять агітаційну роботу по евакуації. Більше про це — читайте в матеріалі.

Повернулася в місто, щоб допомагати

Весною пані Ольга з родиною евакуювала в безпечне місце, коли жінка впевнилася, що з рідними все гаразд — почала волонтерити. Першочергово мета волонтерки була в тому, щоб вивезти маломобільних людей, однак згодом почали евакуювати всіх охочих. Пані Ольга з волонтерами навіть проводили своєрідну агітаційну роботу. Вони друкували листівки із закликом та контактами для евакуації. Ці листівки були й в місцевій газеті “Вперед”, яка нещодавно відновила друк для Бахмутської громади.

«З вересня ми їздили в Бахмут і допомагали з евакуацією, потім роздруковували листівки, візитки із закликом виїжджати. Також привозили людям гуманітарну допомогу, щоб зрозуміти скільки населення там залишилося. Поки ми роздавали речі — вмовляли людей евакуюватися з Бахмута»

Ольга наголошує, що евакуацією вона займається спільно з локальними місцевими волонтерами, організаціями, зокрема це «Білі Янголи», які вивозять з Бахмута людей, навіть з тих районів, які є наближеними до лінії фронту:

«Нещодавно була ситуація, коли ми виїжджали з людьми з міста і в останню хвилину нам повідомили про ще одного бахмутянина, який хотів евакуюватися. Ми не могли взяти цю людину, бо машини були вже повні, тому попросили “Білих Янголів”, вони допомогли вивезти лежачого»

Ліки для донеччан 

Загалом, пані Ольга волонтерить з березня 2022 року, за цей час завдяки жінці десятки людей опинилися в безпечних умовах. Починалося все із забезпечення ліків, медикаменти передавали цивільному населенню. Серйозні проблеми були із ліками для діабетиків, згадує пані Ольга.

«В аптеках не було ніяких ліків, у мене були друзі в різних містах України, які там могли купляти необхідне. Згодом знайшла волонтерів, які закупляли медикаменти».

Частину ліків також передавали безплатно небайдужі, їх Ольга розвозила людям, які того потребували.

Читайте також: У Соледарі, де йдуть пекельні бої, залишилося близько 15 дітей — Кириленко

Шелтер для переселенців у Краматорську

Шелтер для переселенців у Краматорську. Фото: особистий архів героїні

Чимало людей відмовляються від евакуації з Бахмута через власні страхи, хвилюються що їх залишать просто на вокзалі. Пані Ольга разом з волонтерами облаштовують у Краматорську тимчасовий прихисток для людей, які наважилися поїхати. Тут людина може відпочити, поїсти, поспати та привести себе до ладу. Через те, що в Бахмуті немає водопостачання мешканці не можуть нормально помитися, тому коли вони приїжджають в Краматорськ — мають час, щоб провести всі гігієнічні процедури.

Зараз волонтери хочуть закупити для притулку бойлер (ред. нагрівний бак для води). Орієнтовна сума такого девайса — близько 10-11 тисяч гривень. 

Допомагають в облаштування шелтеру всі небайдужі — з США жінка прислала 20 теплих нових ковдр, каже Ольга. Також надіслали білизну, один із БФ наразі шукає для притулку розкладачки, щоб люди могли поспати.

Попри те, що в Бахмуті небезпечно – людей, які записуються на евакуацію не стає більше, каже Ольга. Наприклад, за 12 січня бажання виїхати мали тільки 12 людей. Нагадаємо, що зараз в місті залишається близько 8 тисяч мешканців.

Фото: Роман Потапенко

Читайте також: Громадські організації Бахмута: як працюють локальні організації в час війни?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При цьому найбільшу частку сімейного бюджету поглинає купівля одягу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальна вартість підготовки до школи у 2026 році

За даними аналітиків Сodes, розрахункова вартість повного комплекту для першокласника у 2026 році становить 12 923 гривні. Порівняно з минулим роком загальні витрати збільшилися на 30%. Фактична сума безпосередньо залежить від обраного родинного бюджету. Економний варіант із купівлею найдешевших товарів у дискаунтерах коштуватиме від 4 000 до 5 000 гривень. Середній бюджет, орієнтований на оптимальне співвідношення ціни та якості, вимагає витрат на рівні 10 000–13 000 гривень. Розширений бюджет із придбанням речей від відомих брендів стартує від 20 000 до 30 000 гривень.

Базовий список та рівні шкільного кошика

Усі необхідні шкільні товари розподіляються на кілька груп залежно від пріоритетності покупок. Кошик навчального приладдя включає лише найнеобхіднішу канцелярію та матеріали для творчості. Базовий шкільний кошик розширюється за рахунок додавання аксесуарів. Повний комплект охоплює абсолютно всі товарні позиції, включаючи гардероб.

Рівень кошика	Склад товарів	Орієнтовна вартість у 2026 році
Кошик навчального приладдя	Канцелярія, інструменти для творчих занять	1508 грн
Базовий шкільний кошик	Навчальне приладдя, рюкзак, сумка для взуття	2773 грн
Повний комплект першокласника	Всі вищезазначені товари, одяг та взуття	12 923 грн

Найбільшу частину кошика забирає одяг та взуття. Наразі середні ціни на одяг наступні:

• шкарпетки — від 35 гривень, колготки – від 70 гривень;
• шкільна форма — від 1250 гривень і доходить до кількох тисяч;
• сорочки, футболки або блузки — від 500 гривень;
• штани/спідниця — 600-800 гривень;
• спортивний костюм — 1300 – 3 000 гривень;
• спортивне взуття — 800-1 700 гривень;
• туфлі — 700-2 300 гривень.

Найдорожчі категорії та зміна цін

Найдорожчою категорією у списку покупок незмінно залишається одяг. Він забирає близько 65% від загальних витрат родини. Медіанна вартість двох комплектів повсякденного шкільного одягу становить 7 000 гривень, а спортивного костюма — 1 100 гривень. Одяг подорожчав найбільше за останній рік, додавши в ціні 40%. Взуття становить майже 16% від загальних витрат, аксесуари — близько 10%. Канцелярське приладдя та товари для творчості виявилися категоріями, що подорожчали найменше — їхня вартість зросла приблизно на 7,7%.

Регіональне навантаження на бюджет

Вартість шкільного кошика тримається на приблизно однаковому рівні по всій країні завдяки великій частці онлайн-покупок. Проте фінансове навантаження на родини суттєво відрізняється через різний рівень середніх заробітних плат у регіонах. Найважче підготувати дитину до школи у Кіровоградській області. Там вартість повного комплекту першокласника становить майже 61% від середньої місячної заробітної плати.

Найменш відчутними ці витрати є для жителів Києва. У столиці шкільний кошик забирає близько 27% від середньої зарплати. Середній показник вартості зборів до школи по Україні дорівнює 42,35% від доходу.

Державна допомога та економія

Державна програма “Пакунок школяра” дозволяє батькам першокласників отримати цільову грошову виплату в розмірі 5 000 гривень. Ця сума здатна покрити 38,7% від загальної вартості повного шкільного кошика за медіанними цінами. Коштів вистачить на покриття базового набору першокласника або на придбання найдешевших товарів з одним комплектом одягу. Оформити виплату можна через застосунок “Дія” або у сервісних центрах ПФУ.

Знизити фінансове навантаження можна також шляхом пошуку знижкових купонів, порівняння цін на онлайн-агрегаторах та отримання банківського кешбеку. Додатковими інструментами економії виступають відвідування спеціалізованих шкільних ярмарків, купівля товарів на розпродажах у великих мережах, придбання вживаних речей у доброму стані та організація гуртових закупівель спільно з іншими батьками.

Читайте також:

“Пакунок школяра” у 2026 році: як отримати 5 тисяч гривень на першокласника

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Український Оскарівський комітет днями оголосив список із п’яти стрічок, які змагатимуться за право представляти Україну на 99-й премії “Оскар” у 2027 році. Одним із номінантів став документальний фільм “Останній Прометей Донбасу”.

Про це повідомили творці фільму.

“Останній Прометей Донбасу” серед 5 фільмів-претендентів від України на Оскар

Остаточне рішення щодо того, хто саме поїде на наступний “Оскар” від України, комітет повідомить уже за кілька днів. Творці стрічки “Останній Прометей Донбасу” зазначають, що для їхньої команди присутність у цьому списку є великою честю. Наразі вони закликають глядачів поширювати інформацію про картину в соціальних мережах. Офіційно переглянути фільм можна на платформі “Київстар ТБ”. Саме виробництво стрічки відбулося за підтримки “Держкіно України”, “УКФ” та “Київстар ТБ Originals”.

Документальний фільм “Останній Прометей Донбасу” зняв режисер Антон Штука, також відомий за роботою “Обережно! Життя триває”. Стрічка розповідає про Курахівську теплоелектростанцію на Донеччині та її працівників. Під час роботи ТЕС дим здіймався настільки високо, що його було видно з околиць тимчасово окупованого Донецька. Щоразу після цього по станції били російські снаряди. Наразі Курахівська ТЕС перебуває під окупацією росіян.

Ідея зняти кіно про станцію виникла в січні 2024 року. Тієї зими вона ще працювала на українську енергосистему, хоча до лінії зіткнення залишалися лічені кілометри. Режисер Антон Штука згадує, що одразу зрозумів потребу звернути увагу на цю історію. Він почав фіксувати події на камеру, плануючи згодом вирішити, у який саме формат перетворити зібраний матеріал — у повнометражний чи короткий метр, або ж в окремий соціальний ролик.

Які стрічки розглядає Комітет

Крім “Останній Прометей Донбасу”, Україну на Оскарі-2027 можуть представити:

“Вічник” (режисер Іван Ніколайчук). Це філософсько-історична драма, знята за мотивами роману Мирослава Дочинця. У центрі сюжету — життя карпатського мольфара Андрія Ворона. Його шлях пролягає від цілителя та воїна часів Карпатської України до заслання у Сибір як в’язня та подальшого повернення до рідного села. Прем’єра картини відбулася на Одеському кінофестивалі у 2025 році. Головні ролі виконали Павло Текучев, Олег Мосійчук та Данііл Мірешкін — актор і чинний військовослужбовець бригади “Азов”.

“Кіллхаус” (режисер Любомир Левицький). Фільм позиціонується як перший український тактичний екшн-трилер. В основу сюжету лягла реальна спецоперація з порятунку людей за допомогою безпілотників. За сценарієм, бійці Третьої окремої штурмової бригади, ГУР та СБУ евакуюють із “сірої зони” цивільну родину разом з американською журналісткою, яка документує діяльність Іноземного легіону. У зйомках взяли участь понад 70 професійних акторів та близько 200 військовослужбовців і ветеранів із бойовим досвідом, які грали самих себе.

“Простий солдат” (режисери Артем Рижиков, Хуан Каміло Крус). Документальний фільм від першої особи, який показує шлях оператора від цивільного митця до військовослужбовця ЗСУ. Картина розповідає історію самого співрежисера Артема Рижикова, який долучився до війська як доброволець у 2022 році. Матеріал для стрічки змонтовано з понад тисячі годин особистих відеозаписів. Картина увійшла до списку найкращих документальних робіт 2025 року за версією видання Variety.

The Last Message (режисери Андрій Волошин, Олексій Лєбєдєв). Документальний проєкт, що розповідає історію американо-української співачки Келсі Кімберлін. Вона приїжджає в Україну, щоб з’ясувати обставини загибелі свого 21-річного двоюрідного брата Андрія від рук російських військових. Стрічка демонструє події в Україні очима іноземки: під час поїздки на лінію фронту вона зустрічається з військовими та місцевими жителями, записує пісню в пам’ять про брата та дізнається про стійкість українців через призму власної втрати.

Читайте також:

3 фільми, які можна подивитися в кіно просто зараз: “Одіссея”, “Людина-павук” та “Кінець Оук-стріт”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!