Волонтерка Ольга родом з Костянтинівки, коли почалася повномасштабна війна жінка вивезла у безпечне місце сина та маму, а сама почала допомагати мешканцям евакуюватися, зокрема й з Бахмута. Спочатку, метою було допомогти виїхати саме маломобільним людям та соціально-вразливим верствам населення, а зараз Ольга допомагає всім охочим. Жінка розповідає, що разом з волонтерами вони проводять агітаційну роботу по евакуації. Більше про це — читайте в матеріалі.

Повернулася в місто, щоб допомагати

Весною пані Ольга з родиною евакуювала в безпечне місце, коли жінка впевнилася, що з рідними все гаразд — почала волонтерити. Першочергово мета волонтерки була в тому, щоб вивезти маломобільних людей, однак згодом почали евакуювати всіх охочих. Пані Ольга з волонтерами навіть проводили своєрідну агітаційну роботу. Вони друкували листівки із закликом та контактами для евакуації. Ці листівки були й в місцевій газеті “Вперед”, яка нещодавно відновила друк для Бахмутської громади.

«З вересня ми їздили в Бахмут і допомагали з евакуацією, потім роздруковували листівки, візитки із закликом виїжджати. Також привозили людям гуманітарну допомогу, щоб зрозуміти скільки населення там залишилося. Поки ми роздавали речі — вмовляли людей евакуюватися з Бахмута»

Ольга наголошує, що евакуацією вона займається спільно з локальними місцевими волонтерами, організаціями, зокрема це «Білі Янголи», які вивозять з Бахмута людей, навіть з тих районів, які є наближеними до лінії фронту:

«Нещодавно була ситуація, коли ми виїжджали з людьми з міста і в останню хвилину нам повідомили про ще одного бахмутянина, який хотів евакуюватися. Ми не могли взяти цю людину, бо машини були вже повні, тому попросили “Білих Янголів”, вони допомогли вивезти лежачого»

Ліки для донеччан 

Загалом, пані Ольга волонтерить з березня 2022 року, за цей час завдяки жінці десятки людей опинилися в безпечних умовах. Починалося все із забезпечення ліків, медикаменти передавали цивільному населенню. Серйозні проблеми були із ліками для діабетиків, згадує пані Ольга.

«В аптеках не було ніяких ліків, у мене були друзі в різних містах України, які там могли купляти необхідне. Згодом знайшла волонтерів, які закупляли медикаменти».

Частину ліків також передавали безплатно небайдужі, їх Ольга розвозила людям, які того потребували.

Читайте також: У Соледарі, де йдуть пекельні бої, залишилося близько 15 дітей — Кириленко

Шелтер для переселенців у Краматорську

Шелтер для переселенців у Краматорську. Фото: особистий архів героїні

Чимало людей відмовляються від евакуації з Бахмута через власні страхи, хвилюються що їх залишать просто на вокзалі. Пані Ольга разом з волонтерами облаштовують у Краматорську тимчасовий прихисток для людей, які наважилися поїхати. Тут людина може відпочити, поїсти, поспати та привести себе до ладу. Через те, що в Бахмуті немає водопостачання мешканці не можуть нормально помитися, тому коли вони приїжджають в Краматорськ — мають час, щоб провести всі гігієнічні процедури.

Зараз волонтери хочуть закупити для притулку бойлер (ред. нагрівний бак для води). Орієнтовна сума такого девайса — близько 10-11 тисяч гривень. 

Допомагають в облаштування шелтеру всі небайдужі — з США жінка прислала 20 теплих нових ковдр, каже Ольга. Також надіслали білизну, один із БФ наразі шукає для притулку розкладачки, щоб люди могли поспати.

Попри те, що в Бахмуті небезпечно – людей, які записуються на евакуацію не стає більше, каже Ольга. Наприклад, за 12 січня бажання виїхати мали тільки 12 людей. Нагадаємо, що зараз в місті залишається близько 8 тисяч мешканців.

Фото: Роман Потапенко

Читайте також: Громадські організації Бахмута: як працюють локальні організації в час війни?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Заявники, які подають документи на державну компенсацію за знищене або пошкоджене житло, дедалі можуть отримати повідомлення про зупинення розгляду заяви. Втім, зупинення — це не відмова. У більшості випадків це тимчасова пауза, після якої розгляд можна поновити.

Як саме це працює, пояснюють у Юридичному пораднику для ВПО.

Чому комісія може зупинити розгляд заяви на компенсацію

Закон передбачає право комісій тимчасово призупиняти розгляд заяв як щодо пошкодженого, так і щодо знищеного майна. Основна причина, це неможливість рухатися далі без усунення юридичних або технічних перешкод.

Основні причини зупинення:

• Подано не всі документи, передбачені законом;
• підтверджені дані про вручення підозри заявнику або спадкоємцю за злочини проти основ національної безпеки України;
• неможливо провести обстеження об’єкта з міркувань безпеки, зокрема через: замінування території, активні бойові дії, заборону доступу з боку військових адміністрацій.

Без обстеження комісія не може підтвердити факт знищення житла.

Як повідомляють про зупинення розгляду

Комісія зобов’язана не пізніше наступного робочого дня після ухвалення рішення повідомити заявника або через застосунок “Дія” (зокрема пуш-сповіщенням), або паперовим листом, якщо обрано цей спосіб зв’язку.

У повідомленні обов’язково має бути зазначена конкретна причина зупинення.

Як поновити розгляд заяви

Щоб відновити розгляд, заявнику потрібно усунути підстави зупинення. Комісія не має права вимагати документи, які не стосуються причин зупинення.

Що може зробити заявник:

• надати відсутні документи або їх копії;
• подати письмові пояснення, якщо документ неможливо отримати з об’єктивних причин;
• письмово повідомити комісію про усунення підстав зупинення.

Після цього комісія має протягом 5 робочих днів ухвалити рішення про поновлення розгляду. Далі заява розглядається з того етапу, на якому процес було зупинено.

До теми:

Реєстр збитків прийматиме заяви від українців, які виїхали за кордон через війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава продовжує реалізацію програм підтримки ВПО, передбачивши 72,6 мільярда гривень на цей напрямок. Кошти будуть спрямовані на грошові виплати переселенцям, програми компенсацій за зруйноване житло та низку нових ініціатив.

Про це повідомила редакція Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: скільки виділять на ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Соціальні видатки

ВПО, як і решта українців, також можуть долучатися до різних програм соціального захисту населення. На цей напрямок в державному бюджеті виділили 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році. Зокрема, вказані кошти підуть на:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!