Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Днями у тимчасово окупованому Донецьку перейменували райони міста. Це рішення викликало різні реакції серед місцевих жителів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала реальні думки мешканців Донецька, які розповіли, як вони ставляться до змін назв та чи впливають вони на повсякденне життя в окупованому місті.

Як мешканці Донецька реагують на перейменування районів

В Україні офіційно перейменували 15 районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці. Рішення ухвалили в межах законодавства про деколонізацію та дерусифікацію топоніміки. Нам вдалося дізнатися від мешканців, які зараз живуть в Донецьку, що для них значить це перейменування.

Андрій (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Андрій каже, що перейменування як ідея не суперечить настроям на ТОТ, але ця тема для людей чутлива.

“Сама ідея перейменування не викликає заперечення — люди не проти такого кроку. Але водночас для людей, які досі перебувають там, це сприймається як тема дуже чутлива і дещо передчасна, бо в умовах окупації такі питання відчуваються інакше, ніж на підконтрольній території.

Для людей важливо, щоб подібні рішення були не лише символічними, а й справді узгодженими з громадою та враховували думку тих, хто безпосередньо пов’язаний із цим місцем. Питання у тому, що, наприклад, Богодухівський район Донецька доволі спірна назва через те, що там навіть місцеві не знали, через що така назва. Але це точно краще, ніж Будьонівський. Олександрівський район, наприклад, звучить, по імперські. Зрозуміло, що назва не повʼязана з імператорами, але…”.

Роман (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Роман, який живе в Донецьку, каже, що не знав про перейменування взагалі і вперше про це почув. Чоловік додає, що в місті блокують новинні ресурси про Україну, тому такі ініціативи часто проходять повз. Водночас він додає, що приємно знати, що про людей на ТОТ памʼятають та будуть якісь плани. Разом з тим, ситуація на ТОТ важка, каже Роман.

“Якщо подивитись, що в нас тут зараз відбувається, то це просто цирк. Змушують всі вивіски міняти з англійської мови на російську. Люди бігають, переробляють ці таблички на магазинах, витрачають гроші, бо інакше прийдуть і закриють. Воюють з буквами на стінах. Оці їх ідеологічні війни тривають вже десятиліття, гляньте на дитячі садки чи школи, там вже і дронами діти кертувати вміють і автомат розбирають, а загалом, то Україні ще багато чого треба робити, а головне перемогти, а перейменувати, то найменша з проблем”, — каже Роман.

Світлана (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Світлана також мешканка Донецька. Дівчина каже, що їй ідея перейменування імпонує. Світлана додає, що вона б хотіла долучитися до процесу перейменування, але вперше про нього почула після того, як це сталося.

“Саме перейменування — це добре, але ми про нього майже не чули, а я стежу за новинами активно, переглядаю пабліки, які пишуть про Донеччину. Останнім часом це складніше: новини блокують. Але навіть, якщо б дізналася, я поки не розумію, як я могла б безпечно доєднатися до перейменування, було б добре, щоб людей з ТОТ включали у цей процес, робили голосування, пояснювали, як це безпечно зробити, бо ми вийшли як осторонь цього”, — каже донеччанка.

Що відомо про перейменування?

Згідно з рішенням, райони міст отримали історичні та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

Донецьк:

• Будьоннівський — Богодухівський;
• Ворошиловський — Юзівський;
• Калінінський — Калинівський;
• Кіровський – Рутченківський;
• Куйбишевський — Смолянський;
• Ленінський — Олександрівський;
• Петровський — Вознесенський;

Пролетарський — Чумаківський.

Макіївка:

• Кіровський — Грузський;
• Совєтський — Ханжонківський;
• Червоногвардійський — Берестовський.

Горлівка:

• Калінінський — Кіндратівський.

Луганськ:

• Артемівський — Вільхівський;
• Жовтневий — Вергунський;
• Ленінський — Шевченківський.

До теми:

“Давно треба було позбаватися совєтського сміття”: активіст про процес перейменування районів Донеччини та Луганщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жителів Бахмута, які нині проживають у місті Біла Церква, запрошують оформити документи для отримання грошової допомоги у розмірі 2 000 гривень. Реєстрацію проводить Global Empowerment Mission Ukraine для пільгових категорій населення. Прийом документів відбудеться у середу, 11 березня, з 11:00 до 15:00.

Про це повідомляє Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Де і коли бахмутяни у Білій Церкві можуть оформити допомогу

Прийом документів для отримання грошової допомоги відбудеться 11 березня, з 11:00 до 15:00, у місті Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, 28.

Подати документи можуть внутрішньо переміщені особи з Бахмута, які наразі проживають у Білій Церкві та належать до визначених пільгових категорій.

Хто може отримати грошову допомогу

Допомога у розмірі 2 000 гривень передбачена для родин із вразливих категорій населення. Зокрема, подати документи можуть:

• люди старшого віку та пенсіонери від 60 років;
• особи з інвалідністю І та ІІ груп;
• сім’ї, де є діти з інвалідністю (документи подає один із батьків або законний представник);
• багатодітні родини (отримувачами можуть бути обоє батьків);
• одинокі батьки, які самостійно виховують дитину;
• опікуни;
• сім’ї загиблих;
• родини осіб, які зникли безвісти;
• родини військових або цивільних, що перебувають у полоні;
• особи, які постраждали внаслідок аварії (Чорнобильська катастрофа).

Які документи потрібно підготувати

Для оформлення грошової допомоги необхідно підготувати копії таких документів:

• паспорт (1 та 2 сторінки і сторінка з реєстрацією);
• для власників ID-картки — додатково витяг із реєстру;
• довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН);
• документ, що підтверджує належність до пільгової категорії;
• довідка про відкриття банківського рахунку або витяг із банківського кабінету з IBAN дебетової картки ПУМБ.

Під час подачі документів необхідно мати оригінали всіх документів. Для зарахування коштів необхідно, щоб картка банку ПУМБ була дебетовою та підключеною до проєкту благодійної організації Global Empowerment Mission Ukraine (ЄДРПОУ 44659206). Саме на цей рахунок буде перерахована грошова допомога. Організатори закликають бахмутян підготувати повний пакет документів заздалегідь, щоб пришвидшити процес оформлення виплати.

До теми:

Для ВПО з Бахмута готують картку бахмутянина: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!