Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмутський міський Центр туризму, краєзнавства та екскурсій — єдиний заклад позашкільної освіти, підпорядкований Управлінню освіти, який сьогодні продовжує роботу. Наразі дітей набирають у гуртки за трьома напрямами. Навчання відбувається дистанційно, але в дітей є можливість відвідувати офлайн-заходи на освітніх локаціях та брати участь в обласних і всеукраїнських змаганнях.

Про роботу Центру і набір учнів редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Блінова — директорка Бахмутського міського Центру туризму, краєзнавства та екскурсій.

Як працює Бахмутський міський ЦТКЕ в евакуації

Бахмуський міський центр туризму, краєзнавства та екскурсій продовжує роботу в евакуації. На сьогодні позашкільний заклад працює за трьома напрямами:

• туристсько-краєзнавчий;
• туристсько-спортивний;
• військово-патріотичний.

Загалом на базі Центру працюють п’ять гуртків.

На заняттях з пішохідного туризму діти вчаться техніці руху та орієнтуванню на різній місцевості, роботі з туристичним спорядженням, пошуку безпечних маршрутів. Також діти опановують навички організації табору: вчаться обирати місця для ночівлі, готувати їжу в польових умовах. Окремо викладачі акцентують увагу на збереженні довкілля, навчаючи вихованців подорожувати без шкоди для природи.

У межах гуртка “Екологічне краєзнавство” діти знайомляться з природоохоронною справою та вивчають різноманітність тваринного і рослинного світу рідного краю.

У межах військово-патріотичного напрямку працює гурток “Джура”. На його заняттях вихованці знайомляться з визначними історичними подіями рідного краю, військово-прикладними видами спорту та народними мистецькими традиціями. Також у цьому гуртку викладають основи військової підготовки та домедичної допомоги.

Для дітей, які хочуть розвивати творчі здібності працює гурток “Казкова майстерня”. Під час творчих зустрічей діти можуть власноруч зробити традиційні обереги, писанки, ляльок-мотанок.

На гуртку “Географічне краєзнавство” вихованці дізнаватимуться про річки, озера та гори України, їх походження та особливості, історичні та архітектурні пам’ятки україни, особливості господарювання та життя людей у різних регіонах. Також дітей вчать орієнтуватися на місцевості і створювати власні туристичні маршрути.

Загалом Бахмутський ЦТКЕ набирає вісім груп у межах перелічених гуртків.

Як вступити до Бахмутського міського ЦТКЕ

Навчатися в Бахмутському міському Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій можуть діти віком від 6 до 18 років. Оскільки навчання в закладі дистанційне, то більшість вихованців — це учні 5-11 класів.

Навчання в гуртках Центру безоплатне. Також від дітей не вимагають додаткової підготовки — всього навчать викладачі.

“Програма адаптована для дітей різного віку. Тому якщо є змішана група, діти не заважають одне одному, навчання цікаве для всіх. Для дітей, які щойно долучилися, є ознайомлення, а далі вже керівник підлаштовує свою програму так, щоб діти могли працювати разом — і ті, що вже мають якісь навички, і ті, в яких перший рік навчання”, — зазначила Тетяна Блінова.

Навчання в гуртках проходить онлайн. Але в дітей є можливість для зустрічей наживо. Це можуть бути заходи на освітніх локаціях в осередках підтримки, або участь в конкурсах. Вихованцям Центру дають можливість для розвитку своїх здібностей, тому керівники гуртків заохочують дітей до різних змагань. Діти, які мають значні здобутки, можуть отримати стипендію від Бахмутської міськради.

“Діти мають змогу творчо працювати, брати участь у змаганнях. Навіть якщо це і буде онлайн, вони спробують працювати в команді. І ці змагання це не лише Бахмутська громада, часто нас запрошують на обласний і всеукраїнський рівень. Є такі конкурси і змагання, на які запрошують офлайн. Але участь залежить від рішення батьків — відпускати чи ні, — та ситуації в країні. Наприклад, у минулому році були такі конкурси, де діти могли зустрітися і поспілкуватися. За свої здобутки наші вихованці отримують грамоти, нагороди, а найактивніші можуть отримати стипендію від міської ради”, — розповіла директорка Центру.

За словами керівниці закладу, навчання буде цінним для дітей, оскільки вони вивчають прикладні навички, які можуть знадобитися в повсякденному житті.

“По-перше, діти вивчають історію рідного краю, зберігаючи зв’язок із домом. По-друге, вчаться навичкам, які особливо необхідні в наші час, наприклад, домедичній допомозі. Дуже важливо, щоб діти знали, як себе вести і як допомогти іншому, якщо, не дай Боже, сталася надзвичайна ситуація. Або, наприклад, якщо буде можливість поїхати з батьками на природу, щоб відпочити, дитина знатиме як себе вести, як встановити намет, як розвести багаття, як берегти довкілля. Тобто, даємо знання, які будуть корисні у звичайному житті”, — зауважила Тетяна Блінова.

Для вступу в Бахмутський міський Центр туризму, краєзнавства та екскурсій заповнюйте електронну форму за покликанням. Або телефонуйте за номерами: +380 (50) 181 9805, +380 (50) 554 71 77.

Читайте також:

• Бахмутський осередок підтримки в Полтаві змінив формат роботи: як тепер звернутися
• Бахмутські школи розпочали новий навчальний рік: скільки дітей вступили та як проходитиме навчання
• Бахмутський педколедж планує відновити офлайн-навчання: де саме та чи триває вступна кампанія

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після рекомендацій президента Володимира Зеленського низка українських регіонів почала переглядати тривалість комендантської години. Такий крок зумовлений необхідністю адаптуватися до тривалих повітряних тривог, нових російських тактик обстрілів та актуальних потреб населення і бізнесу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Де запровадили нові графіки

У Києві та Київській області з 10 вересня нічні обмеження діють за новим розкладом — з 01:00 до 05:00. Це дозволило продовжити роботу столичного громадського транспорту та синхронізувати життя регіону.

Аналогічний часовий проміжок, з 01:00 до 05:00, встановлено на Полтавщині та Кіровоградщині. Водночас у Кіровоградській області скорочення комендантської години не вплинуло на графіки роботи торговельно-розважальних центрів, ресторанів і розважальних закладів, які працюють у звичному режимі. Найбільше обмеження пом’якшили у Чернівецькій області: з 11 вересня комендантська година там триває лише три години — з 01:00 до 04:00. Для працівників критичної інфраструктури регіону продовжує діяти система спеціальних перепусток.

Регіони зі збереженими або тимчасовими обмеженнями

Харківська область поки що залишила чинний режим без змін — з 00:00 до 05:00. Очільник обласної військової адміністрації повідомив про відсутність планів щодо скорочення, хоча міська влада Харкова виступає за зменшення тривалості обмежень заради підтримки бізнесу та транспорту.

На Сумщині графік з 00:00 до 04:00 запровадили ще раніше як тимчасовий захід на період з 1 липня до 15 вересня 2026 року. Рішення ухвалили для підтримки аграріїв під час сезонних робіт, проте у прифронтових зонах області тривалість обмежень може змінюватися відповідно до оперативної ситуації.

Оновлення системи оповіщення та інфраструктури

Окрім скорочення нічних обмежень, українська влада переглядає правила роботи інфраструктури під час повітряних тривог, зокрема функціонування метро та наземного транспорту. Також планується змінити систему сповіщення про загрози: замість єдиного сигналу тривоги хочуть запровадити два рівні небезпеки — “жовтий” і “червоний”, які чітко вказуватимуть на характер та рівень поточної загрози.

Читайте також:

Нові правила виплат: в Україні автоматично продовжили допомогу дітям ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!