Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Дніпропетровській області надаватимуть допомогу ВПО, які мають власне господарство. Фінансова підтримка складає до 15 000 гривень. Витратити кошти можна на підготовку сільськогосподарських споруд до зимового періоду.

Про це повідомляє благодійний фонд “Карітас Кам’янське”.

Допомога ВПО на господарство

БФ “Карітас Кам’янське” оголосив можливість отримання грантової допомоги ВПО для підготовки сільськогосподарських споруд до зимового періоду. Сума гранту становить до 15 000 гривень. Витратити кошти можна на:

• утеплення та ремонт сараїв, стаєнь, комор;
• облаштування вентиляції й освітлення для утримання тварин;
• ремонт овочесховищ;
• заготівлю кормів.

Програма реалізується в шести громадах Дніпропетровщини:

• Криничанська;
• Вишнівська;
• Лихівська;
• Саксаганська;
• Божедарівська;
• села Верхньодніпровської громади.

Хто може отримати допомогу

Допомогу надаватимуть ВПО, які належать до вразливих категорій:

• багатодітні сім’ї;
• люди з інвалідністю або серйозними захворюваннями;
• одинокі батьки та опікуни неповнолітніх дітей;
• безробітні люди віком сташе 50 років;
• самотні люди віком старше 60 років;
• вагітні жінки та родини з дітьми до 3 років.

Серед обов’язкових умов: середньомісячний дохід на одну особу не більше 8 422 гривні та якщо ви не отримували грошову допомогу на ведення сільського господарства (агрогрант).

Для реєстрації необхідно надати:

• паспорти та ІПН всіх повнолітніх членів домогосподарства, для власників ID-карток — витяг про місце реєстрації;
• IBAN;
• документи дітей (за наявності);
• документи, що підтверджують вразливість.

Для реєстрації звертайтесь на гарячу лінію за телефонами: +380 (68) 175 7808, +380 (50) 081 0069. Дзвінки приймають у будні з 10:00 до 16:00.

Читайте також:

• Родини з дітьми з інвалідністю в Києві зможуть отримати допомогу від ЮНІСЕФ
• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Невелике зниження атак також спостерігається на Лиманському та Слов’янському напрямках. Водночас на Покровському та Краматорському напрямках інтенсивність наступальних дій противника зросла.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії знову зросла. Українські військові зупинили 32 атаки, що на 6 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни намагалися просунутися у районах населених пунктів Софіївка, Вільне, Водянське, Василівка, Молодецьке, Удачне та у бік Торецького, Кучерового Яру, Добропілля, Ганнівки, Новогришиного, Гулівого, Сергіївки.

На Костянтинівському напрямку відбулося зниження інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 15 атак, що на 7 штурмових дій менше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Райського і Павлівки.

Невеликий спад наступальної активності спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 6 спроб противника просунутися, що на 1 атаку менше, ніж минулої доби. Штурмові дії фіксувалися у бік населених пунктів Нове, Ставки та Лиман.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано зменшення тиску. Російські війська здійснили 2 атаки (що на 1 менше, ніж попередньої доби) у районі населеного пункту Ямпіль та у бік Оріхуватки.

Водночас на Краматорському напрямку противник відновив штурмові дії, здійснивши 3 атаки (минулої доби наступальних дій тут не проводилося) у бік Малинівки, Васютинського та Червоного.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 510 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• близько 1 510 військових;
• 21 артилерійську систему;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 543 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 2 крилаті ракети;
• 266 одиниць автомобільної техніки.

Читайте також:

На двох напрямках Донеччини росте кількість російських штурмів — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!