Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Незабаром в Україні стартує нова програма фінансової підтримки, анонсована Президентом Володимиром Зеленським. Ця ініціатива спрямована на посилення захисту пенсіонерів та найбільш вразливих верств населення, зокрема, ВПО.

Про це повідомила Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України.

Кому передбачені виплати

За результатами наради з Президентом стало відомо, що нова одноразова допомога у розмірі 1500 гривень охопить близько 13 мільйонів українців. До переліку отримувачів увійшли:

• особи пенсійного віку;
• малозабезпечені громадяни;
• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• люди з інвалідністю, які вже є одержувачами державних виплат;
• сім’ї з дітьми;
• громадяни, яким призначено базову соціальну допомогу.

Як отримати кошти та чи потрібні документи

Ключовою перевагою нової ініціативи є повна автоматизація процесу. Фінансування відбуватиметься в межах існуючих програм Міністерства соціальної політики.

Це означає, що громадянам не доведеться збирати додаткові довідки, відвідувати держустанови чи подавати нові заяви. Держава нарахує кошти автоматично за вже звичними для отримувачів каналами:

• на діючі банківські картки;
• або готівкою через поштові відділення та листонош “Укрпошти”.

Терміни нарахування

В уряді зазначають, що програма має одноразовий характер. Усі громадяни, які належать до вищезгаданих категорій, отримають свої 1500 гривень уже впродовж квітня поточного року.

Читайте також:

ВПО з 2 областей можуть отримати до 4 000 доларів на запуск власного бізнесу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весна — це час пробудження природи, коли міста перетворюються на справжні квіткові оазиси. У кінці березня та протягом усього квітня в Україні традиційно стартує сезон цвітіння сакур та магнолій — пора, коли парки та сквери вкриються ніжним рожевим і білим цвітом.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала добірку локацій у різних куточках України, де можна насолодитися цією красою та зробити неймовірні весняні фотографії.

Київ: квітковий рай у кожному районі

Столиця України може похвалитися величезною кількістю квітучих дерев. Головними осередками краси традиційно залишаються Ботанічний сад імені академіка Фоміна, де зібрана одна з найбільших колекцій магнолій та сакур — понад 65 видів та Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка з його розкішними алеями.

Милуватися японськими вишнями же простіше: їх можна знайти майже в кожному районі Києва. Ось лише кілька найпопулярніших локацій:

• Дніпровський район: бульвар Верховної Ради, парк “Перемога”, парк “Кіото”;
• Оболонський район: парк “Наталка”, парк “Пуща Водиця”, “Сад Каменів”;
• Шевченківський район: Сирецький парк, сквер біля Золотих воріт, парк імені Тараса Шевченка, Пейзажна алея;
• Печерський район: Наводницький парк, бульвар Липський.

Ужгород та Мукачево: закарпатська столиця сакур

Закарпаття по праву вважається одним із головних регіонів сакур в Україні. В Ужгороді ці дерева ростуть майже на кожній вулиці, а цвітіння зазвичай триває з середини квітня й до перших днів травня. Місцева влада навіть створила інтерактивну карту для туристів.

Найбільше дерев можна побачити на Набережній Незалежності, Слов’янській та Київській набережних, вулицях Олександра Довженка та Ференца Ракоці, а також на площах Народній і Театральній. Магнолії тут також розпускаються просто у центрі міста.

Не відстає і Мукачево, де загальна протяжність вулиць із сакурами сягає 6 кілометрів. Саме тут, на вулиці Пряшівській, знаходиться найдовша алея японської вишні на Закарпатті. А на вулиці Володимира Фраткіна можна побачити найстарішу сакуру регіону, якій вже 99 років.

Львів: квіткова карта міста

У Львові розробили спеціальну “Квіткову карту“, щоб місцевим та туристам було легше знаходити квітучі локації. Найбільша концентрація сакур (близько 120 дерев) знаходиться у парку імені Папи Римського Івана Павла II. Також японські вишні прикрашають площу Митну, вулицю Городоцьку (біля церкви св. Анни) та територію біля Домініканського собору.

За розкішними рожево-білими магноліями у Львові варто йти до Ботанічного саду Львівського університету (вулиця Черемшини, 44 та вулицяКирила і Мефодія, 4), а також до Шевченківського гаю та на вулицю Котлярську.

Одеса та Харків: краса всупереч обставинам

В Одесі головною локацією для весняних прогулянок є Ботанічний сад, де висаджено 150 сакур різних сортів (найстарішому дереву вже 80 років). Також цвітіння можна побачити в дендропарку Перемоги, біля Оперного театру та на узбережжі Ланжерона.

У Харкові, попри війну, природа бере своє. У Центральному парку цвіте алея сакур, висаджена у 2017 році як символ дружби між Японією та Україною. А на Аерокосмічному проспекті дерева взагалі висаджували під час обстрілів у 2022 році. Помилуватися цвітом можна і в саду імені Тараса Шевченка.

Інші обласні центри: де ще шукати весну

Майже в кожному великому місті України є свої таємні куточки з екзотичними деревами:

• Дніпро: ботанічний сад ДНУ, Сад сакури на вулиці Академіка Лазаряна, Набережна Перемоги;
• Чернівці: місто славиться своїми сторічними магноліями, а понад 100 сакур прикрашають площу Філармонії, парк Жовтневий та територію біля національного університету;
• Полтава: найстаріші сакури міста ростуть на вулиці Раїси Кириченко, також дерева є у Сонячному парку;
• Суми: понад 30 японських вишень висаджено біля аграрного університету, ще близько 20 ростуть у парку “Казка”;
• Івано-Франківськ: найбільше сакур — у парку Шевченка, частину з яких місту передало посольство Японії;
• Черкаси: улюбленими локаціями є Долина троянд та парк “Сосновий бір”. Найстарішій сакурі міста (на вулиці Медичній) виповнилося 25 років;
• Рівне та Луцьк: у Рівному дерева адаптувалися до помірного клімату і цвітуть на майдані Незалежності та в парку Шевченка. У Луцьку сакури можна знайти на проспекті Волі та біля ЦНАПу на вулиці Лесі Українки.

Читайте також:

Що подивитися ввечері: 5 сучасних українських фільмів, від яких не відірватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!