Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сили оборони України успішно атакували місце запуску та зберігання безпілотників російської армії, що розташоване в районі тимчасово окупованого Донецька. Внаслідок повторного удару ворог зазнав втрат в інфраструктурі, призначеній для підготовки безпілотників.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Наслідки удару по російському дронопорту

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, українські військові завдали цілеспрямованого удару по об’єкту 23 жовтня. Ця операція стала частиною масштабної серії атак Сил оборони на об’єкти російського військово-промислового комплексу на тимчасово окупованих територіях.

У результаті атаки на дронопорт поблизу Донецька було пошкоджено:

• три будівлі, які окупанти використовували для підготовки та споряджання ударних безпілотних літальних апаратів;
• одну пускову рейку, призначену для запуску дронів.

Значення операції

У Генеральному штабі зазначають, що виведення з ладу таких об’єктів безпосередньо впливає на інтенсивність ворожих обстрілів. Знищення інфраструктури для підготовки БпЛА суттєво зменшує спроможності російської армії атакувати позиції українських захисників та цивільну інфраструктуру України дронами різних модифікацій.

Сили оборони завдали повторного удару по базі запуску дронів рф біля Донецька. Пошкоджено будівлі для підготовки БпЛА та пускову рейку.

Читайте також:

Росіяни вдарили по Ясногірці: понад 10 людей поранено

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі Донеччини. Цього разу під вогонь потрапило селище Ясногірка, внаслідок чого є жертви та значна кількість постраждалих серед місцевих мешканців.

Про це повідомив Вадим Філашкін, голова Донецької обласної військової адміністрації.

Наслідки обстрілу Ясногірки

За інформацією голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, протягом дня російська армія завдала чотирьох цілеспрямованих ударів по території Ясногірки.

Станом на зараз відомо про такі наслідки атаки:

• одна людина загинула від отриманих травм;
• 10 цивільних мешканців зазнали поранень різного ступеня тяжкості;
• серед травмованих — 13-річна дівчинка.

Наразі на місцях влучань працюють усі відповідні екстрені служби, правоохоронці та медики. Точні масштаби руйнувань та остаточні наслідки ворожої атаки ще встановлюються.

Читайте також:

Росія вимагає від України вивести війська з Донецької області — Зеленський

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!