Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Понад два мільйони гривень заробили за перше півріччя 2026 року працівники Бахмутських комунальних підприємств. Хто і скільки отримав читайте в матеріалі Бахмут IN.UA. 

ОСКП “ПРОГРЕС”

Роман Гапєєв, директор підприємства, отримував однакову заробітну плату протягом усього півріччя — по 21 514 гривень щомісяця. Загальна сума його доходу за шість місяців склала 129 084 гривні.

КП “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”

Іван Войтенко, директор, у січні отримав 64 115,60 гривні, а з лютого по червень йому нараховували по 31 300 гривень щомісяця. Загальний дохід склав 220 615,60 гривні.

Людмила Ткаченко, головна бухгалтерка, працювала у цьому півріччі три місяці. У січні та лютому їй нарахували по 25 040 гривень, у березні — 36 753,40 гривні. Загальна сума становить 86 833,40 гривні.

Ольга Андрійченко, інспекторка з кадрів, отримувала по 6 260 гривень щомісяця. Її дохід за перше півріччя склав 37 560 гривень.

Олена Семиряд, яка також обіймала посаду головної бухгалтерки, почала отримувати зарплату з березня — 7 967,27 гривні. З квітня по червень її дохід складав 25 040 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 83 087,27 гривні.

КП “Бахмутське БТІ”

Андрій Атаманченко, директор, отримав у січні 65 665,67 гривні, у лютому — 23 692,90 гривні, у березні та квітні — по 43 078 гривень, у травні — 104 341,91 гривні, у червні — 27 502,22 гривні. Загальна сума склала 307 358,70 гривні.

Вікторія Філіна, головна бухгалтерка, із січня по квітень отримувала по 34 462 гривні щомісяця. У травні їй нарахували 83 332,55 гривні, у червні — 20 446,51 гривні. Загальний дохід дорівнює 241 627,06 гривні.

Юлія Устич, інженерка-програмістка, заробляла по 22 154 гривні кожного місяця. Її сукупна заробітна плата становить 132 924 гривні.

Наталя Шпичка, інженерка з інвентаризації нерухомого майна, у січні отримала 10 942,91 гривні, з лютого по травень — по 20 062 гривні, у червні — 52 793,15 гривні. Загалом їй виплатили 143 984,06 гривні.

КП “БАХМУТ-ВОДА”

Роман Спічкін, директор, отримував по 31 900 гривень щомісяця. Загалом за півріччя він заробив 191 400 гривень.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 26 000 гривень, у червні — 27 151,17 гривні. Загальний дохід склав 157 151,17 гривні.

Юрій Коваленко, начальник гаража, отримав у січні, лютому, квітні та червні по 13 955 гривень, у березні — 14 675,65 гривні, у травні — 15 970,58 гривні. Загалом йому нарахували 86 466,23 гривні.

Світлана Селезньова, начальниця відділу кадрів, заробляла по 10 120 гривень щомісяця. Її дохід за вказаний період становить 60 720 гривень.

Вікторія Сташевська, начальниця служби реалізації, у січні отримала 25 125 гривень, а з лютого по червень — по 25 120 гривень щомісяця. Загальна сума склала 150 725 гривень.

Ольга Веденюкова, начальниця планово-економічного відділу, заробила у січні 12 057,50 гривні, а в наступні п’ять місяців — по 12 560 гривень. Загалом їй виплатили 74 857,50 гривні.

Тетяна Левус, бухгалтерка, отримувала виплати з квітня по червень — по 25 600 гривень щомісяця. Сукупний дохід склав 76 800 гривень.

КП “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”

Анатолій Дерюга, директор, отримував заробітну плату три місяці. У січні та лютому йому нарахували по 32 000 гривень, у березні — 65 079,43 гривні. Загальна сума склала 129 079,43 гривні.

Тетяна Левус, головна бухгалтерка, у січні та лютому отримала по 25 600 гривень, у березні — 63 801,15 гривні. Загалом їй нарахували 115 001,15 гривні.

Іван Золотухін, інженер з комп’ютерних систем, у січні заробив 11 200 гривень, у лютому — 12 000 гривень, у березні — 23 786,53 гривні. Його загальний дохід дорівнює 46 986,53 гривні.

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

Олександр Бондарєв, директор, у січні отримав 32 000 гривень, а з лютого по червень йому виплачували по 39 800 гривень. Загальна сума склала 231 000 гривень.

Інесса Янкул, інженерка технічного відділу першої категорії, заробила у січні 4 592,50 гривні, з лютого по червень — по 9 185 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 50 517,50 гривні.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 19 414,65 гривні, у червні — 19 620,56 гривні. Її дохід за півріччя склав 116 693,81 гривні.

Вікторія Бондарєва, бухгалтерка, стабільно заробляла по 6 964 гривні кожного місяця. Загальна сума становить 41 784 гривні.

Тетяна Чернікова, секретарка-діловод, отримувала по 7 314,03 гривні щомісяця. Її сукупний дохід дорівнює 43 884,18 гривні.

Загальна сума заробітної плати становить 2 956 140,59 гривні.

Читайте також:

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

29 липня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 29 липня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (93) 940 3116, +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!