Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових регіонів мають змогу оформити фінансову підтримку. Розмір грошової допомоги становить 12 300 гривень на одну людину. Реєстрацію на виплати проводить організація “Карітас Спес Харків”. Програма розрахована на громадян, які евакуювалися, втратили близьких або отримали поранення внаслідок бойових дій.

Про це повідомили представники “Карітас Спес Харків”.

Умови участі та географія програми

Фінансова підтримка надається в межах проєкту гуманітарного реагування на 2026-2027 роки. Географія програми охоплює населені пункти, розташовані на відстані до 50 кілометрів від лінії фронту, а також області, що межують з Російською Федерацією.

Головна вимога для отримання грошової допомоги ВПО стосується часових рамок. Від моменту тригерної події, такої як евакуація чи поранення, до дня реєстрації має пройти не більше 45 днів. Проєкт фокусується на людях, які перебувають у найбільшій потребі та не отримують повного забезпечення від інших організацій.

Виплати для ВПО та евакуйованих громадян

Отримати 12 300 гривень можуть люди, які були змушені евакуюватися з власних домівок протягом останніх 45 днів. Для оформлення заявки евакуйовані громадяни та ВПО готують підтверджувальні документи. Цей статус підтверджується такими паперами

• довідка ВПО з пропискою у місцях евакуації, видана до 45 днів тому;
• реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації або транзиту;
• списки від гуманітарних організацій та волонтерів, які проводили евакуацію;
• транспортні квитки чи квитанції;
• документи, що підтверджують місце постійного проживання.

Допомога при пораненнях та втраті родичів

Програма передбачає виплати для людей, які отримали важкі поранення через бойові дії. Постраждала особа повинна звернутися до лікаря або отримати консультаційний висновок протягом одного дня з моменту травмування. Кошти нараховуються виключно самій постраждалій людині. Наявність поранення доводиться наступним пакетом документів

• витяг з протоколу поліції про подію або реєстру досудових розслідувань;
• лікарняний лист про лікування тривалістю не менше п’яти днів;
• завірена лікарем медична виписка, епікриз або довідка про фіксацію ушкоджень.

Сім’ї, які втратили родича внаслідок бойових дій, також мають право на фінансову допомогу. Для реєстрації цієї категорії потрібні спеціальні документи

• свідоцтво про смерть;
• довідка про причину смерті;
• витяг з поліцейського протоколу щодо події.

Базові документи та контакти для реєстрації

Для перерахування 12 300 гривень усі заявники без винятку надають стандартний набір документів. До нього належать

• паспорт;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• банківські реквізити з рахунком у форматі IBAN.

Отримати детальну інформацію щодо умов та запису на реєстрацію можна за телефоном. Заявники мають змогу зателефонувати на гарячу лінію “Карітас-Спес Україна” за номером 0 800 300 344 або звернутися безпосередньо до “Карітас Спес Харків” за номером +380 (99) 555 4336. Дзвінки приймаються з понеділка по п’ятницю у проміжку з 10:00 до 14:00.

Читайте також:

ВПО можуть отримати 5 тисяч доларів від Mercy Corps: деталі програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує спроби наступальних дій на східному фронті. Зокрема, зафіксовано просування противника поблизу Закітного на Слов’янському напрямку. Загалом ситуація залишається напруженою, а українські захисники продовжують стримувати штурми противника на кількох ділянках фронту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Активність противника на Слов’янському та Лиманському напрямках

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила 27 штурмових дій. Основними цілями противника стали райони Різниківки та Калеників. Також зафіксовано атаки у бік населених пунктів Крива Лука, Озерне та Рай-Олександрівка. На цьому відтинку ворог має часткове просування поблизу Закітного, намагаючись розвинути успіх у бік Слов’янська. Водночас аналітики DeepState вказують, що росіянам вдалося просунутися поблизу Закітного.

На Лиманському напрямку противник 14 разів намагався вклинитися в оборону українських військ. Бойові зіткнення відбувалися в районах населених пунктів Ставки, Лиман, Озерне, Борова, Новоселівка, Дробишеве, Діброва та Ямпіль

На Краматорському напрямку відбулося одне боєзіткнення в районі Малинівки..

Ситуація на Костянтинівському та Покровському відтинках

На Костянтинівському напрямку російська армія провела 23 атаки. Бойові дії зосереджені в районах Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки та Софіївки.

На Покровському напрямку українські підрозділи зупинили 31 штурмову дію. Російські підрозділи намагалися атакувати в районах Гришиного, Новомиколаївки, Никанорівки, Новоолександрівки, Шевченка, Удачного, Котлиного. Крім того, противник вів наступальні дії у бік Сергіївки та Білицького. На Краматорському напрямку зафіксовано одне боєзіткнення в районі Малинівки.

Втрати російської армії

З початку повномасштабного вторгнення станом на 1 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі склали близько 1 404 760 осіб. Лише за минулу добу ліквідовано 1 210 окупантів. Також українські захисники знищили значну кількість озброєння та техніки. За останню добу сумарно вдалося знищити:

• 1 891 безпілотник оперативно-тактичного рівня;
• 395 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 71 артилерійську систему;
• 5 бойових броньованих машин;
• 5 наземних робототехнічних комплексів;
• 4 засоби протиповітряної оборони;
• 2 танки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 одиницю спеціальної техніки;

Читайте також:

Майже на всіх ділянках фронту знизилася кількість штурмів — Генштабу ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!