Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сьогодні, 23 жовтня, Україна та росія провели комбінований обмін військовополоненими. В Україну повернулися 261 військовослужбовець та 9 цивільних.

Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Обмін полоненими 23 жовтня: що відомо

У результаті нового обміну Україна повернула 270 своїх громадян, які перебували в російському полоні. Серед них 261 військовослужбовець та 9 цивільних.

Серед визволених військовослужбовців — військовослужбовці ЗСУ, зокрема Військово-морських сил, Сухопутних військ, ДШВ, ДССТ, ТрО, ССО, ВСП, бійці Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, а також рятувальник ДСНС. Більша половина визволених потрапила в полон у 2022 році під час оборони Маріуполя. Пʼятеро з них пережили теракт в Оленівці. Також серед військовослужбовців є ті, хто був поневолений у 2018 та 2020 роках.

Серед звільнених сьогодні є 38 офіцерів. Ще девʼятеро – важкохворі.

Звільнені воїни захищали країну на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямку. Серед звільнених також оборонці ЧАЕС.

Значна частина визволених сьогодні оборонців була під кримінальним переслідуванням з боку рф. Їх під вигаданими звинуваченнями засудили до реальних термінів за ґратами, зокрема й до довічного ув’язнення.

Після обміну всі військові пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені необхідними речами на перший час, отримають виплати та пройдуть реабілітацію.

Читайте також:

Україна повернула додому 103 людей: перші фото з обміну 19 серпня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Волині правоохоронці затримали колишню військовослужбовицю російської армії з Донецька, яка планувала виїхати до Європейського Союзу. Для цього жінка намагалася оформити український закордонний паспорт.

Про це 23 жовтня повідомили в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області.

Від медсестри до служби в російській армії

За даними слідства, до початку повномасштабної війни жінка працювала медсестрою в Донецькій психіатричній лікарні. Однак у лютому 2022 року вона добровільно приєдналася до збройних угруповань рф та брала участь у бойових діях проти України.

Фігурантка проходила військову службу в 91-му окремому стрілецькому полку 1-го армійського корпусу Південного військового округу росії, де отримала звання сержанта. У лавах російської армії донеччанка перебувала до серпня 2024 року.

Втеча на Волинь та затримання

Після звільнення зі служби жінка вирішила покинути тимчасово окуповану територію Донеччини та переїхати на постійне проживання до країн ЄС. Щоб реалізувати цей план, вона нелегально перетнула кордон з боку Білорусі на Волині, маючи намір виготовити український біометричний паспорт.

Співробітники СБУ викрили та затримали фігурантку в одному з готелів міста Ковель. Під час обшуків правоохоронці вилучили у неї речові докази:

• російський паспорт;
• військові квитки армії рф;
• посвідчення ветерана;
• російські рублі.

Що загрожує підозрюваній

Наразі затримана перебуває під вартою. Слідчі повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). За цей злочин жінці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

Наводив удари на військових: у Краматорську затримали адміністратора місцевого телеграм-каналу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!