Бахмутянин Олег Дідик зараз служить в складі ЗСУ. В травні він разом із підрозділом буде виходити на бойові завдання, однак воїнам не вистачає важливого атрибуту — машини. Всіх небайдужих закликають долучитися до збору, адже автомобіль дуже потрібний захисникам.

Донат на ЗСУ

Допомогти Олегу й пришвидшити Перемогу за посиланням:

https://send.monobank.ua/jar/6tb8MyiVFv?fbclid=IwAR162HP5MAad81ZKK6gwIyJQ7cUZNWzktEquCJuz_thRiBC8KBfA_EpTEgM

Сума збору: 200 тисяч гривень

Станом на 7 квітня зібрано: 47 тисяч гривень

Крім цього, військовим потрібний Bandera Power 225 S — це спеціальний блок багатоканальної швидкої зарядки та автономного освітлення (можливість зарядки від сонячної батареї). Його орієнтовна вартість — від 40 до 50 тисяч гривень, тож якщо коштів назбирають більше, це закриє одразу дві важливі потреби.

Бахмутський воїн та волонтер

Пані Марина з прапором України. Фото: Фейсбук

Олегу Дідику 19 років, рішення захищати Україну він прийняв ще коли, йому було 18, каже вчителька Марина Жванія, яка добре знає Олега та постійно підтримує з ним зв’язок.

«Олег любить історію, на уроках пригадую, він завжди міг щось влучно сказати цікаве. Брав участь у всіх патріотичних заходах. Коли в школі якісь суперечки були — то завжди був на боці правди. Олег добрий та чуйний, а ще в нього золоті роки, так про нього відгукувався й учитель праці», — розповідає пані Марина.

Після школи Олег вступив в Інститут, хлопець цікавився туризмом. Коли почалася повномасштабна війна юнак почав волонтерити, хотів допомогати й вже почав думати про вступ до лав ЗСУ. Згодом зробив важливий для себе вибір й зараз набирається військового досвіду. Однокласники Олега про його шлях дізналися з соцмереж, всі пишаються його вибором.

Підтримує Олега й бахмутський вчитель історії з позивним «Завуч», наголошує, що в Олега вже є успіхи у військовій справі.

Bandera Power 225 S. Фото: з відкритих джерел

Олегу Дідику та його побратимам потрібно назбирати 200 тисяч гривень на машину, наразі вже зібрано 47 тисяч. Долучитися до збору може кожен, адже кожна сума важлива. Сам же Олег зазначає, що зараз він опановує військову справу, й разом з підрозділом має мету — зібрати кошти на автомобіль. 

Фото: Олег Дідик на запит редакції

Читайте також: Відсидів 10 днів: спогади про Майдан бахмутянина Андрія Лози

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!