Бахмутянин Олег Дідик зараз служить в складі ЗСУ. В травні він разом із підрозділом буде виходити на бойові завдання, однак воїнам не вистачає важливого атрибуту — машини. Всіх небайдужих закликають долучитися до збору, адже автомобіль дуже потрібний захисникам.

Донат на ЗСУ

Допомогти Олегу й пришвидшити Перемогу за посиланням:

https://send.monobank.ua/jar/6tb8MyiVFv?fbclid=IwAR162HP5MAad81ZKK6gwIyJQ7cUZNWzktEquCJuz_thRiBC8KBfA_EpTEgM

Сума збору: 200 тисяч гривень

Станом на 7 квітня зібрано: 47 тисяч гривень

Крім цього, військовим потрібний Bandera Power 225 S — це спеціальний блок багатоканальної швидкої зарядки та автономного освітлення (можливість зарядки від сонячної батареї). Його орієнтовна вартість — від 40 до 50 тисяч гривень, тож якщо коштів назбирають більше, це закриє одразу дві важливі потреби.

Бахмутський воїн та волонтер

Пані Марина з прапором України. Фото: Фейсбук

Олегу Дідику 19 років, рішення захищати Україну він прийняв ще коли, йому було 18, каже вчителька Марина Жванія, яка добре знає Олега та постійно підтримує з ним зв’язок.

«Олег любить історію, на уроках пригадую, він завжди міг щось влучно сказати цікаве. Брав участь у всіх патріотичних заходах. Коли в школі якісь суперечки були — то завжди був на боці правди. Олег добрий та чуйний, а ще в нього золоті роки, так про нього відгукувався й учитель праці», — розповідає пані Марина.

Після школи Олег вступив в Інститут, хлопець цікавився туризмом. Коли почалася повномасштабна війна юнак почав волонтерити, хотів допомогати й вже почав думати про вступ до лав ЗСУ. Згодом зробив важливий для себе вибір й зараз набирається військового досвіду. Однокласники Олега про його шлях дізналися з соцмереж, всі пишаються його вибором.

Підтримує Олега й бахмутський вчитель історії з позивним «Завуч», наголошує, що в Олега вже є успіхи у військовій справі.

Bandera Power 225 S. Фото: з відкритих джерел

Олегу Дідику та його побратимам потрібно назбирати 200 тисяч гривень на машину, наразі вже зібрано 47 тисяч. Долучитися до збору може кожен, адже кожна сума важлива. Сам же Олег зазначає, що зараз він опановує військову справу, й разом з підрозділом має мету — зібрати кошти на автомобіль. 

Фото: Олег Дідик на запит редакції

Читайте також: Відсидів 10 днів: спогади про Майдан бахмутянина Андрія Лози

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!