В місцевому Telergam-каналі опублікували новину, що 1 лютого в Бахмуті від ворожого обстрілу постраждала родина. Наразі вони перебувають в лікарні. Редакція зв`язалась з бахмутянами, щоб дізнатись в якому зараз стані подружжя та що необхідно для реабілітації.

Валерія Корсун та її чоловік  Максим Літюков, живуть в громадянському шлюбі майже 8 років. Обоє працювали у сфері роздрібної торгівлі, він продавець консультант у магазині сантехніки, вона заступник керівника магазину косметики.

День поранення

Пара підгодовувала вуличних та покинутих котів в місті. Навіть поставили у дворі будиночок, щоб коти жили не на вулиці, бо вже дуже холодно. 

«1 лютого ми як завжди о годині 10 пішли годувати котів. Перший приліт був у приватний сектор поряд з нами, ми побігли до підвалу й стався другий приліт. Міна розірвалася перед моїм чоловіком він ішов попереду. Третє вже впало на дорогу за нами. Було дуже страшно та боляче», – згадує жінка.

Максим після поранення. Фото: особитий архів

Наразі у Максима зламана ключиця, пробитий шлунок і кишечник. Йому вже зробили три операції, зашили кишечник і шлунок, але він лежить на інтенсивній терапії. У Валерії права рука пробита наскрізь трохи вище зап’ястя і зламана кістка, а також був уламок у животі. Операцію з вирівнювання руки дівчині поставили на п’ятницю. Все це потребує немало грошей.

Якщо ви хочете підтримати родину та допомогти їм фінансово, залишаємо рахунок для донатів:

IBAN: UA703003460000026200907720283

Номер карти: 4028082001259470

Чому не евакуювались?

Коти, яких годувала родина. Фото: особистий архів

Валерія розповіла, що 24 лютого вона працювала в нічну зміну, та коли відбулися перші прильоти, спочатку навіть не зрозуміла що це, тільки сильно злякалась:

Головне питання, чому молоде подружжя не евакуювалися з Бахмута. Валерія зізналась, що коли вони були готові їхати, було вже запізно:

«‎Коли можна було спокійно виїхати була робота, ми не могли просто взяти та поїхати. А коли зачинились і наші магазини було пізно. У тому сенсі, що грошей немає, родичів немає, роботи теж немає, тому залишилися, бо тут є хоч свій кут».

Повертатись не будуть

Валерія запевнила, що повертатись в Бахмут пара точно не буде, але куди їхати після одужання, ще не думали. Зараз першочергового треба лікуватися, а потім знайти нове місце для життя.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Пораненому захиснику з Бахмута потрібна допомога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!