В місцевому Telergam-каналі опублікували новину, що 1 лютого в Бахмуті від ворожого обстрілу постраждала родина. Наразі вони перебувають в лікарні. Редакція зв`язалась з бахмутянами, щоб дізнатись в якому зараз стані подружжя та що необхідно для реабілітації.

Валерія Корсун та її чоловік  Максим Літюков, живуть в громадянському шлюбі майже 8 років. Обоє працювали у сфері роздрібної торгівлі, він продавець консультант у магазині сантехніки, вона заступник керівника магазину косметики.

День поранення

Пара підгодовувала вуличних та покинутих котів в місті. Навіть поставили у дворі будиночок, щоб коти жили не на вулиці, бо вже дуже холодно. 

«1 лютого ми як завжди о годині 10 пішли годувати котів. Перший приліт був у приватний сектор поряд з нами, ми побігли до підвалу й стався другий приліт. Міна розірвалася перед моїм чоловіком він ішов попереду. Третє вже впало на дорогу за нами. Було дуже страшно та боляче», – згадує жінка.

Максим після поранення. Фото: особитий архів

Наразі у Максима зламана ключиця, пробитий шлунок і кишечник. Йому вже зробили три операції, зашили кишечник і шлунок, але він лежить на інтенсивній терапії. У Валерії права рука пробита наскрізь трохи вище зап’ястя і зламана кістка, а також був уламок у животі. Операцію з вирівнювання руки дівчині поставили на п’ятницю. Все це потребує немало грошей.

Якщо ви хочете підтримати родину та допомогти їм фінансово, залишаємо рахунок для донатів:

IBAN: UA703003460000026200907720283

Номер карти: 4028082001259470

Чому не евакуювались?

Коти, яких годувала родина. Фото: особистий архів

Валерія розповіла, що 24 лютого вона працювала в нічну зміну, та коли відбулися перші прильоти, спочатку навіть не зрозуміла що це, тільки сильно злякалась:

Головне питання, чому молоде подружжя не евакуювалися з Бахмута. Валерія зізналась, що коли вони були готові їхати, було вже запізно:

«‎Коли можна було спокійно виїхати була робота, ми не могли просто взяти та поїхати. А коли зачинились і наші магазини було пізно. У тому сенсі, що грошей немає, родичів немає, роботи теж немає, тому залишилися, бо тут є хоч свій кут».

Повертатись не будуть

Валерія запевнила, що повертатись в Бахмут пара точно не буде, але куди їхати після одужання, ще не думали. Зараз першочергового треба лікуватися, а потім знайти нове місце для життя.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Пораненому захиснику з Бахмута потрібна допомога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмутська МВА розробляє Цільову соціальну програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Для її затвердження ініціювали громадське обговорення, взяти участь у якому можуть фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання.

Про це йдеться у розпоряджені № 90рр.

Програма національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади: громадське обговорення

У Бахмутській громаді проводять громадське обговорення щодо Цільової соціальної програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності громади на 2026-2028 роки. Воно триватиме чотири тижні: з 20 березня до 18 квітня 2026 року.

Відповідальною за проведення громадського обговорення призначили Вікторію Кушнір — начальницю Управління молодіжної політики та у справах дітей.

Звіт про результати громадського обговорення мають оприлюднити до 2 травня 2026 року на офіційному сайті Бахмутської міськради.

Поки жодної конкретики щодо змісту і мети програми немає.

Як взяти участь у громадському обговоренні

Участь у громадському обговоренні можуть взяти фізичні та юридичні особи, а також громадські об’єднання Бахмутської громади. Пропозиції збиратимуть на електронну пошту Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міськради ([email protected]).

Пропозиції і зауваження учасників обговорення мають містити такі дані:

• прізвище, ім’я, по батькові;
• контактний телефон;
• адреса.

Юридичні особи мають подавати пропозиції із зазначенням:

• найменування;
• місцезнаходження;
• прізвища, імені, по батькові та контактного телефону керівника.

Анонімні пропозиції не реєструватимуть і не розглядатимуть.

Читайте також:

• Бахмутський ЦНАП у Києві допомагає подавати заяви до Реєстру збитків: статистику звернень не ведуть
• “Картка бахмутянина” для ВПО: які можливості передбачає та на якій стадії розробки
• Чим буде займатися Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський ЦНАП у Києві надає допомогу мешканцям громади із заповненням і поданням заяв до Міжнародного реєстру збитків. Водночас у Бахмутській військовій адміністрації зазначають, що не ведуть облік таких звернень і не мають даних про їх кількість.

Міжнародний Реєстр збитків: як подати заяву бахмутянам

Бахмутський ЦНАП, який працює у Києві за адресою провулок Машинобудівний, 28 (кімната 204, ст. м. “Шулявська”), кілька разів на місяць проводить прийом мешканців громади. Тут фахівці допомагають заповнювати та подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків.

Послуга доступна для тих, хто не може самостійно оформити заяву через портал “Дія” або потребує консультаційної підтримки. Водночас у Бахмутській міській військовій адміністрації повідомили, що не володіють інформацією про кількість поданих заяв за допомогою їх фахівців.

Причина полягає в тому, що подання відбувається виключно через “Дію”, без залучення ЦНАП. Відповідно, окремий облік таких звернень на місцевому рівні не ведеться, а центр виконує лише консультативну функцію. Через бойові дії та окупацію громади ЦНАП працює у переміщеному форматі, а перелік його послуг обмежений і не включає реєстрацію заяв до міжнародного реєстру.

Допомога у Києві

Попри це, бахмутяни можуть отримати підтримку. Фахівці ЦНАП у Києві:

• консультують щодо процедури подання заяв;
• допомагають підготувати документи;
• пояснюють вимоги до доказів;
• супроводжують під час заповнення заяви.

Як подати заяву

Подання заяв здійснюється лише через портал “Дія”. Для цього необхідно мати:

• електронний цифровий підпис або
• Дія.Підпис.

Найчастіші звернення

Найбільше заяв подається у категорії:
А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна.

Йдеться про зруйновані будинки, пошкоджені квартири та втрату житла внаслідок бойових дій.

Серед основних труднощів заявників:

• відсутність електронного підпису;
• втрата документів на майно;
• відсутність даних у реєстрах;
• неможливість отримати акти обстеження через окупацію;
• відсутність оцінки збитків;
• низький рівень цифрової грамотності.

До теми:

Компенсація за знищене майно: що змінилося після ухвалення постанови 815 для території у зоні активних бойових дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!