В місцевому Telergam-каналі опублікували новину, що 1 лютого в Бахмуті від ворожого обстрілу постраждала родина. Наразі вони перебувають в лікарні. Редакція зв`язалась з бахмутянами, щоб дізнатись в якому зараз стані подружжя та що необхідно для реабілітації.

Валерія Корсун та її чоловік  Максим Літюков, живуть в громадянському шлюбі майже 8 років. Обоє працювали у сфері роздрібної торгівлі, він продавець консультант у магазині сантехніки, вона заступник керівника магазину косметики.

День поранення

Пара підгодовувала вуличних та покинутих котів в місті. Навіть поставили у дворі будиночок, щоб коти жили не на вулиці, бо вже дуже холодно. 

«1 лютого ми як завжди о годині 10 пішли годувати котів. Перший приліт був у приватний сектор поряд з нами, ми побігли до підвалу й стався другий приліт. Міна розірвалася перед моїм чоловіком він ішов попереду. Третє вже впало на дорогу за нами. Було дуже страшно та боляче», – згадує жінка.

Максим після поранення. Фото: особитий архів

Наразі у Максима зламана ключиця, пробитий шлунок і кишечник. Йому вже зробили три операції, зашили кишечник і шлунок, але він лежить на інтенсивній терапії. У Валерії права рука пробита наскрізь трохи вище зап’ястя і зламана кістка, а також був уламок у животі. Операцію з вирівнювання руки дівчині поставили на п’ятницю. Все це потребує немало грошей.

Якщо ви хочете підтримати родину та допомогти їм фінансово, залишаємо рахунок для донатів:

IBAN: UA703003460000026200907720283

Номер карти: 4028082001259470

Чому не евакуювались?

Коти, яких годувала родина. Фото: особистий архів

Валерія розповіла, що 24 лютого вона працювала в нічну зміну, та коли відбулися перші прильоти, спочатку навіть не зрозуміла що це, тільки сильно злякалась:

Головне питання, чому молоде подружжя не евакуювалися з Бахмута. Валерія зізналась, що коли вони були готові їхати, було вже запізно:

«‎Коли можна було спокійно виїхати була робота, ми не могли просто взяти та поїхати. А коли зачинились і наші магазини було пізно. У тому сенсі, що грошей немає, родичів немає, роботи теж немає, тому залишилися, бо тут є хоч свій кут».

Повертатись не будуть

Валерія запевнила, що повертатись в Бахмут пара точно не буде, але куди їхати після одужання, ще не думали. Зараз першочергового треба лікуватися, а потім знайти нове місце для життя.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Пораненому захиснику з Бахмута потрібна допомога

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже пів сотні атак.

Детальніше про це розповіли в Генштабі ЗСУ в новому зведенні з фронту.

Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 47 атак російської армії у районах сел Шахове, Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Варто зазначити, що учора, 25 травня, росіяни на цій ділянці фронту здійснили 38 атак.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 14 атак, що на одну менше показників 25 травня. Наступальні дії відбувалися поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка та у бік Миколайпілля.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 17 разів намагалася просунутися вперед у районах Новоселівки, Новомихайлівки, Діброви, Дробишева, Ставки, Ямпіля, Нововодяного та Озерного.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили п’ять спроб російської армії здійснити просування. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Рай-Олександрівка.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Міньківки.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 010 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 64 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 10 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 790 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 374 одиниці;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.

Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.

Хто залишається у прифронтових містах

За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:

• психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
• поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
• сильна прив’язаність до власного майна.

“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.

Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:

• з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
• з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.

Вплив пори року на темпи виїзду

За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.

“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.

З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!