Для бахмутянина Кирила Кузняка, який служить прикордонником та боронить Бахмутський напрямок від навали росіян потрібна фінансова допомога. Чоловік отримав поранення, а автомобіль бійця пошкодило внаслідок російського ракетного обстрілу. Необхідно зібрати кошти на одяг для Кирила та його побратимів, та ремонт машини.

Як допомогти?

Дружина Кирила пані Яна збирає кошти на реквізити своєї сестри. Отримувач коштів сестра пані Яни — Аліна Дубова:

Приват банк 

5168745105862426

Приват банк євро 

4149499802573749

Моно Банк

5375411203344721

Банка для збору: https://send.monobank.ua/jar/45J7dN8Tcy

Кирило Кузняк разом з побратимами. Фото: особистий архів героїні

Кирило Кузняк разом з дружиною Яною з 2014 року допомагав армії, спочатку пара волонтерила, українець заснував волонтерсько-громадську організацію «Хартія Волі», після вступу до ДПСУ він передав керування ГО іншим членам цієї ж організації.

Вже з 2015 року він вступив до лав Державної Прикордонної Служби України. Кирило працював інспектором прикордонної служби, окрім того, він санітар-інструктор, чоловік проходив сертифіковане навчання. Нещодавно, військовий отримав бойове поранення  під час евакуації поранених побратимів в районі Бахмута.

Машину, яку Кирило придбав за власні кошти пошкодило російськими обстрілами, крім того, постраждали й особисті речі військового: каска, бронежилет та інше. Попри поранення, Кирило повертатиметься на фронт, зараз чоловік почувається вже краще, однак без необхідної амуніції та автомобіля він не зможе виконувати бойові завдання.

Що потрібно? 

1. Теплий зимовий камуфляж — 56 розміру 3 штуки;
2. Термо-білизна — 56 розміру 3 штуки;
3. Рукавиці зимові — 3 пари;
4. Берці зимові — 44 розміру 1 пара;
5. Рюкзак для парамедика; ось приклад необхідного (https://urbex.com.ua/ua/p1163847895-taktichnij-ryukzak-medichnij.html)
6. Тактичний бронешолем з активними навушниками;
7. РПС-реміна плечова система;
8. Турнікети — 15 штук, фірми Sich або Cat (необхідні саме вони, адже ці турнікети не рвуться на відмінно від їх дешевих аналогів);
9. Оклюзійні пов’язки — 15 штук (бандажі, шини для надання допомоги при переломах), назофарингіальні трубки та текомпресійні голки);
10. Зарядна станція bluetti ac200max; 
11. Генератор 4-5 кВт;
12. Термоковдри.

Також потрібні м’які ноші, бажано не яскравого кольору. Наразі, мінімальна сума збору, яку хочуть назбирати складає — 70 тисяч гривень. Зараз на банці вже є понад 10 тисяч гривень.

Якщо ви можете придбати самостійно щось з переліченого списку, залишаємо сторінку пані Яни для контакту — https://www.facebook.com/profile.php?id=100004611872608

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: З тіла витягли 40 осколків: як захисник Бахмута отримав поранення і чому хоче повернутися на фронт?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!