З 5 липня 2024 року розпочалася обов’язкова безкоштовна евакуація цивільних мешканців Донеччини до Волинської області. Уряд забезпечує транспортування, житло та соціальну підтримку для евакуйованих громадян. 13 липня, у суботу, найближча дата для евакуації з Донеччини.

Про це повідомляє Краматорська міська рада.

Як евакуюватися з Донецької області

Евакуація здійснюватиметься спеціальними поїздами з регулярністю раз на 8 днів.

Дати відправлення:

• 13 липня; 
• 21 липня;
• 29 липня.

Процедура евакуації:

• залишити заявку за телефонами: +380 (98) 890 3318 або +380 (66) 285 6290;
• дістатися до місця збору у своєму населеному пункті;
• безкоштовний трансфер до евакуаційного поїзда в м. Покровськ;
• переїзд до Волинської області.

Соціальні гарантії для евакуйованих

Держава забезпечує комплексну підтримку для евакуйованих громадян:

• безкоштовне житло в комунальних закладах або приватних будинках;
• щомісячну допомогу на проживання для ВПО;
• разову виплату 3600 грн на станції прибуття;
• гуманітарну допомогу;
• психологічну та медичну підтримку.

Для евакуації тяжкохворих та осіб з інвалідністю передбачена спеціальна допомога. Контактні телефони для цієї категорії громадян:

• +380 (80) 033 2614;
• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048.

Гаряча лінія для допомоги

Для отримання додаткової інформації та допомоги працює гаряча лінія Волинської облдержадміністрації для ВПО: +380 (66) 657 0915

Номери громад: 

• Лиманська громада: +380 (99) 438 2084 +380 (95) 044 7036;
• Слов’янська громада: +380 (99) 539 7867 +380 (99) 539 8047 +380 (99) 539 8048 +380 (66) 284 9285 +380 (95) 841 8082 +380 (99) 435 0275 +380 (99) 548 7524 +380 (99) 180 9090;
• Миколаївська громада: +380 (50) 814 8545 +380 (95) 820 9480 +380 (95) 698 9818;
• Святогірська громада: +380 (99) 073 8162;
• Іллінівська громада: +380 (66) 821 1736;
• Олександрівська громада: +380 (62) 692 1045 +380 (66) 888 2720;
• Новодонецька громада: +380 (66) 405 1115;
• Андріївська громада: +380 (99) 062 8628;
• Черкаська громада: +380 (50) 080 5914 +380 (66) 561 2143;
• Дружківська громада: +380 (99) 227 2387;
• Краматорська громада: +380 (97) 804 2089;
• Костянтинівська громада: +380 (50) 567 8887 +380 (95) 036 1619 +380 (93) 420 1883;
• Великоновосілківська громада: +380 (95) 462 6139 +380 (93) 468 3118;
• Вугледарська громада: +380 (66) 385 0669;
• Комарська громада: +380 (95) 111 6165 +380 (95) 576 3581;
• Торецька громада: +380 (99) 601 9491 +380 (66) 456 7170;
• Сіверська громада: +380 (95) 803 9716 +380 (96) 372 1592;
• Часовоярська громада: +380 (99) 712 0359;
• Званівська громада: +380 (95) 502 4748 +380 (95) 430 6219;
• Соледарська громада: +380 (95) 385 6071 +380 (99) 487 8916;
• Бахмутська громада: +380 (95) 498 7615;
• Авдіївська громада: +380 (95) 600 4026 +380 (50) 959 2214;
• Білозерська громада: +380 (50) 808 6443;
• Гродівська громада: +380 (50) 188 5843;
• Добропільська громада: +380 (50) 855 1133;
• Криворізька громада: +380 (50) 961 3782 +380 (99) 186 8245;
• Курахівська громада: +380 (95) 680 8839 +380 (95) 204 5146 +380 (50) 765 7327 +380 (95) 018 0836;
• Мар’їнська громада: +380 (50) 590 4110 +380 (66) 122 4748;
• Мирноградська громада: +380 (50) 648 1519;
• Новогродівська громада: +380 (50) 187 9475;
• Очеретинська громада: +380 (99) 036 4019;
• Покровська громада: +380 (80) 030 0101;
• Селидівська громада: +380 (80) 033 6454;
• Удачненська громада: +380 (99) 771 7439;
• Шахівська громада: +380 (50) 015 0448 +380 (50) 015 0446.

Читайте також:

• Евакуація з Торецької громади до Дніпра: як записатися
• Безкоштовна евакуація цивільних мешканців Донеччини до Рівненської області: деталі
• Хмельниччина готова прийняти евакуйованих з Торецької громади: де шукати прихисток

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!