Сотні тисяч українців отримали прихисток в Німеччині та хочуть хоч інколи повертатися в Україну до сімей, які залишилися там. Та чи є можливість поїхати в Україну й не втратити захист та допомогу за кордоном?

Читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як добратися з Німеччини в Україну

Якщо ви маєте паспорт у вигляді ID-картки, то для вас майже немає ніяких проблем: можна спокійно їздити по країнах Європи або повернутися в Україну на деякий час.

Однак, велика кількість українців ще чекають свої ID, й тоді у вас на руках є так звана “віза”. Це документ, який дозволяє знаходитись на території Німеччини певний час, після того, як закінчились 90 днів безвізу. З нею ви не маєте права подорожувати в інші країни, але маєте змогу повернутись додому на певний час, не втративши статус біженця в Німеччині.

Оберіть вагому причину для поїздки

Для поїздки з Німеччини в Україну повинна бути конкретна причина, чому ви маєте поїхати на деякий час. Це важливо, адже статус може бути анульованим через деякі причини.

Ось перелік причин, через які статус може бути анульованим:

• ви не повертаєтесь протягом 6 місяців до Німеччини (тоді ваш статус буде анульовано автоматично);
• навчання у ВНЗ. Це вважається за довгу процедуру й не дає гарантію, що ви повернетесь до Німеччини тому й всі привілеї можуть бути нівельовані;
• догляд за членом родини теж є не короткостроковою причиною для подорожі, через що статус може бути анульованим.

Тож, краще за все уникати цих причин та ситуацій, коли вирішуєте ненадовго поїхати в Україну. Кращою причиною щодо короткострокової поїздки є проходження лікування або зустріч з сім’єю. Тоді ваш статус буде зберігатись протягом пів року, поки ви не вирішите повернутись до Німеччини.

Кого треба повідомити про подорож до України

Якщо ви отримуєте соціальну допомогу від Німеччини, то обов’язково перед поїздкою в Україну повідомте про це Jobcenter. Це дозволить їм не загубити вас в реєстрі, що дозволить суттєво зменшити вірогідність втратити фінансову допомогу.

Зверніть увагу, щоб не втратити соціальну підтримку потрібно повернутись до Німеччини за 21 день або 3 тижні. Саме стільки дається для прибування на території України в рік з правом не втратити фінансову підтримку від Німеччини.  

Не беріть багато речей

Вимога кількості речей стосується як виїзду з Німеччини, так і повернення. Заздалегідь подивіться що й в якому обсязі можна провозити, щоб це не стало для вас сюрпризом на кордоні.

Намагайтесь уникати провезення алкогольних напоїв та цигарок, адже останнім часом до цього ставляться дуже прискіпливо.

Подорож без ризику

Намагайтесь прорахувати всі можливі непередбачувані ситуації. Оберіть кордон який будете перетинати. Наприклад, поляки є більш прискіпливими ніж прикордонники інших країн, тож подумайте про перевізника й попитайте чи були випадки висадок та з яких причин.

Ще можна підготувати максимальну кількість документів, які будуть пояснювати вашу причину поїздки в Україну та повернення до Німеччини. Перекладіть довідки від лікаря та завірте їх нотаріально. Переклад краще робити англійською, адже так гарантій, що її зрозуміють на будь-якому кордоні, набагато більше. Також можна взяти зі собою документи, що підтверджують ваше повернення: контракт на роботу, договір довгої оренди апартаментів в Німеччині, документи з Jobcenter або довіреність, що в Німеччині залишились ваші діти.

Дотримання цих правил допоможуть вам без перешкод повернутись додому, зустрітись з рідними, зібрати теплі речі, перевірити стан здоров’я та без перешкод в разі потреби повернутись до Німеччини.  

Примітка: Матеріал підготовлено в межах програми “Сильні медіа — сильне суспільство”, що реалізується ГО “Інтерньюз-Україна” за підтримки проєкту USAID “Демократичне врядування у Східній Україні”. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно погляд авторів.

Читайте також:

• Українці й поляки нагадали Європі, що війна далі триває
• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи
• Заблокують перекази: які обмеження для біженців готує Німеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні продовжуються виплати грошової допомоги деяким категоріям переселенців. Водночас подекуди виникають ситуації, коли ВПО отримують виплати, але згодом змушені повернути їх державі у повному розмірі.

Редакція Бахмут IN.UA розкриває проблему на прикладі досвіду власного журналіста та пояснює, чи дійсно держава може вимагати повернення допомоги та кого це може стосуватися.

Виплати ВПО: чи зобов’язані переселенці повертати гроші державі

В Україні продовжує реалізовуватися програма допомоги ВПО, в межах якої переселенці отримують грошові виплати з державного бюджету. Претендувати на грошову допомогу від держави можуть ті українці, які переїхали з територій, де були або тривають бойові дії, з тимчасово окупованих громад та громад під блокадою.

Після завершення строку надання грошової допомоги, переселенці можуть продовжити отримувати виплати. Їх можна поділити на три основні категорії:

Перша — особи, яким виплати продовжуються автоматично, без необхідності додаткових звернень:

• непрацездатні особи, які отримують пенсію до 9 444 гривні;
• особи з інвалідністю I чи II групи;
• діти з інвалідністю віком до 18 років;
• діти, яким не встановлено інвалідність, проте які мають тяжкі захворювання з цього Переліку;
• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Друга — українці, яким можуть продовжити виплати яким виплати за заявою, поданою “на себе”:

• дитина до 18 років, яка прибула без супроводу законного представника;
• патронатний вихователь;
• вагітна жінка після 30-го тижня вагітності;
• особа з інвалідністю ІІІ групи;
• особа, яка втратили працездатність, але не має права на пенсійну виплату та/або отримує державну соціальну допомогу відповідно до законодавства, та інші.

Третя — переселенці, яким виплати продовжуються на сімʼю за заявою одного з членів сімʼї:

• з дітьми до 18 років (студентами денної або дуальної форми навчання до 23 років), за умови, що дорослі у таких сімʼях є зайнятими: працюють, провадять підприємницьку діяльність, зареєстровані як безробітні або як особи, що шукають роботу;
• у складі якої є тільки непрацездатні особи;
• у складі якої є особа, яка здійснює догляд за дитиною до 3 років;
• особа віком від 55 років, яка є зайнятою, та інші.

При цьому, відповідно Порядку надання допомоги на проживання ВПО, отримувач грошової допомоги зобов’язаний  протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо ВПО не зробить цього вчасно, то держава може почати вимагати повернення коштів, неправомірно отриманих після зміни статусу. 

Після виявлення факту переплати орган соціального захисту населення встановлює суму надміру отриманих коштів і протягом 30 робочих днів зобов’язаний повідомити про це отримувача — надсилають листа поштою або через електронні засоби зв’язку.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повертає помилково нараховані кошти у встановлений строк добровільно, орган соціального захисту має право звернутися до суду для їх примусового стягнення.

Досвід журналіста Бахмут IN.UA

Журналіст редакції Бахмут IN.UA також зіткнувся з проблемою повернення державної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Раніше він отримував цю виплату як студент денної або дуальної форми навчання. Загальна сума допомоги для його сім’ї становила 9 000 гривень на місяць.

Згодом представники органів соцзахисту повідомили, що він має повернути 18 000 гривень. 

“Це стало несподіванкою, а у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) запевняли, що система виплат працює автоматично: коли людина втрачає статус студента, нарахування припиняються самостійно”, — каже працівник.

Однак цього не сталося, і допомога продовжувала надходити. Коли ж помилку виявили, соціальні служби вимагали повернути отримані кошти. Державні органи запропонували компроміс — поступове погашення боргу. Тепер із 7 000 гривень, які сім’я ВПО продовжує отримувати щомісяця, половину, 3 500 гривень — автоматично утримують, доки борг не буде повністю сплачено.

Щоб упевнитися, що отримані виплати не стануть боргом, варто перевіряти інформацію. Єдине надійне джерело підтвердження — це звернення до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Там можуть надати актуальні дані щодо нарахувань, можливих переплат чи змін у програмі допомоги для ВПО.

Читайте також:

• ВПО можуть отримати 19 400 грн на тверде паливо — строк подачі заяв продовжили до 24 жовтня
• У жовтні ВПО у Львові зможуть отримати продуктову допомогу: хто має право
• В Україні стартує пільгова іпотека для ВПО та учасників АТО/ООС: які умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На початку 2025 року в застосунку “Дія” з’явилася можливість оформити дозвіл на зброю. Тепер же ця функція має попит серед українців.

Детальніше про те, як подавати заяву на отримання дозволу на зброю через “Дію” — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати дозвіл на зброю через “Дія”

На початку 2025 року в “Дія” з’явилася нова функція, яка дозволяє охочим подати заявку, щоб отримати дозвіл на зберігання, носіння або купівлю зброї. Також вона передбачає можливість згенерувати витяг із Єдиного реєстру зброї. При цьому раніше документальний дозвіл на зброю можна було отримати лише в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ.

Для того, щоб в “Дії” з’явився дозвіл на зброю, потрібно:

• відкрити “Дію”, перейти у розділ “Документи”;
• знайти “Додати документи” та обрати “Дозвіл на зброю”.

Для того, щоб отримати витяг про володіння зброєю з Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ), потрібно:

• натиснути на три крапки біля дозволу в “Дії”;
• Або ж перейдіть у розділ “Сервіси” та знайти “Довідки та витяги”.

Хто може отримати дозвіл на зброю

Процедура отримання дозволу на зброю в Україні під час воєнного стану регулюється наказом № 170. При цьому вказана процедура напряму пов’язана з віком потенційного отримувача документа. Наразі в Україні можна отримати дозвіл:

• з 18 років на придбання холодної чи пневматичної зброї, а також придбання та зберігання (носіння) газових пістолетів;
• з 21 років на мисливську гладкоствольну зброю (рушниці чи дробовики);
• з 21 років на травматичну зброю (стосується лише для певної категорій громадян залежно від займаної посади та виконання службових обов’язків);
• з 25 років на мисливську зброю з нарізним дулом (гвинтівка AR-15 чи АК-47/АК-74).

Які документи потрібні

Для того, щоб отримати дозвіл на зброю, потрібно надати наступний перелік документів онлайн (через сайт МВС) або особисто (в поліції):

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• медична довідка (форма 127/о, яку видають у поліклініці після огляду терапевта, психіатра та нарколога);
• сертифікат із курсів поводження зі зброєю;
• довідка про несудимість (її можна швидко отримати через додаток “Дія”).

Документ створюватиметься протягом 30 днів, під час яких правоохоронці перевірятимуть те, чи має громадянин або громадянка право на дозвіл.

Читайте також:

• У Дії анонсували нову можливість для власників житла на ТОТ
• Міжнародний Реєстр збитків відкритий у Дії: як мешканцям ТОТ занеси дані

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!