“Передовіч0к” — це відомий Telegram-канал одного з українських захисників на Бахмутьскому напрямку. Тут до 13 грудня 2023 року регулярно публікувалися невеликі розповіді про ситуацію на фронті та буденність військових, особливо поблизу міста-фортеці.

Редакція Бахмут IN.UA публікує невелике інтерв’ю з військовим, яке було зроблено в кінці 2022 року.

Ситуація на фронті очами військового

Автор під час активного створення публікацій уникав розкриття інформації про себе. Навіть під час інтерв’ю “Передовіч0к” відмовився надавати ані фото, ані навіть позивний.

Робота над Telegram-каналом стала першим досвідом у цій сфері. До цього, за словами “Передовіч0к”, блогів ніколи не вів, і навіть з приводу цього телеграм-каналу думав нічого не вийде. Згодом він почав вникати та почав розуміти, чому військові зараз активно почали вести Tik-Tok та блоги.

“Передовіч0к” запевняв, що отримував дуже багато зворотного зв’язку від людей з підтримкою. Це мотивувало його та дуже допомагало усім захисникам в складі часи.

Редакція питала військового й про те, чого чекають українські захисники від співгромадян, європейців та всього світу. Що їм треба робити аби військові могли захищати спокійне життя власної нації.

Життя в окопах з холодом та постійним ризиком кожного дня втратити своє життя — все це переживають наші військові, в той час, коли інші українці сплять в теплих ліжках. Чи була злість у наших бійців, на тих, хто не пішов воювати за свободу своєї країни? Відповідь бійця виявилась досить лаконічною. Він заявив, що особисто у нього немає ніяких негативних емоцій в сторону тих, хто не пішов на війну. Багато з таких людей займаються іншими, не менш важливими для України речами. Що стосується тих, хто втік. “Передовіч0к” вважає, що їх будуть засуджувати всі українці на свій лад. Голове ж зараз пам’ятати, що “війна — це не гра“.

Жінки на фронті. Редакція вирішила поцікавитися, як ставляться військові до них на передовій та чи не дивляться на них, як на представників слабкої статі.

Люди завжди кажуть, що наші бійці найкращі й “друга армія світу” не зрівняється з ними. А чим же військові ЗСУ відрізняються від військових з рф на думку “Передовіч0к”? 

Читайте також:

• “Ворог хоче взяти Часів Яр, аби показати свої досягнення”, — пресофіцер 26-ї артбригади
• Росіяни атакують на флангах Бахмута: мапа боїв 
• На Донеччині окупанти завдали ракетного удару по лікарні: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Звідусіль лунають заяви про можливий мир з росією. Проте своїми діями країна агресорка не показує ту саму готовність до миру. Росія продовжує обстрілювати міста та вбивати українців.

Відеоператор Бахмут IN.UA Роман Потапенко побував у двох прифронтових містах: Краматорську та Добропіллі. Ми дізнавались, що думають про мир з росією донеччани.

Мир з росією? Що думають про це мешканці Краматорська та Добропілля

У Краматорську вітряно, але на вулицях багато людей. Місцеві прогулюються, віпочивають на лавочках, у місто прийшла весна, на перший погляд тут “спокійно”. Хоча вибухи тут доволі часті, місто періодично обстрілюють росіяни.

У мешканців Краматорська ми питали:

• Чи вірять жителі прифронтових міст у закінчення війни?

• Що вони думають про можливу мирну угоду, майбутнє України та чи варто довіряти ворогу?
• Яким країнам чи міжнародним лідерам довіряють як посередникам у перемовинах щодо припинення вогню?

Мешканці з журналістами спілкуються неохоче, але нам вдалося отримати кілька коментарів. Поза камерою люди стверджували: довіряти росії не варто. Ті, хто не боїться говорити на камеру, кажуть, що вірять в силу дипломатії.

Одна з жительок Краматорська розмірковує, що допогти припинити війну в Україні, на її думку може бути дипломатія. Жінка додає, що як посередникам угоди довіряла б лідерам Франції та Італії.

У Добропіллі місцеві теж неохоче коментують на камеру, поза нею, кажуть, що росії довіряти не можна.

Дивіться відео, в якому жителі прифронтових міст Краматорська та Добропілля розповідають про власні думки щодо закінчення війни

Читайте також:

• Як бахмутянка Наталя на Дніпропетровщині започаткувала власний мінібізнес
• “Дрони допомагають тримати оборону”: офіцер розвідки “Алекс” про війну БПЛА та мобілізацію в бригаду “Тайфун”
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після початку повномасштабного вторгнення росії багато українців були змушені покинути свої домівки, рятуючи свої життя. Серед них — пані Наталя, мешканка Бахмута, яка у 2022 році евакуювалась до Дніпропетровської області. Але, попри всі труднощі, жінка не опустила руки, а започаткувала власну справу.

Нове життя у селі: з чого все почалося

Переїхавши до одного з невеличких сіл Дніпропетровщини, Наталя стикнулася з проблемою, знайомою багатьом переселенцям: відсутністю роботи та фінансової стабільності. Але опускати руки жінка не збиралася. Вона мала досвід у вирощуванні курей в Бахмуті, та цього разу вирішила спробувати свої сили у розведенні свиней.

“У Бахмуті мала невеличке господарство, тут вирішила спробувати вирощувати свійських тварин”.

Жінка самотужки придбала одразу 12 свиней і взяла на себе повну відповідальність за їх догляд. Протягом року Наталя вирощувала тварин, годувала домашніми кормами, слідкувала за здоров’ям.

Через рік клопіткої праці господарство пані Наталі почало давати перші результати. Вона вирішила запропонувати людям домашнє м’ясо власного виробництва. Зараз у її домогосподарстві залишилося 11 свиней.

Особливістю бізнесу Наталі є можливість доставки м’яса поштою. М’ясо перед відправкою жінка підморожує, аби зберегти якість продукту. Вона відправляє замовлення поштою, дбаючи про те, щоб кожен клієнт отримав свіже та якісне м’ясо. Уже зараз продукція має попит серед земляків та інших охочих скуштувати натуральний продукт без хімії.

“Люди замовляють, дякують, кажуть, що м’ясо дуже смачне та свіже”, — з радістю розповідає жінка.

Підтримати бахмутянку можна, замовивши її продукцію. Для деталей та оформлення замовлення потрібно зв’язатися з Наталею телефоном +380 (50) 247 1670.

Читайте також:

• “Я отримував одну відмову за іншою”: історія бахмутянина, який не опустив руки та відкрив власну пасіку
• Історія турботи: як перукар із Бахмута підтримує жінок у складні часи
• Сумки з бахмутською душею: як бахмутянин запустив швейне виробництво

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!