Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Майже в кожного вдома, в тому числі у тимчасовому житлі, можна знайти старий стільчик, стіл чи шафу. Зазвичай на вигляд ці речі через свій вік виглядають не надто красиво й часто їх просто викидають, як непотріб на балкон. Однак, робити меблі своїми руками, можуть стати вашим новим хобі, а як приємний результат — ви отримуєте нову красиву річ зі старої й непотрібної.

Як переробити старі меблі на нові редакції “Бахмут IN.UA” розповіла майстриня сучасного мистецтва Донецької області Наталя Кузнецова. 

В Бахмуті пані Наталя працювала з різними видами мистецтва: авторські ляльки, художні полотна з пейзажами рідної Донеччини, й також реставрація старих меблів, у цій сфері експертка має вже 9 років досвіду.

Старі меблі. Перевтілення

Роботи майстрині / фото Instagram

Щоб старі меблі отримали друге життя не потрібно особливо витрачатися, оновити шафу, стілець, чи столик можна без дорогих витрат, пояснює експертка у цій галузі та майстриня Наталя Кузнецова. Саморобні меблі не тільки зекономлять бюджет, але й допоможуть знайти спосіб провести час з родиною.

“У процесі реставрації людина повинна переконатися, що працює саме з дерев’яною основою. Коли мова йде про перероблювання меблів потрібно сказати, що зараз ринок у цій сфері дуже розвинувся, й навіть людина яка не вміє малювати може спробувати. Є різні фарби, трафарети, золоті елементи декору. Можна використовувати для декорування декупажні серветки”, — пояснює майстриня тонкощі роботи.

Що можна декорувати технікою декупажу?

Столик реставрований пані Наталею / фото Instagram

Працюючи з декупажними серветками потрібно дотримуватися спеціальної техніки, за якою потрібно працювати:

• насамперед знімається поверхня з предмета, який ви декоруватимете. Якщо, це лак або фарба, потрібно використовувати спеціальний розчин. Також можна використовувати наждачний папір або шліфувальну машинку для поверхні, яку ви будете декорувати. Потім все це зачищається антижировими засобами;
• після цього ґрунтуємо поверхню білою фарбою, бажано використовувати акрилову, радить майстриня. Може підійти й фарба з будівельного магазину, але вона повинна бути гарної якості. Якщо ви декоруєте велику поверхню — майстриня радить пройтися валиком у декілька шарів. Зверніть увагу, що наступний шар потрібно наносити, після того, як висох попередній;
• далі робимо останній штрих: наносимо прикраси, які ми обрали. Для цього приклеюємо вирізані паперові або текстильні зображення на оброблену основу, а готову роботу закріплюємо лаком;
• Якщо ви працювали зі світлою поверхнею майстриня радить обирати прозорий фіксуючий лак.

Саморобні меблі

Оновити можна навіть старі валізи / фото Instagram

Самостійно оновити старі меблі можливо, якщо попередньо знати ази справи. Зауважимо, що часто люди помилково вважають, реставрація радянських меблів — це дуже важка справа, втім це хибна думка. А от спробувати оновити меблі, які вже погано виглядають, варто.

“Радянські меблі дуже піддатливі до переробки, навіть краще підходять за інші. Я проводила майстер-клас з розмалювання меблів, й до мене приходили дівчата, які не вміли малювати — то декупаж всі гарно освоювали й вкінці мали чудовий результат”, — каже майстриня.

Наталя Кузнецова додає, що додатково можна використовувати для декору молди.

Як працювати з молдами при реставрації меблів?

Формочки молд / фото з відкритих джерел

Молди – це спеціальні гнучкі об’ємні трафарети, зазвичай їх роблять із силікону. Всередину молд заливають гіпсову глину, яка допомагає створювати вироби певної текстури та виду. Після застигання глини, з молди вибирають отриману форму, й клеять її до столу, шафи чи стільця.

“Молди допомагають створювати об’ємні, барельєфні деталі, які потім красиво виглядають при декоруванні меблів. Це все до свого смаку можна робити”, — каже майстриня сучасного мистецтва.

Експертка наголошує, що купувати приладдя для реставрації старих меблів краще у будівельних магазинах, бо ціни там дешевші, ніж у спеціалізованих художніх крамницях. Можна використовувати силіконові молди для гіпсу.

Як переробити шафу

Пані Наталя / фото Instagram

Переробити стару шафу також можна, каже Наталя Кузнецова:

“Я працювала зі старою шафою, механізм тут схожий, як перед підготовкою меблі до декупажу. Спочатку очищаєте наждачкою поверхню шафи, чисту протерту поверхню покриваємо акриловою фарбою, робимо декор за бажанням, додаємо об’ємні деталі з молди, наприклад. Далі ручки, які є в шафі або фарбуємо, або купуємо нові, є навіть такі декоративні”.

Насправді найважче — це продумати у своїй уяві й побачити ту картинку, яку ви хочете бачити в результаті, пояснює експертка.

Реставрація меблів своїми руками

Декоративний ліхтарик роботи пані Наталі / фото Instagram

Ми попросили майстриню назвати базовий набір інструментів та приладдя, яке потрібно для реставрації:

• рукавиці гумові;
• наждачний папір різної зернистості;
• круглий пензель;
• паролон, або валик;
• акрилова фарба;
• декоративні будівельні фарби за потреби — золото, срібло (ними промальовують декор, наприклад ручки від шефи);
• молди силіконові;
• трафарети (їх можна зробити самостійно);
• лак прозорий;
• барвники (так можна зекономити, наприклад, щоб не купувати різні кольори фарби, просто у окрему посудину заливаєте білу акрилову фарбу й додаєте до неї барвник);
• капелюрний лак (штучно зістарює поверхню, створюючи ефект вінтажу);
• розчинник;
• акриловий лак для фіксації.

Зверніть увагу, що багато цих матеріалів ви купуєте один раз, а потім їх вже не доведеться оновлювати. Бюджетно закупитися необхідним для реставрації старих меблів можна у таких магазинах як “Епіцентр”, вони є майже в кожному місті. Також слідкуйте за знижками в онлайн-магазинах.

“Звісно, можна купити нову шафу чи стілець, але це не можна порівняти з річчю зробленою своїми руками. Вона має особливу енергетику, й буде тішити вас ще довгий час. Крім того, у наш час, так можна хоча б трохи відволікти голову від нав’язливих думок”, — каже Наталя Кузнецова.

Читайте також:

• Декоративна штукатурка своїми руками: як змінити інтер’єр вдома?
• Як організувати допомогу вимушеним переселенцям — покрокова інструкція
• Монастирський острів, парк Шевченка та музей: що подивитись в Дніпрі на вихідних

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже рік Україна страждає від повномасштабної війни, через що багато українців постійно перебувають у стані гострого стресу. Багато хто відчуває втому, апатію, ступор. І це стосується як дорослих, так і малечі. Батьки занепокоєні безпекою своїх дітей і хочуть дізнатись, як не розгубитись у важливий момент та врятуватись.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалась з психологинею ГО ХОЦ “Успішна жінка” Ганною Сердюковою, щоб дізнатись, як допомогти дітям триматись в умовах війни.

Психологічна допомога дітям під час війни

Діти — це найдорожче в житті батьків. Тривога за дитину набагато вища, ніж за себе. Тому саме батькам зараз найскладніше, адже під час війни доводиться жити в тривозі за свою малечу.

Найголовніше, що має робити кожен з батьків, це не підривати емоційний стан дитини своїм страхом, сумом та ненавистю. Дитина відчуває батьків і її стан може значно погіршуватись через ваш настрій:

Як уникнути паніки під час повітряної тривоги

Найголовніше, це за можливістю все ж проходити в укриття. Так, неприємно, так, може бути декілька тривог за день. Але береженого Бог береже. І за безпеку дитини несе відповідальність саме дорослий. Важливо також взяти з собою ігри, книжки — усе, щоб відвернути дитину від стресу.

Психологиня радить запропонувати дитині сісти біля вас та спробувати відволіктися від внутрішніх переживань за допомогою техніки граудингу. Суть цієї техніки полягає у тому, щоб почати дивитися навколо себе, знайти та описати:

• 5 предметів, які можна побачити;
• 4 предмети, які можна почути;
• 3 предмети, які можна спробувати на дотик;
• 2 предмети, які можна понюхати;
• 1 предмет, який можна спробувати на смак.

Задача батьків своїми міцними крилами закрити дитину та мінімізувати негативний влив на неї, бути провідником та надавати відчуття безпеки та впевненості.

Якщо дитина не поруч із вами під час тривоги, а в садочку чи в школі, нехай у нього та у вас будуть однакові, припустимо, браслети-оберіги. Його можна торкатися та заспокоюватися, дитина буде відчувати, що ви поруч.

Що робити в екстреній ситуації

Звичайно, у критичній ситуації дуже важко залишатися спокійним та не запанікувати. Краще почитати заздалегідь про методи виживання. Залежно від віку дитини обговорити ці методи. Якщо дитина маленька, подати в ігровій формі. 

Один із таких методів — “Трикутник життя”.

Якщо під час удару знаходитесь у приміщенні, між вами та вулицею має бути мінімум дві стіни. Сісти треба нижче за вікно, в кутку кімнати. Бажано, щоб навпроти вас була стіна. Сидіти треба в позі ембріона, підтягнувши коліна до підборіддя і накрити голову руками. Коли руйнуються стіни, то перекриття падають на меблі та інші великі предмети,  навколо них створюється вільний простір, що називається “трикутником життя”.

Якщо ви опинились під завалами, вкрай важливо не зрушити перекриття чи балки, на яких все тримається. У “хвилини тиші”, що влаштовують рятувальники, якомога голосніше кричіть та подавайте сигнали. Якщо з вами дитина, намагайтеся її заспокоїти, кажіть, що вас обов’язково знайдуть.

Якщо ракетна атака застала на вулиці, треба лягти обличчям до землі, закрити голову руками та відкрити рота. Після першого вибуху треба почекати, перш ніж вставати. У жодному разі не підходьте до місця вибуху і не піднімайте уламки. 

Якщо вибух застав у дорозі, треба вийти з машини чи громадського транспорту та пройти у найближче укриття. Якщо такої можливості немає – пригніться у салоні якнайнижче і закрийте голову руками. Не можна ховатись за машиною. Це небезпечно.

Психологиня також поділилася загальними порадами, які допоможуть зберігати спокій:

• казати собі, що з вами все нормально. І це минеться. Рано чи пізно;
• прислухатися до себе, до своїх потреб, свого тіла. Якщо відчуваєте фізичний біль, відвідайте лікаря. Не можете впоратися з емоційним станом, відвідайте психолога. Попросити про допомогу– це нормально;
• за можливістю виражати емоції через тіло: плачте, махайте руками та ногами, кричіть;
• подбайте й про себе.

Читайте також:

• Психологи пояснили, як підтримати дитину, якщо її рідні на війні
• Як покращити стан свого ментального здоров’я: поради від психолога
• Безоплатні консультації психолога для переселенців у Києві: як зареєструватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!