Сьогодні виповнюється 2 роки від початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. З 24 лютого 2022 року росія порушує правила ведення війни і норми міжнародного права. Окупанти масово чинять воєнні злочини, злочини проти людяності, вбиваючи цивільних, руйнуючи інфраструктуру та депортуючи населення. Щодня російські війська обстрілюють житлові будинки, торгові центри, магазини, пологові будинки, лікарні, дитячі садки та школи.

До 2-ї річниці повномасштабного вторгнення редакція нагадує про злочини російської федерації та як держава-терорист знищує Донеччину й Україну.

Кількість жертв російського терору

Як повідомляє голова Донецької ОВА Вадим Філашкін, від початку війни російські окупанти вбили 1872 та поранили 4614 цивільних мешканців регіону. Ця загальна кількість жертв росіян на Донеччині подана без урахування Маріуполя та Волновахи.

За словами Вадима Філашкіна, зараз на Донеччині налічують понад 116 тисяч пошкоджених чи зруйнованих об’єктів різної форми власності. Йдеться про 5715 багатоквартирних і 85825 приватних будинків, 353 школи, 341 дитячий садочок та 268 лікарняних закладів.

Знищені міста та села Донеччини

Російські окупанти за 2 роки з повномасштабного вторгнення зруйнували десятки населених пунктів у Донецькій області. Майже повністю знищені Бахмут, Соледар, Мар’їнка, Вугледар, Авдіївка, Волноваха. Загарбники не зупиняються та продовжують нищити наші домівки.

До слова, раніше ми розповідали, якими були Кліщіївка та Андріївка до війни

Масові обстріли Донеччини

8 квітня 2022 року внаслідок ракетного обстрілу Краматорська російськими військовими на вокзалі загинула 61 людина, а 121 отримала поранення. Експертиза СБУ показала, що ракетний обстріл залізничного вокзалу у Краматорську здійснили з території окупованої Донеччини.

14 червня 2023 року війська російської федерації завдали ракетних ударів по двом містам на Донеччині — Костянтинівці та Краматорську. Тоді 3 цивільних загинули, ще 3 людей отримали поранення.

27 червня російська армія обстріляла центр Краматорська. Тоді ракети влучили у заклад харчування, в якому перебували мирні мешканці. Постраждали десятки цивільних, 12 людей загинули.

7 серпня 2023 року окупаційна армія рф вдарила ракетами по центру Покровська. Росіяни зруйнували та пошкодили багатоповерхівки, приватні будинки, адміністративні будівлі, заклади харчування та готель. Тоді 7 людей загинули (5 цивільних, рятувальник та військовий). Ще 81 мешканець Донеччини дістав поранення (39 цивільних, серед яких 2 дітей — 10 та 16 років; 31 поліцейський, семеро рятувальників та четверо військових).

Відеооператор Бахмут IN.UA Роман Потапенко побував на місці події та показав наслідки російського ракетного терору. Кадри, зняті в перші хвилини після обстрілу міста, шокують.

6 вересня 2023 року окупанти обстріляли Костянтинівку. Армія рф поцілила по одному з ринків у середмісті. Внаслідок російського обстрілу 17 осіб загинули та 32 отримали поранення. Російські пропагандисти не забарилися з реакцією — вони підло та цинічно звинуватили в ударі Україну. Мовляв, працювала українська ППО, але ракета полетіла непередбачуваною траєкторією або збила щось у небі просто на ринок. Фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростували цю інформацію.

У ніч на 14 лютого 2024 року війська рф здійснили масовану ракетну атаку на місто Селидове Покровського району. Під вогнем окупантів опинилися лікарня та житловий будинок. Внаслідок російських обстрілів загинули 3 цивільних, серед яких 9-річний хлопчик. Також 12 людей отримали поранення.

Армія рф вбиває цивільних та військовополонених

Весною 2023 року найманці ПВК “Вагнер” зізналися у вбивстві дітей та жінок в Бахмуті й Соледарі. За словами одного з бойовиків, олексія савичева, в день вчинення злочину росіяни розстріляли понад 10 дітей та понад 20 беззбройних українців.

Росіянин азамат улдаров додав, що в Соледарі та Бахмуті при зачистці військове командування наказало, знищити всіх людей, які їм зустрінуться. “Вагнерівці” виконували наказ. Чоловік каже, йому наказали нікого не випускати, він виконав наказ. В одному з підвалів Бахмута “вагнерівці” вбили 40 дітей. Загалом в домі було близько 300-400 людей. Злочин відбувся 18 березня 2023 року.

На початку лютого 2024 року медіа поширили відео розстрілу українських захисників військовими зс рф під час захоплення позицій ЗСУ поблизу Кліщіївки Бахмутського району.  На відео з ворожого БПЛА зафіксовано, що, ймовірно, командир одного з підрозділів окупаційної армії під час штурму окопів Сил оборони віддає наказ не брати противника в полон. Прокуратура Донеччини розпочала розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.

Читайте також:

• Лютий, який неможливо забути: 7 історій бахмутян до річниці вторгнення
• Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!