Коли Національний банк України стане ближчим до клієнта, як керівництво планує стабілізувати інфляцію, забезпечити вільні розрахунки за кордон, коли в обігу з’явиться 1000 гривнева купюра, чи можна розраховуватись криптовалютой в Україні? На ці та інші запитання відповідав Роман Борисенко заступник Національного Банку України під час прес-туру для журналістів Донецької та Луганської областей.
Минулого місяця для журналістів Донецької та Запорізької областей відбувся прес-тур до Києва. Журналістка громадського медіа-порталу «Бахмут IN.UA» також взяла участь у даному заході. Два квітневих дні були дуже насиченими різними зустрічами – з керівництвом НБУ, народним депутатом, заступниками міністрів освіти, інформаційної політики та охорони здоров’я України, експертами законодавства з ЄС.
Перша зустріч була присвячена знайомству та спілкуванню з Романом Борисенко заступником Національного Банку України, якому підпорядковуються Департамент бухгалтерського обліку, фінансовий контролінг, управління персоналом, операційний Департамент, керує регіональними представництвами НБУ.
Роман Борисенко відзначив, що головна ціль політики НБУ – це рух до децентралізації та наміри надавати функції банку дистанційно.
Розповів про один з важливих кроків – про затверджену стратегію, яка значно відрізняється від інших державних органів, тому що заснована на клієнтській логіці.
«Ми формуємо цінність банківської послуги та передаємо її кінцевому споживачу – громадянину України. Через експертів, різних суб’єктів фінансового сектору, самої держави, як вигодонабувача, та саме населення, яке споживає наші послуги» – сказав Роман Борисенко.
Заступник НБУ представив 7 цілей нової Стратегії Національного Банку України:
1.Низька та стабільна інфляція.
2.Прозора банківська система.
3. Відновлення кредитування.
4.Валютна лібералізація – вільний рух капіталу.
5.Фінансова інклюзія.
6.Ефективне регулювання фінансового сектору.
7.Сучасний відкритий незалежний банк.
Зміна Голови НБУ не змінить головний вектор руху політики банку
Роман Борисенко відповідаючи на запитання журналістів, чи зміниться щось в політики Нацбанку, у зв’язку зі зміною його Голови, сказав:
«Принципово впевнений, що ні. Наші цілі закріплені і в Законах, і в стратегії, і ми будемо далі рухатись, як незалежний, інституційно-спроможний, політично незаангажований банк України.
Позитивні зміни по споживчим кредитам. Кредитування реального сектору – поки ще проблематично
Представник керівництва банку відмітив, що кредитний портфель зріс на 13% і склав десь 570 млрд. грн.
«Зростання звісно в більшій мірі забезпечено за рахунок споживчого кредиту. Цей вид банківської послуги повернувся і ми, навіть, відмічаємо акселероване зростання, та думаємо може потрібно стримувати» – каже Роман Борисенко.
«А ось кредитування реального сектору – проблема більш істотна. Існує проблема по захисту прав кредиторів, ми з надією чекаємо, коли запрацює судова реформа. Бо маємо низьку програних справ, на користь позичальників, а не державі. Люди взяли гроші в кредит і не повертають, чим заводять банк в судові тяжби» – говорить о проблемах кредитування реального сектору заступник голови НБУ.
Роман Борисенко вважає, щоб вирішити цю проблему необхідно дотримуватись два аспекти: захист прав кредиторів та судова реформа.
Журналісти питали про можливість мораторіїв на іпотечні та споживчі кредити, які були оформлені ще до війні, на зараз окупованих територіях.
«Якщо банк не може повернути гроші з позичальника, то в форматі домовленостей кредит реструктуризується. Мораторій по кредитам, навіть для киян, не є природним, це маніпулювання. Ви самі знаєте, що є два майдани – кредитний та депозитний, у них кардинально протилежні інтереси. Позичальники хочуть погасити кредити по курсу 5, але не замічають, що інші хочуть повернути свої депозити та і курсу 25. Тут стає питання відповідальності позичальників, і все. Можливо допоможе вирішити це питання Закон про персональне банкрутство, але ми бачимо ефективності від роботи Верховної Ради» – пояснив Роман Борисенко.
Валютна лібералізація. Політика банку – дозволено все, крім того що заборонено
«Закон про валюту – це безвіз для капіталу. Він надасть можливості вільно перераховувати кошті, купувати щось за кордоном. Хочемо зробити умови, щоб іноземні інвестиції приходили в нашу державу більш активніше, чим зараз. Цей закон поданий в парламент, має пройти перше читання. В наших планах, щоб обов’язковий продаж отриманої валюти по експортним контрактам був доведений до нуля, але для цього ринок повинен стати збалансованим» – розповів про зміни у валютному законодавстві Роман Борисенко.
Коли в обігу з’явиться 1000 гривнева купюра?
«Відповідні економічні показники повинні мати певних рівнів. Зараз, навіть 500 гривнева велика купюра, щоб нею оперувати, вона велика, навіть, в торгівельний системи. Але у подальшому це можливо» – сказав Роман Борисенко.
Криптовалюта – чи законна вона в Україні?
«Хтось має законно сказати, для чого вона створена, що це таке і хто за неї відповідає. Це є ризик для споживача, коли люди починають користуватись нею, з’являються купа проблем. НБУ говорить, що всі операції по криптовалюті громадяни роблять на свій страх та ризик» – відповів Роман Борисенко.
Гривня – одна з захищених банкнот у світі.
«На один мільйон Євро купюр приходиться 34 штуки підроблених, та лише 3-4 штуки на один мільйон гривень. Підробляють ті номінали, які з економічної доцільності мають сенс підробляти. Частіше підробляють 500 гривень, причому не нової емісії, а тієї, яка була років п’ять тому. Та це не є системним, частіше їх використовують в заклади швидкого харчування. Ми негайно передаємо матеріали до правоохоронних органів», – пояснив Роман Борисенко.
НБУ має мету – зробити українців фінансово грамотними
«В Раді є законопроект, вже на другому читанні про те щоб НБУ зміг надавати уроки фінансової грамотності. Також є внутрішній проект з USAID, згідно якого ми проводимо лекції, ігри для студентів. Наша головна мета – це стратегія, яка об’єднає зусилля і державних і недержавних закладів у навчанні фінансової грамотності населення. Але це стане можливим лише тоді, коли це буде визначено в законодавстві» – розказав Роман Борисенко.
Матеріал опубліковано в рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства під назвою «Розвиток професійної спроможності представників регіональних ЗМІ в Україні
