9 колядок на Різдво: святкові пісні для всієї родини

Палій Катерина 16:00, 13 Грудня 2024
Шопка / фото, Pexel

Різдво — час святкового настрою, тепла та чудес, і одна з найкращих традицій цього
свята — це співати колядки. Ми підготували добірку з 9 популярних та душевних
колядок, які принесуть у ваш дім атмосферу Різдва та об’єднають усю родину в
святкових піснях.

Цю добірку колядок було складено на основі традиційних українських святкових пісень,
які передаються з покоління в покоління, а також за матеріалами фольклорних
збірників та пісенних архівів, що зберігають народну спадщину України.

“Нова радість стала”, текст колядки

Ця колядка — одна з найпопулярніших в Україні, що оспівує народження Ісуса Христа.
Текст пісні вважається давнім, а її мелодія стала улюбленою в багатьох поколіннях
українців. Колядка символізує радість Різдва та велике диво народження Спасителя.

***

Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.

Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.

“Добрий вечір тобі”, текст колядки

Святковий стіл / фото Вікіпедія

Весела та жива колядка, яка є невіддільною частиною святкових традицій. Пісня
запрошує до святкування, з радісними побажаннями та колядками на порозі. Вона є
важливим елементом на Різдво, коли зустрічаються родини і друзі, щоб відсвяткувати
прихід свята.

***

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той перший празник – Рождество Христове, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той другий празник – Святого Василя, радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той третій празник – Святе Водохреща, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Хай святкує з нами вся наша родина, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Вся наша родина, славна Україна, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!”.

“Бог предвічний народився”, текст колядки

Ця колядка, з глибоким духовним змістом, оспівує народження Ісуса та велике чудо,
яке змінило світ. Її мелодія сповнена величі, а слова закликають до роздумів про
важливість цього святого моменту. Вона має давню історію і є однією з класичних
пісень на Різдво.

***

Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.

В Вифлеємі народився:
Месія, Христос наш
І Пан наш, для всіх нас
Нам народився.

Ознаймив се Ангел Божий:
Наперед пастирям,
А вчера звіздарям
І земним звірям.

Діва Сина як породила,
Звізда ста, де Христа
Невіста Пречиста
Сина зродила.

Тріє цари несуть дари
До Вифлеєм міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.

Звізда їм ся об’явила
В дорозі о Бозі,
При волі, при ослі

Їм ознаймила:
– Тріє царі, де ідете?
– Ми ідем в Вифлеєм
З желанєм, спокоєм
І повернемся.

Іншим путем повернули,
Погану, безстидну,
Безбожну Іроду
Не повідали.

Йосифові Ангел мовить:
– З Дитятком і з Матков,
З бидлятком, ослятком
Най ся хоронить.

“Слава Богу!” заспіваймо,
Честь Сину Божому
І Пану нашому
Поклін віддаймо.

“Щедрик”, текст колядки

Щедрик, марка присвячена колядці / фото Вікіпедія

“Щедрик” — одна з найвідоміших українських колядок у світі, відома завдяки чудовій
мелодії, створеній Миколою Леонтовичем. Оригінальний текст був перероблений для
міжнародної аудиторії, і сьогодні пісня стала символом української культури,
впізнаваною навіть за межами України.

***

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Та й почала щебетати,
Ґазду з хати викликати.

Вийди, вийди, ґаздо, з хати,
Маєш радість коло хати.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Вже приходить Меланочка.

Меланочка з Коломиї
Лагу мастить, припіч миє.
Лагу мастить, припіч миє,
Їсти зварить, ще й накриє.

Зварить їсти та нап’ється,
Та до міста поведеться.
Меланочка в місті пила,
Сухий фартух замочила.

Повій, вітре буйнесенький,
Суши фартух тонесенький.
Меланочка наша, наша
Та спіймала в руки пташа.
Співаючи, заблудилась,
В чистім полі загубилась.”

“Ой, хто, хто Миколая любить”, текст колядки

Ця колядка стала популярною завдяки святу Святого Миколая, який є символом добра,
милосердя і подарунків для дітей. Пісня приносить радість і захоплення дітлахам,
оскільки вони вірують, що саме Миколай приносить їм подарунки на ніч.

***

Ой, хто, хто Миколая любить,
А ще хто йому вірно служить,

Тоді, святий Миколай,
На всякий час помагай.

Святий Миколай.
Марія сина спородила,
Всіх анголів до себе созвала.
Стали думать і гадать,
Яке йому ймення дать.
Святий Миколай.

Дать йому йм’я пресвятого Петра,
Дать йому йм’я пресвятого Петра.
Вона його не злюбила,
Всіх анголів засмутила.
Святий Миколай.

Дать йому йм’я пресвятого Павла,
Дать йому йм’я пресвятого Павла.
Вона його не злюбила,
Всіх анголів засмутила.
Святий Миколай.

Дать йому йм’я пресвятого Йвана,
Дать йому йм’я пресвятого Йвана.
Вона його не злюбила,
Всіх анголів засмутила.
Святий Миколай.

Дать йому йм’я Ісуса Христа,
Дать йому йм’я Ісуса Христа.
Вона його возлюбила,
Всіх анголів благословила.
Святий Миколай.”

“Тиха ніч”, текст колядки

Міжнародна класика, яка стала символом Різдва у багатьох країнах світу. Пісня,
написана в Австрії, є універсальним гімном святкової ночі, що наповнює серце миром і
спокоєм. В Україні також стала популярною завдяки своїй ліричній і спокійній мелодії,
яка створює атмосферу Різдва.

***

“Свята ніч, тиха ніч!
Ясність б’є від зірниць,
Дитинонька Пресвята,
Така ясна, мов зоря,
Спочиває в тихім сні.

Свята ніч, тиха ніч!
Гей, утри сльози з віч,
Бо Син Божий йде до нас,
Цілий світ любов’ю спас,
Витай нам святе Дитя!

Свята ніч настає,
Ясний блиск з неба б’є,
В людськім тілі Божий Син.

Прийшов нині в Вифлеєм,
Щоб спасти цілий світ.”

“Різдво Христове”, текст колядки

Фігурка маленького Ісуса Христа є символом Різдва / фото ілюстративне, Pexel

Ця колядка є символом святкування Різдва і є в багатьох народних варіантах. Вона
глибоко оспівує народження Ісуса і закликає до єдності, добрих справ і миру. Колядка
має потужний символічний зміст і часто звучить в церквах і на святкових службах.

***

“На Різдво Христове ангел прилетів,
Він летів по небі, миру возвістив:
“Всі люди радійте, в цей день торжествуйте,
Святеє Різдво!

Я лечу від Бога, радість вам приніс,
Що в вертепі біднім Христос народивсь.
Скоріш поспішайте, младенця стрічайте,
Нарожденого.

Пастухи в печеру раніш всіх прийшли,
І тут Божу Матір з Господом знайшли.
Стояли, співали, Христа прославляли,

Ще й Матір Його.
Волхви як узріли ясную зорю,
Пішли, поклонились младенцю-Христу,
Богу поклін дали, дари Христу дали
Ладан, смирну й золото.

А Ірод проклятий про Христа узнав,
Взяв і на младенців вояків наслав.
Дітей порубали, мечі притупили,
А Христос в Єгипті був.

Ми всі нагрішили, Спасе, пред Тобой,
Ми всі люди грішні – ти один святий.
Прости согрішення, даруй визволення
В день Твого рождення.

“Небо і земля”, текст колядки

Ця колядка є однією з найпоширеніших в Україні і часто звучить під час Різдва,
оспівуючи народження Ісуса Христа та радість, яку воно принесло на землю.

***

Небо і земля нині торжествують,
Ангели, люди весело празднують.
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царіє витають,
Поклін віддають, пастиріє грають,
“Чудо, чудо!” повідають.

Во Вифлеємі весела новина:
Пречиста Діва породила Сина!
Слово Отчеє взяло на ся тіло:
В темностях земних сонце засвітило.

Ангели служать свойому Королю
І во вертепі творять Його волю.
Три славні царі зі сходу приходять,
Ладан і смирну, золото приносять.

Царю і Богу тоє офірують,
Пастирі людям все розповідують.
І ми рожденну Богу поклін даймо,
“Слава во вишних” Йому заспіваймо.”

“Пречистая Діва”

Колядка прославляє святість Діви Марії, яка народила Сина Божого, та закликає всіх
людей віддати поклін новонародженому Ісусу і славити Його чистими серцями. Вона
має глибокий духовний зміст і часто звучить під час Різдвяних святкувань, зокрема на
Святвечір, коли віруючі звертаються до Спасителя із молитвою, щиро прославляючи
Його народження.

***

“Пречистая Діва Сина породила
Так рано, так рано раненько,
Радуйся земленько,
Бо Христос ся народив.

Ангели співають, пастирям звіщають:
Слава!
Слава на небі, а спокій на землі,
Всім людям спасенє.

І Пастирі спішно, біжать утішно,
Щоб Христа,
Щоб Христа витати і поклін віддати
В вертепі на сіні.

А за блеском зорі ідуть в покорі
Три царі,
Три царі, звіздарі і приносять дари
Христови в офіру.

І ми також нині Ісусу Дитині
Поклін всі,
Поклін всі віддаймо і прославляймо
Щирим, чистим серцем.

Колядки — це не лише пісні, це частина української культури та вірувань. Вони
символізують надію, радість і благословення для людей. Співати колядки на Різдво —
це акт благословення, бажання миру і щастя в родинах та навколишньому світі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Яким був Бахмут у березні 2021 року: добірка ностальгічних фото

Семаковська Тетяна 12:00, 8 Березня 2026
Бахмутський універсам / фото Олександр Сотников

Березень 2021 року для Бахмута був звичайним місяцем початку весни. Місто прокидалося після зимових холодів, комунальні служби прибирали вулиці, а місцеві жителі планували вихідні у міських парках. Це був період активного розвитку, оновлення інфраструктури та спокійного мирного життя.

Редакція видання Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким було наше місто лише за рік до початку повномасштабного вторгнення.

Добірка ностальгічних фото Бахмута до війни

У 2021 році місто Бахмут залишалося спокійним промисловим центром сходу України з багатою історією та розміреним ритмом життя. Місцева економіка трималася на видобутку солі, виноробстві та машинобудуванні, а культурне життя підтримувалося фестивалями, виставками та концертами.

У цій добірці — світлини, що зберігають атмосферу спокійного 2021 року в Бахмуті. Їх опублікував бахмутянин Олександр Сотников на власній сторінці в Facebook.

Магазин Remix / фото Олександр Сотников
Березневий Бахмут / фото Олександр Сотников
Алея троянд у березні / фото Олександр Сотников
Алея / фото Олександр Сотников
Монумент козаку на Алеї троянд / фото Олександр Сотников
Бахмутка / фото Олександр Сотников

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 8 Березня 2026
Ліпнина / фото Бахмутського краєзнавчого музею

Бахмутський гіпсовий промисел — це унікальна сторінка економічної історії міста, яка почалася з відкриття покладів природного каменю на околицях Бахмутської фортеці ще у вісімнадцятому столітті. Наявність великих покладів мінералу дала потужний поштовх виникненню народного ремесла, яке місцеві поселяни традиційно називали “ломкою алебастру”.

Детальніше про те, як функціонував гіпсовий промисел у Бахмуті, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Історія гіпсового промислу в Бахмуті

Після того, як у 1782 році остаточно закрилися Бахмутські казенні солеварні, видобуток гіпсового каменю почав стрімко розвиватися як альтернативне джерело заробітку. Свого абсолютного піку ця діяльність досягла у першій половині дев’ятнадцятого століття. Процес видобутку мав чітку сезонність. Навесні, відразу по закінченні основних польових робіт, місцеві жителі об’єднувалися у спеціальні робітничі артілі. Групи складалися з 15-20 осіб. За допомогою пороху робітники “рвали” гіпсовий камінь у кар’єрах. Лише за два місяці, у травні та червні, майстри заготовляли декілька мільйонів пудів сирого алебастру. Готову невідшліфовану сировину масово скуповували чумаки. Для транспортування каменю в інші регіони вони приганяли до Бахмута по кілька тисяч волових фур.

У другій половині дев’ятнадцятого століття кустарний видобуток поступово перейшов у масштабний промисловий формат. У місті почали масово з’являтися спеціалізовані алебастрові заводи. На цих підприємствах сирий гіпсовий камінь переробляли на повністю готовий алебастр, через що важкий народний промисел “ломки алебастру” поступово зійшов нанівець, поступившись місцем механізованій праці.

Мистецтво створення бахмутської ліпнини

Алебастр використовували не лише як базовий будівельний матеріал для зведення споруд. Він став ідеальною сировиною для виготовлення витончених предметів мистецтва та складних елементів декору. Фасади будинків, кімнати та каміни прикрашалися вишуканою “ліпниною”. У Бахмуті цим художнім напрямком займалися народні майстри-кустарі. Вони працювали переважно “під заказ” у невеликих приватних майстернях, які облаштовували просто на власних подвір’ях.

Процес виготовлення алебастрового декору був кропітким і складався з таких етапів:

  • створення детального ескізу з урахуванням усіх архітектурних побажань замовника;
  • виготовлення базової форми з дерева або м’якої глини на основі намальованого ескізу;
  • змащування внутрішніх стінок форми жиром або олією, щоб уникнути прилипання матеріалу до основи;
  • заливання сухого алебастру, який майстер попередньо розводив водою до необхідної густої консистенції;
  • природне висихання суміші, яке тривало від 15 до 20 хвилин;
  • вилучення готового предмета з форми та його фінальна обробка: шліфування, гравіювання, покриття базовою фарбою або розпис кольоровими красками за вимогою клієнта.

Для створення великих і важких предметів конструкцію обов’язково укріплювали зсередини. У ще рідкий розчин майстри вкладали грубу тканину, металеві дроти, цвяхи, залізні прутки або дерев’яні штапики. Саме за такою складною технологією виготовляли розкішні карнизи, пілястри та стельові “розетки”.

Замовники декору та післявоєнне відновлення

До 1917 року прикрашати власні будинки індивідуальною ліпниною могли дозволити собі виключно заможні містяни. Через високу вартість ручної роботи цей промисел не мав масового поширення, тому займалися ним одиниці. Сучасні історики досі не виявили письмових джерел із детальними згадками про приватні ліпні майстерні міста. Головним доказом діяльності “алебастрових художників-ливарів” залишаються вцілілі фасади приватних будинків кінця дев’ятнадцятого та початку двадцятого століття, а також усні спогади місцевих старожилів.

Традиція лиття предметів декору несподівано продовжилася і в радянський період. Найбільшої популярності це ремесло набуло після Другої світової війни, коли йшло активне відновлення зруйнованого житлового фонду міста (тодішнього Артемівська). Як і до революції, місцеві кустарі виливали з гіпсу предмети декору. Здебільшого це була плитка для стін, прості стельові карнизи та круглі “розетки” для люстр. Ці вироби продавалися невеликими партіями мешканцям міста та навколишніх сіл. Проте, на відміну від шедеврів старих бахмутських майстрів, вироби повоєнних артемівських ливарів особливою художньою красою вже не відрізнялися.

Гіпсові іграшки як окремий вид ремесла

Паралельно з архітектурною ліпниною на початку двадцятого століття існував ще один цікавий народний промисел — виготовлення невеликих гіпсових фігурок та дитячих іграшок. Підтвердженням цього стали знахідки краєзнавця Г.С. Соколовського, який у 2001 році виявив гіпсові фігурки у вигляді качки та лева. Артефакти знайшли в землі під час риття траншеї для водогону на подвір’ї приватного будинку на вулиці Набережній, 1, що в районі Забахмутки. Власник ділянки тоді розповів, що раніше цей будинок належав ремісникам, які створювали фігурки з гіпсу та торгували ними на місцевому ринку.

Скоріш за все, виготовлення та торгівля гіпсовими фігурками місцевого виробництва не приносила гідного прибутку. Через це промисел у Бахмуті не набув такого розмаху, як, наприклад, у слободі Димково Вятської губернії, де алебастрові вироби ставали експонатами престижних всеросійських виставок. Попри це, зразки декоративних гіпсових виробів, збережені з бахмутських будинків, стали важливою частиною експозиції місцевого краєзнавчого музею, увіковічнивши працю талановитих майстрів минулого.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Яким був Бахмут у березні 2021 року: добірка ностальгічних фото

Березень 2021 року для Бахмута був звичайним місяцем початку весни. Місто прокидалося після зимових холодів, комунальні служби прибирали вулиці, а місцеві жителі планували вихідні у […]

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмутський гіпсовий промисел — це унікальна сторінка економічної історії міста, яка почалася з відкриття покладів природного каменю на околицях Бахмутської фортеці ще у вісімнадцятому столітті. […]

11:00, 08.03.2026 Скопіч Дмитро

Ворог зосереджує удари на Покровському та Костянтинівському напрямках: оперативне зведення Генштабу ЗСУ

Ситуація на фронті у Донецькій області залишається стабільно напруженою. Російські окупаційні війська продовжують інтенсивні штурмові дії, намагаючись прорвати лінію оборони українських захисників на кількох ключових […]

Серіали схожі на “Бріджертони”: 5 історичних драм про кохання та інтриги

Після перегляду серіалу “Бріджертони” багато глядачів шукають серіали, схожі на “Бріджертони” — з атмосферою розкішних балів, пристрасних романів, сімейних таємниць і сильних жіночих персонажів. Якщо […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]